Ситуація в Україні. Новини

Taras Chornovil

Колись була така пропагандистська фраза: "Два світи - два способи життя". Але то був совок із його збоченнями, а як сумно, що актуальність цього цивілізаційного розлому знову наростає в незалежній Україні. І це проглядається в кожній дрібничці. Загугліть наугад прізвище якого-небудь одіозного типажа, наприклад, Коломойський. І відразу у переліку матеріалів отримаєте:
- У США розпочато процедуру конфіскації незаконно набутих через розкрадання активів Приватбанку капіталів Коломойського.
- В Україні олігарху Коломойському за дивної процесуальної пасивності представників влади вдалося відсудити вже мільярди доларів спірних ресурсів, критичні для країни обсяги газу, домовитися про передачу структурної частини Укрнафти, а також звільнитися від обвинувачень щодо розкрадання капіталів Приватбанку.
- В Ізраїлі відкрито кримінальні провадження та ініційовано процедуру розшуку Коломойського та Боголюбова.
- В елітному ресторані під Києвом Ігор Коломойський відсвяткував з іншими представниками політичної та бізнес-еліти України день народження свого партнера Боголюбова.
- Американські конгресмени нагадали Володимиру Зеленському, про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності міжнародного злочинця олігарха Коломойського, за інформацією з Білого Дому на цьому також акцентували під час розмови із Зеленським президент Байден та держсекретар Блінкен.
- Володимир Зеленський удруге від початку року вирушив у відпустку в Буковель, де поселився в одному готелі та на тому самому поверсі, що й одіозний олігарх Коломойський, аналітики вважають, що обидва давні партнери спробували узгодити спільну позицію стосовно вимог США.
А далі можна скільки завгодно кричати: "Байден! Чому ми досі не в НАТО? Де дата вступу в ЄС?.."

 

15 444 нові випадки COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 23 січня 2022 року. Зокрема, захворіли 2298 дітей та 264 медпрацівники.

За весь час пандемії в Україні⤵️
захворіло – 3 857 455 осіб;
одужало – 3 582 908 осіб;
летальних випадків – 99 215;
проведено ПЛР-тестувань – 17 497 199.

 

За Зеленського Коломойський розпочав закупівлі вугілля з ОРДЛО для державного “Центренерго” — Чорновол

Перемога Володимира Зеленського на виборах президента дала змогу олігарху Ігорю Коломойському купувати в ОРДЛО вугілля для державного “Центренерго”.
Про це йдеться у розслідуванні Тетяни Чорновол спеціально для програми “Вечір з Миколою Княжицьким”.
Великого резонансу викликала справа проти Петра Порошенка про те, що в 2014 році державне “Центренерго” працювало на вугіллі з окупованої території. Але спочатку варто зʼясувати, а чи при ЗЕ-владі “Центренерго” не працювало на вугіллі з ОРДЛО?
Перед пошуком вугілля з ДНР і ЛНР на “Центренерго” варто зауважити, що шукати сліди вугілля з ОРДЛО на теплостанціях в Україні часів Зеленського насправді немає великого сенсу. Оскільки вугілля з ОРДЛО – це антрацит, а Зеленський отримав в спадок від попередньої влади таке “Центренерго”, де антрацит вже був не потрібен.
А все тому, що попередня влада переобладнала всі необхідні для енергобалансу країни потужності “Центренерго” під українське вугілля, газової групи. І це був справжнісінький подарунок “зеленій” владі від “майданівської”.

Спойлер

На початку 2019 року 5 великих енергоблоків “Центренерго” (всі необхідні для енергобалансу) були перебудовані під українське вугілля газової групи. Видобуток був налагоджений, збагачувальні фабрики працювали. Жоден антрацит, ні російський, ні сепарський, ні африканський не був уже потрібен для державної кампанії.
Якщо дослідити дані митної бази про імпорт вугілля в Україну у 2019–2021 роках, в яких не повинно взагалі бути антрацитного вугілля, його й немає у першій половині 2019-го, коли президентом був Петро Порошенко. Але восени того ж року у митній базі є сотні вагонів з російським антрацитним вугіллям для “Центренерго”, станціями прибуття якого були станції Трипілля-Дніпровське та Лиман, які знаходяться біля Трипільської та Зміївської ТЕС.
Це означає, що в першу ж осінь Зеленського, на “Центренерго” увімкнули замороженні “антрацитові” енергоблоки. Отже “нова влада” встановила нову державну політику – купувати у Путіна “криваве вугілля”.
Найбільше тут обурює, що для того, щоб імпортувати “вороже” вугілля нова влада перекреслила здобутки попередників. Найбільшим злочином є те, що в державному “Центренерго” запустили старі “антрацитові” енергоблоки і відмовилися від вугілля українського видобутку. Так “зелена” влада заковтнула гачок енергозалежності від Росії.
В інформації про імпорт “російського” вугілля для державної компанії фігурують 2 фірми “Нафта Форс” та “Синтез оіл”, які належать олігарху Ігорю Коломойському. Російське вугілля чи вугілля з ОРДЛО дуже рідко в 2019-2020 роках купувалося “Центренерго” напряму. В основному воно потрапляло на ТЕС за посередництвом цих двох фірм. На ці факти давно звертали увагу українські журналісти розслідувачі й навіть намагалися порахувати прибутки в кишені Коломойського.

“Скільки осідало в кишенях фірм перекупників з пулу Коломойського. Ці фірми заробили знають тільки організатори поставок. Проілюструємо так 7 грудня 2019 року. В цей день на митниці проводиться закупівля вугілля марки “Т” у “Сибенерговугілля” купують дві фірми “Центренерго” напряму та “Синтез оіл” та за однаковою ціною от тільки “Синтез оіл” перепродає “Центренерго” дорожче. З націнкою 200 грн на тонні. На тих обсягах, така націнка перетворюється на сотні мільйонів грн”, – йдеться у розслідуванні Бігус.інфо.
Розслідування це давнє, тож президент Зеленський давно знає, які схеми з вугіллям крутилися на державній “Центренерго” за часів не Порошенка, а його моновлади.
У розслідуванні Бігуса фігурує кузбаська фірма “Сибенерговугілля”. Згідно митних документів ця фірма упродовж 2020 р активно постачала вугілля в Україну. У російських ЗМІ також є новини, що 2020 року ця фірма збанкрутувала, зупинила видобуток вугілля. Тож звідки ж тоді вугілля для України? І не аби яке, а антрацит. Погодьтесь тут немає іншої відповіді, окрім як із ДНР та ЛНР. Отже слідів вугілля з ОРДЛО в “Центренерго” безліч.
Коли новопризначений менеджмент від Коломойського восени 2019 р вимкнув на “Центренерго” блоки на українському вугіллі й увімкнув антрацитові, і почав возити вугілля з ОРДЛО – ось це стало реальною державною зрадою. І не олігарха Коломойського, а того, хто віддав йому контроль над “Центренерго”. І ні для кого не секрет, що це стало після і внаслідок перемоги нового президента – Володимира Зеленського. З іншого боку не можна применшувати і роль Коломойського в цій зраді. Вона є визначальною, адже це український олігарх організовував цю схему багато років, адже це він допомагав Путіну націоналізовувати шахти на окупованій території в 2017 році. Росії тоді було важливо не отримати новий букет санкцій з боку Заходу за ту “націоналізацію”, і треба було все це подати таким чином, що це Україна сама відмовилася від підприємств. Накрутити українських патріотів тоді було не важко. Варто хоча би згадати, як щиро тоді вийшли блокувати поїзди з вугіллям, що йшли з ОРДЛО, бійці добробатів Айдару та Донбасу. А ось телеканал Коломойського “1+1” надавав їм інформаційну підтримку з меркантильного розрахунку.
Так само далеким від щирості був і ватажок блокадників Семен Семенченко, який казав: “Кожен зупинений потяг – це порятунок життів, адже на ці гроші фінансувалися вбивства солдатів”. Тоді це звучало наче правильно і чесно, але виявилося обманом. Адже, як тільки Коломойський після перемоги Зеленського отримав контроль над “Центренерго”, туди потягнулися ешелони з вугіллям з ОРДЛО. І ватажок блокадників Семенченко вже став на захист цих схем.
З уривку фільму “Солдати мільярдера” від Слідство.Інфо, який демонструє, як приватна військова компанія Семенченка у розпал поставок на “Центренерго” антрациту з Росії та ОРДЛО фізично, з автоматами оберігала схеми ввезення “кривавого вугілля”.
Все це свідчить, що “блокада на крові” була шоу Коломойського з метою наблизити свій зоряний час – привести до керма в Україні владу, яка би віддала йому “Центренерго” на розграбунок. Одначе, не одним олігархом Коломойським крутилися схеми з «кривавим вугіллям» на “Центренерго” в країні Зеленського. Головним постачальником в 2019-20 рр російського вугілля в Україну взагалі і на “Центренерго” зокрема була фірма “Синтез оіл”, яку давно всі знали, як фірму Коломойського. А розслідування “Схем” знайшло там інтереси і Віктора Медведчука. Причетність Медведчука до “Синтез оіл” стала відома, коли журналісти аналізували його декларацію.
Ось так цікаво виходить: у 2020 р в країні Зеленського Коломойський разом із Медведчуком зупинили український видобуток вугілля і цілий рік возили його з ОРДЛО на державне “Центренерго”. І логічно виникає питання: так чому ж тоді вугільна кримінальна справа розпочата проти 5-го президента Петра Порошенка?
Варто також звернути увагу на досить давнє розслідування “Схем”. Під час передвиборчої кампанії Зеленського, журналіст заскочив його під офісом, щоб задати питання, а тоді кандидат у президенти відповів журналістам, що він нікому нічого не винен. А потім стрибнув у авто, яке було зареєстровано на компанію “Синтез Оіл”.
Тобто виходить, коли після перемоги Зеленського “Синтез оіл” стала в країні моновлади головним імпортером посередником для російського вугілля та антрациту з ОРДЛО це була розплата за спільну роботу під час передвиборчої кампанії?

Складно не погодитись, що після такої інформації обставини вугільної справи Порошенка вже не здаються актуальними. Актуальною є особиста відповідальність Володимира Зеленського за вугільні схеми Коломойського–Медведчука на державному “Центренерго”.
І це дуже велика відповідальність. Адже хоча схема “Синтез оіл” на “Центренерго” пропрацювала рік, лише рік – вона встигла розвалити енергобаланс. Це був справжнісінький ефект доміно і нинішня енергокриза – наслідок тієї безвідповідальності влади – віддати “Центренерго” на розграбунок Коломойському.
Доміношки падали в такому порядку. Спочатку, щоб палити орловський антрацит, “Центренерго” відмовилося від українського вугілля. Впало “Центренерго” – українські шахтарі втратили найбільшого споживача вугілля. Потім “зелена влада” дала добро на тотальний імпорт в Україну газового вугілля. Того, яке добувається в Україні, бо російське виявилося дешевше – український видобуток впав остаточно.

 

Пора перемагати

23 січня 2017 року Держстат оприлюднив цікаві цифри. За офіційними даними, у 2016-му промислове виробництво в Україні зросло на 2,4 відсотки. Ніби цифра скромна, й узагалі нічого видатного. Якщо не знати однієї обставини: це трапилося після чотирьох років падіння. Так, і у «останньому довоєнному» 2013-му , і в «футбольно-інфраструктурному» 2012-му українське виробництво вже суттєво знижувалось. А тут – після двох років війни та втрати значної частини промислової бази – хай невеликий, а ріст.
Для того, щоб такий результат взагалі став можливим, знадобилися довгі зусилля різноманітних ланок держави. Військові надійно «законсервували» конфлікт в межах ОРДЛО, давши міцного ляпаса ворогу під Широкіним та Мар’їнкою і не дозволивши просуватися далі. Дипломати переконали світ у тому, що Україна стабільна та безпечна, і сюди не страшно інвестувати. Економічний блок уряду створював сприятливі умови для бізнесу, не забуваючи про наповнення бюджету. Нацбанк регулював монетарну політики, оздоровлював банківську систему та не давав гривні перетворитися на венесуельский болівар. А голова держави контролював усі ці процеси, та вів перемовини з усіма, хто міг нам допомогти – з лідерами країн Заходу, з керівництвом МВФ, з європейськими чиновниками, тощо. Отак, спільними зусиллями, вдалося витягти з ями українську економіку взагалі, й промисловість зокрема.
На жаль, зараз у владних кабінетах панує зовсім інша думка та інший настрій. Один з «економістів» правлячої команди взагалі заявив щось на кшталт «промисловість падає, але економіка росте». Проте ані всесвітнім продавцем послуг, ані потужним європейським IT-хабом після цих слів ми так і не стали. Ба більше – сьогоднішній режим узяв курс на знищення малого бізнесу взагалі: новими податками, дурними заборонами, регуляцією, перевірками… Але й великі підприємства страждають: на початку своєї каденції можновладці мало не вижили з країни табачні компанії, що наповнюють бюджет на мільярди, а на «екваторі» кошмарять найбільшого іноземного інвестора в нашій історії – Arcelor Mittal Кривий Ріг. Мабуть, сумна доля чекає усіх, хто не занесе відкат у ОП. Хоча є й інший варіант: не занести дещо в ОП, а декого звідти винести.

 

Росія назвала мешканців Донбасу «російськими громадянами» та заявила, що Україна нібито може влаштовувати провокації на Донбасі.

Про це заявив керівник делегації РФ на переговорах у Відні з питань військової безпеки та контролю над озброєннями Костянтин Гаврилов.
У Росії пригрозили, що «не поставляться з терпінням», якщо Україна або західні країни «влаштовуватимуть провокації на Донбасі проти російських громадян».
«Все чітко було з'ясовано, і сказано, і попереджено. Ми терпіти не будемо, коли атакуватимуть наших громадян», – розповів Гаврилов.
За його словами, Київ і західні країни намагаються прикрити можливі провокації з боку України, звинувачуючи Росію в намірі вторгнутися.
Нагадаємо, 22 січня в Міністерстві закордонних справ Великобританії заявили, що Росія вже сформувала склад «окупаційного проросійського уряду» для України, який прийме владу в Києві після того, як російські війська окупують країну. Згідно з британськими даними, до його складу увійшли українські опозиційні проросійські політики, а також чиновники часів Януковича, які переховуються у РФ.
У Міністерстві закордонних справ Росії прокоментували інформацію зовнішньополітичного відомства Великобританії. Там назвали цю заяву «фейком і дезінформацією».
Натомість джерела американського ЗМІ, поінформовані про розвідувальні дані, підтвердили, що США володіють подібними до Великобританії даними про плани Кремля щодо України.

 

12 915 нових випадків COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 24 січня 2022 року. Зокрема, захворіли 1 826 дітей та 224 медпрацівники.

За весь час пандемії в Україні⤵️
захворіло – 3 870 370 осіб;
одужало – 3 585 338 осіб;
летальних випадків – 99 282;
проведено ПЛР-тестувань – 17 523 330.

 

“Європейська Солідарність” лідирує, рейтинг Порошенка суттєво зріс, “слуги” впали до ОПЗЖ – КМІС

Рейтинг Петра Порошенка практично зрівнявся із рейтингом Володимира Зеленського – такі дані соціологічного опитування публікує Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Опитування проводитись 19-20 січня 2022 року.
Якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі, найвищу підтримку мають В. Зеленський (за нього проголосували б 17,4% серед усіх респондентів і 23,5% серед тих, хто визначився з вибором) і П. Порошенко (відповідно, 15,5% і 20,9%). Різниця у підтримці цих кандидатів у межах статистичної похибки, тобто формально вони “ділять” перше місце, – зазначають соціологи.
Далі йдуть Ю. Тимошенко (8,8% і 11,8%), І. Смешко (7,1% і 9,6%), Ю. Бойко (6,9% і 9,3%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.
Порівняно з груднем 2021 року серед респондентів, які визначилися з вибором, підтримка Порошенка зросла з 16,7% до 20,9%.
“Європейська Солідарність” має найвищу підтримку, за неї готові проголосувати 16% серед усіх респондентів і 18,9% серед тих, хто визначився з вибором. Підтримка партії статистично значущо (понад похибку) переважає підтримку інших політичних сил.
Далі йдуть три партії, чия підтримка відрізняється в межах похибки, тобто вони формально “ділять” друге місце: “Слуга народу” (11,6% серед усіх респондентів і 13,7% серед тих, хто визначився з вибором), “Батьківщина” (11,3% і 13,7%) та “ОПЗЖ” (9,8% і 11,6%). Також набирають понад 5% прохідного бар’єру такі партії, як “Розумна політика” (6,4% і 7,6%), “Сила і честь” (6,3% і 7,4%), “Наші” (4,6% і 5,5%).
Порівняно з груднем 2021 року статистично значущо зросла підтримка партії “Європейська солідарність” (з 15,4% до 18,9% серед тих, хто визначився з вибором). Водночас, за цей період знизилася підтримка партії “Слуга народу” (з 17,4% до 13,7%). Підтримка інших партій не змінилася.
Серед чотирьох парламентських партій найбільше респондентів головною опозицією до влади назвали “ЄС” (32,3%). Далі йдуть “ОПЗЖ” (19,1%) і “Батьківщина” (15,2%). Партію “Голос” назвали 2,7%. Упродовж 19-20 січня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Опитано 1205 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.
У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 12%, 1,4% – для показників, близьких до 5%.

 

Iryna Gerashchenko

Держдепартамент США евакуює родини дипломатів з посольства і рекомендує своїм громадянам виїхати з України та не відвідувати її через високий рівень військової загрози.
Український парламент завтра, після півторамісячних канікул збереться на своє засідання.
Українська влада, Зеленський і команда безпосередньо причетні до всього , що зараз відбувається з країною. Два з половиною роки вони гуляли, співали, відвідували квартал, відпочивали, кошмарили бойових генералів, заморозили ракетні програми і зарплати військовим, вкатували гроші в асфальт, крали , перевели воєнні заводи на неповний робочий тиждень, розвалили антипутінську коаліцію, допустили фактичний пуск ПП2, в 19 не використали свій шанс і навіть не поїхали на саміт НАТО до Лондона вимагати ПДЧ, фактично розвалили антикорупційні структури, Нормансдький формат - в кризі, востаннє Радбез ООН по Україні збирався рік тому.
Навіть зараз, коли на кордонах 150тисячне російське військо , ці інфантили не збирають ані РНБО, ані вимагають зібрати Радбез…
В 2013-2014 вся країна заплатила високу ціну за вибір більшості. За Януковича.
Це демократія. Яка передбачає відповідальність за свій вибір.
Зараз ми всі заплатимо за вибір більшості в 2019.
Тоді голосували за надію. Й отримавши таку величезну довіру, влада її профукала.
Вкрала в країни найдорожче- час і можливості. Загубила нашу суб’єктність. Подарувала Путіну насолоду тішитися нашою слабкістю.
Так, сьогодні погана світова кон‘юктура. І Путін точно це використає. Але.
Якби ці два роки ми нарощували потенціал ЗСУ, посилювали нашу дипломатію, а не примушували послів виправдовувати арешти опозиції і забороняли їм спілкуватися з опозицією, якби ми єднали країну, а не вбухували мільйони бюджетних гривень на пропагандистські державні канали, мета яких- розкол країни, ми б зараз були набагато впевненіші і сильніші.
Де українська влада перед обличчям загрози? На фронті? На військових заводах? Ні , вона робить селфі на мосту.

 

Развертывание территориальной обороны в Украине продолжается круглосуточно, проблемы на местах в Минобороны обещают решать точечно.

Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на "УП", об этом заявил министр обороны Алексей Резников.
"Во-первых, я прошу реалистично оценивать ситуацию. Развертывание системы национального сопротивления, в частности, территориальной обороны продолжается круглосуточно.
Но точно будут какие-то проблемы. К примеру, оружия и боеприпасов достаточно. Однако где-нибудь мы получим неготовые помещения. Мы их приготовим.
Где-то сотрудники центров комплектации еще не разобрались, как действовать. Мы их быстро обучим. Сейчас мы работаем над максимальным упрощением процедур, их цифровизацией, чтобы не нужно было собирать лишние бумажки.
Заранее хочу принести извинения тем, кто столкнулся с какими-то проблемами. Прошу относиться с пониманием и призываю воспринимать их не как проблемы, а как задачи.
В министерстве пообещали в ближайшее время начать системное информирование граждан, желающих служить в Силах ТрО или соответствующем резерве, об алгоритме действий.
"Я благодарен всем, кто вносит свой вклад в укрепление обороны государства. Каждый практический шаг уменьшает вероятность эскалации, поскольку лишает ее смысла для врага. И приближает возвращение Крыма и Донецка с Луганском. Кто бы и что об этом не говорил", - добавил Резников.

Спойлер: Національний спротив: наступний етап зміцнення оборони — Олексій Резніков

Російська агресія проти України триває майже вісім років. У 2014 році Росія напала на нас, порушивши усі можливі угоди, віроломно, коли ми були не готові. Насамперед – психологічно. Але Україна встояла. Українці встояли. З того часу ми стали набагато сильнішими.

Бойовий дух наших воїнів на висоті, Збройні Сили готові дати відсіч, і у нас є чим.

Ми тверезо оцінюємо ризики.

Погрожуючи Україні, Кремль атакує увесь цивілізований світ. Демонстративно готуючи ескалацією, Москва намагалася похитнути єдність Заходу. Але цей блеф не вдався.

Ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів, її буде ще більше. Не усі наші дії я можу пояснювати публічно.

Ми домовились з партнерами працювати без зайвих анонсів і висвітлювати результати. Але ми рухаємось дуже послідовно.

Кремль намагається дестабілізувати Україну гібридними засобами, зокрема, сіючи паніку. Ми не повинні дати йому цієї можливості.

Впевненість у власній країні, у її Збройних Силах – це не менш ефективна зброя, ніж Javelin, NLAW чи Stinger.
І сьогодні ми думаємо не тільки про тактичні кроки, а про розвиток.

Найкращий спосіб убезпечити Україну від подальшої військової ескалації з боку Російської Федерації – створити умови, за яких агресор понесе неприйнятні для себе втрати і не зможе досягти мети. А мета в нього одна – знищити незалежну українську Державу.

Стримати ворога допомагає міжнародна підтримка, за яку я щиро вдячний нашим партнерам. Але слід усвідомлювали – захищати Україну нам все одно доведеться в першу чергу самим. І ми самі повинні розвивати спроможності для цього, покладаючись на свої власні сили.

Реалістично оцінюючи співвідношення військового потенціалу російської і української армії, наше завдання – створити асиметричні відповіді там, де баланс поки що не на нашу користь.

Для цього ми повинні зробити так, щоб російській військовій машині протистояла не тільки армія та інші структури сектору безпеки і оборони України. А вся українська нація. Підготовлена, озброєна, об’єднана. Саме це ми маємо протиставити російським спробам спричинити в нашій країні паніку, зневіру та розгубленість. Тоді у агресора не буде жодних шансів. І навіть думок вдатися до якоїсь авантюри.

Цей підхід покладений в основу філософії «всеохоплюючої оборони», яка закріплена у Стратегії воєнної безпеки України.

Система національного спротиву – це той інструмент, який допоможе організовано залучити для відсічі агресору волю, енергію, відвагу усього українського суспільства. Йдеться про створення насправді стратегічної переваги.

16 липня 2021 року Верховна Рада України цієї каденції прийняла закон «Про основи національного спротиву». Цей закон вступив в силу з 1 січня 2022 року. Отже, він діє трохи більше трьох тижнів.

Для його практичного втілення наприкінці грудня уряд схвалив 15 підзаконних актів. Нормативну базу загалом сформовано. Ми можем діяти.

Хочу поінформувати про логіку наших дій, поточний стан і плани на найближче майбутнє.

Над чим і як ми працюємо
Загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України через Міністра оборони.

Згідно з законом, національний спротив має три складові:

• Перша – церух опору.
• Друга складова – це територіальна оборона.
• Третя – це система підготовкигромадян до національного спротиву.

Безпосереднє керівництво і рухом опору, і територіальною обороною здійснює Головнокомандувач ЗСУ через командувача Сил спеціальних операцій і командувача Сил територіальної оборони відповідно.

Створення руху опору – це пряме завдання Сил спеціальних операцій ЗСУ. Цей блок я залишу «за дужками». Відзначу лише, що процес іде.

Закон збільшив чисельність ССО на 1000 бійців, які готуватимуть розгортання руху опору, формуватимуть відповідні структури.

Що стосується підготовки громадян. Керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву здійснюється Кабінетом Міністрів України через відповідні центральні органи виконавчої влади.

Разом з колегами з МВС, МОН та Мінветеранів ми об’єднали зусилля, щоб визначити потреби, алгоритм дій і запропонувати колегам по уряду проєкт акту з дорожньою картою, який унормує і запустить цю діяльність. Адже йдеться про розгортання системи загальної військової підготовки фактично для всього населення України.

Зараз наші зусилля сконцентровані на розгортанні системи територіальної оборони (ТрО).
Як виглядатиме і чим займатиметься ТрО
Головна перевага ТрО – це поєднання масовості і здатності надзвичайно швидко розгорнутися на певній території для виконання поставлених завдань.

Закон визначає за системою ТрО кілька функцій, але місія дуже проста – не підпустити біду до своєї домівки.

Організація ТрО – це справа військових, яку вони роблять спільно з цивільною владою, органами самоврядування і громадянами.

Основою системи ТрО є Сили територіальної оборони Збройних Сил України. Це окремий рід сил у складі ЗСУ, який так само як ДШВ чи ССО підпорядкований Головнокомандувачу ЗСУ.

Командувач Сил ТрО – бригадний генерал Юрій Галушкін, бойовий офіцер, учасник оборони Донецького аеропорту – був призначений на посаду 1 січня першим Указом Президента України Володимира Зеленського у 2022 році. З цього моменту почалося фактично розгортання Сил ТрО.

Кістяк Сил ТрО – це 25 бригад (по одній в кожній області та м.Києві), які об’єднують понад 150 батальйонів (один на район). Також закон дозволяє створити окремі бригади у містах з населенням понад 900 тис. осіб – тобто у Харкові, Дніпрі і Одесі. Крім цього додаткові частини можуть з’явитися у регіонах з населенням понад 2,4 млн осіб. Це Дніпропетровщина, Донеччина, Львівщина, Харківщина і місто Київ.

Сили ТрО складаються з кількох компонентів.

Перший – це штат мирного часу, чисельністю 10 тис. осіб. Це професійні військові, які несуть службу за контактом в Силах ТрО. Вони формують організаційно-управлінське ядро батальйонів та бригад. В середньому по штату мирного часу у кожному батальйоні має бути близько 50 кадрових військових, а у бригаді – 90-120 осіб.

Другий компонент – це штат особливого періоду. Який сумарно буде складати понад 130 тис. осіб. Це – цивільні громадяни, які пройдуть відбір і укладуть контракт про службу в резерві ТрО. Їх буде до 600 у складі батальйону. Вони перебуватимуть під командуванням військових. Держава закріпить за ними зброю, проводитиме навчання і злагодження.

Третій компонент, який передбачено законом – це добровольчі формування територіальних громад. Вони можуть бути створені у тому випадку, якщо таку ініціативу проявить командування Сил ТрО. А Головнокомандувач ЗСУ ухвалить відповідні рішення.

Добровольчі формування можуть бути створені у невеликих населених пунктах для виконання допоміжних функцій – охорони, спостереження тощо. Вони діятимуть згідно із завдань відповідних військових керівників Сил ТрО.

Значною мірою ТрО – це спосіб запобігти зовнішній агресії. Ворог знатиме, що в нього немає переваг раптового вторгнення. Що у разі перетину кордону під ним буквально горітиме земля. Він не зможе пройти жоден міст, його зустрінуть на кожному перехресті. А за цей час будуть розгорнуті основні сили української армії. Тому він сто разів подумає.

Не менш важливе завдання – підтримувати порядок та безпеку на флангах і в тилу, контролювати усі комунікації. Це дозволить концентрувати сили армії на пріоритетних напрямках.

Коли сотні тисяч цивільних громадян будуть підготовлені, знатимуть свій маневр поблизу свого ж дому і зможуть протягом лічених годин вийти на позиції – це створить нову якість оборони.

Розгортання
Оскільки є три компоненти – у нас є три етапи розгортання Сил ТрО.

Зараз відбувається розгортання штатів мирного часу.

Після набуття спроможності підрозділами за штатами мирного часу (це означає комплектування особовим складом на 70%) розпочнеться системне комплектування резерву для особливого періоду, укладання відповідних контрактів. Варто уточнити, що в державі формуються резерви (ОР1, ОР2) для потреб бойових частин ЗСУ – для Сухопутних військ, десанту тощо. У системи ТрО буде свій окремий резерв.

Після формування резерву розглядатиметься питання про добровольчі формування територіальних громад.

Станом на сьогодні, бригади ТрО у всіх прикордонних регіонах набрали 70% спроможності, решта візьме цю планку за 3-4 тижні. Тобто десь протягом місяця буде сформовано управлінську структуру ТрО в масштабах всієї країни, а у прикордонних регіонах вже набиратиме хід формування резерву.

Сили ТрО формуються за адміністративно-територіальним принципом.

Як вже зазначено, область – це бригада, район – це батальйон. При цьому закон встановлює такий поділ: області та м. Київ – це «зони територіальної оборони», а район області чи міста – є «районом ТрО».

Керівниками зон і районів ТрО є очільники відповідно обласних та районних державних адміністрацій, які відповідають за ситуацію на певній території. На кожній території створюється штаб ТрО. Його очолює відповідно командир бригади чи командир батальйону. Який відповідає за формування, підготовку і виконання завдань підпорядкованими підрозділами ТрО.

Україна поділена на 4 військово-сухопутні зони — Північ, Схід, Захід і Південь. Найближчим часом Міноборони організує навчання за участі керівників органів місцевої влади та самоврядування кожної з військово-сухопутних зон. Щоб і військові, і влада на місцях чітко розуміли, які у кого обов’язки і як налагодити взаємодію.

Зараз першочергове завдання – належне облаштування місць дислокації. Де-факто йдеться про одночасне розгортання понад 150 військових частин.
Їм необхідно забезпечити зв’язок, створити режимно-секретні об’єкти, облаштувати приміщення для зберігання зброї та боєкомплекту тощо. Зброя має бути максимально наближена до бійців ТрО, і ми створимо для цього умови.

Міноборони надіслало відповідні листи до органів влади, де визначено потреби Сил ТрО у регіонах. Так само ми надали типові вимоги до облаштування локацій.

Ми прагнемо вибудувати партнерські стосунки з органами місцевої влади і самоврядування, адже сама ідея ТрО – це координація армії та громади. Хочу подякувати тим колегам, які вже підтримують.

Що робити громадянам
По-перше, я прошу реалістично оцінювати ситуацію. Розгортання системи національного спротиву, зокрема, територіальної оборони, триває цілодобово. Але точно будуть якісь негаразди. Наприклад, зброї і боєприпасів достатньо. Проте десь ми отримаємо неготові приміщення. Ми їх підготуємо.

Десь співробітники центрів комплектації ще не розібралися, як діяти. Ми їх швидко навчимо. Зараз ми працюємо над максимальним спрощенням процедур, їх цифровізацією, щоб не було потрібно збирати зайві папірці.

Наперед хочу вибачитись перед тими, хто стикнувся з якимись недоліками. Прошу ставитись з розумінням і закликаю сприймати їх не як проблеми, а як завдання.

По-друге, я закликаю громадян зважити, у який спосіб ви готові долучитися до оборони держави. Як я зазначив, є окремі резерви бойових частин ЗСУ. Формуючи резерв ТрО, ми повинні одночасно наповнювати і підвищуватися якість резерву інших компонентів Збройних Сил. Ви маєте вибір.

Найближчим часом ми почнемо системне інформування громадян, які бажають служити у Силах ТрО або відповідному резерві, про алгоритм дій.

Я вдячний всім, хто робить свій внесок у зміцнення оборони держави. Кожен практичний крок зменшує вірогідність ескалації, оскільки позбавляє її сенсу для ворога.

І наближає повернення Криму та Донецька з Луганськом. Хто б і що про це не казав.

Міністр оборони України Олексій Резніков

 

Спойлер: Совпадение?

 

СБУ затримала на Луганщині колишнього бойовика, який втікав з ОРДЛО за українською пенсією

Контррозвідники СБУ затримали у Луганській області колишнього учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Зловмисник намагався потрапити на підконтрольну українській владі територію регіону для оформлення пенсії.
Встановлено, що він входив до складу угруповання, яке брало активну участь у бойових діях проти сил антитерористичної операції в районах Луганська і траси Бахмутка.
За даними слідства, зловмисником є місцевий житель, який у травні 2015 року приєднався до лав бойовиків. Там він займався обслуговуванням ворожої техніки та облаштуванням фортифікаційних споруд. Згодом зловмисник залишив угруповання через конфлікт з ватажками, які обклали «даниною» своїх підлеглих. Потім він переховувався на тимчасово непідконтрольній українській владі території Луганщини.
Наразі затриманому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 260 (участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо обрання судом міри запобіжного заходу.
Крім того, перевіряється інформація щодо причетності колишнього бойовика до вчинення інших тяжких та особливо тяжких злочинів.
Заходи з викриття і затримання зловмисника проводили співробітники СБУ в Донецькій та Луганській областях спільно з Національною поліцією та за процесуального керівництва Старобільської окружної прокуратури Луганської області.