Ситуація в Україні. Новини

СБУ викрила корумпованих патрульних на Херсонщині: на вантажівках з «перегрузом» заробляли по 25 тис. грн/день

На Херсонщині співробітники СБУ викрили та заблокували злочинну схему.
Організували її троє співробітників Управління патрульної поліції в Херсонській області, які залучили місцевого підприємця як посередника.
Ділки вимагали по 500 гривень з великогабаритної машини за безперешкодне перевезення понаднормових вантажів.
Поліцейські «перевіряли» вантажівки на «перегруз» на стаціонарних постах габаритно-вагового контролю. Допомагав «знімати данину» з водіїв місцевий підприємець – посередник.
За даними слідства, схема тривала з жовтня 2020 року і приносила ділкам 25 тис. гривень «прибутку» щодня.
Наразі двох учасників злочинного угруповання затримано.
Тривають обшуки у приміщенні Управління патрульної поліції області, на стаціонарних постах здійснення габаритно-вагового контролю та за місцями мешкання учасників схеми.
У ході обшуків вилучили велику кількість готівки, платіжні картки, через які проходило більшість розрахунків.
У межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією) та ч. 3 ст. 368 ( прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії для виявлення та притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до злочину.
Вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру та обрання їм міри запобіжного заходу.
Викриття злочинної схеми проводилося спільно зі слідчими Територіального Управління ДБР, розташованого у Мелітополі, за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури.

 

Георгій Тука

Спікер Конгресу від Демократичної партії Ненсі Пелосі заявила, що участь в делегації України, яка вирушає до США, нардепа від СН Олександра Трухіна, який спричинив ДТП, є небажаною!..
Біля двох місяців тому мені стало відомо, що ставлення політиків Заходу до ЗЕкоманди є відверто зневажливим. За що боролись - на те і напоролись.
В черговий раз про це свідчить і заява Пелосі. І тут справа не в самому Трухіну, а в реакції влади (Зеленського) на неприпустиму поведінку свого депутата.
В черговий раз Зеленського вчать «правилам хорошого тону». Шкода лише, що таке ставлення до ЗЕкоманди відображається і на ставленні до всієї країни.
Хоча… ЗЕлені ж не з неба на голову України впали.

 

Швейцар львівського ресторану "Криївка" Микола Панченко потрапив у Книгу рекордів України. Упродовж 14 років він сказав гасло "Героям слава!" 1,2 мільйона разів.

Микола Панченко працює в "Криївці" з перших днів роботи закладу. Гості потрапляють у кнайпу лише після його контролю.
Швейцар "Криївки" потрапив у Книгу рекордів України
У "Криївці" розповіли, що 30 серпня багаторічний швейцар закладу Микола Панченко потрапив у Книгу рекордів України.
Як були в Криївці й казали гасло, аби пройти "контроль", то ви точно долучились до рекорду,
– зазначили у закладі.
Експерти Книги рекордів України офіційно зафіксували рекорд Миколи Панченка. З 2007 до 2021 року він у відповідь на гасло гостей "Слава Україні!" сказав "Героям слава!" 1,2 мільйона разів.
"Пан Микола працює у кнайпі з перших днів роботи закладу. Він стереже Криївку, аби туди не потрапили москалі", – розповіли у "Криївці".
У ресторані зазначили, що в далекому 2007 році львів'яни майже не вживали гасло "Слава Україні". Своєю чергою, туристи взагалі не знали його або ж боялись казати. Врешті у 2018 році це гасло стало офіційним привітанням Збройних Сил України.
Рекорд потрапив до категорії "Державність". Результати зафіксували за підрахунками, згідно зі статистикою закладу про відвідуваність.
"Приходьте в гості, аби наступного року було 2 000 000. Слава Україні! Боротьба триває!", – підсумували у "Криївці".

Зауважте! Ресторан "Криївка" відкрили у вересні 2007 року на площі Ринок. Заклад створили у вигляді польової криївки УПА. Тут можна побачити портрети воїнів, багато тогочасної зброї, стилізоване меню та тир. Ресторан входить у мережу закладів "!FESTХолдинг емоцій".

Швейцар "Криївки" потрапив у Книгу рекордів України / Фото "Криївка"

 

Партия моральных уродов. Жена "слуги народа" Трухина, Мартынова, убила человека в ДТП и избежала наказания.

Бывшая жена "слуги народа" Александра Трухина Ксения Мартынова в 2009 году насмерть
сбила 62-летнюю женщину в Днепре. Об этом напомнила в Facebook журналистка Ольга Руденко.




Напомним, авария с участием машины нардепа от партии "Слуга народа" Александра Трухина произошла 23 августа, в 15:45 на Бориспольской трассе под Киевом. По данным СМИ, Трухин за рулем Audi не придерживался безопасной дистанции и на большой скорости въехал в автомобиль Ford, который, в свою очередь, протаранил автомобиль Daewoo.
По данным свидетелей, Трухин имел признаки алкогольного опьянения, но официального подтверждения этому нет. В Нацполиции факт ДТП подтвердили, однако имен участников не назвали. В результате ДТП травмы получили шесть человек, среди которых двое детей, а также председатель комитета арбитров Федерации футбола Украины Лучано Лучи и его помощник.
Один из нардепов на условиях анонимности рассказал "Радио Свобода", что он пытался выяснить обстоятельства ДТП; его источники в правоохранительных органах сообщили, что на момент аварии "Трухин выглядел так, будто был в нетрезвом состоянии, но сдать тест на содержание алкоголя он отказался".

 

Парашутист встановив рекорд, розгорнувши в небі найбільший прапор.

Площа прапора, який розгорнув у небі під Києвом підполковник ЗСУ Анатолій Глиненко, становить 530,59 м².
Про це повідомила в фейсбуці керівник Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
"Новий рекорд України в номінації "Найбільша площа прапора України, розгорнутого парашутистом у повітрі"
був оголошений на аеродромі Бородянка під Києвом після приземлення рекордсмена", - написала вона.
Парашутист, який встановив рекорд, - військовослужбовець військово-морських сил ЗСУ, підполковники Анатолій Глиненко.

 

Шоу “досягнення попередників” або парад речових доказів. Що ми побачили на 30-річчя Незалежності?

Цьогорічний парад з нагоди Дня Незалежності — один з наймасштабніших за всі тридцять років відновлення незалежності України. Заперечувати це безглуздо. Нинішні керівники держави, які прийшли у дві тисячі дев’ятнадцятому році до влади під гаслом “просто пєрєстать стрєлять”, через два роки почали розуміти просту тезу, хто не хоче годувати та розбудовувати свою армію — будуть годувати чужу, і дуже постаралися, щоб організувати вражальне шоу. Але яку техніку нам показали на Хрещатику?

Спойлер: Парад досягнення "попередників"

Сер 24, 2021 збройні сили, Кур'єр суспільство

Цьогорічний парад з нагоди Дня Незалежності — один з наймасштабніших за всі тридцять років відновлення незалежності України. Заперечувати це безглуздо. Нинішні керівники держави, які прийшли у дві тисячі дев’ятнадцятому році до влади під гаслом “просто пєрєстать стрєлять”, через два роки почали розуміти просту тезу, хто не хоче годувати та розбудовувати свою армію — будуть годувати чужу, і дуже постаралися, щоб організувати вражальне шоу. Але яку техніку нам показали на Хрещатику?

Перш за все, перелік техніки, яку ми побачили демонструє, що попри численні “звинувачення” на адресу «попередників», в питаннях обороноздатності у Володимира Зеленського та його оточення власних досягнень у цієї сфері просто немає. Усі зразки українського та закордонного озброєння, які ми побачили — отримані та розроблені в 2014-2019 роках – за часів каденції Порошенка та Турчинова як голови РНБО.

Реактивна система залпового вогню «Вільха», мобільний мінометний комплекс «Барс-8ММК», БТР-4К, ПТРК «Стругна-П», ПТРК «Javelin», оперативно-тактичний ракетний комплекс «Сапсан», РЛС П-18 «Малахіт» – все це, м’яко кажучи, або зовсім не досягнення нинішніх очільників держави, або фінансуються та приймаються на озброєння під тиском суспільної думки, навіть швидше під спротивом нинішнього міністра оборони та його “компетентних” кураторів з офісу президента.

Щоб не бути голослівними, швидко пройдемося по переліку:

⁃ мобільний мінометний комплекс «Барс 8 ММК» – не експлуатується через численні дефекти, які були виявлені ще в кінці 2019 року. За два роки жодних робіт щодо усунення дефектів не проведено;

⁃ броньований автомобіль «Новатор» з ПТРК «Стугна-П» – фактично є масогабаритним макетом, а не зброєю. Не дивлячись на те, що проєкт не новий, за два роки Міністерство оборони на Генштаб не спромоглися підписати дозвіл на початок дослідно-конструкторських робіт. На озброєнні ці зразки не стоять і не можуть стояти.

⁃ 152 мм гармата «Гіацинт-Б» – зразок модернізованої радянської гармати. Проблема тільки в одному – для неї нема снарядів, які намагаються закупати за кордоном, при тому що за два с половиною роки МО робить все для того, щоб зірвати вітчизняне виробництво снарядів цих калібрів, переважно розтягуючи строки держвипробувань.

⁃ РСЗВ «Вільха» – розробка часів Порошенко та Турчинова в рамках програми «Ракетний щит». Випробування модернізованої установки «Вільха-М» штучно затягуються МО з незрозумілих мотивів.

Єдиним “новим зразком” великої техніки, яка з’явилася за часів Зеленського можна назвати хіба що тягач “Татра”. На ньому йшов ракетний комплекс берегової оборони «Нептун», який був розроблений та профінансований у 2014-2019 роках в рамках тієї ж концепції «Ракетний щит». Закупівля шасі “Татра” – єдине суттєве «покращення» комплексу «Нептун», яке ми побачили за останні два роки. При тому, що саме шасі не має суттєвих переваг над вітчизняними шасі КРАЗ, під які проєктувався цей комплекс.
Логіку МО можна зрозуміти. Адже кожне таке шасі коштує біля мільйона доларів, на відміну від приблизно 300 тисяч доларів вітчизняних аналогів. Трикратно збільшена ціна у три рази підвищила суму “відкату” для чиновників відповідно…
Саме завдяки цій оборудці, замість 70 ракет для комплексу, за останні два роки буди профінансовані тільки 22 ракети. Тобто, чеське шасі “Татра”, яке красиво пройшло парадом, коштувало Україні майже 50 ракет, що були б здатні потопити увесь Чорноморський флот РФ.

Але найсумніша іронія цього сьогоднішнього перформансу полягає у тому, що на параді широко представлені бойові автомобілі на платформі «Богдан». Їх присутність, вочевидь, підтверджує, успішне використання цих машин на фронті та їх якість попри справжню істерію тоді ще “опозиційних” ЗМІ, яку почали роздмухувати десь с 2018 року.

Особливо цікаво було спостерігати за проходженням повз урядову трибуну санітарного автомобіля «Богдан-2251” — бо саме в закупівлі цих машин сьогодні обвинувачують ексзаступник міністра оборони часів Порошенка, генерала Павловського. Режим Зеленського намагається ув’язнити його начебто за те, що ця техніка поставлена до ЗСУ виявилась неналежної якості!

Але й це ще не все. У рамках воєнно-морського параду в Одесі морем пройдуть бойові катери «Гюрза-М», проєкту «Кентавр», які виготовляються на заводі «Кузня на Рибальському». І яка теж, відповідно до підозри ДБР, є “неналежною”.

Склалася шизофренічна ситуація, коли Києвом та Одесою фактично пройшов парад «РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ» слідства ДБР. Адже вся військова продукція «Богдану» та «Кузні» наразі має статус доказів у «слідстві»…

Не можна також не згадати протиповітряний комплекс 9К330 «Тор», який продемонстрували суспільству та президенту як “штатну техніку” ЗСУ. Тут треба додатково пояснити цю проблему.

Десь рік тому росіяни випустили нову модифікацію свого розвідувального безпілотника “Орлан-М”, який став недосяжним до наших ПЗРК. Останні точні мінометні удари противника по пунктах управління вглибині бойових порядків ООС — саме результат того, що ці російські безпілотники літають безкарно, як у себе вдома…
Збити цього птаха можна тільки такими засобами ППО як “Бук” або “Тор”. Використовувати потужні “Буки” (на параді вони теж пройшли) дуже дорого, такі ракети нам знадобляться в тому випадку, якщо почнеться повномасштабна війна. Нові “Орлани” — це за ТТХ “здобич” саме комплексів “Тор”.

Але “Тори” на сьогодні на озброєнні ЗСУ не стоять! Виведені вони були зі складу Збройних сил ще до 2014 року, командування ЗСУ та воєнно-політичне курівництво країни, розуміючи загрози, планувало їх повернення. Але після відставки генерала Муженко та міністра Полторака про це просто “забули”. Яким місцем думав міністр Андрій Таран, демонструючи на параді цю машину Зеленському, котрий всю свою піар-кампанію вибудовує не політиці “неприпущення бойових втрат”, залишається хіба що гадати…

Ну і звісно, коли ми говоримо про нові зразки техніки, закуплені для армії за час “каденції Зе”, не можна обійти дві спроби міністра оборони приймати парад на спеціально закуплених “членовозах”. Спочатку це буди европейські лімузини надалі, після того, як справа отримала розголос, “командно-штабні машини” з відкритим дахом(Sic!), на які було витрачені шалені 18 мільйонів гривень. Річ у тому, що ці “парадно-бойові” членовози-кабріолети є фактично перефарбованими в хакі версіями цивільних машин Iveco – всесвітньо відомого виробника фур. В останній момент Таран взагалі вирішив не ризикувати та своїм вольовим рішенням скасовував об’їзд військ…

Якщо проаналізувати загалом присутні на параді зразки техніки, можна рішуче зробити висновок – міністр оборони Таран, утримуючись з останніх сил за свою посаду, намагався створити для Зеленського та суспільства справжні «потьомкінські дєрєвні».

Міністр Таран, який ледве не став приймати парад на “фурі” – гарний символ регресу обороноздатності, який ми спостерігаємо за два останніх роки. Попри те, що останні два три тижні, після відставки одіозного Хомчака та його креатур, ЗСУ почали розправляти плечі, парадні зусилля постсовкового міністра яскраво демонструють ті проблеми, які Зеленський та його оточення зобов’язані вирішити найближчим часом. Якщо звісно не хочуть, щоб для них цей парад став останнім…

 

У відставку подали ще двоє суддів Верховного Суду

Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Світлана Вус та Василь Огурецький подали у відставку
Про це йдеться в порядку денному засідання Вищої ради правосуддя на 2 вересня.
Вища рада правосуддя отримала заяву про відставку суддів Світлани Вус та Василя Огурецького з Верховного Суду.
Питання відставки Вус і Огурецького розглянуть на засіданні Вищої ради правосуддя, яке відбудеться в четвер, 2 вересня.
Довідка: Світлана Вус працює у Верховному Суді вже 25 років - з 1996 року.
У свою чергу, Василь Огурецький працює у Верховному Суді з листопада 2017 року. До цього 22 роки обіймав посаду судді в Апеляційному суді Донецької області.

 

1 356 нових випадків COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 31 серпня 2021 року. Зокрема, захворіли 75 дітей та 31 медпрацівник.

Також за минулу добу⤵️
▪️госпіталізовано – 470 осіб;
▪️летальних випадків – 51;
▪️одужало – 1 257 осіб;
▪️здійснено тестувань за добу –
46 014 (зокрема методом ПЛР –
21 236, методом ІФА – 7 031);
▪️досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 17 747.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (204), Харківській (144), Одеській (127), Луганській (106) та Чернівецькій (87) областях.

 

Компанія батька чинного голови Львівської ОДА Козицького отримала дозвіл на видобуток газу в регіоні

Газовидобувне підприємство “Горизонти”, співвласником якого є батько чинного голови Львівської ОДА Зіновій Козицький, отримало спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр на розробку Гірського родовища природного газу в області.
Як повідомляє видання “Zaxid.NET”, спецдозвіл виданий ТОВ “Горизонти” дозволяє компанії користуватися надрами з метою видобування природного газу на території Гірської площі, зокрема Гірського родовища, що розташоване на території Стрийського та Дрогобицького районів, за 15 км на південний захід від міста Миколаєва.
Між тим, співвласником підприємства є Зіновій Козицький, батько голови Львівської облдержадміністрації Максима Козицького і засновник однієї з найбільших у західному регіоні нафто- та газовидобувних компаній “Західнадрасервіс”.
Зазначається, що родовище, про яке йде мова, було відкрите кілька років тому, першу свердловину запустили 2018 року. Його видобувні запаси раніше оцінювали в 1 мільярд куб. м. ТОВ “Горизонти”, яке відкрило це родовище, планувало витратити на його розробку 82,766 мільйона гривень.
Відомо, що ТОВ “Горизонти” є газовидобувним підприємством, яке проводить промислову розробку Берегівського газового родовища та Гірської площі, що на Львівщині, та продає видобутий газ.
Власниками компанії є Зіновій Козицький та Карел Комарек через MND Ukraine (Чеська Республіка), котра також займається розвідкою, бурінням і видобутком газу.
Водночас Зіновій Козицький є власником групи компаній “Західнадрасервіс”, що є однією з найбільших за профілем діяльності у Західній Україні та спеціалізується на розвідці, бурінні та видобутку нафти і природного газу. окрім цього, група компаній працює у галузі альтернативної енергетики.

 

Голова генштабу ЗСУ у 2014-2019 роках Віктор Муженко заявив, що генпрокурор Ірина Венедіктова сказала інформацію, яка не відповідає дійсності, щодо його допитів у ОГПУ

Про це колишній голова генштабу Віктор Муженко написав у Facebook.
Генерал Муженко процитував слова Венедіктової, яка напередодні заявила в ток-шоу "Право на Владу" на "1+1", що він нібито вже пів року не приходить на допити, хоча "сказав, що повернеться".
"Я жодного разу не переривав допити до їх завершення, не був повідомлений, що мене чекають на допит, і не казав, що "повернусь", оскільки завжди готовий давати свідчення і сприяти слідству у встановлені істини задля об’єктивного розслідуванню подій, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України", - написав Муженко.
Ексглава Генштабу вимагає, щоб генпрокурор спростувала свої слова.
"Висловлюю також щире сподівання, що честь, гідність в Україні, репутація офіцера Збройних Сил України мають конституційні гарантії визнаватись найвищою цінністю, а пані Ірина виправить цю прикру помилку у той самий спосіб", - написав генерал армії України.
"Чекаю на гідний вчинок генерального прокурора, в порядності якої, наразі, не маю підстав висловлювати сумнів", - додав він.

 

Піар і балаканина не можуть замінити структурних реформ, зміцнення ЗСУ та переходу на стандарти НАТО – Турчинов

Щоб успішно протистояти російській загрозі, необхідна консолідація та мобілізація нації, нашого оборонного, економічного і передусім інтелектуального потенціалу.
Про це у статті “План Б” для видання Цензор.НЕТ пише Секретар РНБО у 2014-2019 роках Олександр Турчинов.
“Ми не можемо і не повинні копіювати російські збройні сили, але повинні виявляти їхні слабкі місця і вкладати наші доволі обмежені ресурси в найбільш ефективні технології знищення військової техніки й особового складу ворога, залучені в наступальних операціях. Головне – це знову повернути в основу державної політики втрачений за останні два роки пріоритет зміцнення обороноздатності країни”, – наголошує Турчинов.
“В України не існує альтернативи євроатлантичній інтеграції, але питати “Чому ми не в НАТО?” треба не у Байдена, а у себе. Відсутність стратегічного бачення у військово-політичного керівництва країни та відповідного планування, що трансформується у відсутність конкретних цілей та бойових завдань, окрім заборони стріляти та наступати, – демотивує і деморалізує армію”, – наголошує Олександр Турчинов.
Він зауважує – те, що відбувається з військами, що захищають країну на сході, не можна навіть назвати “пасивною обороною”.
“Тому що останнє хоча б передбачає постійне зміцнення власних оборонних позицій. У нас за два роки вони не стали краще ні у військовому, ні в інженерно-технічному плані. Бетон і залізо не замінили прогнилу деревину. Відсутність якісного зв’язку, сучасних систем спостереження, ефективної медичної допомоги, нового озброєння та відремонтованої техніки. На цьому фоні відредагована статистика не може приховати зростання числа вбитих та поранених, а також виправдати пасивність і бездіяльність”, – констатує Турчинов.
“Більше не можна зволікати зі зняттям обмеження на застосування сили та адекватної відповіді на кожну провокацію ворога. Тільки страх невідворотності значних втрат від асиметричних ударів примусить російсько-терористичні угруповання на сході почати згортати бойову активність”, – переконаний екссекретар РНБО.
Турчинов також вважає, що прийшов час повернутися до тактики покрокового наступу (“повзучого наступу” за визначенням ворога), яка довела свою ефективність у 2016-2018 роках.
“Тільки ця тактика свого часу дозволила нам без прямого боєзіткнення з основними силами армії РФ та з мінімальними втратами просунутись на десятки кілометрів на схід, звільнивши значну кількість населених пунктів”, – нагадав Турчинов.

 

Контррозвідка СБУ затримала бойовика, який активно допомагав Росії окупувати Крим

Контррозвідники Служби безпеки України викрили і затримали на Херсонщині активного учасника незаконного збройного формування. Ним виявився колишній мешканець Ялти, який у лютому 2014 року за ідейними переконаннями вступив до так званої «Ялтинської роти народної самооборони Криму». Він зі зброєю в руках здійснював патрулювання українських міст.
У лютому-березні 2014 року зловмисник брав активну участь у протидії мирним акціям і залякуванні патріотично налаштованих мешканців півострова.
Сприяння зловмисника окупаційній «адміністрації» на території АР Крим було високо оцінено військовим керівництвом країни-агресора: він нагороджений медаллю «За возвращение Крыма» від Міністерства оборони Російської Федерації.
Контррозвідники СБУ затримали зловмисника після його приїзду на материкову Україну.
Наразі проросійському активісту оголошено про підозру і вирішується питання щодо обрання йому міри запобіжного заходу за ч. 2 ст. 260 (створення не передбачених законом воєнізований або збройних формувань) Кримінального кодексу України.
Заходи із припинення протиправної діяльності проводилися спільно з Національною поліцією за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим.

 

Херсонський Че Ґевара», якого звинувачують у причетності до російської шпигунської мережі, став ковід-дисидентом, отримав будинок «у подарунок» від родини полковника ФСБ і роздав журналістські посвідчення сотням випадкових людей.

Спойлер

9 травня 2020 року на ютуб-каналі із сотнею тисяч підписників почався стрим під назвою «Парад Перемоги Херсон, пряма трансляція». Сотні людей у радянській військовій формі, із символікою та портретами ветеранів радянсько-німецької війни йшли вулицею міста. Відео спантеличувало: адже жодних масових акцій, а надто парадів із нагоди Дня перемоги в цей день бути не могло — в Україні тривав суворий карантин через коронавірусну епідемію. Поліція почала перевірку, й виявилося, що власник каналу й автор відео — блогер, політичний активіст і агресивний противних карантинних обмежень Кирило Стремоусов — видав за пряму трансляцію запис ходи 2019 року. Це — порівняно невинна витівка херсонського трикстера, який у різних ситуаціях позиціонується як активіст, політик, блогер, журналіст або громадський діяч. А тепер ще й лідер неформальної організації, яка називає себе «журналістами Стремоусова», поширюється по всій Україні та транслює в інтернеті конспірологічні й антивакцинаторські ідеї.

Автобіографія героя

Об’єктивної докладної біографії Стремоусова в мережі ви не знайдете — переважно хвалебні або, навпаки, критичні характеристики. З офіційних біографій відомо, що він народився на Донеччині й закінчив Тернопільську академію народного господарства, має п’ятьох дітей і називає себе православним християнином. 2009 року заснував інформагентство «Таврія News». Невдовзі Стремоусова побили нібито за те, що він знімав дорожньо-транспортну пригоду за участі автомобіля приватних охоронців. (Можна було би поспівчувати, але надалі Стремоусов потраплятиме в ситуації зі стріляниною та тілесними ушкодженнями надто часто — й не завжди як постраждалий.)

На допомогу приходить газета «Факти», яка писала про авантюрну подорож Стремоусова до Америки. В інтерв’ю газеті тоді ще не дуже одіозний херсонець розповів про себе таке:

«У меня пять лет была своя фирма по продаже корма для рыб за границу. В те годы с деловыми поездками посетил чуть ли не все страны Европы. Но начались недоразумения с рыбинспекцией. Я не хотел давать взятки, поэтому сам устроился на работу в эту структуру. Довольно быстро дослужился до начальника Генической рыбинспекции. Столкнулся с вопиющими фактами варварского лова в Азовском море. Обратился к известному тележурналисту Андрею Цаплиенко, помог ему подготовить материал. За это меня уволили со службы. Однако вскоре все же взяли обратно по решению суда. В 2007 году даже предоставили руководящую должность в столичном Комитете рыбного хозяйства. Поработав там некоторое время, я уволился по собственному желанию — не по мне это дело. Кстати, работая в госструктурах, я вел настолько нездоровый образ жизни, что поправился до 125 килограммов! Пришлось заняться лечебным голоданием и исключить из рациона мясо. Удалось похудеть до 75 килограммов. Вернувшись из Киева в Херсон, создал экологическую общественную организацию и информационное агентство "Таврия-Ньюс". В какой-то момент у меня возникло желание взять творческий отпуск — поехать в США на пару месяцев, чтобы собрать материал для книги. Но эта затея переросла в продолжительное путешествие, в котором я был счастлив, как никогда в жизни. Уже находясь в Америке, решил пройти по местам, по которым в свое время проехал мой кумир — революционер Че Гевара».

(Цікавий збіг: у рибінспекції до початку своєї медіаактивістської кар’єри працював і Руслан Коцаба, досьє якого MediaSapiens публікував раніше.)

У цьому ж інтерв’ю є показовий пасаж: «Индейцы интересовались, откуда я. Об Украине они не слышали, даже о России знают немногие. Однажды я обронил: Совьет Юнион, что в переводе с испанского означает Советский Союз. Оказалось, что название несуществующей уже страны латиноамериканцы воспринимают с восторгом. Я стал этим пользоваться: говорил, что из Советского Союза — и сразу располагал к себе людей». Завойовувати довіру людей цим самим методом Стремоусов продовжив і після повернення в Україну.

Херсонський Че Ґевара

Ще одна романтична розповідь Стремоусова про самого себе, датована 2013 роком, збереглася в архіві видання LB.ua під заголовком «Борец с властным беспределом, у которого всё получается». На цей час він уже кілька років займався активізмом, зокрема 2010 року збурював протести на херсонському заводі імені Петровського разом із ліворадикальними активістами. Свою діяльність Стремоусов ретельно документував у блозі на лайвджорналі, а сайт «Таврія Ньюс» використовував як майданчик для просування своїх ідей.

Після повернення з Америки Стремоусов вдарився в езотерику: проводив семінари про містичний підхід до здорового способу життя, а також став адептом секти «Концепція громадської безпеки» («Концепция общественной безопасности», КОБ). Ця конспірологічна організація поєднує російський націоналізм, езотерику, язичництво та уривки інших вчень, але однією з її цілей є утворення «єдиної східнослов’янської держави» (що цілком збігається з амбіціями Кремля). КОБівців у Херсоні, за свідченням місцевих медіа, було зо три десятки. «Збиралися вони по вихідних в одній з бібліотек, директором якої була комуністка, яка до слова, прилаштувала на роботу і самого Стремоусова. На засідання приходили одіозні особистості типу Сергія Кириченка і Гоші Тамбовцева. Їх діяльність була малопомітною до тих пір, поки не надійшла команда, і активісти з російськими триколорами не вийшли на площу Свободи, в компанії комуністів, партії "Русское единство" і інших», — пише «Мост». Також 2013 року Стремоусов був одним із організаторів російських пробіжок, які мали показати Херсону «силу російського духу». Загалом типовою для Стремоусова риторикою є поєднання політичних заяв і протесту проти «свавілля влади» з духовними проповідями. А свою багатодітну родину він часто використовує для демонстрації правильності свого світогляду та способу життя.

Власне 2013 року — перед початком Євромайдану — він та його соратники перейшли до активних дій, готуючи ґрунт для проросійського сепаратизму на Херсонщині. Зокрема організували «громаду» у Старій Збур’ївці — селі в гирлі Дніпра. «Стремоусов і його російські куратори створили в селі напругу. З десяток браконьєрів, в незміцнілі уми яких лягли вчення про “громади”, вирішили, що пора відмовлятися від паспортів, податків і не визнавати законну владу. Замість цього вони почали видавати собі "паспорта людей". Вчити їх всього цього влітку 2013 року приїжджали харківські і російські проповідники на чолі з Стремоусовим. Закінчилося це тим, що всі ці люди, які називали себе "громадою", організовано намалювали плакати, сіли в транспорт і приїхали 1 березня 2014 року піднімати прапор "Російської весни" в Херсон. Після профілактичних бесід з активістами і, напевно, СБУ, Збур'ївські сепаратисти виїхали в Росію», — писало пізніше про події тих часів видання «Мост».

Про позицію Стремоусова під час Революції гідності свідчить той факт, що у грудні 2013 року він зареєстрував громадську організацію «За президента України», яка мала надавати публічну підтримку Віктору Януковичу. Тоді він стверджував, що спілкується з Януковичем особисто, а також хвалив його й казав, що українська державність зберігається тільки завдяки Януковичу. Стремоусов навіть ходив із портретом президента на засідання Херсонської міськради — ці кадри увійшли в ролик Сергія Стерненка про подвиги херсонського активіста:





Соціал-провокатор

«Громади» на зразок стремоусовської, пов’язані з організацією Віктора Медведчука «Український вибір» та іншими проросійськими ініціативами, виникали не тільки на Херсонщині. 2016 року про цей рух, який не припинився після Революції гідності, писали «Тексти». Тоді ж разом із Юрієм Клейносом, якого звинувачували у державній зраді й організації акцій, які закликали до створення Рівненської республіки та фінансувалися із Росії, Стремоусов заснував ГО «Український центр екологічної самооборони».

Перші походи Стремоусова в політику відбувалися ще на початку його журналістської кар’єри, коли він опікувався місцевим осередком партії «Християнсько-демократичний союз». 2018 року він став керівником осередку вже зовсім іншої за ідеологічною спрямованістю партії — Соціалістичної, яку перед тим купив і очолив Ілля Кива.

У стилів життя Киви та Стремоусова багато схожого. У лютому 2017 року активіст-журналіст-політик напав на поліцейського в сесійній залі міської ради. Як писала тоді Катерина Гандзюк, присутні в залі просто спостерігали за сутичкою, а потім Стремоусов, виліз на трибуну й почав декламувати вірші. У тому ж році Стремоусов разом із товаришами витягнув мера міста на вулицю й повалив на землю. В такий спосіб вони намагались вказати міському голові на ожеледицю, з якою, мовляв, погано борються комунальники. Іншим разом блогер-активіст напав на заступника міського голови.

У квітні 2018 року Стремоусов з однодумцями намагалися відбити у Служби безпеки України російського колаборанта Сергія Осмініна, якого судили в Херсоні. Вони мотивували свій напад «незаконним затриманням» Осмініна.



Після цього досьє Стремоусова з’явилося на сайті «Миротворець». У травні 2018 року на Арабатській стрілці Стремоусов вліз у бійку зі стріляниною з охоронцями, а іншим разом влаштував акцію проти вакуумної каналізації, після якої пластикову каналізаційну трубу підпалили. А 18 січня Стремоусов узяв участь у погромі в херсонському пресклубі «Новий день», де розбризкував газ і нібито стріляв із травматичної зброї. Після цієї історії Стремоусова відсторонили від керування осередком Соціалістичної партії (невдовзі її покине сам Ілля Кива та перейде в «Опозиційну платформу — За життя»), а також затримали. До 19 березня він був під нічним домашнім арештом.

Улітку 2019 року Стремоусов балотувався в народні депутати як самовисуванець у Херсонському мажоритарному окрузі №182 (за нього віддали 1178 голосів, або 1,74%). Вже у 2020 році, коли Стремоусов став зіркою ковід-дисидентства й конспірології, він балотувався на посаду Херсонського міського голови з таким самим результатом — 1017 голосів, або 1,37%.

Між двома програшами на виборах блогер відзначився черговим нападом — на журналіста херсонського видання «Вгору» Дмитра Багненка, якому нібито хотів помститися за негативну публікацію. «Прийшов, написав, що я щось там координував. Ще раз писатимеш ще якісь дурниці зі свого якось незрозумілого світогляду, яке гівном десь там тхне, — ще раз кажу, стусанів від мене отримуватимеш особисто. Тому що ти кажеш про мене, моє прізвище і починаєш мене десь там обговорювати», — погрожував Стремоусов Багненку на відео. «До того як увімкнути камеру, Стремоусов штовхнув мене та вдарив по голові. Після цього він та його товариш, колишній поліцейський Валерій Кулешов, почали мені погрожувати. Я викликав поліцію», — розповів Багненко виданню Zmina.

У серпні 2020 року СБУ викрила мережу російської агентури, якою керувала колишня працівниця облдержадміністрації, голова ГО «Російська національна громада "Русич"» Тетяна Кузьміч, яку підозрювали в державній зраді. За даними СБУ, жінку завербували у 2015 році під час поїздки до окупованого Криму. Завданням Тетяни Кузьміч був збір інформації про військові об’єкти та працівників СБУ. «Жінка також мала вивчати суспільно-політичну обстановку у південному регіоні нашої країни, передавати дані про діяльність місцевих органів державної влади і управління, неурядових міжнародних фондів та організацій, а також окремих лояльних до РФ політичних та громадських діячів», — повідомляли в СБУ. У команді «розвідниці» нібито був і Кирило Стремоусов, у домі якого СБУ провела обшуки й вилучила комп’ютери. А самого Стремоусова затримали, але невдовзі відпустили. На участь героя у місцевих виборах ця історія не вплинула, й у повідомленнях правоохоронців Стремоусов як підозрюваний не фігурував.

На цьому політична кар’єра Стремоусова не завершилась: нещодавно лідер партії «Держава» Дмитро Василець (також проросійський блогер-активіст, якого судили за сепаратизм) повідомив, що політсила висуватиме Стремоусова в народні депутати восени 2021 року на 184-му окрузі, який звільнився з обранням нардепа Ігоря Колихаєва міським головою Херсона.

Журналістські посвідчення для всіх

Коронавірусна епідемія та карантинні обмеження стали тим «чорним лебедем», що дозволив Стремоусову та його однодумцям у Херсоні вийти на новий рівень популярності. Православний соціаліст-езотерик став ще й полум’яним противником карантину, антивакцинатором та поширювачем усіх можливих фейків про коронавірус. У своїх відео херсонець звинувачував владу в поширенні коронавірусної інфекції, говорив про «біолабораторії США в Україні» (цей фейк також розкручували медіа Медведчука), закликав не носити маски та не дотримуватись обмежень.

Восени 2020 року ютуб-канал Стремоусова з понад сотнею тисяч підписників заблокували через дезінформацію про коронавірус. Далі сталося те, що стається з багатоголовими зміями в казках — на місці одного каналу постала ціла низка: «Журналисты Стремоусова», «Народное ТВ. Журналисты Стремоусова», NarodnoeTV, «НародноеТВ Alive» та інші. А Стремоусов почав формувати всеукраїнську мережу своїх прибічників:



«Восстановим Конституционные права граждан Украины и заставим "Власть" и "Слуг народа" уважать единственный источник власти!!!» — формулюють свою мету «журналісти Стремоусова» в описі фейсбук-групи, що має понад чотири тисячі учасників. Контент групи — коктейль із проросійських, антивакцинаторських, конспірологічних і просто обурених дописів та перепостів. Ютуб-канал «Журналісти Стремоусова» має сорок тисяч підписників, і деякі відео набирають десятки тисяч переглядів (хоча зазвичай — від кількох сотень до кількох тисяч).

Формуючи мережу, Стремоусов запропонував усім охочим отримати журналістське посвідчення агенції «Таврія News». Щоби стати «кореспондентом» видання, треба просто заповнити онлайн-анкету й докласти до неї фото. Бути, власне, журналістом або хоча би блогером для цього не обов’язково. В одному з відео Стремоусов демонструє сотні готових посвідчень. За його словами, посвідчення дає своїм власникам право безперешкодно відвідувати органи влади, вести фото- і відеозйомку, а також користуватися захистом за статтею 171 кримінального кодексу та іншими статтями, які передбачають покарання за злочини проти журналістів.

У листопаді 2020 року Комісія з журналістської етики висловила Кирилові Стремоусову публічний осуд через роздавання посвідчень. «Кирило Стремоусов прикривається статусом журналіста в ситуаціях, пов’язаних з політичною діяльністю. Зокрема, масова роздача журналістських посвідчень розпочалася під час місцевих виборів в Україні, де громадянин Стремоусов балотувався на посаду Херсонського міського голови як самовисуванець. Кампанія, яку він веде в соціальних мережах, виглядає як особистий піар, а не як робота інформаційної агенції», — йдеться в заяві. Роздача посвідчень після цього, звісно, не припинилась, і «журналістів Стремоусова» стає дедалі більше. Витвори деяких із них виходять на ютуб-каналі — наприклад, ось це, автор якого сидить у надувному басейні по шию у воді та розповідає, чому все-таки вирішив зробити щеплення.



Здебільшого у своїх відео «журналісти Стремоусова» демонструють успішну, на їхню думку, боротьбу з тим, що вважають «свавіллям влади». Іноді йдеться справді про зловживання влади, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств абощо, іноді — про карантинні обмеження та інші суспільні норми, які Стремоусов і компанія вважають неадекватними. Наприклад, одне з найпопулярніших відео на каналі — «Папа журналист пришёл в школу и карантин закончился». У ролику Стремоусов приводить дочку на танці й вимагає від викладача впустити його разом із нею. Йому відмовляють, посилаючись на карантинні обмеження, але Стремоусов стверджує, що карантину в Україні немає. І каже, що працівники гуртка… перешкоджають його журналістській діяльності, демонструючи їм посвідчення «Таврія News». Протягом годинного відео автор постає то в іпостасі журналіста, то в іпостасі батька, який прийшов на гурток зі своєю дитиною. «Родители словно послушное стадо Баранов выполняет требования обезумевших чинуш, которые в погоне за властью решили изрядно проредить население Украины», — йдеться в анотації до ролика.

Прийти кудись без маски й доводити, що носити її насправді ніхто не зобов’язаний, — улюблена розвага «журналістів Стремоусова». Ось сам Стремоусов «наводить лад» у супермаркеті АТБ, доводячи своє право не вдягати маску; кидає виклик міському голові Херсона; розповідає про електронний концтабір у київському метро, проводить «розслідування», влаштовує «розбірки» на автостанції тощо. І в будь-якій складній ситуації, створеній, як правило, самим Стремоусовим або його соратниками, їм на допомогу приходить журналістське посвідчення.

На сайті агенції «Таврія News», яку ці всі сотні «журналістів» формально представляють, їхні твори не виходять, як і матеріали самого Стремоусова. Видання перебуває в летаргічному сні, тільки стрічка новин оновлюється пресрелізами. Судячи з лічильника, за день на головну сторінку зазвичай заходить кількадесят людей.

Антивакцинаторський інтернаціонал

Одним із союзників Кирила Стремоусова зненацька став львів’янин Остап Стахів. У львівському суспільно-політичному житті Стахів відіграє ту саму роль, що Стремоусов у Херсонському, хіба що проголошує ідеї не «русского міра», а українського радикального націоналізму. На чолі громадської організації «Ідея нації» Стахів не раз (без успіху) брав участь у місцевих виборах, організовував пікети та вуличні провокації. А з початком епідемії коронавірусної хвороби знайшов собі нову перспективну нішу — ковід-дисидентство й антивакцинаторство. Тепер його називають одним із лідерів антивакцинаторського руху в Україні, як і Стремоусова. Розбіжності в політичних поглядах не заважають Стахіву і Стремоусову дружити й співпрацювати; заради друга Остапа друг Кирило переходить на українську:



Разом зі Стахівим та іншими активістами-антивакцинаторами Стремоусов бере участь у мітингах у Києві та інших містах. У березні 2021 року Стремоусов поїхав на Закарпаття, аби разом із Стахівим та місцевими активістами підтримати Павла Павлова — антивакцинатора й активіста ГО «Доста», якого засудили до шести років ув’язнення за смертельну аварію. Принагідно вони завітали до Іршавської районної лікарні, щоби «показати людям правду», й побилися з поліцейськими, які намагалися їм завадити. У відео на своєму каналі Стремоусов — знову ж таки, українською мовою, — коментує «битву з поліцаями». Медійну підтримку їм також надав канал КРТ, про який «Детектор медіа» докладно писав, і який останнім часом радше схожий на стихійний телеблог проросійських активістів.

Тим часом у Львові головний місцевий «журналіст Стремоусова» Роман Сірко організував акції на підтримку Мирослава Мартинюка — вісімнадцятирічного юнака, якого звинувачують у зґвалтуванні одинадцятирічного хлопчика. На фото з акції, яка пройшла під гаслом «Брехунів за ґрати! Мирослава додому!», Сірко показує посвідчення «Таврія News». Цей пікет викликав у місті таке обурення, що від нього відхрестився навіть сам Остап Стахів.

Товаришує Кирило Стремоусов і з харківським рухом «Потон», який бореться з незаконним продажем алкоголю, а за версією правоохоронців — займається рекетом. Коли «потонівців» заарештували, Стремоусов вирушив до Харкова, аби взяти участь у мітингу на їхній захист. Серед його партнерів і героїв відео є й один із найзавзятіших українських антивакцинаторів Сергій Гула. А «страшну правду» про Сполучені Штати Америки Стремоусов розповідав за допомогою «євангельської блогерки» Олени Нікітської, яка мешкає у США.

Характерно, що для «канонічних» проросійських медіа в Україні — каналів Медведчука, «Страни», «Вестей» — Стремоусов є персоною нон ґрата: про його пригоди або не повідомляють узагалі, або згадують відсторонено.

Чого хоче Стремоусов

Розбиратись у світогляді Кирила Стремоусова — справа невдячна, адже в його заявах чимало суперечливих і парадоксальних моментів. Наприклад, в інтерв’ю Жану Новосельцеву він апелює до православних цінностей, цитує Леніна, дозволяє собі антисемітські висловлювання, а на довершення називає фермерів найбагатшими людьми, які «безбожно отримують гроші з нашого українського зерна». Він бере на озброєння вже знайомі читачам «Детектора медіа» російські медіа про начебто катастрофічну депопуляцію України, стверджуючи, що в країні живе заледве вісімнадцять мільйонів людей, і щороку їх стає на кілька мільйонів менше (насправді ні). Також із цього інтерв’ю можна довідатися, що на мітингу проти продажу землі в Києві, де активісти проросійської партії «Держава» сусідили з радикальними націоналістами, Стремоусов вийшов на сцену й розповідав «о ведическом мировоззрении». Ще одна типова стремоусовська розвага — долучитися до мітингу з будь-якими вимогами, вийти на сцену й намагатися очолити народний протест, як це було під час протесту підприємців проти закриття ринків на час карантину.

Він ганить олігархів, але при цьому раптом хвалить Вадима Новинського: «Якщо говорити об’єктивно, Новинський при всіх своїх можливостях виглядає і спілкується як звичайна людина. Я, наприклад, спілкуюся з ним як зі звичайною людиною. Треба розуміти, що за допомогою божественних сил, цінностей, ми є сильними створіннями». До речі, це інтерв’ю Стремоусов дав на Арабатській стрілці, де будує будинок на ділянці, отриманій безкоштовно від Генічеської райдержадміністрації. Сам він стверджує, що отримав ділянку і будинок «із Божою поміччю» від удови колишнього полковника Федеральної служби безпеки Росії «фактично як подарунок». За його словами, в будинку буде «центр реабілітації живих людей». https://ms.detector.media/trendi/po...zhok-antyvaksiv-khto-takyy-kyrylo-stremousov/

 

СБУ викрила незаконного торговця зброєю на Закарпатті

На Закарпатті СБУ викрила і блокувала канал незаконної торгівлі зброєю. За попередньою інформацією, організатором схеми виявився місцевий житель, який продавав зброю та засоби ураження, які підпільно вивезли з території ООС. Зловмисника затримали на гарячому у ході спецоперації СБУ.
Як вдалося з’ясувати слідству, організатор підшукував клієнтів через особисті зв’язки. Правоохоронці затримали чоловіка на одній із вулиць Мукачевого під час спроби збуту:

• 2 пістолетів Glock;
• 14 гранат із запалами до них;
• 22 штик-ножів;
• прицілу нічного бачення.

Ще раніше, у ході досудового розслідування, правоохоронці задокументували факт збуту зловмисником автомата АК-74 та двох гранат РГД-5.
Чоловіка затримали відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. У межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру. Тривають слідчі дії для встановлення та притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до незаконного переправлення військових засобів ураження з району проведення операції Об'єднаних сил. Операція проводилася спільно зі слідчими П’ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління ДБР, розташованого у Львові, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області під процесуальним керівництвом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.