Ситуація в Україні. Новини

Суд позбавив російську мову статусу регіональної у Харкові

Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення міської ради від 20 серпня 2012 року про надання російській мові статусу регіональної. Відповідне рішення суду опубліковано в Єдиному реєстрі судових рішень 24 травня.
“Визнати протиправним та нечинним з 28.02.2018 рішення Харківської міської ради “Про реалізацію положень Закону України “Про засади державної мовної політики” в місті Харкові” №788/12 від 20.08.2012″, – йдеться у документі. Зокрема, суд зазначає, що 20 серпня 2012 року Харківська міська рада прийняла рішення “Про реалізацію положень Закону України “Про засади державної мовної політики” у місті Харкові”, відповідно до якого встановлено, що регіональною мовою в місті є російська. Проте 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав зазначений закон таким, що не відповідає Конституції.
“…Суд доходить висновку, що рішення Харківської міської ради “Про реалізацію положень Закону України “Про засади державної мовної політики» в місті Харкові” №788/12 від 20.08.2012 має бути визнане протиправним та нечинним, оскільки Закон України “Про засади державної мовної політики», на підставі якого його прийнято, є неконституційним”, – сказано у рішенні.
Рішення набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

 

Законопроєкт № 5557 «Про основи національного спротиву», який передбачає створення окремого роду сил – Сил територіальної оборони та руху опору.
Закон у разі його ухвалення вводиться в дію з 1 січня 2022 року.
Згідно з проєктом закону метою національного спротиву є підвищення рівня стійкості та обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.
Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.
Одночасно Президент подав до Верховної Ради законопроєкт № 5558 щодо збільшення чисельності ЗСУ на 11000 для формування Сил територіальної оборони і руху опору.

Спойлер

Територіальна оборона

Передбачається створення Сил територіальної оборони Збройних Сил України – окремого роду сил ЗСУ, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань тероборони.
Сили ТрО складатимуться з командування, регіональних управлінь та бригад тероборони.
Бригади формуватимуться у кожній зоні територіальної оборони (області) та додатково у кожному місті з чисельністю населення понад 900 тисяч мешканців. Батальйони бригад – у кожному районі тероборони (адміністративному районі) та додатково в обласних центрах.
Нагадаємо також, що нещодавно Командування територіальної оборони Сухопутних військ ЗС України анонсувало створення підрозділів територіальної оборони негайного реагування.
Комплектування Сил територіальної оборони Збройних Сил України здійснюватиметься: у мирний час – військовослужбовцями за контрактом та за призовом особами офіцерського складу, в особливий період – додатково військовозобов'язаними та резервістами.

Добровольчі формування

Також законопроєкт передбачає створення добровольчих формувань територіальної громади – підрозділів, сформованих на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, які призначені для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуватимуть громадян України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад (яке затверджується Кабінетом Міністрів України), пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
Командири добровольчих формувань територіальних громад призначатимуться Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ за погодженням з Командувачем Сил спеціальних операцій за поданням командира військової частини Сил ТрО з найбільш підготовлених і вмотивованих членів добровольчих формувань територіальних громад.

Зброя

Індивідуальна штатна зброя військовослужбовців Сил ТрО, членів добровольчих формувань територіальних громад зберігатиметься у визначених та спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації або у визначених місцях зберігання.
Члени добровольчих формувань територіальних громад матимуть право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю та набої до неї.

Завданнями територіальної оборони пропонується визначити:

1. участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;
2. участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
3. участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
4. участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;
5. участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України;
6. забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;
7. участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;
8. участь у забезпеченні заходів публічної безпеки і порядку у населених пунктах;
9. участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
10. участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;
11. участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).

Рух опору

Проєкт визначає, що рух опору – невід'ємна складова оборони України, яка є системою воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.
Сили і засоби руху опору – визначені сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до здійснення заходів з організації, підготовки та виконання завдань руху опору, а також окремі особи, які залучаються на добровільній та конфіденційній основі.

Завданнями руху опору:

1. формування осередків руху опору та набуття ними відповідних спроможностей;
2. перешкоджання діям військ (сил) агресора (противника);
3. участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій.

Порядок проведення відбору осіб, які виявили бажання стати учасниками руху опору, обліку таких осіб, заходи з організації, підготовки, підтримання та здійснення руху опору визначатимуться Положенням про рух опору, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Фінансування та забезпечення

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

Соціальний захист

Соціальний і правовий захист військовослужбовців, які беруть участь у заходах підготовки та виконанні завдань територіальної оборони, здійснюватиметься згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також дія цього закону поширюватиметься на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки та виконання ними завдань територіальної оборони.
Особам, які на добровільній та конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору, гарантуються нерозголошення факту їх участі у русі опору, а також соціальний і правовий захист з боку держави у порядку та на умовах, визначених законодавством України.

 

Проект Закону про основи національного спротиву

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72035

 

Екс-директор “Севморзаводу” спростував заяви “Бігус Інфо”: ми кинули виклик окупантам, а не домовлялися з ними

Колишній генеральний директор Севастопольського морського заводу Костянтин Картошкін назвав маніпуляцією та брехнею інформацію, оприлюднену у програмі “Бігус Інфо” про нібито обмін підприємства на “трубопровід Медведчука”. Він повідомив, що на момент нападу Росії на український Крим працював генеральним директором заводу і бачив події зсередини.

Спойлер

“Головний і беззаперечний факт, який розбиває усю замовну брехню – окупаційна влада Севастополя націоналізувала “Севморзавод” за непокору окупаційним властям, за те, що власник відмовився зареєструвати підприємство за російськими законами. Головний завод, 12 його дочірніх підприємств, землю, майно, обладнання. Згодом уряд країни-агресора забрав завод у Севастополя в “державну власність”, – говорить колишній директор підприємства. Він послався на так звану “Постанову Уряду Севастополя про деякі питання націоналізації майна” від 28 лютого 2015 року, яка свідчить про конфіскацію підприємства окупаційною владою півострова.
“Поки інші громадяни України тихцем перереєстровували свої заводи, квартири та іншу власність за російськими законами і платять податки до бюджету агресора, ми вирішили боротися”, – наголосив Костянтин Картошкін. За словами колишнього гендиректора, йому вдалося з ризиком для себе вивезти документи заводу, підприємство було перереєстроване у Києві і через українські суди відстоює свої майнові права. Зокрема, 16 травня 2016 року Шевченківський суд столиці ухвалив рішення у заочному процесі, відповідно до якого майновий комплекс підприємства у Криму належить українській юридичній особі Публічному акціонерному товариству “Севастопольський морський завод”, яке знаходиться у Києві.
“Ми маємо твердий намір притягнути Росію до міжнародно-правової відповідальності», – повідомив ексдиректор.
“Твердження у програмі “Бігус Інфо” не лише паплюжать гідність законного власника “Севморзаводу”, але й менеджменту і зачіпають особисто мою гідність. Ми кинули виклик окупантам, а не домовлялися з ним. Вимагаю вибачень від авторів програми. В іншому випадку не виключаю, що особисто подам до суду, бо правда на моєму боці, а не на боці брехунів, які зробили на чиєсь замовлення тенденційний матеріал, який нехтує елементарними журналістськими стандартами і правилами людської моралі”, – зауважив колишній керівник “Севморзаводу”.

 

Герої не вмирають!

 

Журналіст проєкту "Схеми: корупція в деталях" Михайло Ткач стверджує, що після пресконференції президента
Володимира Зеленського охорона глави держави почала стеження за їхньою знімальною групою.

 

Строительство вагонов в Украине снизилось в три раза из-за импорта б/у вагонов из РФ.

На протяжении последних лет в Украину было ввезено 20 тысяч списанных в Российской Федерации вагонов с исчерпавшимся сроком эксплуатации. Импорт бывших в употреблении вагонов из РФ привел к троекратному снижению производства украинскими вагоностроительными предприятиями.
Об этом заявил гендиректор Федерации работодателей Украины (ФРУ) Руслан Ильичев .
По словам Ильичева, количество вагоностроительных заводов в Украине снизилось с 12 в 2019 году до 7 в 2020 году. При этом, в 2011-2012 годах в Украине производилось около 50 тысяч вагонов в год, часть из которых экспортировалась в РФ.
"Учитывая достаточно мощный сектор железнодорожных перевозок в Украине, второй по размерам среди стран бывшего СССР, именно внутренний рынок мог бы стать мощным источником для развития отечественного вагоностроения", - пишет Ильичев.
В 2018 и 2019 году, преимущественно для внутреннего рынка, было произведено 11,5 и 10,6 тыс. вагонов соответственно.
"Но вместо того, чтобы реализовывать комплексную модель обеспечения Украины жд-транспортом с использованием возможностей отечественных предприятий, мы увидели, что в течение последних нескольких лет в Украину было ввезено из РФ 20 000 списанных вагонов", - пишет глава ФРУ.
По его словам, около тысячи вагонов было ввезено в Украину после введения эмбарго в 2019 году.
В ФРУ призывают Мининфраструктуры довести до конца принятие Программы обновления грузового подвижного состава, которая была анонсирована еще в марте 2020 года.
Эта программа должна предусмотреть ежегодный вывод из эксплуатации старых вагонов в объеме не менее 12-15 тысяч единиц с одновременным замещением новым, в том числе инновационным, подвижным составом (не менее 25% начиная с 2021 ежегодно, с постепенным наращиванием доли инновационных вагонов в общем объеме).
Реализация такой Программы, по подсчетам ФРУ, обеспечит:
поступления в бюджеты всех уровней в размере 31 млрд грн;
прирост ВВП на 2,3%, с учетом мультипликационного эффекта – на 8%;
около 15 тыс. рабочих мест в вагоностроении и более 30 тыс. рабочих мест в смежных отраслях.
Как сообщалось ранее, в мае 2019 года Кабмин принял постановление №535 о запрете ввоза на территорию Украины б/у вагонов из РФ.

 

В 2019-2020 гг Украина упустила возможность поставки вооружения для Пакистана на миллиарды долларов.
(Реальные, а не выдуманные итоги правления ЗЕкоманды)

Украина упустила возможность поставить Пакистану военной техники на миллиарды долларов, потому что украинские производители не смогли найти "общий язык" с властью. Об этом говорится в материале издания "Військовий кур'єр України".
Отмечается, что несколько дней назад пресс-службы государственных ведомст рассказывали о визите в Украину Главнокомандующего Армии Исламской Республики Пакистан генерала Камара Джаведа Баджва.
"Правительственные агентства пафосно отчитались об оружейных контрактах с Пакистаном на сумму в несколько десятков миллионов долларов. Но официальные источники умалчивают о том, что в 2019-2020 годах Украина упустила возможность поставить Пакистану военной техники на миллиарды. Просто потому что производители танка "Оплот" и самоходной гаубицы "Богдана" не нашли "общий язык" с сегодняшними властями", - добавили в издании.
"Шестидесятилетний боевой генерал, которого информированные источники называют вторым лицом этой страны, в прошлую среду, 19 мая официально пообщался с вице-премьером Олегом Уруским, министром обороны Андреем Тараном и Начальником Генштаба Сергеем Корнейчуком, после чего отправился на харьковский полигон, где ему показали много интересного. По крайней мере, по версии принимающей стороны.Событие действительно знаковое. До сей поры все переговоры с представителями Пакистана велись на международных выставках оружия, на "нейтральной территории". Там же вплоть до февраля этого года подписывались меморандумы и заключались контракты. Это первый такой визит. Только вот его эффективность представляется крайне низкой, если не нулевой", - говорится в сообщении.
Издание рассказывает, что военно-техническое сотрудничество Украины и Пакистана началась еще в далеком 1996 году, когда Исламабад заключил с Киевом контракт на поставку 320 танков Т-80УД.
"Россия, которая в то время фактически держала под контролем всю экспортно-оружейную деятельность Украины, активно и масштабно поставляла (и поставляет) оружие, в том числе свои танки, в Индию, которая находится в состоянии войны с Пакистаном. Вот и "подарил" Кремль Украине такую возможность подзаработать, чтобы не портить бизнес с "родиной слонов". Не забыв конечно оснастить наши танки своей комплектацией по весьма рыночным ценам", - подчеркнули в материале.
Контракт был исполнен и реанимировал оборонку, в первую очередь завод имени Малышева: "Мало того, "танковый контракт" с Пакистаном надолго обеспечил работой ремонтные предприятия этой украинской отрасли. Ведь контракт на ремонт танков Т-80УД на общую сумму 85,6 миллиона долларов, который с большой помпой представило в феврале этого года нынешнее руководство "Укроборонпрома" был заключен именно благодаря той удачной сделке, которой скоро исполнится четверть века".
Согласно отчету "Укрспецекспорта", потенциального оптового заказчика попытались привлечь беспилотниками "Лелека" (что малоинтересно Пакистану, производящему собственные БПЛА), бронетранспортерами БТР-4Е (машина по опыту применения в АТО эффективная, но ненадежная, экспортного потенциала у нее пока нет), ПТРК "Скиф"(экспортная версия "Стугны"), а также танками "БМ Оплот".
"В 2019-2020 годах сделку на поставку "Оплотов" Пакистану наши "гении маркетинга" успешно провалили, и Исламабад заключил контракт на двести танков VT-4 китайского производства. То есть демонстрировать "Оплоты" сегодня пакистанским гостям аналогично запиранию конюшни после того как лошади разбежались", - говорится в материале.
В то же время, отмечает издание, генералу Баджве не показали гаубицу "Богдану". "Самоходную гаубицу с подобными характеристиками Пакистан начал искать еще несколько лет назад. В 2019-м они остановили свой выбор на, опять же, китайской SH-15. Выбор рисковый, ведь эта система разработана только в 2018 году, в то время когда в Украине уже имелась гаубица 2С22 "Богдана". Посмотрите на фото, сравните обе системы. Случайность? Да ладно! Политкорректно такая похожесть именуется "реплика". А если совсем неполиткорректно, то производитель"Ша" China Northern Industries Corporation (NORINCO) просто "творчески скопировал" "Богдану" и, пока в Украине шли бурные политические процессы, ухитрился заключить контракт на поставку своих "оригинальных" машин Пакистану в количестве 236 единиц!" - отмечается издание.
По данным издания, когда Пакистан искал поставщика самоходных колесных гаубиц, производитель "Богданы" уже входил в стадию серийного производства этих машин: "Точнее, мог бы войти, если бы действующее военно-политическое руководство страны не изменило оборонную политику и не стало приобретать слабые и устаревшие чешские "Даны", единственным преимуществом которых оказалось "внезапно" появившееся увеличение суммы контракта почти на два миллиона евро в пользу возникшей из ниоткуда финансовой "прокладки".
"Уничтожение завода имени Малышева, внутривидовая борьба с производством "неполиткорректных", а главное "нерешабельных" для действующей власти "Богдан" лишили Украину двух многомиллиардных контрактов. На этом фоне 83 миллиона на ремонт Т-80 смотрятся бледно. А уж с позволения сказать "контракты" с заводом Малышева на забавные суммы в 8-9 тысяч долларов не могут вызвать ничего, кроме разве что сострадания к погибающему предприятию", - подытожили в материале.

 

Наслідки президентства Зеленського: в Україні стрімко скоротилось промислове виробництво

Попри переможні заяви про нібито стрімке зростання в Україні промислового виробництва, воно насправді залишається набагато нижчим, аніж було на час передачі влади від п’ятого президента Петра Порошенка до Володимира Зеленського.
Про це заявили експерти “Європейського інституту”.
“Останні дані Держстату за підсумками січня-квітня 2021 року справді показали деяке збільшення промислового виробництва (на 1,5%) у порівнянні з тим же часом 2020-го (фактично, на тлі провалу). Однак це аж ніяк не є результатом успішної економічної політики Зеленського та його уряду. Адже на цьому тлі промислове виробництво залишається на 5,6% меншим, аніж було у січні-квітні 2019 року. Тобто, перед переходом влади до Володимира Зеленського та його команди”, – йдеться у повідомленні. Зазначається, що нинішнє “зростання” відбулося виключно за рахунок набагато глибшого обвалу промисловості минулого року. Адже за перші чотири місяці 2020-го її виробництво зменшилося на 7% у порівнянні з тим же періодом 2019-го.
“Так само як і “вражаюче” зростання на 13% промислового виробництва у квітні 2021-го у порівнянні з квітнем 2020-го, також є лише наслідком набагато глибшого обвалу у квітні минулого року. У підсумку українська промисловість у квітні 2021 року виробила навіть на 4,1% менше, аніж у квітні 2019-го року – коли чинного президента саме обирали на посаду”, – кажуть фахівці. Вони також наголосили, що наразі українська промисловість перебуває у гіршому стані, ніж за президентства Петра Порошенка. “Насправді не просто втрачено два роки з весни 2019-го року для економічного і промислового зростання України. Економіка та особливо промисловість сьогодні перебувають у значно гіршому стані, аніж перед передачею влади Володимиру Зеленському від Петра Порошенка.
“При цьому до приходу до влади Зеленського і українська економіка загалом, і промислове виробництво динамічно зростали. Наприклад, промислове виробництво зросло на 5,7% (з січня-квітня 2017 по січень-квітень 2019-го). А протягом повних 2016-2018 років – на 8,3%”, – зауважили в “Європейському інституті”.

 

На Луганщині СБУ виявила схованку бойовиків з гранатометами та боєприпасами

Служба безпеки України виявила у Луганській області схрон з військовими засобами ураження. У 2014 році у цьому місці знаходились позиції російсько-терористичних угруповань.
Схованка була розташована у лісовій смузі поблизу селища Стара Краснянка Сєвєродонецького району. Співробітники спецслужби вилучили зі схрону:

• 6 гранатометів РПГ-22;
• 18 осколкових гранат;
• 2 кумулятивні протитанкові гранати;
• 6 гранатометних пострілів ВОГ різних модифікацій.

Вилучення і знищення засобів ураження здійснювалося спільно з піротехнічною групою Державної служби з надзвичайних ситуацій.

 

Iryna Gerashchenko

Зеленський розширив кількість населених пунктів на Донбасі, де влада буде призначатися з Києва, а не обиратися на місцях . Своєрідний «подарунок» Краматорську і Слов’янську напередодні 7 річниці звільнення цих міст ЗСУ за часів Порошенка. Наша команда , на відміну від Зеленського, крок за кроком, метр за метром звільняла украінські території і забезпечила проведення там чесних виборів в 14, 15, 19 роках. Зеленський пообіцяв швидкий мир, хизувався , що стабілізував безпеку і... скасував проведення місцевих виборів в 18 населених пунктах з міркувань безпеки . Логіку тут шукати марно. При цьому, два роки в рамках мінських груп представники Зеленського обговорюють вибори на окупованих територіях, а Єрмак обіцяв їх там провести ще в 2020 . Тобто, украінцям на звільнених територіях в виборах відмовляють, а на окупованих - обіцяють. В Краматорську і Слов’янську в 2020 відбулося голосування, й зараз це відвертий плювок на вибір людей. Я висловлюю своє обурення подібною « реінтеграцією, розцінюю ці дії Банкової як наступ на децентралізацію, посилення впливу на регіональну владу, розбудову диктатури, а не демократіі, відверту маніпуляцію виборчим правом, сегрегацію українців за місцем проживання. Слов’янськ і Краматорськ- це тил, міста, які знаходяться далеко від лінії фронту, й немає жодної підстави так чинити .