Ситуація в Україні. Новини

28 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову безвиїзну перевірку телеканалу «Наш» (ТОВ «Наш 365») через висловлювання колишньої народної депутатки Олени Бондаренко про українську армію.

Нацрада отримала від Служби безпеки України інформацію про поширення в програмі «Марафон» на каналі «Наш» 15 січня «інформації, що має ознаки прихованого заклику до агресивних дій, елементи пропаганди, розпалювання національної ворожнечі та ненависті», повідомив відповідальний секретар Нацради Юрій Зіневич.
Під час моніторингу Нацрада зафіксувала, що 15 січня гостею прямого ефіру програми «Марафон» була колишня народна депутатка від «Партії регіонів» Олена Бондаренко. Вона, зокрема, називала українських військових злочинцями та порушниками присяги: «люди, у которых руки по самый локоть в крови, потому что армия использовалась против собственного народа», «прямое нарушение присяги любым военным, который там находится», «из украинской армии сделали преступницу», «любой, кто сейчас носит погоны, по сути своей, по морали и по закону, – это преступники в нашей стране».

 

Суд повторно заарештував 93 млн грн готівки, яку вилучили у Ярослава Дубневича

29 січня Вищий антикорупційний суд заарештував кошти нардепа (“За Майбутнє”) Ярослава Дубневича підозрюваного у заволодінні понад 93 млн гривень коштів ПАТ “Укрзалізниці”. Про це повідомляє прес-служба спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Політику інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст.-191 КК України (привласнення). За рішенням суду арештовано понад 100 тис. доларів США та понад 100 тис. євро, які були вилучені у нардепа під час обшуків. Вказані кошти арештовано на строк судового слідства та розгляду справи у суді.
В САП заявляють, що в рамках досудового розслідування встановлено, що група службових осіб філії «Центр забезпечення виробництва» із залученням підконтрольних підприємств-посередників, організувала проведення процедур відкритих торгів із закупівлі стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення.
Попри те, що ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» є єдиним виробником стрілочної продукції на території України, переможцями торгів стали дві компанії – посередниці. Бенефіціарним власником однієї з цих компаній виявився народний депутат.
Крім того, слідством встановлено, що депутат особисто лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у саме цих підприємств.
Як наслідок реалізації такої злочинної схеми, відповідно до результатів експертиз, підприємство протягом 2015 – 2017 років переплатило за постачання товарів понад 93 млн гривень. У жовтні 2019 року, після надання Верховною Радою України згоди, було повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід народному депутату України, задіяному у схемі.
Наразі досудове розслідування у справі завершено, триває ознайомлення з матеріалами справи. Після чого обвинувальний акт буде скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.
Зауважимо, що раніше суд вже арештовував 93 млн грн готівки. Сам нардеп тоді заявив, що гроші належать його зятю і дочці, а в нього тільки зберігалися. Проте у січні 2021 року арешт було скасовано через позов того ж таки зятя до нардепа, адже чоловік хоче через суд зобов`язати Дубневича повернути йому кошти.

 

Зовнішня агресія та спроби дестабілізації країни зсередини вимагають від СБУ активних дій – Іван Баканов

Зовнішня агресія та намагання розхитати країну зсередини спонукають Службу безпеки України до більш чітких і активних дій для протидії таким процесам. Про це заявив голова СБУ Іван Баканов на засіданні підсумкової Колегії СБУ.
«Зовнішня агресія та внутрішні процеси, які часто додатково розхитуються зсередини, вимагають від нас чітких, злагоджених та активних дій по всій системі СБУ. Від центрального апарату до найбільш віддалених містечок і селищ нашої країни», – наголосив Іван Баканов. На думку Голови СБУ, налагодити сучасні підходи в роботі повинна допомогти реформа спецслужби, однак відповідний законопроєкт, котрий Верховна Рада прийняла у першому читанні, потребує суттєвого доопрацювання.
«Але реформа – це не лише про закон. Це - про щоденну роботу, пріоритети та зміни, які ми впроваджуємо вже зараз», - зазначив Іван Баканов. Окремо він звернув увагу на необхідність покращення матеріально-технічної бази Служби та гідне забезпечення співробітників, співрозмірне з іншими правоохоронними органами. Окрім загальних векторів розвитку Служби, Колегія підбила підсумки діяльності за 2020 рік за всіма напрямами. Нагадаємо, що одним із важливих пріоритетів для Служби є захист національної державності та територіальної цілісності країни. Протягом 2020 року було винесено 192 вироки суду за ознаками цих злочинів, а також попереджено 7 терактів і затримано 10 осіб, причетних до їх вчинення чи підготовки.
Загалом за рік СБУ розпочала 335 кримінальних проваджень за напрямом захисту національної державності і 304 провадження, в тому числі за ознаками державної зради, шпигунства, диверсії та створення терористичної організації. Також Служба нейтралізувала 600 кібератак і кіберінцидентів на інформаційні ресурси органів влади та об’єкти критичної інфраструктури.

 

Виявіть мужність заради України — Гончаренко звернувся до Зеленського щодо справи Дубінського

“Я хочу звернутися до Зеленського. Прояви, вибачте, Володя, хоч тут якусь мужність і не бійся того, що Дубінський вийде, виведе 50 депутатів. Нічого цього не буде”, – заявив нардеп.
“Вони блефують і тебе шантажують. Тому що вони бачать, що ти слабкий. Просто продемонструй”, – наголосив Гончаренко. Він наголосив, що президент присягався захищати державу і сьогодні йому потрібно проявити мужність та дотримався її.
“Нікуди вони не вийдуть, ніяку коаліцію вони не розвалять. Їм буде від перевиборів так же погано, як і тобі. Тому вони не будуть цього робити. І тут треба захистити державу, якій ти присягався на трибуні Верховної Ради, поклавши руку на Євангеліє. Це дуже важливо”, – наголосив представник “Європейської Солідарності”. За його словами Зеленський повинен прийняти це рішення, як президент країни.
“Ніхто нікуди не вийде. Але треба приймати рішення, продемонструвати, що щось є президентське в ньому, і не треба нічого боятися тут: що вони вийдуть, розпадеться… Їм буде ще гірше. Йому треба це чітко розуміти”, – підкреслив Олексій Гончаренко.

 

Вкрадене “щастя”: як у Зеленського списали закон про референдум у Медведчука

Президентський закон про народовладдя через всеукраїнський референдум, який 27 січня ухвалили народні депутати України, списаний його головним лобістом – віцеспікером парламенту Русланом Стефанчуком з відповідного законопроєкту Віктора Медведчука. Як і чому це сталося, і як пов’язаний “слуга народу” Руслан Стефанчук до кума Путіна, розбиралися журналісти Watchdogs.Розслідування на “Прямому”. Журналістам потрапила до рук дуже цікава аналітика спецслужб, щодо історії концепту “народовладдя” в Україні та ролі у цьому процесі Медведчука.

Спойлер

Якщо переповідати максимально коротко – з 2006 року в інтересах Росії одне й те саме коло осіб в Україні просувало під гаслами “прямої демократії” різноманітні фейкові об’єднання. Всілякі “Суверенні народи України”, самопроголошені територіальні громади – в Сумах, Миколаєві, Дніпрі, в Одесі. Ідеологічно, це були прообрази майбутніх терористичних утворень – “ДНР” і “ЛНР”. І всі вони “громади” танцювали навколо питання референдумів з найрізноманітніших питань. І ключове, що усе це коло осіб замикається на Віктора Медведчука і його стару організацію “Український вибір”. Кандидат юридичних наук, експерт із конституційного права Микола Марченко з “Асоціації українських правників” юридичний аналіз двох проєктів – Зеленського і Медведчука. ОПЗЖ зареєструвало свій варіант у серпні 2019 року, а “слуги” – у червні 2020. І справжньою сенсацією стало те, що Стефанчук частково списав свій законопроєкт з медведчуківського – там знайшлися і концептуальні, і навіть прямі текстові запозичення.
“Є статі, в яких або не існує текстуальних змін, або їх текстуальні зміни, порівняно з законопроєктом ОПЗЖ становлять від 3-х до 4-х слів. Окремі тексти є 100%-во тотожні, є тексти, частина текстів, які мають тотожність 80-90%. Група Стефанчука пішла не шляхом концептуальної розробки нового законопроєкту”, – зазначив Марченко.
Мало того! Там навіть помилки ті самі. Коли вони говорять про засади організації референдумів, вони використовують конструкцію про забезпечення “публічності і відкритості” процесу. Обидва слова мають однакове значення, тобто це тавтологія. І в Україні за технологією написання законопроєктів таких конструкцій заведено уникати. Але виглядає, що один проєкт просто списали з іншого, і тому аналогічні помилки полізли також. Як виявилось, Стефанчука, який позиціонує себе як юрист і науковець, напряму поєднує з ОПЗЖ членство в Академії правових наук України. Цей своєрідний “оскарівський комітет” серед правників був створений президентом Кучмою ще в 1996-му році і на старті до нього входили такі відомі персонажі як Ківалов, Медведчук, Володимир Литвин та інші. Стефанчук потрапив туди у 2008-му. У списку почесних правників є прізвище людини, якій Стефанчук значною мірою зобов’язаний своєю кар’єрою і зв’язками – це Олександр Копиленко. Копиленко нині є народним депутатом від “Слуги народу”. Голосував він, як і Стефанчук, “за” закон про референдум.
До свого депутатства Копиленко багато років очолював Інститут законодавства Верховної Ради і був… багаторічним начальником Стефанчука!
Тема федералізації для Копиленка – не нова. Ось як у липні 2014-го він осоромився на одному з правових семінарів.
“Олександр Копиленко… у своїй промові згадав Михайла Грушевського… та Кирило-Мефодіївське братство. Щодо останнього він нагадав, що члени цього товариства, до якого належав і Тарас Шевченко, пропагували федералізацію. Науковці загули. Хтось не витримав і вигукнув: “Але ж коли це було? Вони таким чином прагнули розвалити Російську Імперію!”. “А це не має значення”, — відповів Копиленко і швидко згорнув тему федералізації”. Тобто, за версією нинішнього “слуги народу” і багаторічного начальника Стефанчука – Грушевський і побратими Тараса Шевченка… пропагували федералізацію України! Але і це ще не всі поціновувачі “народовладдя” і референдумів посеред друзів Стефанчука.
В його апараті бачимо такого собі Артема Янчука. Він багато років працював під керівництвом того самого Копиленка і в тому ж Інституті у 2014 році видав публікацію, в який мало не в кожному абзаці ідеться про “народовладдя” і “народний суверенітет”.
Тобто, ідеї референдуму не впали на Стефанчука просто з неба, бо давно обговорювалися його друзями і колегами
Але навіщо це Зеленському?
Референдум – то дуже небезпечний інструмент, який зрештою може бути використаний проти нього самого. Згадайте хоча б історію з референдумом про Brexit у Великій Британії. Коли його спочатку провели, а потім з’ясували, що спецслужби Росії дуже активно впливали на громадську думку в Британії.
“Референдум буде використаний для такого “рефрешу” глобального, коли підтисне економічна криза, політична, міжнародна, можливо, навіть криза. У тому вся і проблема, що Зеленському продають це я технологічне рішення, яке цілком підходить йому, і по психотипу йому підходить. Ми ж помічаємо, що він не може сказати чітко “так” чи “ні” по дуже великих глобальних питаннях. І от заховатися за якусь уявну “волю народу”, це цілком його хід. Йому продають це. А для Медведчука тут взагалі відкриваються неймовірні можливості”, – вважає ексзаступник голови СБУ”, – вважає Андрій Левус.
Тобто і для Зеленського, і для Медведчука референдуми – це гра “win-win”, кожен із них думає, що залишається у виграші.
Зеленський фактично свій закон списав у Медведчука. І цей закон влучно співставний з добре відомим тестом про качку: “Якщо воно виглядає як качка, плаває як качка і крякає як качка, то це напевно і є качка”
І ще – важлива ремарка, що таке референдум від чинної влади. Згадайте генеральну репетицію під час місцевих – ті ж самі “5 питань від Президента”? Суцільна профанація і жодного результату, крім гучного піару. Але коли отакі п’ять питань матимуть законодавчу вагу, буде вже не до жартів. Адже чинному президенту дуже легко буде зняти із себе будь-яку відповідальність за те, що відбувається в країні.

 

“БПЛА не по зубах”: як через безглуздий наказ українська армія втрачає безпілотну авіацію й аеророзвідку
Уже три з половиною роки аеророзвідники ЗСУ ведуть боротьбу за офіційну сертифікацію своєї діяльності. Для неї потрібно пройти фахове навчання у спеціальних центрах підготовки та успішно скласти теоретичні й практичні іспити і заліки. Проте, щоб потрапити на вишкіл у такий центр, кандидат на навчання повинен отримати висновок про придатність від ЦЛЛК – Центральної лікарської льотної комісії, тієї самої, яку проходять пілоти винищувачів та гелікоптерів (замість ВЛК, військової лікарської комісії, яку проходять усі військовослужбовці).
Сертифікація пілотів та операторів БПЛА проводиться за наказом МО №661 від 08.12.2016 “Про затвердження Правил виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України”. Із червня 2017 року операторів малої безпілотної авіації прирівняли до екіпажів військової авіації. Відтак втрачають право керувати дроном чудові аеророзвідники, в яких немає більш як шість зубів, поранені, які мають металеву пластину в тілі, та інші військові, “забраковані” стоматологами, окулістами тощо.
При тому що вимоги до здоров’я сухопутних розвідників, які ходять на ворожу територію “на своїх двох”, значно простіші.

Спойлер

Пілоти-оператори квадрокоптерів та безпілотних літальних апаратів працюють на війні з 2014 року. Відтоді волонтери з “Аеророзвідки” стали окремою частиною Збройних сил України. Зараз такі підрозділи є чи не в кожній бригаді, їхня якісна робота зберігає життя нашим військовим. За безпілотною авіацією – майбутнє, що довели події Другої карабахської війни. Але, схоже, так не думають у МОУ.

Уже три з половиною роки аеророзвідники ЗСУ ведуть боротьбу за офіційну сертифікацію своєї діяльності. Для неї потрібно пройти фахове навчання у спеціальних центрах підготовки та успішно скласти теоретичні й практичні іспити і заліки. Проте, щоб потрапити на вишкіл у такий центр, кандидат на навчання повинен отримати висновок про придатність від ЦЛЛК – Центральної лікарської льотної комісії, тієї самої, яку проходять пілоти винищувачів та гелікоптерів (замість ВЛК, військової лікарської комісії, яку проходять усі військовослужбовці).

Сертифікація пілотів та операторів БПЛА проводиться за наказом МО №661 від 08.12.2016 “Про затвердження Правил виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України”. Із червня 2017 року операторів малої безпілотної авіації прирівняли до екіпажів військової авіації. Відтак втрачають право керувати дроном чудові аеророзвідники, в яких немає більш як шість зубів, поранені, які мають металеву пластину в тілі, та інші військові, “забраковані” стоматологами, окулістами тощо.
При тому що вимоги до здоров’я сухопутних розвідників, які ходять на ворожу територію “на своїх двох”, значно простіші.

Донедавна оператори БПЛА примудрялися якось обходити недолугий наказ. Але зараз ця проблема загострилася. Бюрократія “УПА” – “української паперової армії” – бере гору.

Про проблеми сертифікації ми поговорили з оператором безпілотника – командиром відділення взводу БпАК однієї з бригад Сухопутних військ ЗСУ. Жінка назвалася як “Надія” та попросила про анонімність, вважаючи, що в іншому разі може мати неприємності від начальства.
– Як зараз складається персонально ваша ситуація з проходженням лікарської льотної комісії?

– Наразі один з екіпажів нашого взводу БпАК (безпілотних авіаційних комплексів) не може потрапити на навчання й отримати сертифікати пілотів-операторів, а значить і допуск до виконання польотів. Перешкода цьому – медична льотна комісія. Одного з претендентів, в якого де-факто три роки стажу керування БПЛА, визнав непридатним стоматолог, іншого, із двома роками стажу – окуліст.

Тобто немає висновку ЛЛК, що людина може керувати безпілотником – немає навчання і сертифікації.

А без наявності в бригаді офіційно сертифікованого екіпажу неможливо подати і заявку на отримання комплексу, в нашому випадку це комплекс “Лелека-100”.
– У чому різниця між медичними комісіями?

– Різниця між проходженням ВЛК (військово-лікарської комісії) і ЛЛК (лікарської льотної комісії) в тому, що якщо на ВЛК знаходять, наприклад, карієс, то видається направлення на безкоштовне лікування, але людина продовжує виконувати посадові обов’язки. А якщо карієс знаходять при проходженні ЦЛЛК, то це підстава для непридатності. Пілота чи екіпаж знімають із польотів, якщо в них уже є сертифікат, або не дають направлення у навчальний центр для проходження сертифікації.

Оператор безпілотника за наказом про проходження льотної комісії прирівнюється до військовослужбовця льотно-підйомного складу (Су, Мі тощо). Але якщо підвищені вимоги до стану здоров’я пілотів авіації виправдані, то до пілотів-операторів БПЛА – ні.

Аеророзвідка в нас з’явилася у 2015 році, і до цього часу питання сертифікації такого виду роботи не стояло.

По факту, аеророзвідка, як вид розвідувальної діяльності, почалася з роботи волонтерів, закупівлі перших китайських коптерів та саморобних вітчизняних апаратів. Наша армія напрацьовувала механізм роботи в цій галузі, і в кінці 2016 року вийшов наказ №661, а у 2017-му – вступив в дію.

До 17-го року оператори коптерів проходили загальну ВЛК, як і інші військові (снайпери, оператори ПЗРК) і допускалися до польотів. Починаючи з 2017 року, потрібно проходити льотну медичну комісію.

– Чому про вимоги ЛЛК для операторів безпілотників почали говорити тільки зараз?

– До 2019 року в деяких частинах при оформленні документів на висновки цієї комісії закривали очі. Також, за умови перебування екіпажу в зоні ООС, було можливо отримати дозвіл на польоти, маючи лише загальну ВЛК.

Але вже кілька років проходження комісії для сертифікації є обов’язковим.

Раніше до невиконання цієї норми і відсутності довідки про проходження льотної комісії ставилися не дуже прискіпливо. А зараз за цим ретельно слідкують.
– Як екіпажі взагалі проходять сертифікацію або обходять цю комісію?

– Реально, з особового складу сухопутних військ її проходять відсотків десять. Решта або “купує” висновок, або всіляко відтягує час його отримання.

Для людей, які вже займають посади офіційно і отримали раніше сертифікати пілотів-операторів – ситуація простіша, якщо в бригаді адекватне командування, націлене на результат, а не на паперову тяганину. В таких випадках, коли на війська “згори” приходить чергова телеграма про необхідність екіпажам БПЛА пройти ЛЛК (після отримання сертифікату вона має проходитись щорічно), командири відповідають, що екіпаж у відпустках чи на навчанні. А потім на ротації в зоні ООС люди спокійно по-тихому працюють.

Проте є ризики, що в разі перевірки, якщо екіпаж не матиме цих медичних довідок із результатом, то буде відсторонення як мінімум від виконання польотів, або й взагалі від посади.

Тим військовослужбовцям, хто сертифікату ще не отримав – ще важче. Поки що працює лише одне рішення – домовитися “на індивідуальному рівні” (кум, брат, сват, знайомі з командування) або через когось у медкомісії, і це лише на один раз.

– Як відсутність документів та недопуск до сертифікації впливає на вашу роботу і бригаду в цілому?

– Через цю норму троє людей з мого взводу не можуть отримати сертифікацію пілотів БПЛА “Лелеки”, і підрозділ може не прийняти розвідувальний комплекс “Лелека” на озброєння.
Екіпаж має пройти сертифікацію, а без сертифікації бригада не зможе отримати комплекс.

За ВЛК, якщо снайпер навіть і має невеликі проблеми з зором, то він все одно може бути сертифікований і допущенний до роботи. А оператор БПЛА – ні.

Проблема сертифікації стосується не тільки нашого взводу. Це проблема всіх операторів БПЛА.

Маємо вирішувати це питання з лікарями “в індивідуальному порядку” – отримання непотрібної довідки для допуску до своєї роботи. А потім хтось дивується, чому в бійців низька мотивація служби. Як може бути інакше, якщо держава не допомагає тобі, а ставить перепони?!

Загалом, проблема медкомісії для операторів БПЛА в тому, що в Міністерстві оборони розробкою нормативів займаються люди, які не мають практичного досвіду роботи у військах, виконання бойових задач. І тому вони вважають: якщо БПЛА – то це ближче до пілотів військової авіації.
– Чи є спроби якось змінити таку нормативну базу?

– Під час “круглих столів” у Міноборони порушують питання про перегляд цієї норми.

Лікарі Вінницького медичного центру писали листи-звернення на ім’я міністра оборони ще з 2017 року про перегляд цієї норми і цього наказу, так як на них збільшується навантаження. Кошти, які вони витрачають, мають іти на ЛЛК пілотів, а виходить, що частина бюджету йде на операторів БПЛА.

Ми з колегами ще рік тому спілкувалися з людьми, які відповідають за аеророзвідку та сертифікацію екіпажів. І були розмови про те, що готується пакет документів для скасування цієї норми за дорученням міністра (Андрія Загороднюка – “Н”). Зараз уже новий міністр (Андрій Таран). І в нового міністра до цього питання руки ще не дійшли.
– Як, на вашу думку, можна розв’язати проблему стосовно сертифікації пілотів БПЛА?

– Насправді, щоб не гальмувати процес сертифікації операторів БПЛА, достатньо прописати необхідність для них лише військово-лікарняної комісії. Якщо військовий за висновками ВЛК придатний до служби, то він придатний і до керування БПЛА і допускається до польотів.

Тобто потрібно виправити існуючу норму в кількох наказах: оператори БПЛА мають проходити ВЛК, а не ЛЛК.
Почати можна з урегулювання військових операторів БПЛА. Дію наказу №661 може призупинити діючий міністр оборони однією правкою : “Призупинити дію наказу до нових розпоряджень”.
Є також наказ №701 для медиків ЦЛЛК, у якому прописано норми для управління літаками, і ці ж норми діють на операторів безпілотників. Операторів БПЛА треба виключити з цього наказу, а ще з наказу №367.
Так, медичний контроль операторів дронів потрібен, але його достатньо на загальновійськовому рівні.
https://novynarnia.com/2021/01/29/bpla-zuby/

 

Почём сегодня Зеленский? (оптом, врозницу и на развес, цены указаны в Дубинских по курсу НБУ)