Ситуація в Україні. Новини

Цифри за якими стоять життя і долі людей.

Державна служба статистики опублікувала дані про демографічну ситуацію в Україні в 2020 році в порівнянні з 2019 роком.Дані опубліковані на сайті Держстату.
Зазначається, що в листопаді минулого року зафіксовано значне зростання кількості померлих у порівнянні з листопадом позаминулого року - на 35%, до 63,44 тис. осіб.
Жовтень став п'ятим місяцем в 2020 році, коли кількість померлих перевищила аналогічні дані 2019 року: першим був червень з 8,4%, другим - серпень з 3,9%, третім - вересень з 15,4%, четвертим жовтень з 17,5 %.
Водночас червневий показник міг бути пов'язаний з незвичайно різким зниженням смертності в травні-2020 року - на 16,9% до травня-2019, і пояснюватися сильними коливаннями в статистиці за травень-червень позаминулого року.
В результаті за підсумками листопада кількість померлих у 2020 році вперше перевищила кількість померлих в 2019 на ту ж дату. Згідно з даними Держстату, в цілому населення України на 1 грудня 2020 року оцінювався в 41 млн 629,93 тис. осіб, що на 292,74 тис., або на 0,7% менше, ніж рік тому.

 

У Верховній Раді з’явився законопроект, який узгоджує вітчизняне трудове законодавство із законодавством ЄС. У ньому виключено норму про перенесення робочих днів, якщо свята випадають посеред тижня.

Текст законопроекту №4597, запропонованого депутатами від «Слуги народу» опубліковано на сайті парламенту. Він передбачає заборону перенесення вихідних та робочих днів із формулюванням «з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу». Так зараз робить Кабінет міністрів, якщо святковий день припадає, наприклад, на четвер, як це було з Різдвом. Але перенесення зберігається, якщо святковий день припав на суботу чи неділю, тоді як і раніше понеділок буде вихідним. Пропонується встановити, що цей закон, у разі його ухвалення, набирає чинності з 1 січня 2022 року.

 

Партія Зеленського зазнала поразки на довиборах у всіх округах

Українці розчаровані ЗЕ
Після поразки в Борисполі, партія Зеленського програла і в Броварах:
Згідно з даними сайту ЦВК, чинний мер Броварів І. Сапожко отримав підтримку 13798 виборців (44,07%), обігнавши висуванця від партії "Слуга народу" Д. Ратнікова (4186 голосів, або 13,37%).
***
І в Новгороді-Сіверському на Чернігівщині партія Зеленського теж програла.
"Рідний дім" заявив про перемогу своєї кандидатки на виборах мера Новгорода-Сіверського Людмили Ткаченко.
Її конкурентами були представники "Батьківщини", "Слуги народу", "Нашого краю" та 4 самовисуванці.

 

Taras Chornovil

Що укрсучвлада бреше, ми вже звикли. Звикли й до того, що вона бреше завжди. Якщо раптом і каже правду, то це або випадковість, або приманка, щоб потім від напівправди перейти до ще більшої брехні. Жахливо, коли брехня призводить до загибелі людей та супроводить таку трагічну статистику, як показники смертності. Щодо захворюваності на Ковід уже й говорити щось годі. Бо як ви встановите факт інфікування 40-50 тисяч людей за добу, коли проведено менше 20 тисяч тестів? І з них понад дві третини - це повторні тести для вже захворілих. Та й самі люди зрозуміли, що від владних інститутів толку мало, навіть із серйозними симптомами на безкоштовне тестування сподівання малі. Тому аж до важких ускладнень тихо лікуються й ізолюються самостійно...

Спойлер

Я тут про інший показник - смертність від Ковіду. Здавалося б, він уже мусить бути об'єктивним. Адже кожен випадок смерті офіційно фіксується, встановлюються причини, коли помирають нестарі люди без важких хронічних хвороб, мають проводитися розтини... Ага! Кожен із нас уже, на жаль, має в ближньому оточенні приклади, коли самі медики, щоб не псувати статистику, пропонували "поховати по людськи" без розтину, встановлення явного Ковіду й у відкритій труні та з можливістю нормально попрощатися з померлими. Адже ж так? Тому й на селах у нас майже не фіксують смертей від цієї хвороби.
На жаль, ситуація визначається не брехливими протоколами, а невблаганною статистикою. Діаграму запозичив, але перед тим дані перевірив - правдиві. Вони стосуються періоду із серпня, коли почалося зростання реальної кількості захворюваності на Ковід, і до листопада, коли правдиву статистику остаточно перестали публікувати. Боюся, що зараз розрив між збільшенням смертності в Україні та офіційним числом померлих від Ковіду стало б іще більшим, як і абсолютні цифри. Чекаю оновлених і більш-менш достовірних даних, тоді можна буде проаналізувати. Але й тут маємо сумну картину: смертність зросла на 33 тисячі наших громадян. І це втричі більше за офіційні дані щодо смертності від Ковід. Мені заперечать: так люди ж помирають від тисяч інших причин. Так, помирають. І помирали торік і поза торік. А якихось даних про зростання смертності хоча б у якихось окремих інших категоріях нема. І жахлива статистика загиблих на дорогах, і загиблі від злочинів, і найжахливіша кількість серцево-судинних хворих, які не перенесли захворювань, у нас залишаються стабільно високими, але не демонструють різкого зростання. А зараз ще й матимемо від'ємну статистику щодо сезонного грипу та невірусних пневмоній. Запобіжні заходи, маски, хоч якась дистанція і додаткова гігієна вже встигли збити до мінімуму захворюваність, а тим більше смертність від сезонного грипу. Смертність при таких заходах безпеки мала б спадати, а вона так різко зросла.
Ще хтось скаже, що зростання може виникнути через депресивний стан, погіршення рівня життя - "карантин убиває". От тільки в нас були пару особливо страшних, соціально критичних та депресивних етапів, а смертність тоді чомусь не зросла. Згадайте знамениту Юлину кризу 2008-09 років. Тоді Жуля Володимирівна обвалила економіку та реально призвела до колапсу, відчуття безнадії та зубожіння. Та сама історія із критичним 2014-им. До всіх інших бід добавилися більше мільйона вимушених переселенців із обжитих місць у невідомість. Але й той страшний рік продемонстрував зростання смертності лише внаслідок загибелі людей у зоні бойових дій. Нема прямого зв'язку. Такі депресивні явища лише через роки або й десятиліття відбиваються на демографії і то через падіння народжуваності й зростання еміграції з країни.

Скільки з тих 22 тисяч додатково померлих "невідомо від чого" є жертвами Зеленського, Шмигаля, Степанова та усіх цих зажерливих слуг-мародерів, сказати не беруся, але статистично ще в кінці літа прогнозував імовірну смертність від Ковід на рівні навіть вищому, ніж усе це загальне зростання. Можу припустити лише якийсь відсоток додаткового наростання смертності серед онкохворих та уражених туберкульозом. Адже Зеленський вкрав гроші не лише в хворих на Ковід, але й в онкологічній галузі. А щодо фтізіатрії, то її саме при цій владі першою кинули під скорочення диспансерів. Але й тут зростання не могло бути настільки різким. У цих сферах результати почнуть проявлятися із значним запізненням, лише в цьому році.
Ну, й у підсумку. Насправді, при належному фінансуванні й організаційних зусиллях після першого шоку зими-весни минулого року смертність від Ковіду можна утримувати в низьких показниках. Абсолютна більшість загиблих від важкої недуги не просто померли, вони стали жертвами злочину. В них вкрали право на життя, закатали його в асфальт із своїми фантастичними відкатами. Може тому укрсучвлада так активно перебріхує статистику захворюваності й смертності, бо добре усвідомлює, що майже всі загиблі від Ковіду - це жертви саме їхнього злочину, умисного й корисливого...

 

В Україну у ніч з 16 на 17 січня прийшли морози, місцями термометри показували -30 градусів. На Півдні України температура повітря знизилася до -14 градусів, але навіть цього вистачило, щоб у Чорному морі утворилося незвичне природне явище.

Через велику різницю в температурі море буквально “закипіло”. Відео цього явища оприлюднили місцеві жителі, пише “Думская“.
Відомо, що 17 січня температура в Одесі становила -14 градусів, натомість море прогрілося до +3…+5 градусів. Різниця температур навколишнього середовища і моря становила приблизно 20 градусів, через що і з’явилося таке захоплююче природне явище, коли над водою клубочиться пара.

 

Пропаганда «русского мира» и книги о фашизме, или О российских «ушах» протестов «SaveФОП» в Украине

Существуют разные версии, кто может стоять за проявлениями «праведного гнева» людей, называющих себя «защитниками прав малого бизнеса», а на деле, добивающихся дестабилизации в Украине. В этой связи, предлагаем Вашему вниманию информацию об одной из ключевых фигур данного «движения». Выводы, как говорится, делайте сами.
Дело в том, что за разветвленной сетью региональных ячеек ОО «SaveФОП» стоит предприниматель, председатель ОО «Ассоциация автостанций Украины» Игорь Житинский, который занесен в базу данных «Миротворец», и в свое время способствовал, совместно с так называемым «главой ДНР» Денисом Пушилиным, развертыванию сепаратистских движений на востоке Украины. Один из лидеров движения «SaveФОП» Сергей Доротич определил его по указанным направлениям работы как, якобы, опытного общественного деятеля, бывшего руководителя Донецкого городского комитета ныне запрещенной Коммунистической партии Украины.
Житинский Игорь Юрьевич, 15.05.1977 г.р., уроженец г. Норильск, Красноярский край РФ, зарегистрирован по адресу: г. Донецк, ул. Луговая, 9, кв. 31.
Фактически проживает в Славянском районе Донецкой области.
Сведения об образовании (специальность):

Спойлер

Донецкий политехнический техникум, специальность «Монтажник электрооборудования предприятий и гражданских сооружений». Харьковская государственная академия народного хозяйства, специальность инженера-технолога в области теплогазовикористання и вентиляции (2001г.).
Трудовая деятельность:
1997-2001 года — АП «Донецкгортеплосеть» — мастер теплового района;
2002-2006 года — помощник-консультант народного депутата Украины от КПУ Анастасиева;
2005 год — заместитель директора производственного предприятия «Ресурс»;
2006 год — депутат Донецкого областного совета;
2009 – 2012 года — руководитель депутатской группы «Народно-патриотический блок Донбасса»;
2012 — 2014 года — руководитель ОО «Евразийский союз молодежи».
Финансово-экономическая деятельность, в т.ч., членов семьи, аффилированные структуры:
учредитель:
— ОО «Донецкий городской союз Автоперевозчиков», ОКПО 35637407;
— Донецкая областная ОО «Народно-Патриотический Блок Донбасс», ОКПО 36694581;
— ОО «Центр политологического анализа и технологий» 36381399, ОКПО
— Донецкая областная общественная правозащитная организация «Юрой», ОКПО 33554916;
— «Куйбышевская районная организация Коммунистической партии Украины», ОКПО 21971848.
По данным из открытых источников, Житинский находится в базе «Миротворец», как лицо, которое пропагандировало идеи «русского мира» и сепаратистские настроения в Украине. Установлено, что с 1999 года он был активным членом КПУ (секретарь Донецкого горкома, позже — секретарь Донецкого обкома). В 2010 году стал депутатом Донецкого областного совета (группа «Народно-патриотический блок Донбасса»), принимал активное участие в мероприятиях, проводимых Евразийским союзом молодежи (лидер Александр Дугин).
Неоднократно устраивал акции протеста из-за недовольства действиями руководства страны в части сотрудничества с Западом. В 2007 году публично выступал против вступления Украины в НАТО, планировал проведение «референдума» в Донецкой области по данному вопросу, неоднократно подчеркивал о необходимости инициирования процедуры импичмента Президенту Украины и отмены института президентства из-за «неправильного» внешнеполитического курса государства.
В 2008 году на заседании Донецкого областного совета демонстрирует сборник материалов собственного издательства под названием «Украинский фашизм. Взгляд из Донбасса».
В апреле 2011 года, будучи депутатом Донецкого областного сонета, направил письменное обращение неустановленного содержания в адрес Президента РФ. В мае 2011 года Администрацией Президента РФ было дано указание работникам дипломатического корпуса в Украине по сбору данных, характеризующих Житинского.
2011-2013 гг. — принимает участие в собраниях и форумах, которые пропагандируют отделение Донбасса от Украины. С 2014 года перепрофилируется на ведение общественной деятельности, в частности, в сфере транспортных пассажирских перевозок.

В 2016 году попадал в поле зрения как лицо, причастное к финансированию представителей незаконных вооруженных формирований на востоке Украины.
По состоянию на декабрь 2020 года, Житинский занимается предпринимательской деятельностью в сфере междугородних перевозок. Организовывал акции протеста малого бизнеса в мае 2020 года с требованиями прекращения карантина. Баллотировался в 2019 году в ВР Украины по округу № 51 (Бахмут Донецкой области), финансирование его избирательной кампании осуществлял местный бизнесмен Дрегер.
Справка: Дрегер Владислав Олегович, 03.03.1974 г.р., уроженец г. Славянск, Донецкой области, депутат Донецкого областного совета, член комиссии по вопросам экономической политики, бюджета и финансов.
Неоднократно попадал в поле зрения правоохранительных органов как организатор рейдерских захватов предприятий, находящихся на территории Донецкой области. В 2010 году был руководителем Донецкой областной организации партии «Сильная Украина» (лидер Сергей Тигипко), являлся приближенным бывшего министра доходов и сборов Клименко. В 2010 году входил в рейтинг самых богатых граждан Украины (74 место). В 2011 году задержан по подозрению в незаконном завладении Зуевским энергомеханическим заводом (г. Харцызск). В 2014 году освобожден.

 

Про кохання жаби та гадюки, або про партію шарія та їхніх розборках

Про пророссийского блогера Анатолия Шария и его одноименную партию есть уже много расследований. Его уличают в фейках, манипуляциях и сомнительном финансировании. Однако эти разоблачения почти не действуют на его сторонников, поскольку идут со стороны оппонентов и недругов. Однако период выборов и старт работы новых местных советов кардинально изменили ситуацию. «Темную сторону» Шария начали замечать уже те, кто долгое время были его сторонниками. Сейчас «Шариевцы» разочаровываются в лидере, сетуют на превращение партии в рабско-крепостную систему, когда партийные ячейки легко передаются в управление другим людям, а всех несогласных — дискредитируют и запугивают. Об этом пишет Громадське, которое попало в информационный «пузырь» активистов «Партии Шария» и изнутри увидели сам процесс.

Спойлер

Причины провала «Партии Шария» на выборах
«Поздравляю нас с замечательным результатом на местных выборах… Взять такой результат, какой мы взяли — это достижение», — прокомментировала итоги местные выборы Ольга Шарий. Именно она является главой партии.
Однако триумфальная речь противоречит цифрам. Еще 2 октября на фейсбук-странице «Партии Шария» за подписью той же Ольги Шарий выложили инфографику с рейтингами ПШ. Якобы именно эти цифры соответствовали реальной поддержке шариевцев. Если сравнить их с итогами выборов, то можно увидеть, что партия получила в 1,5-2 раза меньше, чем рассчитывала. И не прошла в горсоветы Днепра, Херсона и Кривого Рога.
Общая картина еще печальнее. В местных советах по всей стране «Партия Шария» получила лишь 52 мандата. Это сорок третье место среди всех партий. Например, «Победа Пальчевского» получила 62 мандата. Для партии с парламентскими амбициями это колоссальный провал.
И после выборов партийцы начали открыто говорить о причинах этого провала. Один из обличителей — уже бывший главный модератор «Партии Шария» Дмитрий Рыбаков. Он один из тех шариевцев, кто подвергся нападению в июне 2020-го. В декабре на своем Youtube-канале он начал вести стрим с разоблачением внутренней партийной кухни.
«Появились «парашютисты». Активом забивали технические места, непроходимые. Многих активистов выбросили из списка», — объяснял Рыбаков принципы формирования избирательных списков. То есть вместо активистов «Партии Шария» на проходных местах появлялись люди, которые к партии никакого отношения не имели. Это привело к отходу активистов от дел в ключевых регионах.
Возмущение у шариевцев вызвали не только принципы формирования избирательных списков, но и отказ партии от участия в выборах в различные местные советы. Всего по стране выбирали депутатов в 792 совета. «Партия Шария» принимала участие в выборах только в 49. «Шли туда, где уверены в наших командах», — объясяила после выборов Ольга Шарий.
Рыбаков дал другое объяснение. Он назвал две возможные причины отказа от участия: «Первая — не смогли найти своих людей. Вторая — кто-то сознательно отдал эти регионы, потому что подогретая аудитория придет на выборы, не увидит в бюллетене партии Шария, и, несложно догадаться, за кого она отдаст свой голос».
Рыбаков не называет конкретную партию, к которой отошли голоса сторонников «Партии Шария». Однако другие шариевцы говорят в этом контексте о партии Виктора Медведчука «Оппозиционная платформа — За жизнь». Факт сотрудничества двух партий в середине декабря подтвердил сам Медведчук. «Мы во многих областях с ними сотрудничаем. Фактически, я могу сказать точно, во всех областях, где они прошли, мы с ними сотрудничаем. И конфигурации по распределению должностей осуществляются вместе с ними», — объяснил нам пророссийский политик.
1 декабря «Партия Шария» объявила об исключении из своих рядов двух одесситов: Алексея и Олега Нагаткиных (сын и отец). Первый был лидером одесской ячейки, его избрали в Одесский горсовет, второго — в районный. Согласно официальным документам, именно они были одними из крупнейших финансовых доноров партии в 2020 году.
Причиной исключения назвали нарушение партийной дисциплины и информацию о возможном подкупе в пользу одесского мэра Геннадия Труханова.
Произошло это после того, как Алексей Нагаткин и еще одна депутат от «Партии Шария» Анна Шабанова проголосовали за кандидатуру секретаря горсовета, которую предложил Труханов. Другие депутаты-шариевцы участия в голосовании не принимали. В одесском горсовете они вместе с ОПЗЖ остались в меньшинстве.
На следующий день на Youtube-канале Анатолия Шария появилось видео «В бараке крыса. Поступаем резко, как и обещали». Там он озвучил информацию о подкупе Трухановым двух депутатов. «Алексей Нагаткин, какой же ты тупоголовый. То, что ты продался — увидели, сложно было не заметить. Нагаткин моментально исключается из «Партии Шария». Одесситы голосовали за «Партию Шария». Ты никакого отношения к «Партии Шария» не имеешь. Ты просто продажная мразь», — заявил Шарий.
Ответ Нагаткина последовал незамедлительно. 26 декабря он рассказал, что еще в феврале 2020-го у одесской ячейки «Партии Шария» появился куратор от ОПЗЖ. И даже описал несколько акций, где от рук оппонентов пострадали активисты партии, но все это делалось только для пиара этого куратора: «Побили, чтобы сделать картинку, а депутатами стали люди, которые проголосуют только так, как выгодно ОПЗЖ или их бенефициарам».
На следующий день Нагаткин выкладывает в Фейсбук видео из партийного офиса, где обсуждался вопрос формирования избирательных списков, сопроводив его подписью: «Нас ломали, чтобы были кандидаты из ОПЗЖ. Толик и его клевреты из Киева вконец обалдели. Самый преданный сторонник понял, как нас продал испанец».
Нагаткин утверждает, что итоговый список кандидатов на выборы спустили сверху «решением лидеров». Как следствие, в первых десятках списков в горсовет и облсовет остались только по двое активистов-шариевцев, а 14 из 20 фамилий ранее вообще не были известны одесским сторонникам Шария. В то же время сайт «Думская» распознал в списке целый ряд лиц, связанных с Виктором Баранским. Сейчас он — депутат одесского горсовета от ОПЗЖ.
Наиболее интересной среди представителей ОПЗЖ в одесском списке «Партии Шария» является Елена Зефнер. Она — соучредитель частной школы «Лидерс», принадлежащей супруге Баранского. А еще — тамада из Москвы и профессиональный конферансье.
Также Нагаткин описывает ситуацию, когда из 47 областных ячеек партии «лидеры» пустили на выборы только 4, при том, что летом у партии в области был рейтинг 11,7%, указывая, что это был «перелив» рейтинга от Шария к ОПЗЖ. Именно из-за такого обмана активистов в Одессе произошло катастрофическое падение рейтинга «Партии Шария», считает Нагаткин.
Харьков. Смена спонсоров
Харьков интересен тем, что здесь живет семья экс-регионала Владимира Кацубы. Его называли финансистом «Партии Шария». Движение «Честно» проанализировало финансовые отчеты партии и обнаружило, что в 2019 году ее на 83% профинансировали харьковчане.
Супруга Кацубы, Наталья Гордиенко до сих пор формально считается главой харьковской ячейки. Но если на прошлогодних выборах в Верховную Раду она баллотировалась по списку «Партии Шария», то на местных уже в список не попала. Сам Владимир Кацуба оказался в списке «Блока Кернеса» в Харьковский райсовет. И после выборов стал главой этого совета.
В Харькове список «Партии Шария» возглавил бывший фитнес-инструктор, активист партии Никита Роженко, которого летом жестко избили.
А вот дальше в списке множество кандидатов, к «Партии Шария» никакого отношения не имеющих. В частности, это Сергей Светличный. Он указан как начальник подразделения ООО «Евро Смарт Пауэр». Это сеть заправок БРСМ-Нафта, которую журналисты Bihus.Info уличили в финансировании Шария.
Также в списке нашлись места бывшим милиционерам и судье. Из семи человек, избранных депутатами горсовета, лишь двоих можно было увидеть на акциях «Партии Шария».
Не нашлось места в списке и Зое Кусковой. Ее называют приближенной к жене Кацубы, Наталье Гордиенко.
15 сентября, накануне утверждения избирательных списков, Кускова заявила, что ушла из «Партии Шария», потому что «у нее с лидерами совершенно разные внутренние ценности». Также она рассказывала, как создавала команду партии в Харькове. И в декабре подытожила: «Вся эта команда никуда не прошла. Никто из команды не прошел в местные советы».
Все эти изменения политических симпатий Шария Наталья Гордиенко не комментирует. Однако наши собеседники из Харькова предлагают обратить внимание на ее фейсбук-страницу. В последние месяцы лидер ячейки ПШ размещает «высказывания великих людей». Например, пост от 11 сентября: «Не люблю крыс. Особенно когда это люди».
Днепр. «Сдулся, как «шарик»»
В Днепровский горсовет «Партия Шария» не попала — она получила лишь 4,3% поддержки. В самой партии это объяснили фальсификациями со стороны Загида Краснов, который был главным конкурентом действующего мэра Днепра Бориса Филатова.
В способности оппозиционного кандидата что-нибудь сфальсифицировать наши собеседники в Днепре сомневаются. И провал объясняют историей, которая случилась еще накануне старта избирательной кампании.
В конце июля Шарий решил закрыть днепровский центр партии. Повод — якобы лидер организации Александр Шишко продал партийную ячейку Александру Петровскому, которого суд запрещает называть криминальным авторитетом «Нариком».
«Полгорода знало, что они под кураторством этого человека. Этот человек договорился с руководителем местного отделения «Партии Шария», дал ему огромную зарплату, автомобиль, обеспечил охраной и личным покровительством», — рассказал Шарий 28 июня в своем видеоблоге.
Уже через несколько дней ответное видеообращение записал Шишко: «Я продался Петровскому и Олейнику и рейдернул партию в Днепре? Вы оскорбили меня, намекнув, что я получил за это $2 миллиона. Получается, что я рейдернул партию сам у себя. И вот вопрос: а может, это вы продали центр господам Гуфману, Корбану и Филатову?».
В следующем видео Шишко уже не спрашивал, а прямо указывал на продажу Шарием партийной ячейки. Также местный лидер шариевцев предупреждал другие партийные организации: когда цена будет выгодной, «лидер» продаст и вас. «Вас будут сливать или продавать ОПЗЖ. Как оказалось, мы — однопартийцы — лишь товар для него», — заявил тогда Шишко.
Но и на этом он не остановился. В следующих видео он уже обвинял Шария в том, что именно он получил $2 миллиона за днепровскую ячейку партии. И к своему уже бывшему политическому лидеру обращался как к «шарику»: «Ты сдулся, как «шарик»».
Как прозрели главные шариевцы
Одесса, Харьков и Днепр — это не единственные города, где произошли скандальные смены руководителей «Партии Шария». Они показательные. Во время подготовки этого материала мы узнали и о ротации партактива в Запорожье и Мариуполе, «парашютистах» в Краматорске, провале в Киеве. Обо всем этом тоже можно было бы рассказать.
Но важно другое. Всюду виден единый подход к партии. Одни люди строили партийные ячейки, рисковали здоровьем на акциях с красными шариками, имели устремления (часто — идеалистические). А потом партийные лидеры все это обнулили.
И здесь важно что о партийных порядках и лидерах говорят не оппоненты Шариев, а именно те, кто стоял с этой семьей плечом к плечу.
С людей на этом фото начиналась перестройка «Партии Шария». Они вкладывали в партстроительство свои усилия, время и деньги.
По меньшей мере пять человек со встречи в Вене уже не являются сторонниками Шария. Бывшие шариевцы описывают то, что увидели изнутри: манипуляции, стремление к превосходству, пренебрежение даже к однопартийцам и запугивания.
«Что касается блогов Шария, то я их практически не смотрела, даже когда была в партии. Зачем мы это смотрим? Почему мы такие тупые? Анатолий догадывается, что у него не слишком умный и одаренный зритель», — рассказывает бывшая активистка «Партии Шария» Зоя Кускова.
«Ради бабла он создал политическую пирамиду, построенную на методах НЛП, как секта, в политических онлайн-проповедях… Он — сволочь. Не человек, а сволочь», — говорит бывший лидер организации в Днепре Александр Шишко.
«Есть ли страх из-за того, что мне могут мстить? Да, тенденция такая есть. Вожди очень любят эту историю, — говорит бывший главный модератор «Партии Шария» Дмитрий Рыбаков, — Боюсь я за свою жизнь? Да. Но это меня не останавливает. Если в какой-то момент я исчезну — вы знаете, кто виноват».

 

Mason Lemberg

Дві новини за день:
1. Вищий антикорупційний суд відмовив в заочному арешті Януковича
2. Вищий антикорупційний суд зняв арешт з $100 тис. і Є120 тис., які були вилучені під час обшуку в депутата Дубневича
По-моєму грантоїдські дятли, лобіюючи створення цього суду, якось інакше розказували про його майбутню діяльність
Або перефразовуючи: ви нах цей суд створювали з мільярдними бюджетами, якщо Печерський робить те ж саме?

 

Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Вчора нардеп Дубінський заявив, що подасть в суд на ЦПК Шабуніна і вимагатиме їхнього звинувачення у державній зраді.
Сьогодні ЦПК повідомила, що за їхніми скаргами ГПУ порушила проти Дубінського зразу дві кримінальні справи - за ухилення від сплати податків і за відмивання грошей здобутих злочинним шляхом.
Закуповую стратегічні запаси попкорну у готуюся до захоплюючого серіалу жабагадю... "Шабунін проти Дубінського". Сподіваюся - спецефекти не розчарують.

 

Віталій Гайдукевич

От цікаво, чи почує Зеленський власну фракцію облради Рівненщини? Одноголосно - депутати підтримали відновлення звань героїв України для Степана Бандери та Романа Шухевича.

 

Наталочка Лисиця

Тепер вони хочуть карати за сексизм, а чого не за двбїбізм?
"Слуги" зареєстрували два законопроекти (4598, 4599), де сексизм хочуть прирівняти до дрібного хуліганства.
За прояв сексизму: штраф від 1700 до 3400 грн, або громадські роботи від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт до 7 діб. За повторне порушення – штраф до 6800 грн, громадські роботи від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт до 15 діб.
Автори законопроекту – "цвіт нації та "українська еліта": відомий неперевершеним (навіть сексистським!) афоризмом про "корабельну сосну" Олександр Корнієнко, а також Галина Третьякова, яка прославилася своїми словами про "дітей низької якості".

Секси́зм (англ. sexism, від лат. sexus — стать; також гендерна дискримінація, дискримінація за статтю) — упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер

 

Андрій Смолій

У Зеленського далі просувають «закон про референдум». За задумом влади вже на наступному тижня в парламенті його мають проголосувати в другому читанні. Так каже глава Слуги народу Корнієнко. А це реальна і чергова загроза для України.
Чому це зовсім не на часі та становить пряму загрозу?
Перше. «Референдуми» від Зеленського - це пряма загроза державності, зважаючи на те, як стрімко набирають обертів проросійські сили в Україні і головне - наскільки міцнішає російський інформаційний простір імені Медведчука. В цей же час завдяки діям влади державна система та інституції деградують та стають не здатними чинити опір агресії, як всередині країни та і ззовні.
Друге. Згідно із цим «проектом закону» реалізувати його зможуть лише потужні фінансово-олігархічні групи або сама ж влада. Як у нас «реалізовують» різні опитування вже було продемонстровано на виборах 25го жовтня. Маю на увазі так звані «5 запитань», що по суті стали великою аферою та брехнею.
Третє. Подивіться на сайт президента тана якість петицій. А головне - на те, як влада реалізує самі є петиції. Та ж петиція щодо закону «про колабораціонізм» просто ігнорується другий місяць.
У «референдуми» Зеленського можна буде запакувати що завгодно. Від питань Донбасу та війни до російської мови, від скасування певних посад до ліквідації інституцій. Зважаючи на те в чиїх руках ЗМІ все це дуже НЕБЕЗПЕЧНО. Але люди Зеленського будуть максимально протискати цей Закон, що може стати додатковим каталізатором дестабілізації в Україні.

 

Alex N Alex Noyt

Офіс 300% Генпрокурора Зеленського відкрив кримінальне провадження стосовно свого депутата «Слуги народу» Олександра Дубинського за двома статтями - ст. 212 (Ухилення від сплати податків) і ст. 209 Кримінального кодексу (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).
Певно, Зеленський та Єрмак розраховують, що у такій спосіб можна буде відпетляти від правосуддя США. Але річ у тому, що це було треба робити ще рік тому мінімум, а після спільної пресконференції Дубінського та Деркача ще й відкрити справу про держзраду - тоді може й був шанс. А так, коли Зеленський відкрито підтримав брехливі звинувачення російських агентів проти Байдена - тримай наслідки...
P.S. За даними «Наших грошей», звичайний блогер Дубинський, його дружина та його мати-пенсіонерка володіють 24 квартирами загальною площею 2000 квадратних метрів, земельними ділянками площею 70 соток і 17 автомобілями. Загальна вартість тільки цього майна становить понад 2,5 мільйона доларів, тому що не враховані його офшорні рахунки, та його права власності у різних компаніях.
Inessa Kulakova

Это очень смешно
Тот случай, когда от тебя отвернулись все, даже собственная фракция.
И ты не нашел ничего лучше, как в 20-ти градусный мороз перед посольством США выставить пенсионеров.
Очень эффектно смотрится плакат "не чИпайте Александра".
Может, эти "поклонники" Александра просто требуют от США, чтоб те его не чипировали?

 

Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Подивився суд над Антоненком. Зловив себе на дуже хреновій думці. Включив з ютуба кліп Ріффа ще до арешту.....
Люди добрі, ви звернули увагу наскільки гірше став виглядати Ріфф? Він схуд. В нього явно попсувався зір. У нього випадають зуби... В'язниця ще нікому не була курортом.
У мене сильнішає відчуття, що ті хто засадив Ріффа уже зрозуміли, що засудити його не вдасться. Тому вони переслідують іншу мету - якомога сильніше попсувати йому здоров'я в'язницею. Аби молодий привабливий талановитий співак з буцегарні вийшов немічним інвалідом. Навіщо?
Від самого початку я писав. Ріффа посадили за пісні. Москва і вата замовили його, аби прилюдно покарати автора пісень які давно стали народними. "Тихо прийшов - тихо пішов", "Важелі", "Земля", "Воїни життя", "Sens" - їх співають 9 з 10 ветеранських компаній. Їх співає українська молодь. Пісні Ріффа шкоди агресору приносять більше ніж пара десатних батальйонів - вони будують майбутнє. Те саме, зламати яке нам мріє Кремль.
Я тільки одне скажу про це. На місці потужних міністрів я б замислився. Люди можуть забути багато чого. Люди НІКОЛИ не забудуть хто убивав і калічив їхніх митців. Чули?
НІКОЛИ