Ситуація в Україні. Новини

Украинские власти на поддержку села в этом году выделят 6,3 млрд грн.

Премьер-министр Владимир Гройсман пообещал представителям агропрома щедрую помощь в размере 6,3 млрд грн, озвучив приоритеты в господдержке села.
Первый — удешевление кредитов для развития животноводства и птицеводства путем возмещения процентной ставки по банковским кредитам и через погашение части кредита, привлеченного на строительство и реконструкцию ферм.
Второй — специальная дотация на содержание коров, выращивания молодняка крупного рогатого скота.
Третий — частичное возмещение стоимости племенных животных, строительства и реконструкции ферм, доильных залов, кооперативных мясоперерабатывающих предприятий.

Спойлер

"Мы предполагаем поддержку молочного стада. Всем юрлицам-производителям мы компенсируем около 1,5 тыс грн за дойную корову в год, чтобы они увеличивали надои молока", — сказал премьер. В то же время, личным домохозяйствам предоставят по 2,5 тыс грн за каждую голову молодняка, который содержится не менее 12 месяцев. Премьер также посулил деньги и садоводам. "70% стоимости посадочного материала будет компенсировано государством. Единственный вопрос — чтобы этот посадочный материал был произведен в Украине. Если хочешь создать сад, пожалуйста — закупайте украинские саженцы, высаживайте их, и мы компенсируем 70% этого посадочного материала", — пояснил Гройсман.
"Власть наконец представила программу поддержки агросектора, на которую предусмотрела 6,3 млрд гривен. Причем почти 2,5 млрд грн может достаться нескольким крупным агрохолдингам, а для поддержки нескольких десятков тысяч фермерских хозяйств предусмотрено только 1 млрд гривен. Чиновники до сих пор не обнародовали соответствующих постановлений о порядке использования средств, предусмотренных в нынешнем госбюджете на помощь сельхозпроизводителям", — заявил глава Аграрной партии Виталий Скоцык.
Помощь селу - деньги поделят между агробаронами.
"Происходит тупая раздача денег из бюджета тем, у кого их и так в избытке. При этом, около 4-х миллионов обычных крестьян, всю свою жизнь трудящихся в поте лица, денег не увидят, потому что помощь правительства выделяется только юридическим лицам", — отметил блоггер и политик Геннадий Балашов. Детализация В прошлом году на дотации было также потрачено около 4 млрд грн, однако половина суммы ушла "птичьим" олигархам — Косюку и Бахматюку, которые находятся в приятельских отношениях с президентом. Дело в том, что госпомощь рассчитывалась из суммы уплаченного аграрного НДС. Поскольку "куриные" короли заплатили больше всего этого налога, то им соответственно досталось и больше госпомощи. Это вызвало скандал, поскольку дотации поделили между собой друзья президента, которые буквально купаются в роскоши и покупают себе роскошные яхты. В 2018 году правительство вновь направляет 4 млрд грн на поддержку животноводства.
В этом году схема поддержки будет не менее мутной, благодаря чему "куриные" короли снова смогут доить госбюджет. Во-первых, производители курятины в 2018 году будут получать до 350 гривен бюджетных средств в расчете на одну курицу в качестве компенсации производителям за строительство и реконструкцию птицефабрик. Также правительство предлагает компенсировать 25% капитальных затрат на птицефабрики. Во-вторых, птицефабрики также могут получить дотации в виде компенсации 25% тела привлеченных в банках кредитов. В целом предусматривается, что птицефабрики, животноводческие фермы и доильные залы могут компенсировать четверть кредитов, размер каждого из которых не превышает 350 млн гривен.
"В 2018 году правительство вновь направляет 4 млрд грн на поддержку животноводства. Расчеты за этим стоят? Не вижу смысла вкладывать деньги государства в строительство животноводческих комплексов, бизнес и так туда инвестирует", — заявил "Экономической правда" старший экономист проекта "Поддержка реформ в сельском хозяйстве и земельных отношениях в Украине" Киевской школы экономики Олег Нивьевский. Он отметил, что государству необходимо больше выделять деньги не на дотации, а на научные исследования, развитие инфраструктуры, соблюдение правил пищевой безопасности, санитарные и ветеринарные мероприятия.
Косюку — на новую яхту
Как и ожидалось, финансовая поддержка Косюков и Бахматюков не привела к каким успехам в сельском хозяйстве. "Итоговые цифры — лучший ответ. Индекс сельскохозяйственной продукции сократился на 2,7%. Мясо и мясопродукты в целом на внутреннем рынке за прошлый год подорожали на 29,4% (стоимость курятины выросла на 28%, телятины — на 33%). Поголовье крупного рогатого скота сократилось на 1,5%, свиней — на 8,2%. Хотя программа помощи вроде была направлена прежде всего на развитие и поддержку животноводства. Да еще и якобы имела целью предотвратить слишком резкое повышение цен на продовольствие", — отметил Виталий Скоцык. По данным Госстата, поголовье коров в 2017 году сократилось на 2%, свиней — на 8%, а курей — выросло только на 1,7%. При этом, доля "Мироновского хлебопродукта" (ТМ "Наша Ряба" Косюка) на украинском рынке выросла до 38%. Таким образом, "куриный" олигарх сможет купить себе очередную роскошную яхту и построить новый шикарный особняк под Киевом за счет средств налогоплательщиков. К слову, он является бывшим замглавы Администрации Президента Порошенко.
"Уже сейчас видно, что программа поддержки агросектора — это очередной пиар власти и скрытая поддержка аграрных олигархов. Она не сможет существенно улучшить ситуацию в отрасли. Малые и средние фермерские хозяйства, в лучшем случае, получат мизерные компенсации, существенно не изменят их положение. Украина требует комплексного подхода к развитию сельского хозяйства, с учетом миллионов украинцев, работающих на земле. А не только отдельных крупных агропредприятий", — считает Скоцык. "Агробароны Украины пользуются плодородной украинской землёй за бесценок, потому что берут её в аренду за копейки из-за моратория на продажу с/х земель. Агробароны не способны мыслить креативно, не способны созидать как предприниматели. Они умеют только брать и тратить из бюджета. Поэтому их сельскохозяйственные фирмы, открытые по всей Украине, нерентабельны и существуют за счёт госдотаций и госпреференций. И именно поэтому у сельского хозяйства Украины нет будущего. Деньги из бюджета выбрасываются на заграничные банковские счета, яхты, особняки госбаронов, на обучение их детей в лучших вузах мира, на лечение их родственников в передовых западных клиниках", — заявил Балашов.

 

Спойлер: 17 доказательств того, что лучше жить в Украине чем в РФ.

Оттолкнуться ото дна: 17 доказательств того, что лучше жить в Украине

О том, что в Украине все будет хорошо, говорят не только порохоботы. У нас отличная и перспективная страна с кучей возможностей, просто мы редко о них вспоминаем. Для того, чтобы увидеть возможности, нужно посмотреть на Украину под правильным углом.

Лучше всего эти возможности можно увидеть, сравнивая Украину не с Польшей или другими странами Запада, достичь уровня которых Украина стремится, а с Россией, оторваться от которой мы хотим. И хоть недавно мы писали статью о том, в чем экономика России лучше украинской, поверь, есть достаточно экономических, социальных и других показателей, которые демонстрируют, что Украина лучшее место для жизни, чем Россия, и что у нашей страны есть потенциал, который обеспечивает уверенность в будущем.

Украинцы проживут дольше россиян
Ожидаемая продолжительность жизни — это возраст, до которого доживет человек, рожденный в определенном году. Украинцы, рожденные в 2015 году, проживут дольше россиян, рожденных в 2015 году.







При том, что система здравоохранения у нас не лучше, чем в России. Вот хорошая серия фотографий о том, в каком состоянии находятся российские больницы. А вот серия фото из украинских больниц. Хотя ты видел все это и сам много раз. Но отличие в том, что в Украине эти фото публикует министр здравоохранения как аргумент за срочную реформу. А министр здравоохранения РФ считает, что в России медицина — "самая динамично развивающаяся отрасль".



Интересно, что если смотреть статистику за прошлые годы, средняя продолжительность жизни в Украине постоянно выше как минимум с 1960 года.

В Украине выживает больше матерей при родах....






… и больше детей






В России больше выбросы углекислого газа
Это одна из причин того, что украинцы проживут дольше россиян.







В российском обществе неравенство больше, чем в украинском
Российские богачи контролируют большую долю экономики, чем украинские, и наоборот, российские бедняки получают меньше доходов, чем украинские.







У украинских женщин больше возможностей реализовать себя
Когда-то женщины не имели право получать образование, заниматься наукой и должны были во всем слушаться мужа. Человечество уже давно поняло, что так нельзя, и сейчас равноправие полов — must have в развитой стране, и по тому, насколько женщина может реализовать свой потенциал, определяют, насколько общество развито.



Уровень гендерного неравенства показывает, насколько женщины равноправны с мужчинами. Чем выше позиция, тем лучше. Согласно этому показателю, в Украине быть женщиной лучше, чем в России. Рейтинг учитывает зарплаты, возможность реализоваться на работе, уровень насилия и так далее.






Украина сильнее связана с мировыми глобальными процессами
Наша страна лучше встроена в мировую экономику и общество. Ненамного, но сильнее. Индекс глобализации учитывает три основных направления глобализации: экономический, социальный и культурный.







Украинское государство более открытое и прозрачное, чем российское
В процессе работы правительство и органы местной власти генерируют кучу информации: данные о лекарств в больницах, оценки санитарного состояния заведений питания, информацию о состоянии воздуха и так далее — сотни страниц не хватит, чтобы перечислить все.



В мире принято, что эти данные должны, которые так и называются — открытые данные, быть доступными для граждан, чтобы каждый мог с ними ознакомиться и использовать по своему усмотрению, например, создавать полезные сервисы. И у украинцев лучше возможности для доступа к открытым данным. Их можно посмотреть на государственных сайтах открытых данных и публичных финансов.





Украина понемногу борется с коррупцией, а Россия застряла
Индекс восприятия коррупции, который показывает, как предприниматели и аналитики оценивают ситуацию с коррупцией в стране. Украинские реформы пусть медленно, но меняют ситуацию к лучшему — коррупции в Украине стало меньше. Вспомни хотя бы закупку лекарств через международные организации или систему госзакупок "Прозорро".







У нас меньшие ограничений для инвесторов
Мы писали, что в Россию инвестируют больше, чем в Украину. Но наши законы способствуют притоку инвестиций лучше, чем российские. А значит, даже если сейчас Украина получает меньше инвестиций, в будущем ситуация изменится. Тем более что РФ, судя по всему, не собирается менять политику, чтобы с нее сняли санкции.







В РФ тяжелее торговать с другими странами
Чтобы продавать товары в другую страну или покупать из другой страны, нужно осуществить определенные бюрократические действия — без этого никак. При том, что Россия в общем-то привлекательнее для иностранных инвестиций, она занимает лучшие позиции в рейтинге легкости ведения бизнеса, но экспортировать легче из Украины, как и импортировать в Украину, а не в Россию.







Украинское сельское хозяйство мощнее российского






Так было всегда — в Украине треть земель составляют черноземы, а в России 60% территории — вечная мерзлота. Земля там остается промерзшей на протяжении многих лет и даже тысячелетий. Люди там живут, например, в Якутске, Воркуте, Норильске, но условия для жизни сложные, населения мало. Посмотри на карту мерзлоты, познавательно.







Было бы в России количество населения как в Украине, небогатые российские плодородные грунты могли бы его прокормить, но в РФ население в 3 раза больше, чем в Украине.

Украина активнее инвестирует в "зеленую" энергетику
На графике ниже доля электроэнергии, которую страна получает из возобновляемых источников. в Украине в 201 году она составляла почти 6%. Данных о РФ за тот же период нет, но в ее планах было довести эту долю до 2,5% в 2015 году, то есть Россия точно отставала от Украины.



К 2020 году Украина планирует довести эту долю до 7%, Россия — только до 4,5%. А учитывая, что в последние несколько лет наша страна активно работает над тем, чтобы стать энергонезависимой, можно полагать, что планы будут выполнены.






Украина демократичнее России
Этот и следующий показатели, на первый взгляд, нельзя пощупать, в отличие от показателя материального благосостояния. Но демократию тоже можно измерить и описать на языке цифр. И сколько бы не пытались в российских СМИ доказать обратное, в Украине все-таки больше демократии.







У нас больше гражданских свобод
Этот показатель в принципе похож на предыдущий. Гражданские свободы — это свобода слова, свобода создавать партии, право голоса на выборах и право быть избранным и так далее.







В Украине лучше ситуация со свободой прессы
Индекс свободы прессы составляет организация "Репортеры без границ", которая отстаивает свободу СМИ и права журналистов.



Хотя, строго говоря, Украина находится на 102 месте из 179 стран. Такой плохой результат у нас из-за того, что на Донбассе гибнут журналисты. А у России 148 место. И если Украина в сравнении с прошлым годом улучшила свои позиции в рейтинге, то Россия ухудшила.






Наша страна делает больший вклад в мировое благосостояние
Показатель Good Country Index, индекс хорошей страны, показывает, какой вклад делает каждое государство в то, чтобы в мире все было хорошо. По мнению составителей индекса, хорошая страна — та, которая служит интересам своего народа и учитывает интересы жителей других стран. Хорошая страна — не эгоистичная страна. Показатель учитывает вклад страны в науку, здравоохранение, мир и безопасность, улучшение климата, благосостояние, культуру и порядок в мире.







Пусть украинская экономика не такая сильная, как российская, но у нас есть важное преимущество — украинцы борются за то, чтобы страна стала лучше. У нас больше перспектив поднять экономику, чем у РФ, потому что долговременный экономический рост возможен только в стране, где есть общественная свобода: работают СМИ, есть возможность высказать разные точки зрения, организовать партию и прийти к власти, как депутаты-новички в Верховной Раде или главы местных советов.



В Украине есть возможности, все что нужно — пользоваться ими.

http://businessviews.com.ua/ru/economy/id/potencial-ukrainy-1583/

 

14 березня 2014 - Україна відстояла Харків
Річниця бою на Римарській.

Спойлер

Через чотири роки після 14 березня 2014-го у Харкові працюють українські кінотеатри, ліцеї, місто патрулює українська поліція, академії Міноборони та МВС випускають українських курсантів. На центральній площі вже немає Леніна. Як і колись, містом керує мер Геннадій Кернес. Харків’яни Микола Кравченко та Данило Яковлєв згадують про те, як Харків кілька місяців балансував над цивілізаційною прірвою.

Спойлер

Микола Кравченко (Крук)

4 роки тому - активіст громадської організації "Патріот України", співзасновник полку "Азов", сьогодні заступник політичної партії "Національний Корпус", помічник народного депутата Андрія Білецького. Його побратим - ветеран "Азова" Данило Яковлєв (Данило).

- 14 березня - День українського добровольця. Чи це пов'язано з подіями в Харкові?

Крук: Цього дня перші загони добровольців поїхали формувати батальйон у Нові Петрівці. Ми не маємо нічого спільного з тим формальним приводом. Але 14 березня 2014 року ми, добровольці, дали наш перший бій на вулиці Римарській у Харкові. Перший бій, коли противник зазнав втрат. Тоді ми показали що будемо вбивати.

- Як розвивалися події у Харкові?

Крук: До Римарської у Харкові сталися дві ключові події: це ніч з 28 лютого на 1 березня - штурм "Оплота" та 1 березня - штурм ОДА, власне з нашого боку невдала оборона ОДА.

Ми приїхали з Майдану наприкінці лютого. Близько 100 осіб. У нас не було чорної форми. Ми ще не називались "Чорним корпусом". Я був на київському Майдані з "Патріотом України", а, відповідно, належав до Правого Сектора. Будинку профспілок уже не існувало. Я був одним з тих, хто заходив і закріплювався на сьомому поверсі КМДА.

Данило: 25 лютого вийшов із в’язниці Андрій Білецький.

Крук: Він два роки відсидів у в’язниці при Януковичі за події, які сталися на Першій Римарській 23 серпня 2011 року.

- Що таке "Перша Римарська"?

Крук: Саме на Римарській у Харкові містився головний осередок націоналістичного руху. Це приміщення, надане всередині 2000-х Товариству сприяння українській мові "Просвіта". З 2006 року тут знаходився офіс організації "Патріот України", очолюваної Андрієм Білецьким. У Харкові у нас було сотні дві активістів.

23 серпня 2011 року до нас в офіс зайшов здоровий дядько "100+" кілограмів, років п’ятдесяти. Він прийшов і просто прострелив у шию Ігоря Михайленка, який згодом був другим командиром полку "Азов", а зараз є очільником "Національних Дружин".

-Чому?

-Це був непритомний ватник, який хотів стріляти по націоналістах. Як результат, наших трьох хлопців посадили, хоча ми з Андрієм Білецьким приїхали вже після того, як все сталося.

На час Майдану вся наша організаційна структура посипалась - основна маса керівників вже два з половиною роки сиділа. Я був у всеукраїнському розшуку. Мене зняли з розшуку після батальйону "Азов".

25 лютого 2014 року вийшов закон про амністію для політв’язнів. Андрій та інші політв’язні вийшли на свободу.

Данило: Я зустрічав Андрія Білецького біля СІЗО на Холодній Горі у Харкові. Він поїхав додому переодягнутись, а ввечері підійшов до нас у Харківську ОДА.

- Її вже контролювали майданівці?

Данило: Ми захопили ОДА 23 лютого, після зриву з’їзду сепаратистів.

- Як це відбувалось?

- Палац Спорту. Навколо нього щільне коло Антимайдану. Але їх оточила ще більша сила - 30 тисяч проукраїнських активістів. З’їзд просто скасували. Злякались!

Зіткнення були, але лише локальні. Трохи покидались пляшками між Майданом і Антимайданом. Міліція не втручалась.

- Що сталося далі, чому була захоплена ОДА?

-Ми прийшли на Площу Свободи великим маршем, там тоді ще був Ленін. Увесь Харків стояв на вухах. Я був з палкою. Нас була ціла площа. Але ж ніхто нікого не знає. Як на Майдані.

Мені телефонують і повідомляють, що б’ють наших хлопців, які спускаються в метро. Зриваємось. Біжимо до метро - дійсно на наших активістів напали тітушки. Їх понад 50, у них є машини. Я бачу, як п’ятеро осіб з битами, спортіки, б’ють трьох битами по голові.

Ми починаємо наступати, тітушки залишаються в меншості. Вони тікають. Ховаються в ОДА. Ми зайшли за ними, виловлювали їх. Зрештою тітушки втекли через чорний хід. Ми ж зайшли та зайняли ОДА. Приїжджав Гепа, просив нас вийти, але ми відмовились.

24 березня ми там облаштовувались. 25 березня приїхав Білецький, організував людей і поставив мету - захопити базу "Оплоту".

- Що таке "Оплот" і як його захоплювали?

Крук: Це тренувальна база в центрі міста - спортивний клуб Жиліна. Його вже немає серед живих. У Москві ліквідували. Він був звичайним кримінальщиком. Ми з ним не перетиналися до цих подій. Політичні гроші у них стали вкладати з 2013 року.

27 лютого ми організували два автобуси з київського Майдану у Харків. Націоналісти, "Правий сектор", Патріот України, Ультрас. Приїхали і пішли маршем від ОДА. Десь двісті осіб, важко підрахувати.

Вони знали, що ми підходимо і що наші сили - більші. Було кілька людей, які намагалися відстрілюватись. Вони покинули будівлю через чорний хід, але робили вистріли в наш бік. Втекли через Іподром. Частина наших закріпились на "Оплоті" частина повернулась до ОДА, зокрема, я з Данею.

- Ви ніч провели в ОДА і залишались там до самого штурму?

Данило: О п’ятій ранку ми в будівлі ОДА виявили бомбу з годинниковим механізмом. Її викинули на смітник. Я питаю: "Де бомба?" В середині ОДА! Серед речей. Я кажу: "Винесіть!" А якісь люди просто беруть цей пакет і виносять. "Куди ви її винесли?" - "За дерево!" Неподалік стояли два міліціянти. Ми їх покликали. Вони просто і тупо взяли цей пакет в руки і пішли геть!

Крук: У нас була умовна група - 100 людей, які три-п’ять днів один одного знали.

Ми робили перші реальні нормальні спроби організації структури повноцінного добровольчого батальйону. Даня з братом відповідали за охорону ОДА - чергові, вартові.

Жодної координації всередині ОДА не було. В цілому за безпеку відповідали якісь ліберальні персонажі із Самооборони. Нас координував Білецький, але це ніяк не пов’язано з загальною безпекою ОДА. У Парубія теж не було координації з сотнями Самооборони. Централізованої держави не існувало. Централізована держава - це Янукович, який тікав. Аваков був у такому ж стані, як я - у розшуку, але в Італії.

Наступного дня біля ОДА зібралися тисячі проросійськи налаштованих людей. Все місто було заблоковане автобусами Бєлгород, Воронеж, з російськими номерами.



Сумнозвісний російський бойовик Арсен Павлов - Моторола керував російським "десантом" антимайданівців у Харкові

Близько 12-ї почався штурм. У нас якраз відбувався процес інституалізації. От ти питаєш, хто, як, ким керував. Щоб ти розуміла - ніхто, ніким і ніяк. За двадцять хвилин до штурму я став керівником "Правий Сектор - Харків". Андрій Білецький вийшов на Яроша. Той сказав "Ну, тепер ти керуєш "Правий Сектор - Схід". Але ніякої структури не існує. Ми почали збирати структуру з Харкова. І ось я "керую" уже двадцять хвилин, а тут забігає Даня і каже: "Нас взагалі-то штурмують, чого ви тут сидите?!"

- Майже без опору здали ОДА?

Крук: В якому розумінні без опору? Бій був. Але короткий і вже в самому приміщенні. Зброя була. Коктейлі Молотова були. Були пістолети, не знаю чи вогнепальні. Всередину залітали світлошумові гранати, ще якісь газові - від них людей масово нудило.

Данило: Штурм почався без п’яти дванадцята. Вони смикнули загорожу - наші металеві щити. І пішло! Скільки нас було в ОДА? Ніхто не знає. Ну, 200-300. Скільки їх - тисячі? Вони не знали Харкова, питали: "Де вулиця Сумська?", "Де метро "Університет?"



Російський прапор над ХОДА, який вивісили колаборанти 1 березня 2014 року

Крук: Ми були "в м’ясі". Ми з Черкасом (Ігор Михайленко) і Андрієм Білецьким вийшли на головний вхід, коли натовп почав провалювати щити. Відступили назад в ОДА. Нападники вибили бічні вікна. Крізь них хтось по нас почав стріляти. Черкаса щось поранило в руку, вскрило вену, полилася кров - багато. Я стріляв з травматичного пістолета у вікно. Ми пробували брандспойт, але вода була перекрита. Кинулись на другий поверх. Нас намагався затримати есбеушник на другому поверсі. Каже: "Ви ж там всі меблі розіб’єте! Що ж ви робите?!" Когось заблокували на першому поверсі. Когось у кімнаті, когось у підвалі, хтось сховався в туалеті.



Проросійськи налаштований натовп під ХОДА

На другому поверсі нас затисли у великому коридорі з двох боків. Нас до 15 осіб - ми закрились трьома щитами. Зі зброї лише палиці. Черкас, Білецький, Троян були з нами. (Вадим Троян – заступник міністра МВС. - авт.). Топаз прибіг, кричить: "Сдавайтесь!" Ми запустили в нього палицею.

Здались ми "українській" поліції та афганцям. Нас виводили з ОДА. Трояну вдалося втекти. Він просто зробив крок у натовп і зник. Без стрічки ти ж просто зливався з натовпом. Андрій Білецький так само. Він дав по пиці охоронцю - виникла незрозуміла ситуація - і Андрій зник у натовпі.

Мене, Галайду і Черкаса виводили першими з ОДА. Я скинув ніж, він висів у мене на грудях. Але якийсь чоловік помітив ножа, вихопив його і почав кричати: "Дивіться, він убивав наших дітей!" Нас намагалися поставити на коліна. Але ми впиралися. Нас вели через натовп. Афганці відганяли: "Вони повинні понести справедливе покарання!" Якісь бабки нас били. Хтось кричав: "Бийте!", хтось кричав "Не бийте!" Головне, що ми не стали на коліна. За нами витягли студентів. Їх поставили на коліна, їх тягли по асфальту, обливали брудом, зеленкою.

Нас віддали міліції. Запхали в їхню будку. Ті почали складати якісь протоколи за хуліганку. У Черкаса вже була велика втрата крові. Він почав непритомніти. Був геть білий. Викликали швидку, а він з неї просто втік.

Міліціонер на нас з Галом дивиться і каже: "Вот вам георгиевские ленточки - валите отсюда". Так і зробили. Того дня ми втратили ОДА, а вони причепили туди російську ганчірку.

- Але "Оплот" ще залишався за вами?

Крук: На "Оплоті" був "Вітус" і десь з два десятки людей. На всіх одна помпова рушниця. Хлопці захопили автобус і організовано відступили у Полтаву. Данила з братом привіз сусід. Я прийшов уперше за два з половиною роки до батьків, я ж був у розшуку!, скинув закривавлений одяг і теж рушив на Полтаву. Спершу ми були в ОДА в Полтаві потім перебазувались у дитячий табір у передмісті. Це місце зародження "чорних чоловічків". За три дні ми вирішили повернутись у Харків, додому - на Римарську. І готуватись до війни. Мінімально були організовані

- Ви повернулись на Римарську вперше з 2011 року?

Крук: Ми повернулися туди 6-7 березня. Там сиділи бабусі з "Просвіти". А ми почали з Римарської будувати фортецю. Заклали вікна мішками з піском, забили задні двері. У кімнатах стояли бочки з водою, вогнегасник. З двох сторін на даху нашої будівлі ми розмістили "коктейль-бари". Уяви: центр міста, на ХОДА прапор РФ, а в нас у вікнах мішки з піском та прапор України.

Ми збирали зброю: травматичну, мисливську, лопати, держаки від кирки, "коктейлі Молотова". Двадцять осіб чергували постійно.

Організували мобілізаційний центр, міні-штаб. Я був начальником штабу. Розпочали набір людей. З’явився перший документообіг. Зробили анкету: позивний - контакт - навички.

-Як почався штурм Римарської антимайданівцями?

Крук: Головне - розвідка! В Антимайдані в наметі жила наша людина. Тому про штурм ми знали за декілька годин. Рембо повинен був під’їхати на Антимайдан і перевірити, чи почався наступ. Його побачили та переслідували сім мотоциклістів. Стріляли. Він встиг забарикадуватися разом з нами. Саме після цього почався штурм.

14 березня близько восьмої вечора. Нас забарикадувалося 32 людини.

Данило: Були випадкові люди, яких я привів, щоб вони заповнили анкету. І тут почався штурм.Тобто серед нас були взагалі середньостатистичні активісти Майдану, які готові співати гімн, коли скажуть, та стояти з палкою там, де скажуть. Був журналіст, який прийшов нам поспівчувати. Ми їх теж поставили на варті. 25 осіб були ті, в кому ми були впевнені.

Дівчата якраз вийшли в магазин. Катя і Настя. Катя і зараз служить в "Азові".

Крук: Настя не просто вийшла. Вона взяла сумку документів, весь наш перший "документообіг". Вона винесла і спалила все. Дівчата потім стояли на розі вулиці і передавали нам інформацію.

Даня сидів на одному з "коктейль-барів". Гал бігав між нами, як зв’язківець, рацій же не було. Я відповідав за зв’язок і пожежну безпеку. Я казав Галу куди бігти і що говорити. Він бігав на сторону Дані, а я бігав на іншу сторону даху. У кожній кімнаті мені підпорядковувались люди. Вони чітко знали: якщо залітає коктейль, треба гасити полум’я.

Думаю, з того боку було пару сотень людей. Організовано приблизно так само, як штурм ОДА. Натовп, а всередині організована група. Натовп - це прикриття для цієї групи. Хтось всередині натовпу щось робить, стріляє, кидає, а коли треба відступає і губиться в юрбі, а натовп потім "відгрібає".

У нас з одного боку була скляна стіна біля сходів. Вони її розбили. Закинули спочатку каміння, потім світлошумові гранати. Вибухи були, але без серйозних пошкоджень.

Наші одразу зайняли позиції. Хтось почав стріляти, а хтось - кидати коктейлі. Андрій Білецький у центральній кімнаті координував.

- Яка в них була зброя?

Крук: Ми не знаємо, яка в них була зброя, але звук був автоматичної. По нас давали чергу. У одного хлопця на другому поверсі, який сидів у касці, куля пішла по дотичній, йому порвало обшивку, уздовж голови на касці лишився характерний слід. Інкасаторський шолом - "сфера", 8 кг. Він врятував йому життя.

- Ви відразу почали стріляти чи як це відбувалось?

Крук: Так. Ми відбили перший наступ, і вони одразу отримали двох "200" і п’ять "300". Вони відійшли, і після цього вже просто потроху з двору по нас пострілювали.

Вони побачили, що ми можемо вбивати. Щоб штурмувати будівлю, треба мати набагато більше людей, якесь професійне штурмове обладнання і ще можна реально загинути. Тому вони закріпились на різних кінцях вулиці і періодично стріляли з автоматичної зброї. Хтось ховався. Хтось стріляв відкрито.



Один із проросійських бойовиків, загиблих на Римарській вночі 14 березня 2014 року

-Даня, а що ти робив під час штурму?

Данило: Я був на даху у "коктейль-барі". У мене не було багато коктейлів. Точно пам’ятаю, що тримав два коктейлі і петарду з цвяхами.

Бачив, як ватники спробували нас штурманути. Йшли по сусідньому даху зі щитами. Але там важко пройти. Вони стоять під вікнами, а я в них кидав коктейлі. Потім петарду кинув їм під ноги. Вона реально нічого не давала. Серйозної вибухової сили вона не мала. Тебе може подряпати цвяхом, але не більше. Проте цього виявилося достатньо, щоб їх налякати. Вони злякались. Кіпіш почався. Я сидів на даху, продивлявся вулицю. Чую натовп реве: "Топаз - п#$@рас, дай команду!"

Сімейний сидів на другому "коктейль-барі". Він кидав коктейлі, стрімив зі свого телефона і кричав: "Вальгала! Вальгала!" ("Рай для воїнів" - давньосканд.міф., - ред.) Він же реально думав, що це уже пішла рубрика "Останні слова". Це він до речі, 11 січня 2014 з брандспойту відігнав "Беркут" від КМДА. Згодом двічі поранений на війні. Зараз демобілізований, метро будує.



Проросійський бойовик Топаз керував на той час харківським Антимайданом та вже мав автоматичну зброю

Крук: У них була сильна дезорієнтація. По-перше, Топаз - ідіот. Як він може знати що робити? А по-друге, хіба самому не зрозуміло що робити? Обстрілюйте, потихеньку підходьте. Підходьте по дахах. Закидайте чимось "коктейль-бар". Наші ж відкидались коктейльчиками лише завдяки силі духу. У нас була воля боротись.

Ще там були якісь наші - на вулиці підтягнулись. Майдан-Антимайдан - це ж багато в чому явища стихійні. Люди почали сходитись. Наприклад, Черкас не встиг підійти. Він стояв у сусідньому дворі та слухав розмови ватників.

Міліція під’їхала. Один з поранених був міліціонер. Ватники стріляли по нас, а влучили в нього.

Зв’язок був, я в цей час давав інформацію журналістам. Розказував, що в нас відбувається. У мене ж нарешті телефон! Я обмінявся з батьками телефонами вперше за два роки. Вони мені почали дзвонити: "Як справи?" Кажу: "Нормально. Штатна ситуація". А тут вибухи: туф-туф-туф.

Данило: Мені мама телефонує: "Коли ти додому їдеш? Скоро ж останній автобус!"

- Зрештою ви погодились на переговори?

Крук: Закінчилось тим, що до нас почали іти переговірники. Гепа і начальник харківської міліції. Переговори ми затягнули до ранку, щоб люди мали можливість підходити до нас на підтримку. На світанку нам поставили ультиматум: або ми здаємося "українській міліції", або нас штурмує спецпідрозділ МВС. Ми вимагали вивезти нас у Полтаву, бо Полтава не контролювалася ватниками.

Гепа розмовляв з Білецьким - всередині будівлі. До нас зайшов Гепа і начальник міліції. Патрони у нас кінчались.

Тут заходить Піджак. Приносить млинці. Каже, якщо здаватись, то треба поїсти! Їли і думали. Ще в нас залишилась каструля макаронів - Піджак туди потім пістолет заховав.

Ми речі збирали. Андрій сказав брати з собою все, що може знадобитись. Обозний, наприклад, намагався винести разом з цим усім мішок картоплі. Я документи спалював, які лишалися.

Поранених серед наших не було.



Римарська 18, ранок після штурму

За день до цього були хвилювання в Донецьку. Перші загиблі з нашої сторони вже були. 13 березня убили Дмитра Чернявського. Нам же важливо, що 14 березня у Харкові ми показали, що тут за сепаратизм убивають.

Данило: Вихід - це найстрашніший момент. Ми сідаємо в автобуси, а вся вулиця забита проросійськими активістами. Ми боялися, що вони повалять автобуси, проколюватимуть шини, підпалять нас, що ми опинимося зв’язані у клітці посеред тих, хто щойно хотів нас убити.

Після Римарської нас відвезли в Орджонікідзевський райвідділ. Вітус виходить з автозака, його тут же б’ють беркути. Мусора запустили Топаза до наших затриманих хлопців. Він ударив Метана. Метан йому сказав: "Б’єш, як баба". Тоді його Топаз ще раз ударив. Підійшов до мене, пильно подивився в очі, пішов. Потім підійшов до Сімейного. Взяв за голову, і з розмаху вдарив об бордюр. При цьому два беркути тримали Сімейного за руки. Топаз брав за голову і бив об бордюр.

Крук: Мене не били. Мене почали пробивати, а на мене цілий лист: я в розшуку, я засновник, я колишній міліціонер.

Андрія взагалі вивезли в СБУ як організатора. Міліція була агресивно ватною, а СБУ просто розгублене. У них половина втекла незрозуміло куди. Вони палили документи, їм не було коли нами займатись. Йому дали можливість вийти в туалет, а він тупо вийшов з будівлі. Дали втекти. СБУ була слабшою за міліцію.

Коли ми сиділи в райвідділку, Стьопа і Черкас привели нам цілий натовп під стіни. Ми думали - це нас прийшли розривати ватники, а потім виявилось, що це проукраїнські активісти.

-Я знаю, що були суди щодо вас..

- Так, суди проводили о 5 ранку терміново і рішення виносили "під копірку". Нам дали від трьох до п’яти діб за "злісну непокору працівникам міліції". Це не була справа проти когось конкретно за вбивство. Вони не розуміли, що з нами робити.

Міліція діє лише за наказом. А команди не було. Вони не контактували з Києвом. Міністр Захарченко втік. Вони не знають, кому підпорядковуватись. Гроші сепари вкрали. Їм не заплатили за жодне рішення. Керівництва немає. Схоже, що їм було байдуже. Суди теж не розуміли, що робити. Система реально сипалась.

Тільки Вітуса залишили під домашнім арештом з браслетом на нозі, а нас через дві доби вивезли в Полтаву, щоб там розбирались.

-Чому саме Вітуса?

Крук: Вітус стріляв з власної зареєстрованої рушниці. Напевно, він і завалив тих ватанів, у нього був бойовий досвід. Потім він зняв браслет і втік до Києва.

А через дві доби менти злили всю інформацію про нас у мережу. До моїх батьків прийшов сусід, наш прихильник: "Ваша адреса вже в Інтернеті! Тікайте!" Переживав.

- Це перший бойовий досвід добровольців?

- Так, реально перший бій проти російських найманців у цій війні, де вони зазнали серйозних втрат. Згодом ми назвалися "чорними чоловічками" і навіть записали відеозвернення до кримських "зелених чоловічків".

На Римарській ми вже існували як підрозділ та змогли відбити першу атаку ворога, завдавши їм реальних бойових втрат. Після Римарської пішла деморалізація, дезорганізація сепаратистів у Харкові. У Києві нарешті прийняли вольове рішення та оголосили АТО. Один з перших актів АТО - вінницький спецпідрозділ підняв прапор України над Харківською ОДА. Наш останній виїзд до Харкова - 1 травня. Два автобуси і кілька машин - це близько ста людей. Однакові однострої в балаклавах, з арматурою, кілька рушниць, травмати. Реально ми мали страшний вигляд. Вони просто скасували марш на 1 травня. По Харкову вже ультраси гуляли натовпами та придумали славнозвісну кричалку про Путіна.

-Так з’явився батальйон "Азов"?

- У Києві Андрій почав створювати наш підрозділ, офіційно "Азов" з’явився 5 травня. МВС видало наказ про створення нашого батальйону. Спершу вони (в МВС) назвали його "Азов’я" за місцем дислокації. Згодом ми трансформували його в "Азов". І ми почали дивитися далі - на Маріуполь.


Олена Стаднік-Стефурак, для "Цензор.НЕТ"Источник: https://censor.net.ua/r3055537

 

Так ще з 2014 року, час від часу, намагаються проштовхнути це.
Владу закликали денонсувати всі стратегічні договори, укладені з Росією
Дипломати закликали до припинення діяльності Українсько-Російської міждержавної комісії та денонсації всіх документів щодо стратегічного характеру українсько-російських відносин.

Чому Україні не вигідно розривати договір про дружбу і партнерство із Росією
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією є тим гачком, який дає змогу нашій державі подати на Росію позов до суду, оскільки в ньому написано, що вона поважає територіальну цілісність і непорушність існуючих кордонів. Про це заявив заступник міністра закордонних справ -- керівник апарату Вадим Пристайко. "У так званому великому Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією написано, що Росія поважає територіальну цілісність і непорушність наявних кордонів. Зараз ми беремо цю статтю і несемо у міжнародний суд. Протягом року готували відповідний позов, тепер ця підготовка закінчилася", - сказав він. Пристайко підкреслив, що поки цей пункт, який Росія не виконує, є у договорі, нам є за що її судити. "А якби ми дозволили собі розірвати цей договір, росіяни нам би сказали: "Почекайте, ми нічого не порушили, тому що не брали на себе жодних зобов'язань". Тож ми не можемо дозволити Росії зіскочити з такого гачка", - зауважив заступник міністра, якого цитує Укрінформ. Коментуючи заклики розірвати дипломатичні відносини з Росією, скасувати безвізовий режим з нею і ті угоди, які були укладені за 20 років у рамках СНД, Пристайко зауважив, що дипломати не можуть дозволити собі бути такими ж емоційними, як деякі політики. "Ми все ж таки мусимо дивитися і аналізувати, до чого це призведе. Наприклад, якщо це угода в рамках СНД про пенсійне забезпечення громадян, і бабусі, яка виїхала до Росії, припинять платити пенсію, тому що ми розірвали угоду, хто від цього більше постраждає?", - зазначив він. Дипломат нагадав, що існують також угоди щодо розпізнавання цивільних літаків «свій-чужий» або визначення за певною формулою тарифів на залізничні перевезення до Владивостока і далі морем у Японію. "Якщо ми розірвемо ці угоди лише під впливом емоцій, то завтра зрозуміємо, що, приміром, не можемо направити наші потяги до Китаю. Тож спершу треба знайти інший шлях для доставки туди наших товарів, а потім, коли ми будемо готові до цього кроку, пропонувати розривати угоду, а не створювати проблему, яку потім героїчно доведеться долати", - переконаний Пристайко.