Таке зварили бо майже кожен раз, як треба було вже ставить шашлики - починався дощ. Вниз покладені вогнеупорні кирпичи. Як прогоріло ставлю лист заліза а потім шампури. Готується зразу з обох сторін, отже швидше, отже менше треба вуглів та дров.
Колись в мене працював дядько з народності: Свамі, що проживає в долині Боржом. Ну я спитав в нього: як часто Ви їли настоящий шашлик? На що він відповів,що: настоящий шашлик він, горець, їв два рази за життя!!!!! Я спитав: як це так? А він відповів, що: настояший шашлик робиться в них так: Знімається шкура з тількино зарізаної овечки, зрізається ще гаряче мясо з кісток, обвалюється в спеціях, на шампур і на вуглі.... Все.
А це мій мангал, зроблений за 50 хв. з старого автодиску (знайденого на копі) та металевих ніжок. з легкістю поміщається чотири шампури.
Доброго, на природе с кумом ловим рыбу и просто красивые фото, гречка с тушонкой в казанке. Не грузится связь плохая дома скину буду.
В бытность моей службы в Одессе, пост наш был на берегу моря - ограда с колючкой, на территории фруктовые деревья, беседка, мангал солидный, столы, стулья - все дела. И, соответственно, часто были застолья - со стороны командования, ессно. Побухали, поели, скупались, опять побухали... Вроде бы и пляж, и отдыхающие не лазают рядом - охраняемый объект... Так я к чему - приезжали иногда лица кавказкой национальности - то ли брат кому, то ли сват - был я тогда сержантом, и мне как то не докладывали). И привозили они в своем Крузаке барашка - прямо там разделывали, мясо на шашлык, остальное на шурпу. Значит, настоящий тоже любили).
Цікаво в якому маринаді. А так чекаю коли вже поспіють наші баклажани щоб приготувати по такому рецепту :