Російсько-Українська війна. Новини

Вікінги з 93ОМБр

 

Зведення станом на 07:00 15 січня 2020 року

14 січня збройні формування Російської Федерації 10 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями 122-мм артилерійських систем, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
Чотири обстріли були зафіксовані в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід", а саме:
неподалік Новотроїцького та Мар'їнки – зі стрілецької зброї;
поблизу населеного пункту Невельське – з великокаліберних кулеметів;
поруч з Широкиним – з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Шість обстрілів противник здійснив в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Північ", а саме:
поруч з Луганським – зі станкових протитанкових гранатометів;
тричі в районі населеного пункту Оріхове – з артилерійських систем 122 калібру – 8 снарядів, з мінометів калібру 120 мм - 28 мін, з 82-мм міномету – 8 мін, а також застосував автоматичні гранатомети;
поблизу Кримського – з міномету калібру 82 мм – 8 мін та з великокаліберних кулеметів;
неподалік Новолуганського – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Вчора, 14 січня, у результаті ворожих обстрілів два військовослужбовця Об'єднаних сил отримали поранення.
З початку цієї доби російські окупаційні війська один раз відкривали вогонь по захисникам Світлодарська, де випустили 2 міни з 82-мм міномету.
За поточну добу втрат з нашого боку немає.

 

Снайпери російсько-окупаційних військ на Донбасі вдають мирних жителів.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони з посиланням на дані ГУР.
"Командування російських окупаційних військ підсилює передові позиції підрозділів 1 (Донецьк) і 2 (Луганськ) АК найманцями, які з початку поточного року повертаються після закінчення курсів снайперів у навчальних центрах Південного військового округу ЗС РФ. З-поміж зазначених осіб окупанти формують мобільні снайперські групи, які під час виконання завдань переміщуються уздовж лінії розмежування на цивільних легкових автомобілях, вдаючи мирних жителів", - йдеться в повідомленні.
Зазначається, що в такий спосіб противник намагається продовжувати приховано атакувати особовий склад підрозділів ОС, щоб не допустити стабілізації обстановки на лінії розмежування.

 

"Качалка" на Восточном фронте.

 

Вечірній брифінг пресцентру Об’єднаних сил 15.01.2020

Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 9 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, БПЛА, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
Окрім цього, була присутня снайперська активність.
П'ять обстрілів було зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід", а саме:
неподалік населеного пункту Піски – з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
поблизу Василівки – з великокаліберного кулемету;
два рази поруч з населеним пунктом Павлопіль – з БПЛА противник скинув 6 гранатометних пострілів ВОГ-17 калібру 30 мм;
поруч з Авдіївкою – зі снайперської гвинтівки.
Чотири обстріли противник здійснив в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Північ", а саме:
поблизу Світлодарська – з міномету калібру 82 мм ворог випустив 2 міни;
два рази неподалік населеного пункту Оріхове – з артилерії калібру 152 мм – 6 снарядів, 120-мм міномету – 27 мін;
поруч з Новотошківським – з міномету калібру 120 мм – 14 мін та автоматичних станкових гранатометів.
Сьогодні, 15 січня, внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об'єднаних сил загинув.

 

Сьогодні від нас в сєпарків мінус одна мінометна батарія ті дуже розлючені.

 

Зведення станом на 07:00 16 січня 2020 року

15 січня збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, БПЛА, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Окрім цього, була присутня снайперська активність.
Сім обстрілів було зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід", а саме:
неподалік населеного пункту Піски – з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
поблизу Василівки – з великокаліберного кулемету;
два рази поруч з населеним пунктом Павлопіль – з БПЛА противник скинув 6 гранатометних пострілів ВОГ-17 калібру 30 мм;
неподалік Авдіївки – зі снайперської гвинтівки;
поблизу населеного пункту Широкине – зі станкового протитанкового гранатомету, великокаліберного кулемету та іншої стрілецької зброї;
поруч з Невельським – з великокаліберного кулемету.
Чотири обстріли противник здійснив в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Північ", а саме:
поблизу з Світлодарськом – з міномету калібру 82 мм ворог випустив 2 міни;
два рази неподалік населеного пункту Оріхове – з артилерії калібру 152 мм – 6 снаряди, 120-мм міномету – 27 мін;
поруч з Новотошківським – з міномету калібру 120 мм – 14 мін та автоматичних станкових гранатометів.
Вчора, 15 січня, у результаті ворожих обстрілів один військовослужбовець Об'єднаних сил загинув.
З початку цієї доби російські окупаційні війська з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї відкривали вогонь по захисникам Травневого.
За поточну добу втрат з нашого боку немає.

 

Шоломи, як і паски безбеки - дійсно рятують..

 

ВСУ заняли новые позиции в серой зоне, нанеся террористам большой урон

Уже неделю, как линия фронта в районе трассы Бахмутка, прежде всего, у Орехово, является самой горячей точкой на Донбассе. Практически ежедневно оккупанты применяют против наших защитников тяжелое вооружение: 122-миллиметровую артиллерию, 120 и 82-мм минометы. Подобного очага напряжения в зоне Операции Объединенных сил на Донбассе не было уже давно. Понятно, что это неспроста, за такой эскалацией скрывается какое-то важное тактическое изменение на фронте.
Украинский патриот и блогер с оккупированных территорий «Necro Mancer» в социальных сетях сторонников «русского мира» нашел переписку террористов, которая приоткрывает корни нынешнего обострения на Бахмутке (смотри скрины).
В общем получается, что Вооруженные силы Украины заняли новые позиции в серой зоне южнее Орехово (восточнее Золотого) – очень близко к оккупированной территории, при этом едва не захватив опорный пункт ЛНР. Вот террористы и пытаются нас сейчас оттуда выбить:
«Опять прорыв что ли?»
«Там уже почти неделю, как наступ (ВСУ) купируют (террористы). Проснулись, плеть (то есть, запоздало)».
«…Призраковский (бандформирование ЛНР) опорник они (ВСУ) не взяли, но им удалось закрепиться в двух местах на нейтралке. Это около Санта Барбары?»
«Укропов, выходит, пытаются обратно выбить с нейтралки?» – «Уже не с нейтралки, они практически вклинились к нам».
«…Само разведение там (в Золотом) было сделано под расширение плацдарма. Чем они (ВСУ) сейчас и занимаются, обходя «Призрак».
При этом террористы указывают, что в четвертой бригаде ЛНР, воюющей на Бахмутке, есть раненые, а «Necro Mancer» дополняет, что и погибшие.

 

Позавчора пострілом в голову снайпер застрелив бійця на Донеччині. Вчора один боєць загинув, але вже на Луганщині.

Послухайте !! Як будемо жити серед цiх новин ? ((

 

Зведення станом на 07:00 18 січня 2020 року

17 січня збройні формування Російської Федерації 8 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
П'ять ворожих обстрілів було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід", а саме:
поблизу населеного пункту Красногорівка – зі станового протитанкового гранатомету – 2 постріли;
поруч з Широкиним – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
два рази неподалік Павлополя – з міномету калібру 82 мм противник випустив 2 міни, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї;
поблизу Василівки – зі стрілецької зброї.
Три обстріли по нашим позиціям противник здійснив у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Північ", а саме:
два рази поруч з населеним пунктом Оріхове – з міномету калібру 120 мм - 4 міни та гранатометів різних систем;
неподалік Луганського – з ручного протитанкового гранатомету – 1 постріл, великокаліберного кулемету та стрілецької зброї.
Вчора, 17 січня, у результаті ворожих обстрілів втрат серед військовослужбовців Об'єднаних сил не було.
З початком цієї доби російські окупаційні війська зі стрілецької зброї відкривали вогонь у бік наших позицій поблизу населеного пункту Піски.
За поточну добу один український захисник отримав поранення.

 

Вечірній брифінг пресцентру Об’єднаних сил 18.01.2020

Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 5 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями міномету калібру 120 мм, а також гранатометів різних систем, БПЛА, озброєння БМП та іншої стрілецької зброї.
Чотири ворожі обстріли було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід", а саме:
поблизу населеного пункту Піски – зі стрілецької зброї;
поруч з Красногорівкою – зі станкового протитанкового гранатомету - 16 пострілів та озброєння БМП-1;
неподалік Павлопіля - з БПЛА противник скинув 2 гранатометні постріли ВОГ-17 калібру 30 мм;
в районі населеного пункту Василівка – зі стрілецької зброї.
Окрім цього, з мінометів калібру 120 мм - 10 мін, а також автоматичних станкових гранатометів противник обстріляв захисників населеного пункту Оріхове, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Північ".
Сьогодні, 18 січня, внаслідок ворожих обстрілів 8 військовослужбовців Об'єднаних сил отримали поранення.

 

48 «вкрадених» годин битви за ДАП

Насправді активні бої за Донецьке летовище тривали на дві доби довше...
Вважається, що бойові дії у Донецькому аеропорту тривали 242 дні й вщухли 21 січня 2015-го. А офіційною датою завершення його оборони визнано 22 січня, коли його залишив начебто останній уцілілий «кіборг».
Насправді ж чималий клапоть доти незагарбаної території ДАПу ще біля двох діб після 21-го з пекельними боями тримало всього-на-всього семеро українських десантників 90-го аеромобільного батальйону.
У частині їх деякий час вважали зниклими безвісти, або ж і загиблими. А між тим ворог казився від безсилля, нездатний усіма своїми силами вибити сімку «кіборгів» із будівлі пожежної служби летовища.
Формальна версія офіційних джерел
За поданою інформацією, остаточно захисники ДАПу покинули новий термінал у ніч із 21-го на 22 січня. Спочатку евакуювали 22 поранених українських військовиків. Потім, з першої до третьої години ранку, з летовища кількома групами відступили інші вцілілі «кіборги».
Крайнім — приблизно о пів на шосту ранку — до своїх пробився поранений боєць 90-го окремого аеромобільного батальйону «Флай» — Андрій Казмірчук із Хмельниччини, який зумів вибратися з-під уламків бетону підірваного термінала...

Спойлер

«Серце віщувало, що група „Адама“ ще не загинула»
Колишній заступник командира 90-го батальйону підполковник Володимир Красота в ті дні виконував обов`язки командира частини — замість захопленого в полон у ДАПі комбата Олега Кузьміних. Володимир поділився спогадами з АрміяInform про дерзновенну сімку підлеглих.
«Впродовж всієї оборони летовища, 44 доби кістяком його захисників були хлопці мого батальйону. 20 січня внаслідок підриву нового термінала загинуло одразу двадцять побратимів. Незабаром після цього на штаб по радіо вийшов старший лейтенант Іван Зубков, який став Героєм України посмертно. Він устиг сказати тільки, що причавлений обвалищем. Затим будь-який прямий зв`язок із ДАПом перервався.
На 21 січня не мали жодної інформації про моїх хлопців, які тримали «пожежку». Дехто їх уголос «поховав», бо ту будівлю ворог тиждень жорстко розбивав із артилерії й танків. Утім, за старшого там був командир взводу снайперів Максим Ридзанич, позивний «Адам». Тому я гнав від себе дурні передчуття, бо вірив: він себе і хлопців просто так знищити не дозволить.
Так, слава Богу, і сталося. Із радіоперехоплень дізналися, що, попри начебто повний вивід українських воїнів із ДАПу, в районі «пожежки» чомусь точиться запеклий бій. Зраділи: виходить, живі козаки, б’ються! І не відійшли, мабуть тому, що через відсутність зв’язку не мали наказу відступати.
Чесно кажучи, їхня евакуація стала ще тією комбінацією! Вони не могли вийти на нас по радіо, бо строк «прошивки» (кодування. ‒ Ред.) їх радіостанцій закінчився, а наші вже «перепрошили». До того ж, усі наші мобілки росіяни вирахували і прослуховували чи глушили. Видавати дзвінком свою і «Адама» локацію не мали права — «арта» бойовиків одразу отримала б наші координати з точністю до метра.
Із такого нібито глухого кута допомогла вибратися фронтова передбачливість. Раніше, про всяк випадок, передав Ридзаничу «ліву» мобілку. Згодом дротовим зв’язком я почав пересилати інформацію в Костянтинівку нашому офіцеру за позивним «Кіт», а той її, теж «ліваком», ‒ «Адаму». Начальник зв’язку бригади В’ячеслав Волобуєв, позивний «Окунь», і лейтенант Максим Бубіль зголосилися доставити хлопцям «перепрошиті» радіостанції і відносно безпечним маршрутом вернути побратимів у батальйон.
Стояли щільні тумани, і ця пара офіцерів правдами-неправдами, між обстрілами, таки дісталася «пожежки». Здалеку старший крикнув хлопцям, що вони свої. Однак «Адам» обірвав «Окуня»: «Пристрелю всякого, хто поткнеться на позицію, доки не почую голосу Кузьміних чи Красоти...» Гаятись було не можна, довелось мені вийти у відкритий ефір: «Адам, якщо один з пари гостей біля тебе відрекомендується „Окунем“ ‒ приймай, вони свої...»
Всімох проти орди бойовиків із танками й гарматами
Із розповіді АрміяInform снайпера групи «Адама» Віталія Зварича, позивний «Рекс»:
‒ Ми бачили, як два вибухи зруйнували новий термінал, як розпадалась від снарядів диспетчерська вежа... Як наші вцілілі хлопці на руїнах відбивалися від полчища тих гнид. Під сурдинку ми, як могли, допомагали братам снайперським і кулеметним вогнем. Зрештою на летовищі нас лишилось семеро: п’ятеро снайперів та двоє приданих кулеметників із роти вогневої підтримки батальйону. Снайпери — «Адам», я, Володя Коляда «Живчик», Максим Абдуразаков «Абдулла», Толя Левчук «Фокс». І кулеметники — Вітя Левицький «Жмеринка» та боєць з позивним «Вовк», його імені, на жаль, не пам’ятаю.
Зв’язку з батальйоном не було, бо командування вже працювало на нових радіочастотах і, мабуть, зарахувало нас у «двохсоті». Проте «орки» добре знали, що ми не тільки живі, а й здатні добряче надавати їм по писку. Адже кілька разів «по-дорослому», із підтримкою «арти» великих калібрів і танків, штурмували «пожежку», втім із будівлі нас вибити не зуміли.
Затим у відкритий ефір вийшов чоловік, який назвався нашим комбатом Олегом Кузьміних. Цей бовдур наказав залишити «пожежку», підірвавши весь боєзапас і озброєння. Про полон комбата ще не знали. Та наш командир, старшина «Адам», колишній спецпризначенець, миттю вичислив обманку.
Ридзанич добре знав манеру спілкування Кузьміних у радіоефірі. Був упевнений і в тому, що комбат нізащо не віддав би такий наказ, не попередивши нас про можливі способи та забезпечення відходу.
Чесно кажучи, якби «орки» напевно знали, скільки там нас справді лишилось, ліквідували б усю групу за годину-дві. Втім, вони з нашої подачі гадали, мовбито нас десь за півсотні. Ми їх дурили, як цуценят сліпих, достеменно відаючи, що наші радіостанції прослуховують.
«Адам» влаштував для бойовиків справжню виставу: ми, як зайці, стрибали будівлею, б’ючи по них із різного озброєння та з усіх можливих позицій. А сам Ридзанич по радіо завзято «керував» діями «посиленого гарнізону», запитуючи підтримку артилерії у «старших командирів». «Орки» на той трюк купилися, як сільські дурники. Втретє на штурм не потикалися, але здалеку крили нас вогнем безперервно.
21 січня побратими, які боронили залишки вежі, передали, що відходять з ДАПу до наших і порадили, від гріха подалі, зробити це разом із ними. Ми відмовились, бо не мали наказу, та й боєзапасу для ведення бою було досить.
Правда, перед тим «Адам» попередив усіх, що наступний ранок, мабуть, стане для нас останнім. Запропонував бажаючим вийти. Ми хором відмовились. Тоді я вперше побачив на зазвичай серйозному обличчі командира усмішку, і почув: «Згоден, хлопці. Краще вмерти людиною, чим животіти покидьком...»
Забігаючи наперед: про те, як гинуть справжні чоловіки
Колишній спецпризначенець «Адам», Максим Ридзанич, загинув 20 березня 2015-го під час бойового зіткнення з російськими диверсантами поблизу селища Опитне Ясинуватського району Донецької області.
Вранці, разом із двома бійцями взводу та розвідниками 81-ї десантної бригади, він виїхав на бойове завдання проти ДРГ противника, яку помітили у тому районі. Під час обстеження території десантники розділилися на групи. За деякий час наймолодший боєць взводу 20-річний Олександр за позивним «Малиш» повідомив рацією, що поранений і бачить поблизу двох диверсантів.
Ридзанич кинувся на допомогу, але коли обережно наблизився у лісосмузі до пораненого побратима, нарвався на засідку. У короткій сутичці його прошила ворожа автоматна черга. Одна з куль повз бронежилет завдала смертельного поранення у груди. Але «Малиша» Максим своїм вогнем урятував.
«Адам» був чемпіоном України з карате, займався боксом, добре володів англійською і французькою. Мав вищу юридичну освіту, до війни став успішним підприємцем, власником топової фірми. На Київщині у нього залишилися батьки, дружина Ірина і троє дітей. Посмертно його нагороджено орденом «За мужність» III ступеня та недержавним орденом «Народний Герой України».
«Ми готувались підірвати „пожежку“ разом із собою і купою бойовиків»
Після двох невдалих штурмів «пожежки» бойовиками там розпочалася зосереджена робота. Десантники невпинно споряджали набоями автоматні магазини й кулеметні стрічки, готували до бою ручні гранати, одноразові гранатомети. Одні гранатомети вони розкладали по позиціях для стрільби, інші, вкупі з ящиками гранат і протитанковими мінами, облаштовували як закладки для підриву будівлі.
Вогонь, щоби себе не виказати, чоловіки не розводили. Тому і їли одні галети з розкиданих повсюди розірваних та перемерзлих сухпайків, бо зміст консервів перетворився на кригу. А спали по черзі, не більше години. У декого від холоду і безсоння траплялися швидкоплинні галюцинації. Саме тоді й пробилася до них пара батальйонних офіцерів.
Уже від «Окуня» хлопці дізналися про полон комбата і загибель десятків побратимів у терміналі. Начальник зв’язку вочевидь, як дитина, радів, що всі семеро живі. Сказав, що для їх відходу все готове, але підполковник Красота радить відступати ближче до ранку, коли на місцину ляже туман. Треба пройти відомим «Окуню» маршрутом десь півтора кілометра, а там групу перестрінуть.
Остання ніч була жахливою. Наче відчувши, що «здобич» вислизає з рук, бойовики гамселили «пожежку» з усіх стрілецьких та артилерійських калібрів. Десантники вперто огризалися вогнем, доки перед світанком їм не скомандували відійти. Тоді кожен взяв із собою по дві одиниці стрілецької зброї з двома боєкомплектами на кожну, по кілька гранат. І, під «симфонію» ворожих пострілів і вибухів, група вислизнула із розбитої будівлі.
За півтора кілометра її перестріли побратими...
Віктор Шевченко, кореспондент АрміяInform

 

Vtraти російсько-окупаційних військ 17.01.2020 р.

безповоротні (200) - 2 (2- 5 омсбр) підрив на своєму НВП.
санітарні (300) - 1 (1 - 5 омсбр) підрив на своєму НВП.
Вірте в воїнів! Вірте в ЗС України!

 

Сьогодні військовослужбовцям ЗСУ довелося адекватно відповідати найманцям РФ на їхні обстріли, - Міноборони

"Також адекватно відповідати ворогу після 10-ї ранку довелося військовослужбовцям Збройних Сил України, які виконують бойові завдання біля Оріхового, коли окупанти застосували станкові протитанкові і автоматичні гранатомети. Ще один ворожий обстріл наших позицій у цьому районі, вже зі 120-мм мінометів, почався з половини 12-го", - додали в Міноборони.