Російсько-Українська війна. Новини

Новини з війни

На фронті активізувались розвідувальні групи противника. Спроби ДРГ пройти впритул до наших позицій відбулися в Зайцевому, Мар’їнці та на Луганщині.
Загалом же на цих ділянках фронту противник активно використовує стрілецьку зброю, РПГ, АГСи.
В Мар’їнці обстріл з РПГ почався вчора близько 19:30. Там також літали ворожі безпілотними. Вночі спробувала підійти розвідгрупа росіян – 4-6 людей. Але не вийшло - відігнали.
Гранатомети, кулемети та стрілецька зброя працювали і в околицях Маріуполя.
В Зайцевому та на сусідніх ділянках – Майорську та Світлодарській дузі - вночі так само працювали крупнокаліберні кулемети та гранатомети по нашим позиціям.
А от у Авдіївці ситуація напруженіша. Окрім кулеметів та гранатометів, на промзону прилетіла й 120 мм міна. Під обстрілом також й інші позиції навколо міста.
З крупнокаліберних кулеметів та гранатометів обстріляли і Верхньоторецьке.
На Луганщині військові повідомляють про більш-менш спокійну обстановку.

 

Зведення прес-центру штабу АТО станом на 18.00 18 вересня 2016 року

З опівночі і до 18.00 зафіксовано 6 випадків відкриття вогню по позиціях українських захисників, при цьому важке озброєння російсько-окупаційні війська не застосовували.
Зокрема, на Маріупольському напрямку противник вдався до збройних провокацій в районі Мар’їнки та Павлопіля, де бойовики вели турбуючий вогонь з кулеметів та стрілецької зброї.
На Донецькому напрямку найбільше ворожих обстрілів сталося в Авдіївській промзоні. Ворог обстрілював українських захисників, використовуючи гранатомети, кулемети та стрілецьку зброю.
Окрім того, на Маріупольському напрямку бойовики застосували далекобійні гвинтівки. Так, противник застосував снайперські групи в районі Мар’їнки.
Варто зазначити, що вогонь у відповідь українські захисники не відкривали. Також Збройні Сили України неухильно дотримуються Мінських угод.

 

Справа та зліва побратими, попереду тільки ворог.
Ось де кується справжнє братерство!

 

Промка

 

Зведення прес-центру штабу АТО станом на 6.00 19 вересня 2016 року

За минулу добу російсько-окупаційні війська 18 разів відкривали вогонь по позиціях українських захисників, при цьому важке озброєння російсько-окупаційні війська не застосовували.
Зокрема, на Луганському напрямку зафіксовано 3 порушення “режиму тиші”. Противник вдавався до збройних провокацій в районі Новоолександрівки та Новозванівки, де бойовики вели турбуючий вогонь зі стрілецької зброї.
На Маріупольському напрямку зафіксовано 9 порушень “режиму тиші”. Бойовики обстрілювали позиції Збройних Сил України з кулеметів та стрілецької зброї в районі Мар’їнки, Павлопіля та Старогнатівки.
На Донецькому напрямку зафіксовано 6 порушень “режиму тиші”. Найбільше ворожих обстрілів сталося в Авдіївській промзоні - ворог обстрілював українських захисників, використовуючи гранатомети, кулемети та стрілецьку зброю. А по Верхньоторецькому бойовики вели вогонь зі стрілецької зброї.
Окрім того, на Маріупольському та Донецькому напрямках бойовики застосували далекобійні гвинтівки. Так, противник застосував снайперські групи в районі Мар’їнки та Авдіївки.
В зоні проведення АТО за добу, що минула, було зафіксовано проліт 3 БПЛА.
Незважаючи на провокації, Збройні Сили України неухильно дотримуються Мінських угод.

 

Обстановка в зоні АТО станом на 19 вересня

Використовуючи режим відносної тиші, на тимчасово окупованих територіях сходу України противник здійснює підготовку до постановочних диверсій проти власних сил та на об’єктах цивільної інфраструктури з подальшим звинуваченням сил АТО в їх скоєнні.
У період з 19 по 23 вересня ц.р. у н.п.Первомайськ та Кіровськ противником планується здійснити серію вибухів, а для фальсифікації обвинувачень української сторони у причетності до диверсій передбачається представити тіло загиблої від кульових поранень особи з документами, що підтверджують громадянство України або проходження військової служби в ЗС України.
З огляду на значне зростання проукраїнських та протестних настроїв місцевого населення тимчасово окупованих територій сходу України у т.ч. демонстративну відмову від служби у російських окупаційних військах, на фоні різкого соціально-економічної ситуації, проблем із медичною допомогою, забезпеченням продуктами і предметами повсякденного вжитку, російське окупаційне командування готується до протидії масовим заворушенням у т.ч. саботуванню підготовки до місцевих “праймеріз”, а також використовує “економічні” важелі тиску. 18 вересня ц.р.:
розпочато комплекс демонстративних заходів з посилення поліцейського режиму під приводом “протидії діяльності диверсійно-розвідувальних груп ЗС України”. У рамках зазначених заходів, частини та з’єднання 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК ЗС РФ, а також підрозділи ФСБ РФ були приведені у вищі ступені бойової готовності та перевірена їх готовність до дій в умовах різких змін оперативної обстановки у т.ч. протидії масовим проявам непокори місцевого населення;

Спойлер

російська окупаційна влада поставила обов’язкову умову: надавати гуманітарну допомогу або грошову компенсацію, яка передбачена замість гуманітарної допомоги тільки тим сім’ям, які нададуть довідку про проходження служби члена родини в російських окупаційних військах або, відповідно, про загибель чи отримані поранення члена родини під час такої “служби”.
Незважаючи на офіційне розпорядження Генерального штабу ЗС РФ щодо заборони застосування зброї, противник продовжує порушувати режим припинення вогню та вести вибіркові обстріли сил АТО.
У районі промислової зони Авдіївка активізувалась діяльність підрозділів окремого штурмового батальйону (Макіївка) 1 АК (Донецьк) ЗС РФ. 17 вересня ц.р., в порушення режиму “тиші” вибіркове управління вогнем мінометних розрахунків цього підрозділу здійснювали безпосередньо офіцери відділу ракетних військ і артилерії штабу 1 АК (Донецьк) ЗС РФ, згідно із розпорядженням, отриманим із Центру територіальних військ (Новочеркаськ) Південного військового округу (Ростов-на-Дону) ЗС РФ.
Протягом поточної доби на окремих напрямках здійснювались обстріли зі стрілецької зброї (у т.ч. ручні та станкові гранатомети) з метою провокування сил АТО та подальшого їх звинувачення у порушенні домовленостей.
Основні зусилля противника зосереджувались на підтриманні боєготовності військ, доукомплектуванні підрозділів, удосконаленні інженерного обладнання позицій, поповненні запасів матеріально-технічних засобів та боєприпасів, підготовці до осінньо-зимового періоду.
До розвідки сил АТО залучались три тактичних безпілотних літальних апарати в зонах відповідальності ОТУ “Донецьк” та “Маріуполь”. Заплановано вихід розвідувальної групи в напрямку н.п.Попасна.

 

Жінка з Майорська, що на самій передовій, якось в мене запитала, чому нам можна було вивішувати прапори, а їм – донбаським, - не можна. Тоді я для неї зробила відкриття, пояснивши, що ми вивішували прапори своєї держави, а вони чужої або неіснуючої. Виявилося, що вона просто не подумала, що це, щонайменше, неправильно по відношенню до своєї країни.
По її Майорську без перестанку «насипають» щоночі. А вона не задумувалась за весь цей час, що війна зав’язується з дрібниць і перетворюється на велику м’ясорубку, підгрібаючи під себе все без розбору.
Днями, після досить тривалого «припинення вогню», по батальйонам в Майорську і сусідньому Зайцевому почало прилітати все, що може летіти під час активних боїв. Працювали самохідні артустановки, міномети, зенітні установки, крупнокаліберні кулемети і гранатомети. Стріляли прицільно.
Ніч минула без сну і на нервах. Серед наших бійців були втрати. Зовсім молодий хлопець загинув. Казали, що надії подавав великі, як військовий, та і просто хорошою людиною був. Ще троє отримали поранення.
А зранку після бою «денери» на позиції вивісили прапор своєї незрозумілої республіки. І того ж ранку оголосили про черговий «режим припинення вогню». Так і висять на позиціях через поле два прапори – Український і ДНРівський. І чергові на постах дивляться один на одного через біноклі і мовчать. Наші бійці втомлено курять і не знають, чи наступна ніч буде, як попередня, чи спокійною. Лише знають, що ДНРівський прапор необхідно зняти, щоб не почувалися так вільно на нашій землі…
Повертаючись додому, сідаю в таксі у мирному Харкові, дорогою розговорилися з водієм, і раптом він питає: «Ну хто ж там проти кого воює?». А в мене перед очима той ДНРівський прапор, який в бінокль в деталях розгледіти можна. Ще б запитав «заради чого?».
І як йому на третьому році війни пояснити, що в окопах навпроти сидить зграйка дурнів, яка воює проти українських бійців. Що при серйозних боях до них підключаються росіяни, які воюють проти цілої нашої країни. І прапори їхні викликають страшенну злість, ненависть і огиду.
А наші бійці стоять там заради того, щоб далі них ці прапори не розрослися по країні.
Їм потрібно допомогти знищити ворожі триколори з України, разом із зухвалими "денерами" і росіянами.
Дар'я Бура

 

В переривах між боями

 

Промзона.

Можливо десь і тихо, але в Авдіївскій промзоні кількість обстрілів не співпадає навіть з офіційним зведенням Штабу АТО по всій лінії розмежування.
Під час чергового перемир’я терористи із всіх сил намагаються деморалізувати та подавити наших хлопців щільним вогнем з стрілецької зброї, гранатометами та періодичними прильотами мін 80-го та 120-го калібру. Як показує практика, якщо закінчується арт-обстріл чекай в гості розвідників-диверсантів. Сама статистика (кожного тижня поранені) говорить сама за себе. Режиму тиші тут не має.
Щоб почути все що робиться тут не обов’язково бути на самій промці. Досить посидіти на зупинці та зачекати на ранкове маршрутне таксі. Місцеві жителі майже не реагують на стрілянину, яка йде в кілометрі за їх спинами. Хтось порається біля хати, діти спокійно йдуть в школу. Вони настільки звикли до стрільби та розривів мін, що навіть не оглядаються, щоб прислухатись – можливо зараз прилетить сюди?
Та й наші солдати не реагують. Сидить собі хлопчина на посту, прилітає до нього з гранатомета, а він навіть не відривається від читання цікавої книги. Для них це нормально. Хлопці настільки добре вивчили ворога, що навіть знають хто зараз стріляє з кулемета, знають що зараз прилетить з гранатомета і більш насторожені в певний проміжок часу, коли ворог буде бити артилерією, або в очікуванні диверсантів.
А вони будуть. Ворог постійно проводить ротації, прощупує слабкі місця. Але хлопці й на це звертають уваги, виконуючи свій обов’язок. Та й періодично тішяться, коли навіть за спиною Гіві розриваються гранати, запущені угрупованням Мотороли.
Сьогодні вночі термометр вперше показав 0 градусів. Світанок почався рідкими кулеметними чергами та розривами гранат. Хлопці вдивляються в густий туман, але для них важливіше бачити ворога вночі.
Вони чекають нашої допомоги!

 

А потому что подразделение сменило свою дислокацию. А своих любимцев и помощников никто не бросает.

 

Зведення прес-центру штабу АТО станом на 18.00 18 вересня 2016 року

З опівночі і до 18.00 зафіксовано 10 випадків відкриття вогню по позиціях українських захисників, при цьому важке озброєння російсько-окупаційні війська не застосовували.
Зокрема, на Маріупольському напрямку противник порушував “режим тищі” в районі Мар’їнки, Широкиного та Павлополя, де бойовики вели турбуючий вогонь з гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї.
На Донецькому напрямку обстріли з боку противника із гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї відбулися в районі Авдіївки та Верхньоторецького.
На Луганському напрямку противник вдався до збройних провокацій в районі Новоолександрівки, де бойовики вели вогонь зі стрілецької зброї.
Збройні Сили України неухильно дотримуються Мінських угод.

 

Сергей Федорчук

Это Леший. С лета 2014 года он живет тем, чтобы вернуться в свой разрушенный дом где-то в Луганской области и похоронить своих детей, которых расстреляли боевики.Леший - в прошлом кадровый офицер, разведчик. 7 апреля 2014 года он пошел добровольцем - сначала просто партизанить, а через пару недель после создания б-на Донбасс перешел туда (уточнила специально после комментариев под постом). Спустя некоторое время он перешел в ВСУ. Много, где был, освобождал Лисичанск.В августе он тайком прокрался в свой дом на оккупированную территорию, чтоб навестить своих сыновей. "Я же разведчик, я знаю, как пройти незамеченным", - говорит он.Но там вся его жизнь резко перевернулась. Его дом был разрушен, а во дворе лежали тела его двоих сыновей."Их расстреляли… Я их во дворе закопал, потому что их просто бросили после расстрела. А теперь у меня цель: придти к себе домой и похоронить их по-людски", - рассказывает Леший.За двое суток он выяснил, что стреляли "кадыровцы". "Это были чечены, а навел их мой лучший друг".Леший нашел всех. Он мстил. "Меня лишили всего… Последний из стрелявших умер под Трехизбенкой в 2015 году", - вспоминает Леший.Он был ранен несколько раз. Последнее ранение получил под Трехизбенкой – попали в засаду, подорвались на фугасе."1,5 месяца комы, 4 метра кишечника удалено, ¾ желудка и часть печени. Осколки", - вспоминает он."В больнице в Харькове думали, что я уже все, не жилец. Но мне есть, для чего жить. Надо детей похоронить", - повторяет он как заклинание.Я не решилась спросить, почему он не вывез сыновей… но он как-то сам ответил: "Куда отсюда уезжать? Это наша земля, чего я отсюда должен уезжать? Мы их сюда не звали, они сами пришли. Не я же пришел в Москву"….Я специально пишу этот пост на русском языке, чтобы он был доступен и тем, кто принес в нашу страну войну(
Все записано с его слов.