Російсько-Українська війна. Новини

Роман Доник

UPD.попрошу репост)) А вдруг)
Все выезжающие в поля (не говоря о воюющих), слышали, а многие видели, как бездарно гробится военная техника неумелыми водителями-механиками. Особенно много подобных случаев было в самом начале боевых действий. Когда мобилизовали и посадили за рычаги людей не готовых или тех, кто не сидел за этими рычагами лет по 15-20.
Причем это было не только у механизированных бригад и пехоты. Я видел бэху, которую загнали в болото с перепугу десантники. Мы встречали с выхода группу, которая была послана на нейтралку, чтоб уничтожить машину, потому что вытащить не представлялось возможным. Правда, в этой истории финал немного подсластили правосеки, которые под обстрелом сняли все вооружение до прихода разведчиков.
И таких случаев десятки. Я не шучу, техника стоящая миллионы гривен бездарно уничтожалась плохо подготовленными кадрами.
Учебка? не смешно. В тот призыв, вместо учебки народ тупо сидел в палаточных городках, потому что руководство армии не знало, за что хвататься.
Если брать не только безвозвратные потери, то из за плохой подготовки, треть техники не работает. Сожгли, потянули, порвали и так до бесконечности. Особенно первые бои, когда необстрелянные водители механики, просто терялись.
Зачем я поднял эту тему?
Потому что у нас сейчас опять мобилизация. Опять тысячи механов пойдут в учебку и потом сядут за рычаги боевых машин.
И сейчас именно в наших силах сделать так, чтоб они вышли из учебки максимально натасканными специалистами, а не как прошлый раз просто бывшими комбайнерами и трактористами.
169 учебный центр. Десна. Кузница кадров. Техническая база великолепная. Одна беда начальство.
Начальство которому пофиг на учебку и пофиг на войну. "Бабло ихнее фсё".
Курирует Десну, генерал Борискин. Вор и взяточник. Сейчас у Борискина 4 (!) водителя контрактника (!!! бл...), которые инструкторы и должны учить механиков. Они возят жопу одного генерала. Ему строят дачу контрактники и прапора, которые так же должны учить людей. Но вместо этого, они выполняют приказ.
Нынешний командир Десны Танцюра, протеже Борискина. На него возбуждено несколько уголовных дел, но высокие покровители его отмазывают. Правда отмазывают его с одним условием - чтоб его куда то убрали/перевели.
А то тяжело отмазывать тупых людей которые нулевым танкам по документам пишут 100 км марш бросок, не выезжая из гаражей.
И его таки Борискин переводит. Сегодня квалифкомиссия, которая будет давать добро на перевод Танцюры на новую должность.
Вакансия командира учебного центра открывается. Борискин, естественно будет тянуть туда кого то из своих ручных казнокрадов.
То есть, если сейчас туда назначить вменяемого боевого офицера, то мы через несколько месяцев будем иметь на выходе хорошо подготовленные кадры, которые сэкономят государству десятки миллионов гривен, не про@ебуя бездарно технику. Не топя, не разбивая.
Или будем иметь все те же истории, как тракторист по гражданке, просидел в палатке в учебке, а потом разхерячил новый танк/БМП.
То есть нам нужно то, всего ничего - поставить командиром учебки нормального, боевого комбрига. Юрий Бутусов, нужна помощь.
Муженко конечно будет двигать своих людей. Но у нас есть шансы. Это генеральская должность, на которую назначается человек исключительно министром обороны. Даже если это полковник.
Надеюсь журналисты, помогут осветить это назначение так, чтоб в Десну командиром пошел не вор и взяточник, а человек на себе прочувствовавший войну.
Я искренне хочу, чтоб за рычагами нашей бронетехники сидели ребята обращающиеся с техникой как легендарный "Адам" из 93 ОМБр.
Ну а наше дело маленькое, волонтерское)) Продолжаем аки пчелки.

 

Боец-доброволец «Азова» из Швеции погиб в результате ДТП. Позывной бойца "Викинг". Ему был 31 год.

Об этом сообщает пресс-служба полка "Азов".

«С тоской сообщаем, что в автокатастрофе погиб боевой побратим доброволец-волонтер из Швеции Лео. Лео был в «Азове» инструктором, учил бойцов тонкостям военной науки. В ДТП попал во время выполнения боевого задания.

В начале нашего боевого задания, перед первым боем, пошел дождь. Лео, смеясь, вышел под ливень и рассказал, что по скандинавской легенде дождь перед битвой — это радость Тора за молодых бойцов, которые принимают первый бой» , - сообщает пресс-служба «Азова».

 

Горит Украина ползучим огнем,
Зажженным тираном русским.
Теперь я знаю, что думал о нем
Моряк с убитого «Курска»!
Война пронеслась сквозь Пасху и пост,
Молитвы в бою и на митинге...
Теперь я знаю, что думал «Норд-Ост»
Об этом кровавом политике!
Дым застилает небо и звёзды.
Солнце в Донецке не светит…
Теперь я знаю, что думали в Грозном
Сожженные заживо дети!
Проклятья московской крысе
Сливаются в стоны и крик.
Я знаю, что думал в Тбилиси
Избитый прикладом старик!
Стал сиротою луганский пацан –
Российский фашист на пороге.
Теперь мне известно, что думал Беслан,
Взлетая навеки к Богу!
А у России похмельный синдром
В преддверии нового культа!
Теперь я знаю, что думал о нем
Убитый мальчишка из ультрас!
Тысячи трупов, сожженные хаты -
Идет по Донбассу крысиный царь.
Теперь я знаю – наши солдаты
Добьют эту мерзкую тварь…

Татьяна Малахова
г. Горловка, Донецкой области

 

В УКРАИНУ ПРИБУДЕТ ОЧЕРЕДНАЯ ПАРТИЯ ЗИМНЕГО ОБМУНДИРОВАНИЯ ИЗ АВСТРАЛИИ
В ближайшие дни в Украину прибудет очередная партия зимнего обмундирования из Австралии.


В ближайшие дни в Украину прибудет очередная партия зимнего обмундирования из Австралии. Об этом сообщила на брифинге официальный представитель Минобороны Украины Виктория Кушнир, передает lb.ua.

"На днях в Украину прибудет четвертая партия груза из Австралии, правительство которой передает украинским военнослужащим зимнее обмундирование. Общая сумма гуманитарной помощи Вооруженным силам Украины от Австралии составляет 2 миллиона 680 тысяч австралийских долларов, это около 2 миллионов 300 тысяч долларов США", - сказала Кушнир.

 

Мрази получили команду от пуйла на истерику перед Астаной?:

 

АЙДАРІВЕЦЬ БОГДАН КОВАЛЬ: "Я ЗАХИЩАЮ ЛЮДЕЙ, А ДЕЯКІ ХЛОПЦІ ЗІ СХОДУ СИДЯТЬ У МОЄМУ МІСТІ І КАЖУТЬ: "ПОКА ЭТА ХУНТА ТАМ ВОЮЕТ, МНЕ ТУТ ХОРОШО"
Мені інколи говорять: "Дядьку, навіщо воно тобі потрібно? В тебе – бізнес, в тебе – все добре. В нас, у Львові, немає війни, навіщо ти туди поїхав?" На такі питання в мене одна відповідь: "Це моя земля, і я її не віддам. Луганськ – це теж територія України". А найголовніше і найприємніше, коли їдеш у відпустку, до тебе у місті підбігає семирічна дівчинка і каже: "Вибачте, можна Вас обійняти?". Обіймає, а потім підходять її батьки і кажуть: "Дякуємо за те, що ви нас підтримуєте". Ти стоїш з квадратними очима, нічого не розуміючи, а з’ясовується, що вони біженці з Горлівки і просто дякують, що ми їх там не кинули.
Я - львів'янин. Фотограф і режисер за фахом. У мене є своя фотостудія. Зараз нею займаються інші люди, але я все це контролюю онлайн, бо з часів Майдану рідко буваю у Львові. В мене дуже багато друзів в "Айдарі", багато хто з майданівців перейшов туди. Тому і мій вибір впав на цей батальйон.



Мені довелося бути учасником першої ротації українських миротворців в Іраку і в Сомалі. Але ця війна більш жорстока і кривава, тому що використовується страшна зброя - важка артилерія.

І б'ють не лише по військових базах, а по звичайних людях і будинках. Страждає населення - це головний жах.

На війні я з травня. Був командиром БМП у першій розвідувальній групі на всіх операціях, які проводив "Айдар".

Як на мене, найважче було у Хрящуватому, тому що вважалося, що там не буде ніяких військ, окрім луганського ополчення. Коли на нас наступали танки і ми відбили їхній наступ, то побачили там чеченських танкістів і навіть в одного з поранених виявили сербський паспорт. З'ясувалося, що він сербський найманець. Це було сюрпризом. Вони сильно лупили чим тільки можна і коли ми запросили відповідь, нам штаб не дозволив відкривати вогонь, бо начебто там є мирні люди. А з'ясувалося, що та локація - це шахта Ахмєтова, захоплена ворожими бойовиками. Ми зазнали великих втрат. Зі 118 чоловік повернулося лише 42 чи 43 людини. Я вважаю цю ситуацію зрадою з боку командування.

З селом Щастя зараз теж все незрозуміло: нас звідти хочуть кудись перевести, але хто його тоді буде утримувати? Чомусь усі готові відходити, але занадто багато загинуло людей, щоб усе так просто брати і здавати ворогам.

На одному з завдань, це було у Георгіївці, ми пішли у розвідку, побачили на перехресті ворожу БМП. Коли підійшли ближче, помітили, що в неї залізло двоє російських солдатів. Спочатку думали, що вони будуть оборонятися, стріляти, а потім зрозуміли, що вони не тільки не відкривають вогонь, а навіть її не заводять. Ми наказали їм виходити, вони відмовились, але нам довелося відійти і дати їм змогу вилізти, бо машина могла бути замінована. Дочекалися саперів, вони виявили, що з нею все нормально. В БМП просто сіли акумулятори. Якщо мати досвід, її можна завести іншими способами, і ми її завели. Я хотів зрозуміти, чому в нас не стріляли, думав знайти поломку, а з'ясувалося, що озброєння стояло на запобіжниках. Напевно, ті двоє не знали, як його використовувати. Тобто в них просто не було досвіду. В БМП була вся необхідна документація, де було прописано, що останній капремонт робили у лютому 2014 року. В нас навіть закралася така думка, що Росія готувалася до наступу ще взимку. Виявилось, що це повністю робоча і оснащена усім необхідним машина. Вона досі стоїть на нашому озброєнні.

Взагалі ми помітили, що на боці ополчення воювало дуже багато пацанів від 18 до 25 років, які майже нічого не вміють.

Якось в Лутугіно, коли ми зачищали місто, до нас вибіг молодий хлопець. Кинувши автомат, впав на коліна і почав кричати: "Я сдаюсь!" Коли ми підійшли до нього, то зрозуміли, що людина навіть не вміє правильно тримати зброю в руках.

Найстрашніше на війні для мене - це смерть моїх друзів. Або, коли ти розумієш, що ледь не втратив близьку людину. В моїй групі є дівчина-боєць "Валькірія". Було літо, спека, ми сиділи під БМП у тіні, розмовляли. Раптом почався обстріл "Градом". Вийшло так, що в Юлю потрапив осколок, ось тоді мені реально стало дуже страшно, тому що це молода дівчинка, яку я сам взяв у свій екіпаж. Юля - росіянка, але приїхала сюди ще під час Майдану і дуже хотіла допомогти, бо вона дуже щира людина. Оскільки їй не можна було повертатися додому, вона вирішили йти воювати. Тоді я зрозумів, що в мене є якась відповідальність за неї, і краще її тримати біля себе. Вона пройшла з нами усі бої, і я завжди намагався її оберігати. В той момент я дуже злякався і зрозумів, що не дай Боже її втратити. Тому що, коли звикаєш до екіпажу, коли розумієш, що ви - одне ціле. Коли твій друг, а головне, що це - дівчина, кричить від болю - це важко переносити. В неї, на щастя, був невеликий осколок у спині.

Ця війна мені дала зрозуміти, що для мене друзі - це ті люди, які зараз стоять зі мною там, на сході. А ті, що знаходяться тут, вони нас не розуміють. Деякі люди говорять мені: "Дядьку, навіщо воно тобі потрібно? В тебе - бізнес, в тебе - все добре. В нас, у Львові, немає війни, навіщо ти туди поїхав?". На такі питання - в мене одна відповідь: "Це моя земля, і я її не віддам. Луганськ - це теж територія України". А найголовніше і найприємніше, коли їдеш у відпустку, до тебе у місті підбігає семирічна дівчинка і каже: "Вибачте, можна Вас обійняти?" Обіймає, а потім підходять її батьки і кажуть: "Дякуємо за те, що ви нас підтримуєте". Ти стоїш з квадратними очима, нічого не розуміючи, а з'ясовується, що вони біженці з Горлівки і просто дякують, що ми їх там не кинули.

На сході одні підтримують Україну, інші не підтримують, а є й ті, що просто змучились від цих бойових дій і їм вже байдуже, хто переможе: Росія чи Україна, аби був спокій.

В Хрящуватому бабулька, якій вороги розбили будинок, побачивши нас, вибігла з матюками, криками: "Ви, фашистські морди, розбили мій дім". Ми їй почали пояснювати, що в нас немає артилерії, а вона у відповідь, що нас купила Америка. А через два дні вона підійшла до нас і спитала в мене: "Синочку, а чи немає в тебе шматочка хліба, бо я голодна?" Ми з нею поділилися, звісно, хоча я не втримався і спитав, як вона може їсти цей американський хліб. І виходить, що ми її годуємо, а Росія кинула. А вона подивилась на мене і сказала, що їй байдуже хто прийде, вона просто хоче дожити своє життя спокійно. І засуджувати цих старих зараз дуже важко, а от молодих - ні. Чому я зі Львова захищаю людей зі сходу, а хлопці з Луганська сидять у моєму місті, витрачають гроші у ресторанах і кажуть: "Пока эта хунта там воюет, мне тут хорошо"? Я зустрічав таких людей, коли був у Львові; розмовляв з двома хлопцями з Донецька. Вони не знали, що я доброволець і сказали таку фразу: "Пока ДНР воюют с этими "укропами", мы тут с украинскими девушками развлекаемся". Я дуже жорстко відреагував на це і усе закінчилось бійкою.

Більшість з тих, хто пішли воювати добровільно, роблять це не за гроші, нагороди, за пільги, чи земельні ділянки. Вони пішли за свою державу. Це люди, які залишили свої сім'ї, своїх маленьких дітей і стоять за Україну. В мене був друг у якого одній дитині - три роки, другій ще року не було. Він пішов воювати, незважаючи на те, що жінка його вмовляла, навіть залякувала, що розлучиться, якщо він не залишиться вдома. Але він сказав: "Роби що хочеш, але це моя держава, і я маю її захищати". Інший хлопець одружився 11 вересня, а через місяць загинув. Його теж вмовляла дружина, що вже повоював, отримав поранення, вилікувався, досить. Він теж сказав: "Ні". Це - справжні патріоти.

Коли моя донька питає: "Тату, коли ти приїдеш?", я не знаю, що казати, бо розумію, що приїду у відпустку, але моя війна закінчиться лише тоді, коли закінчиться війна в Україні.

Моїй доньці 7 років, хоча їй і тяжко, але вона все розуміє.

Я мрію, щоб наша країна стала порядною. Я мрію про правильних політиків, людей, які будуть думати не про себе, а думати про свій народ. Недаремно говорять "народний депутат", бо його вибрав народ. Якби ми так плювали на тих, хто в нас вірить, що було б тоді? Нам допомагають дуже багато людей, волонтерів і ми не маємо права їх підвести. Я маю зробити все, щоб ця війна закінчилася, бо ми зобов'язані перед людьми.

А ще мені дуже прикро, що я майже не буваю з донькою. Я багато пропускаю митей її дитинства. Це моє найголовніше бажання - бути з нею поряд.Источник:http://censor.net.ua/r319518Источник:http://censor.net.ua/r319518

 

Провокацией назвал спикер АТО заявление Лаврова о готовящемся силовом решении ситуации на Донбассе

В АТО опровергают заявление главы МИД РФ Сергея Лаврова о якобы готовящемся силовом решении ситуации на Донбассе, называя его провокационным.
"Считаем, что факт заявления Лаврова на пресс-конференции о якобы намерениях украинcкой стороны решить вопрос на Донбассе силовым путем уже сам по себе является провокацией", - сказал спикер АТО Андрей Лысенко в комментарии агентству "Интерфакс-Украина" в понедельник.
По его словам, украинские силовики четко придерживаются требований минского протокола и меморандума, и не ведут атакующих действий, находясь на линии разграничения, определенной минским меморандумом, "где, среди прочего, стоит подпись официального представителя РФ".
Спикер АТО также выразил удивление, что заявление С.Лаврова "почему-то совпало" с обострением ситуации на востоке Украины и резким увеличением количества обстрелов российскими наемниками украинских сил АТО и населенных пунктов.
Он напомнил, что за последние сутки зафиксировано 63 факта обстрелов по 18-ти населенным пунктам и мощный штурм Донецкого аэропорта.
"Именно сторона, которая финансируется и вооружается Россией, является нарушителем минских договоренностей и инициатором атакующих действий", - сказал А.Лысенко, отметив, что Москва вновь пытается переложить ответственность за невыполнение минских договоренностей на украинскую сторону.
"Таким образом, господин Лавров пытается обмануть россиян, ввести в заблуждение международное сообщество и поддержать усилия по финансированию и усилению пророссийских группировок на востоке Украины, выдернув из российского госбюджета средства на поддержку террористов", - сказал А.Лысенко.
Как сообщалось, глава МИД РФ заявил, что в Москве есть информация о подготовке украинских военных к очередной попытке силового разрешения ситуации на востоке Украины.
http://interfax.com.ua/news/general/243945.html

 

Да с этой Астаной вообще еще ничего не понятно:

"Возможность участия президента России Владимира Путина во встрече в формате "нормандской четверки", которая запланирована на 15 января в Астане, зависит от результатов подготовительной работы на экспертном уровне.

Об этом заявил пресс-секретарь президента России Дмитрий Песков, пишут "Ведомости".

"В случае если подготовка к встрече 15 января вступит в прикладную стадию, мы сделаем соответствующее заявление по поводу участия в ней президента Путина; пока же продолжается подготовительная работа на экспертном уровне, и наши дальнейшие действия зависят от ее результатов", - сказал Песков.

В то же время, по словам представителя главы правительства Германии Ангелы Меркель, в ходе разговора с Путиным 10 января канцлер фактически заявила о преждевременности саммита в Астане.

Эта встреча, как отмечалось, будет возможна лишь после того, как все стороны конфликта достигнут прогресса в выполнении минских соглашений.

В ходе разговора в тот же день с президентом Украины Петром Порошенко в качестве "необходимого прогресса" как условия проведения саммита стороны назвали действительное прекращение огня и утверждение линии разграничения конфликтующих сторон."

 

Роман Бочкала

Сообщение от жителя Алчевска.

"Вчера было слышно, впервые за много дней, работу украинских орудий. Надеюсь, наши дали копоти сепарам!"

 

http://www.pravda.com.ua/news/2015/01/12/7054778/
На Донбасі спецпризначенці затримали 19-річну снайпершу

 

По бою,який відбувся кілька днів тому,в якому загинуло два бійці і багато поранених з батальйону Кульчицького,від безпосередніх учасників:колона проскочила нашу територію і нарвалась на блок терів перед Ст. Луганською.Спереду Фронтера тягнула бус,на мості накрили.Три години відстрілювались,на 20 градусному морозі.Накривали наших з АГСів,мінометів,стрілкове.Втрати отримали,коли на виручку підійшли два танки і БМП,в момент евакуації.
Перед від"їздом ми хлопців повністю екіпірували,вернулись в тому,що було на них.Автобуси не було змоги витягнути під вогнем,тому попросили наших мінометників рознести.Спалили все нах..Чудом вціліли,кілька легко поранених,у кількох згоріли, крім екіпіровки, документи.Слава Богу живі,шмотки купим нові.

 

х

 

А гусь то все еще жив! И продолжает «службу!» на передовой у бойцов 92-й бригады.

После очередного «гуманитарного» конвоя с России и участившихся артобстрелах, его умение прятаться за пять минут до бомбежки вновь пригодилось нашим бойцам. Вот такая военная история...

 

Все верно - не было никакой засады, проскочили крайний блок и выскочили на сепарский мост под станицей (т.н. старый мост). Раненых вытаскивали танкисты с 92й, машины не сразу завелись в мороз, были еще проблемы. Бляха, когда уже на блоках начнут тормозить машины АТО, хотя бы спросить - знают ли те, куда едут.

 

Лідер донецьких бойовиків Олександр Захарченко звинуватив Україну в "односторонньому виході з меморандуму про перемир'я".
Про це він заявив журналістам в понеділок у Донецьку.
За його словами, "Донецьк повертається до того життя, яке було до попередніх переговорів про перемир'я".
"Українська влада впродовж трьох днів обстрілює Донецьк", - заявив Захарченко.
"Судячи з її дій, Україна вирішила в односторонньому порядку вийти з меморандуму про перемир'я. Хоча офіційно нам війну не оголошували", - додав лідер бойовиків.
За його словами, він готовий до консультацій, але сенсу в них не бачить, вони його "уже втомили".
"Якщо ми розумітимемо, що мирно цей конфлікт вирішувати не вдається, нам доведеться вирішувати його силою", - заявив Захарченко.
При цьому він заявив, що дозволяти ротацію сил АТО в Донецькому аеропорту він "не бачить ніякого сенсу".
"Поранених віддавати не буду. Це позиція офіційна", - заявив Захарченко.
При цьому він заявив, що бойовики стріляють тільки у відповідь, а Україна начебто обстрілює Горлівку, Донецьк, Докучаєвськ.


от чим закінчуються домовленості з брехливими собаками....

 

Офiцiйно оголошено антитеррористичну операцiю. Не чув про скасування чи завершення.

 

Ніхто не чув,але користуючись "перемир"ям" сепари установили блок на шляху постачання бійців в АП,тобто тепер той блок треба брати штурмом.Інакше оперативне оточення.

 

Мало того, что брать! Нужно расширять коридор и укрепляться, дабы избежать блокады, и, возможно, развивать наступление с данного плацдарма! Ко всему, думаю ориентиры блок-постов ваты хорошо знакомы нашим артиллеристам, пора бы их разнести нах., надеюсь, это и делается в данное время!