Работа в России

в них тепер свій бог , своя церква , свій приход-расход ...

- раком ставлять й автоматом шпілять в дупу , а затєм
- хто завоєт русськім матом награждають хліба шматом ...

 

16.11.2017 дзвоник на мій Київстар з мобільного: 0983265956, говорить на місцевій мові. Це по моїй об'яві в Тернопільській газеті... Пропонує охороняти шахту Коломойського в м.Сніжне, 9.000 грн за тиждень, вахта - охорона.
Я інтуїтивно завагався, починаю щось згадувати, питаю: «А Сніжне це де?» А воно якось зам'ялось: « Ну там, за лінією..Частину шахти ми охороняємо, а частину "вони" контролюють..» ...
Я охрєнєл…, відмовився, сказав, що з зоною АТО не маю бажання зв'язуватись.
Починаю отямуватися, Сніжне - це ж тил сепарскій!
Через 2 години місцева «Контора» мені виклала все про цього свідомого, де живе, прописка, працює, родина й т.д. – м.Борщів. Але раз такі справи, то сама контора (інша голова горигича) мабуть й супроводжує заробітчан в ДНР…
Та ні, мені не смішно! Сумно, що земляки в ДНР працюють!
А як у Москві? Та ви не соромтесь, розкажіть що знаєте? А то вумні починають про «дурні запитання»…

 

Что бы народ не ехал куда-то работать к черту на кулички, нужно, что бы власть обеспечила тут нормальные условия. А чего ожидать от людей, которые лечатся за границей, дети их учатся и остаются жить за рубежом. А те, кто к власти рвется - Украину не любят.

 

Так народ сам обирає таку владу.

 

доросла людина - а не розумієте , сором вам ... Чому так - та тому що ті сотні тисяч мільйонів українців шо там арбайтять - то не манкурти-зрадники а спеціально навчені за державний кошт спецназівці , розвідники , агітатори , провокатори-диверсанти що ціною власного добробуту пришвидчують введення на території ерефії гривневої валютизації та адаптують їхнє населення до безболісного переходу всіх муніципальних служб (переважно всі навчальні та заклади дошкільного виховання) та державних установ на українську мову .

 

У них є всі дані...без відповідно...

 

Уточни, братан, у Климкина-Чугункина....
.........................................................
В России живут около трех миллионов украинцев. Об этом сообщил глава МИД Украины Павел Климкин на встрече с украинской общиной в Канаде, передает «Укринформ».

«Россия ведет против нас войну, но все равно три миллиона украинцев живут в России. То есть почти каждый двенадцатый украинец сейчас — в России. И среди них есть много тех, кто не любит ни Путина, ни Россию, но считает, что не имеет иного выбора. Они говорят: мы так всю жизнь зарабатывали деньги, и их надо понять», — сказал он.

 

Дофига там наших. Нормально говорят живётся и работается, приспособились как то деньги на карту в Украину переводить. Кто более патриотично настроен-стараются темы политики избегать, многие реально поют оды мокшам и их царю. На вопрос про совесть отвечают, что это не их война, политики миллионы мутят на ней, приводят примеры с углём, рюкзаками для АТО, Яценюка, конфеты в россии, ну короче причин миллионы. Это расписал из того, что лично слышал. Автобусы на москву, ростов, питер отправляются регулярно, на москву вообще чуть ли не каждый час.

 

З моэи области багато хто у нимакив був на заробитках з 1940-1945.Казали було набагато липше ниж у колхози 1945-1947рр.Вси кого знаю-ранише у Рашку йихали ,тепер у Кийови шабашут,кажуть гроши ти сами.

 

на уроці миру першого вересня піонєрам презентували пристаркуватого воїна-вітірана аби той розповів як він "втанкєгорєл в конце августа 43-го , випригнув з нього без парашута і аби не впав в сугроб снєга то разбілся би об льод озера Вікторія" ... Один умний мальчік шо вивчав математику на відмінно порахував і прийшов до общого знамінатєля в тому шо тому дідку в августє 43-го було всього сім рочків , отже танкістом дідо не міг бути , на шо дід вправно так збрехав шо він всьо одно приносив велику користь бо безперестанку подавав снаряди ,котрими нєсакрушимая і лєгєндарная громила хвашистську гідру ... Захоплені дітки вислухали й запитали якими ж словами чи діями дякували солдати за такі відважні дії малого подаватєля снарядов , на шо дід так собі скромненько сказав:" ґуд, ґуд , кіндеррр - бітте шоколяден !"

 

Дякую камрад!

Шановні камаради. Не хочу розвивати "між-якусь" ворожнечу і срач.
Збираю цікаву інформацію, пишу книгу про місцевий етнос. Може хтось щось цікаве розповість, смішні та сумні історії про заробітчан в Росії, факти, фото, статистику тощо, чого в Інтернеті не знайти.

 

..то живуть,чи їздять на заробітки..?
Бо шось там три з чимось мільйони у Польщі ше працюють,так наче..?

 

Сгоняй в Подмосковье.....вся Винница там. У них и уточни, если мудаку Климкину-Дибилкину нет доверия.
В Айхал съезди. Там вообще реинкарнация СССР. В Ханты-Мансийск к нефтянникам. Заробитчане в принципе ложили болт влажный на всякий патриотизм или национализм.
Украина и зароботки в России вещи абсолютно параллельные. Денежка не пахнет. Тема смешная на 5 году Петрухиной движухи типа "войны".

 

..мені не цікаво хто там живе,мені цікаві самі оті цифри,звідки вони беруться.
В Наро-Фомінську двоюрідна сестра живе,з 1982 року.
Я трохи знав до 2014 року,що там робиться,але звязок втрачено.
На той час там був наплив переселенців з Кавказу,про Вінницю жодного разу не чув.

 

Як що тема не зручна, то швиденько її зачиняємо!
Та ні, камради, поговоримо саме про "ЦЕ"!
Дякую за розумні та змістовні відповіді.

 

Та ні,я пожартував

 

а може там хоч голуби почьтові ще літають ?

 

Не знаю як у Рашке из заробитками,бо знаю кацапив,яки у Англию на заробитки йихали.

 

У мокшей нефтедобыча встанет, если оттуда наших вывезти.
Мне очень смешно делается, когда путя или еще кто-то из их банды, начиает стращать Украину экстрадицией всех заробитчан.
По нефте/газу это исторически сложилось, потому как в 20-х годах, нефть а рашу поставляли именно с Украины, в т.ч. Западной, никаких Сибирей тогда небыло.
Соответственно, все специалисты и технологии были тут.

Я так скажу: сам бы я туда никогда и ни за какие деньги не поехал (кстати предлагали, причем и ехать не нужно было, да и люди нормальные - отказался).
Но уж если у кого-то сложилось, что по другому никак - пусть зарабатывают, и выкачивпют деньги из дряхлеющей мокшанской экономики.
Пусть это не критичные относительно суммы, но курочка по зернышку клюёт.

 

Спойлер: І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
Ох, якби те сталось, щоб ви
не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли!
Не плакали б діти, мати б не ридала,
Не чули б у Бога вашої хули.
І сонце не гріло б смердячого гною
На чистій, широкій, на вольній землі.
І люди б не знали, що ви за орли,
І не покивали б на вас головою.
Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать.
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засядуть, і премудрих
Немудрі одурять!
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..» — «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав’яне».
«Слав’яне! слав’яне!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав’янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слав’янського люду —
Всі знаєте. А своєї Дас[т]ьбі...
Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, —
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люде.
А ґвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що — не Брути!
У нас Брути! і Коклеси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров’ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть. та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Може, чванитесь, що братство
Віру заступило.
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров’я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров’ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить, —
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Заміс[т]ь пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. за науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата.
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитай[те],
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників, кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!

 

Майдан....
Жінка сусіда,просить поїхати до Львова за чоловіком,бо вертається з рашки і приїжджає у ночі.
Поїхав.
Зустрів.
зашуганий він якийсь.
Цілу дорогу,очі великі боїться фар машин,перед Фраником я зупинився ,бо мочевий притиснув,то взагалі сказав -Ти не боїшся зупинятися так серед ночі,в полі.
Тут вже в мене очі на лоба і німе питання - чому?
-Та як , Правий сектор?
і тут понеслося...
Після фрази ,що Правий сектор приходять до дому і забирають зароблене,я його послав на йух,і сказав що він йоб..утий.
Дальше їхали мовчки аж до дому.
Та я ще довго бачив в зеркало заднього виду його переляканий погляд від фар наближаючої машини.
Я потім по п'яну питав що там (в раше) було.
Він молов щось про якусь службу що накрили їх на роботі,що два тижня десь там в них провів,допитували чи був на майдані,одним словом психологічно попрацюали з ним на славу.
Через пару тижнів його попустило.
Більше він туди не їздив.
Тепер працює в Польщі.
Якось так....

 

Бывал? Сочувствую

 

Кацапів в Англії видно за кілометр, а наших впритул ніхто в рашці не вирахує.

 

Андрій Полтава каже, що то не просто наших 4000000 українців там у кацапії працюють, вони просочуються й чекають сигналу