Псевдоповстанські відділи

будь-ласка , цит. за : «Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944-1948 рр. Збірник документів. – Львів: Піраміда, 2010. с.289

на фото майор УПА - Мар'ян Лукасевич-"Ягода" , що командував операцією з ліквідації зрадника "Юрченка"

 

Оперативний звіт підрозділів УПА за період
11 липня - 31 жовтня 1945 р.
31 грудня 1945 р.
Данилів
Постій, ЗІ.12.1945 р.
Год. 17.
“Вовки”. Дня 28.8.45.р. о год. 13-ій, к-р Черник одержавши від розвідки повідомлення, що до с.Угринова приїхало одно авто з провокатором “Юрченком" та стрибками, вибрав 15162 (зашифровано) найкращих стрільців і підстаршин, та подався в напрямі битого шляху Угринів-Долобичів, зробити запляновану ним засідку. На краю угринівського лісу поділив стрільців на дві частини. Першу частину в числі 1272 (зашифровано) стрільців, під командою чот. Лиса вислав зробити заставу на битому шляху біля угринівського цвинтаря. 3 другою частиною відїхав до с. Гонятина, де взяв ще кільканадцать стрільців з чоти Дуди. Переїжджаючи через с. Нисмичі, розвідав, що авто зі стрибками ще перед зробленням застави біля цвинтаря від’їхало в напрямі с. Долобичів. К-р Черник зі стрільцями скоро подався на битий шлях Варяж - Ощів, і у віддалі одного км від м. Варяжа зробив засідку. Стрільці були розположені вздовж битого шляху при самім рові.
О год. 15-ій. Зі сторони м. Варяжа наїхало підводою 4-ох енкаведистів з переселенчої комісії. На наказ к-ра Черника, відкрито огонь. По короткій перестрільці 3-ох енкаведистів зістало вбитих, а один зловлений живим. По нашій стороні зістали легко ранені - чот. Дуда і підстаршина Гайда. Їх відвезено. На засідці залишилось 14162 (зашифровано) осіб.
О год. Іб-ій з Ощева в напрямі м. Варяжа переїжджало 9 підвод з польським військом, на кожній підводі було 5-7 осіб. К-р Черник дав наказ відступити 50 м від битого шляху і залягти. По переїзді польського війська наказав вертати на попередні становища. Праве крило, яке вспіло краще залягти, подало по зв’язку, що над’їжджає авто. Кілька хвилин пізніше, точно о год. І6.45, праве крило відкрило сильний огонь. Авто зразу зістало частинно ушкоджене. В шоферці вбитий шофер та ранені: провокатор “Юрченко” і ст. лейтенант Леонов. Авто ведене дальше “Юрченком” підїхало ще до 100 м, скрутило на поле 1 зупинилось. Стрибки, зіскочивши з авта, почали оборонятись. Бій тривав 45 хвилин. Крім двох стрибків, яким далося втекти, усі зістали побиті. По нашій стороні впав стр. Крук.
Вислід бою.
Втрати ворожі: 20 вбитих, 1-н зловлений, 1-н важко ранений. Знищено одно авто. Здобуто від ворога 3 кулемети Дехтярова, 4 десятизарядки, 2 ППС, 11 ППШ, один кріс і 6 пістолі.
Втрати власні: один забитий, 2-ох легко ранених. Вистріляно біля 1000 шт. амуніції та викинено б гранат.
...
ЦА МВС і А РП, спр. Х/9, т. VI, арк. 37-41

 

Геройський хлопець!
Між іншим, причетний до "ракетних військ" УПА. Здається, це в темі про озброєння УПА ще не обговорювалося?

 

Ну да мне это известно, но в этом донесении нет упоминания о Левченко, так, что можно сделать вывод, что это ваши желания. Вот и все.

 

В этом донесении прямо не сказано, что Юрченко убит.
В РГВА при изучении фонда по Украинскому округу ВВ МВД/МГБ о боевой деятельности за 1946 - 1947 год, в донесениях о результатах спецопераций мне частенько встречалась фамилия Юрченко, бывшего куренного УПА, но так он меня не интересовал, то я его себе в тетрадку не выписывал, не моя тема.

 

Этого не могло быть. Вы лжёте.

 

Знайшов таке фото з цікавим підписом.
Хто знає про цю людину більше??? Особисто мені цікаво, як він жив після проголошення незалежності? (тобто як йому було в тій атмосфері, як він людям в очі дивився?)

 

Ну да! Можете меня проверить. Езжайте в РГВА подымайте фонд Украинского округа ВВ за 1946-1947 год и изучайте.

 

В этом нет нужды. Повторюсь: вы солгали трижды.

Не надо болтать о чьей-либо репутации, сидя за тридевять земель от Украины и мало что смысля в украинских исторических событиях. Тем более нет нужды распространяться о чьей-либо репутации, не будучи знакомым с носителями этой самой репутации.

 

Короткий огляд про долю тих, кого перевербували, або намагалися.
http://www.galychyna.if.ua/index.ph...=17977&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=152bd59f80

 

Дещо знайшов по псевдопідрозділах. На фото,що виставлено в низу АБГ Станіславського УМГБ зофіцером-куратором.

Под маской бандеровской «безпеки»


Начальника отделения по борьбе с бандитизмом управления НКВД в Тернопольской области капитана госбезопасности Алексея Ивановича Соколова можно с уверенностью считать главным разработчиком особой тактики действия спецгрупп, которую впоследствии стали массово использовать спецгруппы других УНК-ВД-УМГБ западных областей УССР. Речь идет о так называемом «литерном мероприятии „ЛСБ“» — имитации референтуры или боевки СБ ОУН, методом работы которой был легендированный допрос.
Суть метода состояла в следующем. Боевка СБ ОУН (бывшие эсбисты, перевербованные советскими правоохранительными органами) нападали на конвой, сопровождавший находящегося в разработке арестованного. Пока конвоиры «истекали» заранее припрятанной под форму куриной кровью, «отбитого» арестанта сопровождали к схрону «референтуры СБ», где ему устраивали допрос, обвиняя в сотрудничестве с «Советами» (как это и показано у Соколова).

Ничего не подозревающий объект разработки, радуясь, что оказался у своих, не скупился на признания о своих связях с бандформированиями, доказывая собственную лояльность или заслуги перед ОУН. Впоследствии «боевка СБ» артистично «погибала» в столкновении с чекистами, в руки которых попадала тетрадь с собственноручными показаниями объекта оперативной разработки.

Метод легендированного допроса активно применялся при розыске главарей националистического подполья. При проведении оперативно-розыскных мероприятий в рамках операции «Берлога» с помощью именно таких «лжебоевок СБ» в июле 1948 года проверяли сына «главнокомандующего» УПА Юрия Шухевича, а затем и жену Шухевича — Наталью Березинскую, через которую надеялись выйти на самого «Волка» (такой псевдоним получил Шухевич в документах НКВД-МГБ). Если сыну Шухевича один из участников группы шепотом просто подсказал, с кем он имеет дело, то Наталья Шухевич, которую «отбили» боевики СБ, поддалась на игру. Было инсценировано нападение на машину, которой ее перевозили, и пока оперуполномоченные «истекали» куриной кровью из мешочков, спрятанных под одеждой, «бандоуновка въедливо усмехалась, держась за „трупы убитых“». Ее повели по легендированным связям, от бункера к бункеру. Однако никаких серьезных сведений о муже она предоставить не смогла, а потому ее вскоре снова «отбили», на этот раз уже у «лжеСБ».

При розыске руководителя Галицкого краевого провода ОУН Р. Кравчука-«Петра» легендированному допросу был подвергнут его отец — М. Кравчук. Агентурно-боевая группа «отбила» его и переправила в «бункер проводника», которого играл боевик СБ «Влас». Кравчук-старший, радуясь «освобождению», сообщил о своих семейных связях с «Петром», личном знакомстве с организационным референтом ЦП В. Куком-«Лемишем» и о некоторых связистках сына.

Начальник ГУББ НКВД СССР генерал-лейтенант A.A. Леонтьев в инструктивном письме, разосланном 9 января 1946 года всем начальникам оперативных секторов НКВД-НКГБ Литовской ССР, настоятельно рекомендовал перенимать опыт украинских коллег по организации агентурно-оперативных комбинаций в борьбе с антисоветским подпольем с участием спецгрупп. 26 марта 1946 года он направляет в Литву со специальным заданием майора А.М. Соколова, «как лицо, имеющее практический опыт, касающийся организации и работы спецгрупп». Там Соколов вновь проявит себя как талантливый организатор и руководитель.
Вообще же, забегая вперед, скажем, что в Литве спецгруппы также сыграют значительную роль в ликвидации националистического подполья. Характерно, что советские органы госбезопасности никогда и не скрывали использование спецгрупп из сдавшихся или явившихся с повинной участников подполья в деле ликвидации националистических бандформирований. В вышедшей в 1961 году книге «Литовские, латышские, эстонские буржуазные националисты» детально описано, как чекистами была организована спецгруппа из пяти боевиков во главе с захваченным в Польше и завербованным главарем округа «Дайнава» Савейкисом. Благодаря ее действиям довольно быстро удалось очистить от националистических бандформирований 10 административных районов, с чем не могли управиться полсотни оперативников и полк внутренних войск!

В феврале-сентябре 1951 года генерал-майором Л. Эйтингоном была организована агентурная комбинация по поиску руководителя подполья Юозаса Лукши-«Даумантаса», которая проводилась при участии двух специальных групп. Подходы к Лукше удалось нащупать благодаря захвату его ближайшего помощника Кукаускаса в мае 1951 года. 4 сентября путем использования агента-боевика Хайнаускаса, выступавшего под легендой «связного» Кукаускаса, Лукшу удалось заманить в засаду. При попытке взорвать гранату он был застрелен. В отчете руководству МГБ СССР министр госбезопасности Литвы генерал-лейтенант П. Кондаков 19 января 1953 года писал: «Особенно положительные результаты в ликвидации бандитизма были достигнуты после применения таких форм агентурной работы, как создание агентурно-боевых групп, направленных против банд, оперативное использование тайно задержанных руководителей бандитов и их вербовка нашей спецагентурой в качестве легендированных представителей банд, штабов и центров сопротивления. В нашем ведении успешно действуют несколько лжепартизанских соединений. Благодаря формированию легендированных бандгрупп нам удалось взять под агентурный контроль самые серьезные организационные бандитские единицы, уничтожить организационную структуру оставшихся формирований, парализовать их активную террористическую деятельность».

В другом своем рапорте от 18 апреля 1953 года Кондаков указывал, что МГБ Литвы провело 240 комбинаций. Лишь за первые неполные четыре месяца 1953 года было захвачено 72 руководителя подполья, из которых 18 были завербованы, 23 использовались для других оперативных целей, а остальные арестованы для предания суду.

Нельзя также не упомянуть о дальнейшей судьбе связной Центрального Провода ОУН Стефании Галушки-«Наталки», благодаря «признаниям» которой были уничтожены схроны Р. Шухевича и захвачена его переписка. После этих событий она окончательно соглашается работать на советскую сторону, и чекисты, пользуясь тем, что о ее задержании и вербовке в ОУН ничего не известно, направляют ее обратно в подполье. Там «Наталка» продолжает выполнять функции связной Центрального Провода, исправно снабжая «Советы» необходимой информацией.

По иронии судьбы, «Наталка», выдавшая всю информацию «лжеСБ» майора А.М. Соколова, стала причиной гибели грозного шефа настоящей СБ ОУН Николая Арсенича. Благодаря полученной от «Наталки» информации был обнаружен схрон Арсенича. Блокированный в схроне, он застрелился, предварительно застрелив свою жену А. Гунько-«Веру» и С. Галушку-«Наталку».

 

Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

Камради, пропоную виставляти тут інформацію про спецбоївки НКВД, які під виглядом боївок УПА творили звірства на західній Україні

Чекісти тероризували населення, маскуючись під загони УПА


13:40 10.10.2012

У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанчій Армії. 1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року. 2. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА.
Розрізнені загони українських партизанів у єдине партизанське військо – Українську повстанську армію – розпочали об’єднуватися восени – на початку зими 1942 року. Днем її заснування вибрали символічну дату. Розмаху УПА почала набувати з весни 1943го. Діяла майже до середини 1950х.

156 спеціальних груп під виглядом загонів УПА діяли в Західній Україні станом на 26 липня 1945го. Чисельність – 1783 особи. Вони ліквідували 1980 учасників підпілля, захопили живими 1142 людей.

Через неповних п’ять років після завершення німецько-радянської війни – станом на 20 лютого 1950го – в західноукраїнських областях діяли 19 чекістських спецгруп, що нараховували 130 осіб. Упродовж 1944–1953 років радянські каральні органи знищили приблизно 153 тис. учасників і прихильників українського підпілля, коло 134 тис. – заарештували. Із західних областей УРСР до Сибіру й на Північ СРСР вивезли 66 тис. сімей – майже 204 тис. людей.

"Я вважаю правильним створення спецгруп із колишніх бандитів, – заявив у травні 1945го Микита Хрущов – тодішній перший секретар ЦК КП(б)У. – Треба їм дати одне конкретне завдання, і коли його виконають, можна сказати, що вони свою провину спокутували, і відпустити їх". Було це під час виступу на нараді секретарів обкомів, начальників управлінь НКДБ і НКВС західних областей УРСР.

Уже понад рік із Українською повстанською армією воювали радянські регулярні частини, партизанські загони, відділи армійської контррозвідки СМЕРШ, НКВС. Та чи не найефективніші були створені чекістами спеціальні агентурно-бойові групи. Під виглядом загонів УПА й боївок ОУН вони тероризували цивільне населення – щоб відвернути його в такий спосіб від українського підпілля.

Спецгрупами опікувалися районні й обласні управління НКВС та створене 1946го Міністерство держбезпеки УРСР. Входили до них від трьох до 50, а часом й більше, осіб – як чекістів, так і колишніх повстанців, що склали зброю. Дехто з них повірив в обіцяну амністію, інших радянські спецслужби завербували після полону й тортур. Хтось не витримав знущань над взятими в заручники родинами, когось підкупили.

Далі завербовані мали довести свою "відданість" радянській владі. "Агентибойовики отримували завдання проникати в оунівське підпілля або в банди УПА для захоплення або фізичного знищення керівників ОУН-УПА, – дoпoвiдав Лаврентію Беpiї в липні 1945го нaркoм внyтpiшнiх спрaв Української РСР Bасиль Pясний. – У тих випадках, коли агент-бойовик, який влився в банду або підпілля ОУН, не мав можливості фізичного знищення або захоплення керівникаватажка, його завданням була компрометація ватажка банди або місцевого підпілля для посилення та активізації внутрішнього розкладу банди або місцевої організації ОУН".

Більшість радянських документів про спецбоївки НКВС-МДБ, що діяли під виглядом українських повстанців, знищені в архівах КДБ 1990 року. На сьогодні їх знайдено кілька десятків – передусім завдяки тому, що були розпорошені по різних фондах Галузевого державного архіву СБУ й обласних управлінь СБУ, Центрального державного архіву громадських організацій – колишній архів Інституту історії партії при ЦК Компартії України – й обласних архівів.

"Особенность ОУН характеризуется прежде всего тем, что оуновцы, особенно их главари, являются опытными нелегалами и конспираторами, обладают большим многолетним опытом подпольной вражеской деятельности; они являются способными разведчиками, умеющими быстро перестраиваться в зависимости от складывающейся обстановки", – йдеться в доповідній записці, яку склав заступник начальника Другого управління, контррозвідки, МДБ УРСР підполковник Леонід Пастельняк 25 вересня 1949го.

А далі писав: "В этой обстановке агентурнобоевые группы очень часто приносят неоценимую помощь в чекистской работе по розыску и ликвидации оуновского подполья и его банд. Опыт по использованию специальных агентурнобоевых групп показывает, что их применение *быстро дает эффективный результат при непременном условии глубокого знания агентурного дела, его фигурантов, всесторонне продуманных комбинаций и техники применения этих групп".

Далі на майже 90 сторінках тексту наводяться приклади "успішної діяльності" агентурнобойових груп. Цей документ під грифом "Цілком таємно" міністр держбезпеки УРСР генераллейтенант Сергій Савченко наказав переслати всім начальникам управлінь МДБ західноукраїнських областей. Імовірно – як інструкцію.

Ось один із прикладів, які подавав Пастельняк. 5 червня 1949го агент*бойовик Дрогобицького управління МДБ "Данило" повідомив, що встановив зв’язок з місцевим керівником ОУН на псевдо "Мико". Той просив його долучитися до постачання продуктів підпільникам. За тиждень "Данило" доніс, що отримав від "Мико" харчі й має передати їх керівникам районного проводу ОУН. В управлінні МДБ "Данилові" видали дозу миш’яку. Ним агент обробив продукти й відніс підпільникам. Після цього пішов додому.

Коли за годину повернувся, то виявив отруєними керівника пропаганди районного проводу ОУН "Мирона", керівника збройної групи "Чорногора" й санітарку районного проводу "Селянку". Служба безпеки ОУН захопила "Данила". На допиті той заявив, що підпільників убив станичний "Мико". Того відсторонили від роботи, а на його місце призначили "Данила".

"Чтобы проверить группу в бою, я решил с ней провести операцию по ликвидации группы "Арапа", – звітував своєму керівництву 3 січня 1945го керівник чекістської спецгрупи із колишніх підпільників майор Олександр Соколов. – Мы на заре неожиданно окружили хату, где был схрон. Четверо бандитов было в хате, двое – в схроне, которые были в хате стали отстреливаться из пулеметов и автоматов. Мы их всех перебили, схрон забросали гранатами, где тоже убили двоих – хату сожгли. (…) В этой же операции мне сообщил нач. Коропецкого РО НКВД о том, что предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой "Трегуба" и ничего о появлении боевки "Трегуба" в селе не сообщает. Взяв на прикрытие роту автоматчиков, я сделал рейд в это село. Спецгруппой ночью мы вошли в село под видом банды, арестовали предсельсовета как СБ, обвинив его в том, что он выдал весь контингент (продуктовий податок. – "Країна") Советской власти. Он нас уверял, что ненавидит Советскую власть и всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с которыми он поддерживает связь. Мы делали вид, что его хотим повесить, но потом простили, дали ему 30 палок и ушли".

Купився на провокацію й голова сільради села Яблунів Станіславської області – нинішня ІваноФранківщина. Соколов продовжує: "Ночью мы вошли в село и спросили у предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки, оставленные каким-либо куренем. Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей и восемь повозок, оставленных *куренем "Резуна". Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовета выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем "Быстрого" из станичного села (клички его не помню). Он стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется "Резуну", что мы забрали его лошадей. Тогда мы забрали его с собой, убили и бросили в колодец".

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

Згодом Соколов відвів свою спецгрупу до Чорткова – райцентру на Тернопільщині – й передав місцевому оперуповноваженому НКВС. Такі переведення спецгруп із одного району в інший практикували часто – щоб уникнути їх викриття й ліквідації. "Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась, боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны – на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было", – писав Соколов у тому ж рапорті.

За здобутки в боротьбі з українським підпіллям керівництво НКВС і Тернопільського обкому КП(б)У представили майора Соколова до нагородження Золотою зіркою Героя Радянського Союзу.

Безчинства спецбoївок МДБ набули такого poзмаху, щo пpoкypop Укpaїнськoгo округу вiйськ МВС полковник юстиції Григорій Koшapський у лютому 1949 року надіслав Mикитi Хpyщoвy доповідну записку "О фактах грубого нарушения советской законности в деятельности т. н. спецгрупп МГБ". Зокрема, писав: "В марте 1948 года спецгруппа, возглавляемая агентом МГБ "Крылатым", дважды посещала дом жителя с. Грицки Дубовицкого рна Ровенской области – Паламарчука Гордея Сергеевича, 62 лет, и, выдавая себя за бандитов "УПА", жестоко истязала Паламарчука Г.С. и его дочерей Паламарчук А.Г. и Паламарчук З.Г., обвиняя их в том, что, якобы они "выдавали органам МГБ украинских людей". "Крылатый" и участники его группы подвергали пыткам Паламарчук А. Г. и Паламарчук З.Г., подвешивали, вливали им в нос воду и, тяжко избивая, заставили Паламарчук З.Г. и Паламарчук А.Г. дать показания, что они с органами МГБ связаны не были, а, наоборот, были связаны с участниками украинского националистического подполья. Участники спецбоевки предупредили членов семьи Паламарчука о том, что если они посмеют заявить органам Советской власти о посещении их дома бандитами, то над ними будет учинена расправа".

У ніч на 22 липня 1948 року із села Підвисоцьке, нині Радивилівського району на Рівненщині, спецгрупа вивела до лісу місцевого жителя Федора Котловського. Його "участники спецгруппы подвергали пыткам, обвиняя в том, что у него в доме часто останавливаются работники из числа совпартактива, и в том, что якобы он выдавал органам Советской власти бандитов. Эти провокационные действия преследовали цель: путем истязаний и угрозы лишения жизни, заставить Котловского дать показания, что он является врагом Советской власти. В результате истязаний Котловский находился на излечении в больнице с 27 июля по 27 августа 1948 г. По заключению больницы, Котловскому Ф.Л. были нанесены тяжкие телесные повреждения, с явлениями сотрясения мозга и омертвлением мягких тканей тела".

За добу чекістські бойовики забрали до лісу 17-річну Ніну Ріпницьку з того ж села. Почали катувати: "Допрашивая Репницкую, участники спецгруппы тяжко ее избивали, подвешивали вверх ногами, вводили в половой орган палку, а затем поочередно изнасиловали. В беспомощном состоянии Репницкая была брошена в лесу, где ее нашел муж и доставил в больницу, в которой находилась продолжительное время на излечении".

Наостанку прокурор Кошарський наголошував: "Как показывают факты, грубо провокационная и не умная работа ряда спецгрупп и допускаемые их учасниками произвол и насилие над местным населением не только не облегчают борьбу с бандитизмом, а, наоборот, усложняют ее, подрывают авторитет советской законности… Из приведенных выше примеров видно, что действия т.н. спецгрупп МГБ носят ярко выраженный бандитский, антисоветский характер и, разумеется, не могут быть оправданы никакими оперативными соображениями".

Нарікав на спецгрупи й міністр внутрішніх справ УРСР Тимофій Строкач, колишній керівник Центрального штабу партизанського руху. "За последнее время зарегистрирован ряд случаев, когда лица, состоящие в агентурнооперативной сети органов МГБ западных областей Украины, являлись организаторами и участниками грабительских групп, – писав 9 червня 1949 року в доповідній записці міністрові внутрішніх справ СРСР Сергієві Круглову. – Работники МГБ вручают им оружие. Тех, кто имеет связь с преступниками, не контролируют, не воспитывают, в результате чего они, действуя под видом ОУНовских бандитов, занимаются грабежами и кражами у мирного населения".

Після боїв і каральних акцій тіла вбитих воїнів УПА чекісти везли до райвідділу або обласного управління НКВС чи МДБ. Там проводили впізнання – приводили родичів, захоплених у полон підпільників або місцевих жителів. Убитих фотографували та складали протокол упізнання. Тіла залишали лежати для залякування місцевого населення, а потім "негласно хоронили". Місця поховань були засекречені.

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

ОУН-УПА – воююча сторона! «Спецбоївки» НКВД – банда
опубліковано 8 серп. 2011 02:53 Степан Гринчишин [ оновлено 8 серп. 2011 03:01 ]
Цей факт, всупереч міжнародному праву заперечують шовіністичні кола Росії, Польщі, та їх апологети в Україні. Мета цієї інформаційної агресії – перешкодити об’єктивному, на базі архівних документів, висвітленню визвольних змагань українців в 30-50 роках ХХ століття та одночасно виправдати загарбницьку політику Москви і Варшави, замовчати і виправдати скоєні ними злочини.

Зацитую витяги з додатку до Конвенції про закони і звичаї суходільної війни ( ІV Гаагська конвенція):

Про воюючих

Глава І. Про те, хто признається воюючим.

Стаття І. Воєнні закони, права і обов’язки застосовуються не тільки до армії, але також до рушення і добровольчих загонів, якщо вони задовольняють всім поданим нижче умовам:
мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих;
мають певний і виразно видимий здалеку розпізнавальний знак;
відкрито носять зброю;
дотримуються в своїх діях законів і звичаїв війни.

Рушення чи добровольчі загони в тих країнах, де вони становлять армію або входять в її склад, розуміються під назвою армії.

Стаття ІІ. Населення незайнятої території, яке при наближенні супротивника добровільно візьметься за зброю для боротьби з військами, що вторглися, і яке не мало часу облаштуватися згідно статті І, буде признаватися в якості воюючого, якщо буде відкрито носити зброю і буде дотримуватись законів і звичаїв війни.

Стаття ІІІ. Збройні сили воюючих сторін можуть складатися з воюючих і невоюючих. У випадку захоплення супротивником як ті, так і другі користуються правами військополонених.

Положення про закони і звичаї суходільної війни.

Стаття ХХІІІ. Крім обмежень, встановлених особливими угодами, забороняється:

f) незаконно користуватися парламентським або національним прапором, військовими знаками та одностроями ворога, так само як і розпізнавальними знаками, встановленими Женевською конвенцією;

Стаття ХХVІ. Честь і права родинні, життя окремих осіб і приватна власність, рівно як і релігійні переконання та справляння обрядів віри, мають поважатися.

Приватна власність не підлягає конфіскації.

Стаття VІ. Власність громад, установ церковних, доброчинних та освітніх, художніх і наукових, навіть таких, що належать Державі, прирівнюються до приватної власності. Всіляке умисне загарбання, знищення чи пошкодження подібних установ, історичних пам’яток, творів художніх або наукових має переслідуватись.»

Отже, згідно з міжнародним правом ОУН-УПА безсумнівно воююча сторона.

Одночасно виникає питання: як же, виходячи з положень Конвенції, необхідно називати московсько-большевицьку владу та її збройні формування, які разом із створеними ними ж «спецбоївками» в одностроях УПА вбивали, депортували, грабували мирне населення і майно громад, руйнували історичні пам’ятники, репресували церкву, десятки тисяч книжок перетворили в макулатуру? А польську владу, яка робила те саме? Бандою!

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

Спецгрупи НКВД

Спецгрупи НКВД — спеціальні загони НКВД створені для боротьби з УПА, також відомі як «агентурно-бойові групи (АБГ) НКВД», «лжебоївки УПА», «переодіті енкаведисти».

Після розгрому числених формувань УПА, НКВД змінив тактику, використовуючи у боротьбі з повстанцями спеціальні загони НКВД, відомі з літератури та документів як спецгрупи НКВД, агентурно-бойові групи АБГ НКВД, лжебоївки УПА, перевдягнені НКВДисти, котрі складалися з партизанів, працівників НКВД та колишніх вояків ОУН-УПА, що перейшли на сторону радянської влади.

Крім боротьби з підпіллям, спецгрупи НКВД під маркою УПА скоювали злочини проти мирного населення. Попри знищення КГБ компрометуючих внутрішніх документів НКВД щодо використання спецгруп НКВД під маркою бандерівців, в архівах все-таки збереглися деякі окремі документи, котрі свідчать, що спецгрупи НКВД вчиняли злочини над мирними жителями. Зокрема, в рапорті одного з головних організаторів спецгруп НКВД майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж керівництвом злочинів: вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області, побиття голови сільради села Комарівка Тернопільської області, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів:

„Наблюдая за спецгруппой, я видел, что пешая группа очень неподвижна и может делать небольшие рейды — поэтому я посоветовался с командирами группы и решил достать лошадей и повозки, делать конную группу было нецелесообразно, не все умели ездить верхом, да и седел трудно было достать. Когда батальоны занимались операцией, то мы пошли без прикрытия в село Яблунов, Станиславской области, ночью мы вошли в село и спросили у предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки, оставленные каким-либо куренем. Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей и 8 повозок, оставленных куренем «Сталь», он же «Резун». Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовету выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем «Быстрого» и станичного села /клички его не помню/, он стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется «Резуну», что мы забрали его лошадей, мы забрали с собой, убили его и бросили в колодец. /После я читал записку «Быстрого», в которой он оправдывался перед «Резуном», что он никаких лошадей в селе Яблунов не брал/. «

»В этой же операции мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой «Трегуба» и ничего о появлении боевки «Трегубы» в селе не сообщает. Взяв на прикрытие роту автоматчиков, я сделал рейд в это село. — Спецгруппой ночью мы вошли в село под видом банды, арестовали предсельсовета, как СБ, обвинив его в том, что он выдал весь контингент Советской власти, он нас уверял, что он ненавидит Советскую власть и всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с котоыми он поддерживает связь. Мы делали вид, что его хотим повесить, но потом простили, дали ему 30 палок и ушли, (…)“

«Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась, боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны — на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было.»

„Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить работу — не ходить по селам под видом банд, ищя бандитов, а воровать из сел людей, стоящих на учете РО НКВД, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под видом «СБ», обвиняя в сиксотстве“

Переодягання солдатів спецгруп НКВД у змішану форму, яку зазвичай носили повстанці УПА, зафіксовано епізодом:

«Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ райцентра, готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в смешанную форму, выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов.»

Повний текст рапорта майора Соколова приведений на 272 сторінці книги американського історика Джеффрі Бурдса «Радянська агентура»

Незважаючи на такі злочини, майору Соколову присвоїли звання Героя Радянського Союзу.

Після значного спаду активності ОУН-УПА на прикінці сорокових років протизаконна діяльність спецгруп НКВД більше заважала боротьбі радянської влади з неполітичним, кримінальним бандитизмом чим приносила користі у боротьбі з ОУН-УПА, що у свою чергу спонукало реагування прокуратури на кримінальну діяльність лжезагонів УПА. Факти злочинів спеціальних груп НКВД знайшли відображення у доповідній записці прокурора Кошарського.

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

Крім гарнізонів, що, як правило, були так розміщувані, щоб одночасно йшли шахувати ряд довколішніх сіл, з весною з'явилися дуже численні рейдуючі провокаційні спецбоївки НКВД, що діють виключно парти*занським способом. Підшиваючись під маску УПА, вони намагаються провокувати українське населення і, разом із цим своїми бандитськими вчинками — компрометувати український революційний рух.



Енкаведівські спецбоївки тижнями квартирують у лісах, ніяк не показуючись цивільному населенню, або підходять до нього тільки ніби за розвідкою чи харчами, переодягнені, вдаючи українських партизан. Напр., в с. Жураки (р-н Солотвина, Станисл. обл.) Гарнізон зразу квартирував довший час законспіровано в лісі. На горі Клива біля с. Космач (р-н Солотвина) банда НКВД просиділа, чатуючи і обсервуючи кілька днів у малинниках, аж доки не зорієнтувалася, що її розкон-спіровано. Часто більші відділи НКВД квартирують під маскою непричасних до політики лісорубів, напр., 300 «лісорубів» у м. травні біля с. Завій (р-н Перегінсько, Станиславівської обл.), полк «лісорубів» у се. Мислів і Рипанка (р-н Калуш, Станиславівської обл.), а також навіть під маскою повстанців, напр., 200 енкаведистів б. с. Завій, Грабівка (р-н Перегінсько), конспіративно квартируючи, енкаведівські банди дуже тихо поводяться, пильно маскують свої стежки і місця постоїв, часто обсервують околицю з високих дерев, часто пильно прочісують цілі полоси лісів, шпигаючи дротами попід корчі. Як тільки сутеніє, розстрільною підсуваються під край лісу, де до ночі чатують на пов*станців, що мали б виходити в село. Засідка — це основна форма їхніх дій. В одному селі щоночі буває одночасно до 10 засідок, засідки часто тягнуться безперервним ланцюгом 4–5 і більше км (липень, засідка все. Корчин, Синевідське Вижне, р-н Сколе, Дрогобицької обл., червень, дві лінії засідок довжиною 9 км під лісом і на полі між сс. Гологори — Трудова — Новосілки, р-н Красне, Львівська обл., впродовж трьох тижнів). Засідки ставлять по лісах, полях, шляхах, проходах, горищах хат (напр., с. Жовчів, р-н Рогатин, Станисл. обл., де в червні большевики кількаразово просиділи по кілька ночей на горищі місцевої сільради читальні). Часто, як тільки світає, вони входять у хату якогось господаря, не дозволяють нікому з домашніх виходити на двір і обсервують крізь вікна рух у селі, чатують на повстанців. Для кращого замасковання один-два з них переодягаються в одяг господаря чи господині і вештаються замість них по господарстві, «ходять біля худоби», «молотять» і т. п. Кожної ночі босо просуваються поміж хати, підглядаючи і підслухуючи попід вікна. Під претекстом шукання повстан*ців вони несподівано вдираються у селянські хати, домагаються відомостей про повстанців, руйнують, палять господарства. Дуже часто, переодягнені намагаються вдавати українських партизан. У цьому випадку дикими грабунками і нелюдською поведінкою з населенням намагаються скомпромітувати український революційно-визвольний рух, або провокацією виявити прихильників УПА, ОУН. Коли провокація їм вдасться, із спровокаваними вони зараз же по-нелюдськи розправляються. Та їх штуки у 90 відсотках не вдаються. Українське населення, поінструктоване вказівками підпілля і виховане большевицькою дійсністю, легко розбирається, де енкаведисти, а де повстанці.



Ми подаємо кілька прикладів про «діяльність» енкаведівських спецбанд.



16. 6. 1946 р. розперезані енкаведисти допускалися варварських бешкетів в с. Гринівка (р-н Товмач, Станисл. обл.). Вони масово били вікна по хатах, виламлювали двері, шукаючи дівчат. Нападаючи навіть на старих або вагітних жінок, масово ’валтували та знущалися з них. Щойно по довшому часі одному селянинові пощастило налякати напасників «бандерівцями», що нападають, від чого вони панічно втекли.



3. 8. 46 р. в с. Яйківці (р-н Журавно) енкаведисти застрілили Греча Степана, що спав у клуні, лише тому, що він, заспаний, не вспів досить швидко на їх наказ піднести догори руки.



23. 5. 46 р. в с. Добряни (р-н Щирець, Львівська обл.) енкаведівська боївка з Дорнфельду вночі напала на місцевого священика о. Щирбу Леоніда. Злочинці виважили двері, родину священика загнали до льоху, а його самого розстріляли. Покійний не хотів перейти на «православ'я».



10 6. 46 р. в с. Плоски (р-н Стрілки, Дрогобицької обл.) прийшло 16 енкаведистів, які вдавали, що вони українські повстанці. Вони випитували людей, де можна б долучитися до «наших хлопців», чи переходив туди «Мороз» і т. п. Особливо основно випитували одну дівчину, яку вважали за зв'язкову. Потім пішли на засідку ніби на большевиків, вбили 16-річного хлопця, а опісля ще одного замордували. Господаря Терлецького Михайла забрали до лісу і тут переслухали його, вдаючи СВ (Служба Безпеки ОУН). Тернопільському (Терлецькому) закидали, що він «сексот», і дуже його мучили. Вимагали, щоб він подав людей, які посвідчили б, що він не сексот, а, навпаки, співчуває українським повстанцям. Пізніше «зобов'язали» його поставити хрест на могилі Слави. Нарешті казали йому стати на коліна і молитися, бо будуть його розстрілювати. Терлецький ні до чого не признався. Він ніби, став*ши навколішки, скористався нічною пітьмою і втік із рук опричників.



1. 5. 46 р. в с. Доброводи (р-н Козин, Рівенська обл.) енкаведівська провокаційна банда Озона заарештувала Ромашок Ксеню. їй зв'язали руки, просадили дрючок і, підвісивши, били протягом двох годин, щоб довідатися, чи вона має зв'язок з повстанцями.



6. 7. 46, в с. Дуброва, (р-н Вогородчани, Станисл. обл.) банда енкаведистів напала на хату Федорко Олени. Енкаведисти кинули три гранати, які важко поранили господиню і її дочку Зеновію. Друга донька, Марія, вхопила на руки поранену сестру та почала тікати на подвір'я. Тут догнали їх бандити і закололи обох багнетами. Господарство пограбували й підпалили. Причиною цього морду було це, що Федорко Олена, не зважаючи на шантажування і погрози НКВД, не хотіла стати сексоткою. Під час похорону жертв 7. 7. з р-ну приїхало ще кілька шакалів НКВД, які лазили по руїнах господарства і ще крали, що тільки знаходили (пасіку тощо).



Всі ці «удосконалені» засоби терору не дають большевицьким окупантам великих успіхів. Українське підпілля й українські маси швидко вивчають енкаведівські нові прийоми і відповідно змінюють і свою тактику боротьби. І хоч сьогодні, як і раніше, винищують сотні і тисячі українських повстанців та українського мирного населення, одначе, як і раніше не вгаває революційно-визвольна боротьба українського народу, яка під ворожими ударами багатьома сторонами тільки глибшає і кріпне.


Передрук з органу УГВР «Самостійність», рік І., ч. 1., 1946 р

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

Спецгрупи НКВД
— спеціальні загони

НКВД
створені для боротьби з
УПА
,
також відомі як
«агентурно-бойові групи (АБГ)
НКВД»
,
«лжебоївки
УПА»
,
«переодіті енкаведисти».
Після розгрому числених формувань
УПА
,

НКВД
змінив тактику, використовуючи у боротьбі
з повстанцями спеціальні загони
НКВД
,
відомі з літератури та документів як
спецгрупи
НКВД
,
агентурно-бойові групи АБГ
НКВД
,
лжебоївки
УПА
,
перевдягнені
НКВДисти, котрі складалися з партизанів, працівників
НКВД
та колишніх вояків
ОУН
-
УПА
,

що перейшли на сторону радянської влади.

Від самого початку свого існування вони
носили протизаконний характер, оскільки їхня діяльність не була передбачена жодним
законом, а лише регламентувалась відомчими розпорядчими документами та листами.
Крім боротьби з підпіллям, спецгрупи
НКВД
під маркою
УПА

скоювали злочини проти
мирного населення. Попри знищення
КГБ
компрометуючих внутрішніх
документів
НКВД
щодо використання спецгруп

НКВД
під маркою бандерівців, в архівах все-
таки збереглися деякі окремі документи, котрі свідчать, що спецгрупи

НКВД
вчиняли
злочини над мирними жителями. Зокрема, в рапорті одного з головних організаторів
спецгруп
НКВД
майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж
керівництвом злочинів: вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області,
побиття голови сільради села Комарівка Тернопільської області, грабування бойовиками
спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів:
„Наблюдая за спецгруппой, я видел, что пешая группа очень неподвижна и может
делать небольшие рейды — поэтому я посоветовался с командирами группы и решил
достать лошадей и повозки, делать конную группу было нецелесообразно, не все умели
ездить верхом, да и седел трудно было достать. Когда батальоны занимались
операцией, то мы пошли без прикрытия в село Яблунов, Станиславской области, ночью
мы вошли в село и спросили у предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки,
оставленные каким-либо куренем. Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей
и 8 повозок, оставленных куренем «Сталь», он же «Резун». Этих лошадей и повозки мы
забрали, предсельсовету выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем
«Быстрого» и станичного села /клички его не помню/, он стал с нами ругаться за
лошадей, говоря, что он на нас пожалуется «Резуну», что мы забрали его лошадей, мы
забрали с собой, убили его и бросили в колодец. /После я читал записку «Быстрого», в
которой он оправдывался перед «Резуном», что он никаких лошадей в селе Яблунов не
брал/. «
»В этой же операции мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что
предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой «Трегуба» и
ничего о появлении боевки «Трегубы» в селе не сообщает. Взяв на прикрытие роту
автоматчиков, я сделал рейд в это село. — Спецгруппой ночью мы вошли в село под
видом банды, арестовали предсельсовета, как СБ, обвинив его в том, что он выдал
весь контингент Советской власти, он нас уверял, что он ненавидит Советскую
власть и всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с котоыми он
поддерживает связь. Мы делали вид, что его хотим повесить, но потом простили, дали
ему 30 палок и ушли, (…)“
«Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась,
боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала


иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные
стороны — на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было.»
„Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить
работу — не ходить по селам под видом банд, ищя бандитов, а воровать из сел людей,
стоящих на учете РО НКВД, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под
видом «СБ», обвиняя в сиксотстве“
Переодягання солдатів спецгруп
НКВД

у змішану форму, яку зазвичай носили
повстанці
УПА
, зафіксовано епізодом:
«Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ
райцентра, готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в
смешанную форму, выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов.»
Повний текст рапорта майора Соколова приведений на 272 сторінці книги американського
історика
Джеффрі Бурдса
«Радянська агентура»
Незважаючи на такі злочини, майору Соколову присвоїли
звання Героя Радянського Союзу
,
що може свідчити про заохочення з боку вищого керівництва НКВД для лжебоївок вчиняти
злочини на мирними громадянами.
Після значного спаду активності
ОУН
-
УПА
на прикінці сорокових років протизаконна
діяльність спецгруп
НКВД

більше заважала боротьбі радянської влади з неполітичним,
кримінальним бандитизмом чим приносила користі у боротьбі з
ОУН
-
УПА
, що у свою чергу
спонукало реагування прокуратури на кримінальну діяльність лжезагонів УПА. Факти
злочинів спеціальних груп НКВД знайшли відображення у доповідній записці прокурора
Кошарського. У доповідній записці прокурор Кошарський прямо вказував на шкідливу
діяльність спецгруп мирним заходам радянської влади. З його слів, діяльність лжебоївок
УПА ускладнювала боротьбу з бандитизмом, підривала авторитет радянської законності та
наносила шкоду соціалістичному будівництву в Західних областях України. У цьому ж
документі також значиться факт вбивства спецгрупою мирних громадян та наглядна
тенденція покривання злочинних дій «переодітих енкаведистів» з боку вищого керівництва
НКВД:
«Как установлено предварительным и судебным следствием, организаторами данной
националистической группы и инициаторами убийства гр-ки Кучинец Л. Ф. являлись
сотрудники Ровенского РО МГБ — Парфенюк Н. В. и Грицай С. И., которые в
результате преступного делячества и притупления бдительности со стороны Нач-ка
РО МГБ майора Егорова к уголовной ответственности привлечены не были. Получив
данные о причастности ПАРФЕНЮКА и ГРИЦАЙ к националистической организации,
разоружению бойца группы самоохраны и убийству гр-ки Кучинец Л. Ф., Нач. РО МГБ
майор Егоров вызвал Парфенюка и Грицай в РО МГБ и, установив в беседе с ними, что
они являются организаторами и участниками перечисленных выше преступлений, тем
не менее не арестовал их, а по «оперативным соображениям» отпустил.
Воспользовавшись этим, Парфенюк и Грицай, предупредив о возможных арестах других
участников террористической группы, скрылись.»
Враховуючи, що бойовики спецгруп, включаючи колишніх членів ОУН та УПА, що перейшли
на сторону радянської влади, юридично числилися таємними співробітниками НКВД, —

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

відповідальність за злочинну діяльність «переодітих енкаведистів» несе радянська
спецслужба.У працях українських істориків ОУН-УПА включені архівні документи НКВД
щодо спецгруп, в яких розкрита зрадницька робота деяких колишніх учасників
націоналістичного підпілля.
Спецгрупи, як свідчать численні документи радянських спецслужб,
комплектувались з працівників НКВД та колишніх упівців, котрі, в свою чергу, з
огляду на організаційну (мається наувазі НКВД) підпорядкованість та
матеріальне і військове забезпечення спецслужбою, фактично та юридично,
також перетворювались у співробітників НКВД. Прокурор Кошарський у своїй
доповідній записці щодо фактів грубого порушення законності у діяльності
спецгруп в одному з прикладів таких порушень називає колишніх упівців на
службі в НКВД таємними співробітниками. Згідно юридичної
доктрини
respondeat superior
відповідальність за злочинні дії
вже колишніх упівців на момент їх вчинення у спецгрупах несе радянська
спецслужба. Слід відмітити, з самомого початку створення спецгруп, вони
повністю комплектувались з колишніх радянських, традиційно підпорядкованих
НКВД партизанів, про що свідчить лист наркома внутрішніх справ УССР В.
Рясного № 2070/сп від 20 серпня 1944 г. в адрес секретаря ЦК КП(б) Украини
Д.Коротченко: [
militera.lib.ru
] . У книзі Сергійчука з назвою
"Тавруючи
визвольний прапор"
( 33-43 сторінки ) зустрічаються документи про спецгрупи,
котрі складалися виключно з працівників НКВД, зовсім без залучення до
спецбоївок колишніх упівців.
Працівники НКВД під час спецоперацій одягали форму УПА. Відтак поширемий
термін "переодіті енкаведисти" повністю відповідає істині. Проукраїнських
істориків можна лише звинувачувати, що вони недостатньо розкривали у
спецгрупах участь колишніх упівців, котрих переважно силоміць змобілізувала у
лжебоївки УПА радянська спецслужба.
Книга Джефри Бурдс "Совецкая агентура", котра заслуговує на увагу з огляду
відносної об'єктивності, знаходиться в інтернеті: [
militera.lib.ru
]
У книзі на 272 сторінці викладено цікавий документ щодо діяльності спецгруп.
Ось деякі цитати з цього документа:
Quote:
"Чтобы проверить группу в бою, я решил [с] группой провести операцию по ликвидации
группы "Арапа". Мы на заре неожиданно окружили хату, где был схрон, четверо бандитов были
в хате, двое в схроне, которые были в хате стали отстреливаться из пулемета и автоматов.
Мы их всех перебили, схрон забросали гранатами, где тоже убили двоих —
хату сожгли
, из
спецгруппы был тяжело ранен боец КУЛЬЧИЦКИЙ Ростислав, кличка "Волк" — который после
остался калекой, ..."
Quote:
"Взяв на прикрытие роту автоматчиков, я сделал рейд в это село. Спецгруппой ночью мы
вошли в село под видом банды, арестовали предсельсовета, как СБ, обвинив его в том, что он
выдал весь контингент Советской власти, он нас уверял, что он ненавидит Советскую власть и
всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с которыми он поддерживает связь.
Мы


делали вид, что его хотим повесить, но потом простили, дали ему 30 палок и ушли
, а
утром группа была в другом селе, я с ротой вошел в село и предсельсовета сам ко мне
прибежал с жалобою на бандитов, он был страшно зол на бандитов и дал данные о месте
нахождении банды "Трегуб",..."
Цей момент з побиттям голови сільради ретельно викидають любителі совка та
рассіюшкі у своїх опусах, опублікованих в проросійських виданнях, як "Газета
2000". Така подача "скоригованих", тобто порізаних офіційних документів НКВД
з викинутими невигідними моментами, котрі показують злочинну природу
сталінського совка, є, очевидно, нічим іншим як примітивною фальсифікацією.
Прочитавши уважно документ про спецгрупи НКВД з книги американського
історика Джефрі Бурдса, я знайшов ще один цікавий епізод, котрий "дивним
чином" відсутній у представленнях цього документа проросійськими істориками
-- апологетами радянщини, у тому числі
Петрашенока Дмитрия

Евгеньевича
-- сралінського зомбі, що ховається під псевдонімом Олег Росов
( Новоросс - 73 ). Щоб перевірити моє твердження, треба скопіпастити у
пошуковик гугл слова " Миф о "переодетых энкавэдэшниках" і знайти в тексті
цей документ НКВД.
Цитую:
Quote:
Наблюдая за спецгруппой, я видел, что пешая группа очень неподвижна и может делать
небольшие рейды — поэтому я посоветовался с командирами группы и решил достать лошадей
и повозки, делать конную группу было нецелесообразно, не все умели ездить верхом, да и
седел трудно было достать. Когда батальоны занимались операцией, то мы пошли без
прикрытия в село Яблунов, Станиславской области, ночью мы вошли в село и спросили у
предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки, оставленные каким-либо куренем.
Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей и 8 повозок, оставленных куренем “Сталь”,
он же “Резун”. Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовету выдали расписку, что
лошади и повозки забраны куренем “Быстрого” и станичного села /клички его не помню/, он
стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется “Резуну”, что мы забрали
его лошадей, мы забрали с собой,

убили его и бросили в колодец.

/После я читал записку
“Быстрого”, в которой он оправдывался перед “Резуном”, что он никаких лошадей в селе
Яблунов не брал/.

Очевидно, скоріше всього, вбитого голову сільради пізніше списали на
бандерівців. Якщо у згаданого голови сільради знайшли залишені упівцями коні
та вози, то це ще автоматично не означало, що він волів співпрацювати з
підпіллям і добровільно

взяв їхнє майно на зберігання. Щоб пильний читач не
запідозрив знищення абзацу з вбивством голови сільради,
Петрашенок

Дмитрий Евгеньевич


( Олег Росов ) викинув у початковому реченні наступного
абзацу оригінального документа майора Соколова слова "В этой же операции"
( в операції в котрій лжебоївка УПА під керівництвом майора Соколова вбила та
кинула у колодязь голову сільради села Яблунів Станіславської області ). Отже,
наступний абзац несфальшованого Росовим документа звучить наступним чином:
"В этой же операции мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что
предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой “Трегуба”
и ничего о появлении боевки “Трегубы” в селе не сообщает." Після
фальшування: "Мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что
предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой "Трегуба"

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

и ничего о появлении боевки "Трегубы" в селе не сообщает." Відтак, читач з
подачі Росова не помічає зникнення у документі попередньої частини тексту з
вбивством голови сільради спецгрупою, керованою майором Соколовим.
Дві наступні цитати демонструють злочинну діяльність спецгрупи (розкрадання) ,
а до відповідальності притягують лише одну людину Плотського.
Quote:
"Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась,
боевики
стали воровать, ворованное продавать и пропивать
, и спецгруппа стала иметь вид
уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны — на кражах и
пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было."
Quote:
"Из этой операции я видел, что новая методика в работе спецгруппы, а именно действовать
под видом "СБ", дает положительные результаты, я начал перестраивать группу, зачинщика в
грабежах ПЛОТСКОГО арестовали, в группе провели работу, что он арестован именно за
грабежи — группу разделил на три отделения — одно отделение как-бы группа захвата, два
отделения прикрывают работу отделения захвата."

Заголовок та реквізити документа:
Quote
:
28 января 1946 года.
ГАРФ. Ф. Р-9478. Оп. 1. Д. 487. Л. 211.
Совершенно секретно
ГЕНРАЛ-МАЙОРУ товарищу ГОРШКОВУ
организация спецгрупп ОББ УНКВД — РО происходила таким образом:
Майор /СОКОЛОВ/
3.1.1946
г. Чертков
ГАРФ. Ф. Р-9478. Оп. 1с. Д. 487. Л. 212-223.

Підкреслені мною слова у тексті цитат заслуговують увагу у плані дотримання
законності. Можна собі уявити до яких методів вдавались НКВДисти, коли
підкреслене мною попало в офіційний документ. Творець цього документу майор
СОКОЛОВ, котрий безпосередньо приймав участь в описаних ним подіях, навіть
не побоявся, що за такі вчинки ( підкреслені мною слова ) він може бути
притягнутий до дисциплінарної та кримінальної відповідальності. Натомість за
успішно створену спецгрупу з колишніх упівців майора Соколова представили до
присвоєння звання геpoя радянського союзу.
З вище поданих епізодів злочинних дій спецгрупи стає також зрозумілою
заявлений СБУ факт знищення радянською спецслужбою документів щодо
діяльності лжебоївок УПА.


Цитати з підкреслиними словами можна знайти у повному тексті документа
НКВД: [
ukraine-history.livejournal.com
]
Безпідставним є твердженням апологетами совка про стовідсоткову реакцію
радянської влади на порушення законності спецгрупами. Як видно з числених
документів щодо створених НКВД легендованих боївок УПА, покарання досягало
порушників закону у незначній кількості випадків злочинних проявів
легенованими боївками. З наявних матеріалів згаданої книги "Тавруючи
визвольний прапор" професора Володимира Сергійчука можна пересвідчитись,
злочинна діяльність переодітих нкведистів дуже часто шкодила самій раданській
владі. Лжебоївки займалися зовсім невиправданим необхідністю боротьби з
бандерівським підпіллям грабіжництвом та звичайним кримінальним
бандитизмом. У документах прослідковуються помилкові збройні сутички
спецгруп з іншими структурами радянської влади. Відтак з часовим спадом
активності ОУН-УПА, спецбоївки НКВД почали завдавали більше шкоди
радянській владі чим користі, що в значній мірі пояснює реагування органів
радвлади на вчинені беззаконня. Недоречним у цьому контесті видається
орієнтоване на закоренілих та зомбуватих совків посилання на капітана Жеглова
з популярної стрічки «Место встречи изменить нельзя», що «правопорядок в
стране определяется не наличием воров, а умением властей их обезвреживать»,
коли ж насправді рівень злочинності визначається кримінальною статистикою,
котра у свою чергу залежить від вміння правоохоронних органів недопускати та
попережувати вчинення злочинів.
Поданий вище матеріал не претендує на абсолютну безгрішність та відкритий до
дискусій.
--------------
Ще деякі матеріали до теми " переодітих нкведистів " та лжебоївок:
Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури і спецбоївок
НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА. 2006р.
[
rapidshare.com
]
Сергійчук В. Український здвиг. Т. ІІ: Волинь 1939-1955 - Київ: Українська
видавнича спілка, 2005. - 840 с.
[
ukrknyga.at.ua
]
У цій книзі Сергійчука начебто є деякі документи щодо боївки Лінника -
"Рижого"
[
misto.ridne.net
]
Книги Вєдєнєєва та інші матеріали:
[
joanerges.livejournal.com
]
[
joanerges.livejournal.com
]
------------------
В розділі "Кто автор сенсации?" свого опусу "Миф о «переодетых
энкавэдэшниках» Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими
бандформированиями на Западной Украине. 1944 — 1945 годы", Олег Росов
( Олег Россов, Дмитрий Росов, Новоросс - 73 і т.д )" визнає

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

Quote:
"Прежде всего констатируем, что чекистам удалось найти адекватный ответ на изменившуюся
тактику бандеровского подполья, и спецгруппы наряду с оперативно-войсковыми группами и
истребительными батальонами из местных жителей заняли достойное место в арсенале
советских спецслужб и с успехом применялись в борьбе с националистическими
бандформированиями. Спецгруппы НКВД представляли собой специальные оперативно-боевые
подразделения, которые комплектовались из захваченных или явившихся с повинной
участников подполья, которые в свою очередь в обмен на всевозможные преференции и
льготы с советской стороны готовы были сдавать органам своих «боевых побратимов» и
способствовать их ликвидации."

, що утворені з колишніх упівців лжебоївки УПА фактично представляли собою
підрозділи НКВД, а не якісь незалежні організації підрядників, з котрими НКВД
могло укладати договори підряду для боротьби з ОУН-УПА. Відтак, чого,
визнаючи спецгрупи структурами НКВД, акцентувати на факті залучення до них
колишніх упівців, коли ж колишні упівці вже у спецгрупах реально стали
таємними співробітниками НКВД ? Нацисти з колишніх червоноармійців
створювали шуцманшафт-батальйони та задіювали їх у пацифікації
партизанських сіл, але нікому не приходить в голову виправдовувати акції
ШУМА-батальйонів на підставі того, що ними були колишні вояки червоної армії.
Публікацїї українських істориків та політиків, як Білас, Лосев, Сергійчук та Кук
( Леміш ), викладають читачу тексти радянських документів щодо діяльності
спецгруп НКВД, з котрих добре зрозуміло участь та роль колишніх упівців у цих
лжезагонах УПА. Ті ж самі радянські документи Олег Росов повторює у своїй
фальшивій публікації, брехливо звинувачуючи вищезгаданих діячів у
замовчуванні участі та ролі колишніх повстанців у загонах переодітих
співробітників НКВД.
Олегу Росову необхідно було сфальсифікувати рапорт майора Соколова, щоб
брехливо стверджувати:
Quote:
"Более того, ни единого факта убийств мирных граждан участниками спецгрупп в архивных
документах не зафиксировано."
Однак це не єдиний епізод з невеликої кількості незнищених КГБ архівних
документів щодо діяльності спецгруп НКВД, в котрих фігурує вбивство
спецгрупою мирних жителів ( в операції в котрій лжебоївка УПА під керівництвом
майора Соколова вбила та кинула у колодязь голову сільради села Яблунів
Станіславської області ). Навіть у відомій доповідній прокурора Кошарського
можна знайти момент з вбивством цивільної особи представниками лжебоївки
УПА:
Quote:
"Например: в ночь на 13 сентября 1948 года в с. Ставки, Ровенского района, Ровенской
области, участниками антисоветской националистической организации был разоружен боец
самоохраны КОВАЛИШИН и совершен террористический акт над жительницей с. Ставки
КУЧИНЕЦ Лидией Фадеевной, являвшейся секретным сотрудником органов МГБ.
Как установлено предварительным и судебным следствием, организаторами данной


националистической группы и инициаторами убийства гр-ки КУЧИНЕЦ Л. Ф. являлись
секретные сотрудники Ровенского РО МГБ — ПАРФЕНЮК Н. В. и ГРИЦАЙ С. И., которые в
результате преступного делячества и притупления бдительности со стороны Нач-ка РО МГБ
майора ЕГОРОВА к уголовной ответственности привлечены не были. "
Нагадаю, згідно заяви СБУ, радянське КГБ знищило майже всі документи щодо
діяльністі окремих спецгруп. Залишились лише деякі документи, з яких тепер
можна робити певні висновки про діяльність лжебоївок. Як бачимо, КГБ мало
вагомі причини знищувати документи про діяльність лжебоївок УПА, тоді як
переважна більшість документів про спецоперації інших підрозділів НКВД з
підпіллям у великій кількості збереглася на сьогоднішній день.
Документ майора Соколова заслуговує на увагу з причини наявності у ньому
наступних нерозглянутих вище цікавих моментів:
Quote:
В каждоме селе, расположенном вдалеке от шоссейной дороги бандитами оставляется т.н.
организационной скот, свиньи, коровы, взятые бандитами при погромах семей “сиксотов”, о
существовании в селах такого скота знает каждый предсельсовета.
Quote:
Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ райцентра,
готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в смешанную форму,
выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов.

Ці моменти мною виділені синім кольором у повному тексті рапорта майора
Соколова: [
ukraine-history.livejournal.com

] . Вони також вирізані Олегом Росовим
з документа Соколова у публікації " Миф о «переодетых энкавэдэшниках»
Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими
бандформированиями на Западной Украине. 1944 — 1945 годы."
З першої цитати видно, що кожного голову сільради радянська влада
підозрювала у співпраці з ОУН-УПА. Друга цитата підтверджує факти одягання
бойовиками спецгруп червоноармійської форми, що брехливо заперечує
дніпропетровська журналістутка Олег Росов ( Олег Россов, Дмитрий Росов,
Новоросс - 73 і т.д ) вже у іншому опусі з назвою "Бандеровский маскарад, или
фальшивые "экспонаты" выставки" :
Quote:
"Как мы помним, настоящими агентами-боевиками МГБ были участники националистического
подполья, захваченные или явившиеся с повинной, которые, в обмен на различные
преференции со стороны Советской власти, готовы были сдавать органам своих «боевых
побратимов» и способствовать их ликвидации. Используя их широкие связи внутри подполья,
знания о тактике и приёмах конспирации бандеровцев, чекисты ставили перед агентами-
боевиками задания проникать в подполье для физического устранения или подведения под
оперативный удар руководящего состава ОУН-УПА, и разложения изнутри «повстанческих»
формирований. Таким образом, настоящие агентурно-боевые группы МГБ советской формы и
орденов не могли носить в принципе. Во-первых, ни формы, ни боевых орденов они не
заслужили, а, во-вторых, если бы они появились в подобном виде в подполье, то были бы

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

сразу расшифрованы и уничтожены."
Пишучи свій наступний опус, Олег Росов маразматично забув про написане ним з
попереднього. В даному випадку про нагородження урядовими нагородами
бойовиків спецгруп. У тексті розділу "Операции по ликвидации бандитов" "мифа
о «переодетых энкавэдэшниках» знаходимо:
Quote:
Как видим, «непокоренные борцы с советами» не только оказывали этим «советам»
существенную помощь в ликвидации ведущих функционеров националистического подполья,
но даже получали за это высокие награды .

Вище викладено лише деяку частину епізодів та фактів щодо діяльності спецгруп
НКВД, котрі брехливо спотворює та перекручує у своїх брехливих статтях
дніпропетровська журналістутка, що ховається під вигаданими псевдами Олег
Росов, Олег Россов, Дмитрий Росов та Новоросс - 73.
Вже на сьогодні майже ніхто з промосковських істориків не намагається
приховати факт існування спецгруп. Ними наголошується на зовсім інших
аспектах їхньої діяльності : спецгрупи НКВД ( лжебоївки УПА ) складалися з
колишніх упівців і лише використовувалися для боротьби з ОУН-УПА, а не для
вбивств та грабежів мирного населення, як про це стверджують українські
дослідники.
Проте, як показано вище, навіть з тої невеликої кількості незнищених КГБ
документів щодо діяльності лжебоївок, легко можна пересвідчитись, що
спецгрупи складались з професійних нкведистів, колишніх радянських партизан,
котрими у роки війни керувало НКВД, та колишніх упівців, що виконували
другорядну роль виконавців. Той же рапорт майора Соколова свідчить
випадками злочинної діяльності спецгрупи: вбивство голови сільради села
Яблунів Станіславської області; побиття 30-ма палками спецгрупою голови
сільради села Комарувка; непокаране грабіжництво бойвиків спецгрупи ( до
відповідальності притягнули лише одну особу Плотського ). Такі злочинні епізоди
навмисно вирізаються промосковськими істориками з документу Соколова, щоб
читач не міг взнати, якими злочинними справами займалися лжезагони УПА.
Майор Соколов, описуючи в своєму рапорті лише частину операцій спецгрупи,
навіть не задумався побоятися відповідальності, щоб упустити у тексті рапорта
згадування випадків злочинних проявів керованої ним лжебоївки УПА. За
успішно створену спецгрупу його було нагороджено героєм радянського союзу.
Як бачимо, ніхто з вищого начальства не відреагував негативно на таку
"діяльність" спецгрупи.
Матеріали, котрі могли б пролити світло на вбивство польских офіцерів в Катині,
були знищені КГБ у післясталінські роки. Про що це говорить? З цього можна
зробити висновок, що радянська спецслужба замітала сліди своєї злочинної
діяльності, тому не слід дивуватися невеликій кількості компрометуючих НКВД
матеріалів у колишніх радянських архівах. Раніше СБУ оголошувало відомості про


знишення КГБ документів щодо діяльності спецгруп:
Quote:
30.11.2007 14:41
СБУ оприлюднила факти компрометації бійців ОУН-УПА чекістами
СБУСлужба безпеки України знайшла документальні підтвердження протиправних дій, що
вчиняли проти населення західних областей спеціальні групи МДБ і МВС, які займалися
ліквідацією підпільних підрозділів Організації українських націоналістів та її збройних
формувань.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на брифінгу повідомив керівник Галузевого
державного архіву СБУ Сергій БОГУНОВ.
За його словами, в архіві спецслужби знайдено документи, які свідчать, що вказані групи під
час виконання завдань видавали себе за один із підрозділів ОУН-УПА та діяли від його імені.
До складу груп вводився оперативний співробітник, який здійснював практичне керівництво
групою, що становила собою бойову одиниць у складі 3-50 осіб, і могла, в разі необхідності,
чинити збройний опір. Такі спецгрупи виконували завдання щодо перевірки даних стосовно
осіб, які підозрювалися у причетності до підпілля ОУН, їх захоплення, одержання свідчень
шляхом допиту від імені боївки, Служби безпеки або керівників центрів ОУН.
До кінця 1945 року органами внутрішніх справ і Держбезпеки УРСР використовувалося 150
зазначених спецгруп, до складу яких входило 1800 осіб. У квітні цього ж року спецгрупи при
міських та районних органах МДБ були розформовані і надалі їх застосування дозволялося
лише при облуправліннях МДБ. Таким чином, станом на лютий 1950 року залишилось 19
спецгруп загальною чисельністю 130 осіб.
Як зазначив С.БОГУНОВ, узагальнених даних щодо діяльності цих формувань немає, оскільки
більшість матеріалів було знищено у 1990 році, а тому в документах архіву СБУ є лише окремі
відомості з цього питання. Зокрема, станом на 1 липня 1945 року зазначеними спецгрупами
було ліквідовано 1980 учасників підпілля та захоплено живими 1142 осіб.

Водночас архівні матеріали, які збереглися, свідчать, що спецгрупи вчиняли злочини проти
звичайних місцевих жителів. Так, члени спецгрупи Острозького райвідділу МДБ Рівненської
області, а також Хустського відділу МДБ Закарпатської області протягом зими 1947-1948 років
грабували місцевих жителів, забирали в них гроші, особисті речі та харчі.
Крім того, у доповідній записці військового прокурора військ МВС Українського округу від
15.02.1949 року, адресовані секретарю ЦК КП(б) України Микиті Хрущову, наводяться дані про
знущання над жителькою села Підвисоцьке Рівненської області, яку після тяжких побоїв члени
групи згвалтували, вимагаючи надати відомості про її причетність до підпілля УПА. В іншому
випадку в іншому селі члени групи вивезли до лісу чоловіка, від якого також шляхом катування
та знущання намагалися отримати дані, щоїх цікавили.
Як зазначив С.БОГУНОВ, у матеріалах архіву є дані, що особи, які були причетні до
протиправних дій, пізніше були заарештовані та були засуджені до різних термінів ув’язнення.
Водночас присутній на брифінгу радник тимчасово виконуючого обов’язки голови СБУ
Валентина НАЛИВАЙЧЕНКА Анатолій МУДРОВ поінформував, що в архіві СБУ також знайдені
дані про діяльність в період політичних репресій позасудових органів так званих – «трійок».
Зокрема, згідно з архівними даними, у 1937-1938 роках було засуджено майже 200 тис. осіб, з
яких до вищої міри покарання було притягнуто понад 120 тис. Майже всі - за рішенням
«трійок».
Так, зокрема, відповідно до документами, у той період було заарештовано 95 тис. колишніх
куркулів, 109 тис. «колишніх людей», тобто колишніх поміщиків, дворян, поміщиків, понад 2

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

тис. військовослужбовців, понад 1 тис. співробітників НКВС, близько 11 тис. членів КПРС.
Серед вказаної кількості заарештованих осіб, 133 тис. осіб були українці, близько 20 тис. -
росіяни тощо.
Також у прес-службі СБУ повідомили, що наразі відомство вивчає документи, що стосуються
каральних методів КДБ колишнього СРСР проти представників інтелігенції 60-х років.
Водночас СБУ ставить собі за мету вивчити та максимально оприлюднити матеріали про весь
період діяльності радянської влади з 1917 по 1990-й роки.
ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ

І ще задумайтеся над питанням: чи часто радянські спецслужби документували
будь - які свої протиправні дії, наприклад, фізичний вплив на підозрюваних та
підслідних під час допитування?
Тепер совки мають змогу нагло заявляти " поскольку не значится в документах,
значит этого не было", хоча багаточисельні реляції очевидців тогочасних подій
свідчать про зовсім протилежне.
Після значного спаду активності ОУН-УПА на при кінці сорокових років
протизаконна діяльність спецгруп НКВД більше заважала боротьбі радянської
влади з неполітичним, кримінальним бандитизмом чим приносила користі у
боротьбі з ОУН-УПА, що у свою чергу спонукало реагування прокуратури на
кримінальну діяльність лжезагонів УПА.
Читаючи уважно навіть вже раніше багатократно прочитані документи, завжди
можна натрапити на щось цікаве.
Той же рапорт майора Соколова...
Цитую:
Quote:
Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить работу — не
ходить по селам под видом банд, ищя бандитов,
а воровать из сел людей, стоящих на
учете РО НКВД
, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под видом “СБ”, обвиняя
в сиксотстве ....

Виділено у повному тексті документа майора Соколова світло-рожевим кольором:
[
ukraine-history.livejournal.com
]. Ох і простак цей майор Соколов, однако.
Тепер порівняйте цей кусочок з представленням його Олегом Росовим у його
статті:
Quote:
Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить работу — не
ходить по селам под видом банд, ищя бандитов,
а изымать из сел людей, стоящих на учете
РО НКВД
, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под видом "СБ", обвиняя в


сиксотстве...
Знадіть різницю... Недаремно Олег Росов у своєму тексті, свідомо фальсифікуючи
документ, замінив слово "воровать" на "изымать".
Що це за така законність радянської влади, коли її представники можуть
викрадати людей, нехай навіть підозрюваних у зв'язках з УПА?
--------
Деякі документи такого плану є у колишньому партархіві у Києві. Тільки їх
потрібно там відшукати. Як приклад навожу один з них, опублікований у виданні
"Реабілітовані історією. Рівненська область", 2 том.
1945 р., березня 30. – Постанова бюро Рівненського обкому КП(б)У «Про
порушення революційної законності працівником НКВС т. Швецем»
[Особая папка]
БО/33 п. 62
от 30.III.45 г.
О нарушении революционной законности
работником НКВД т. Швецом
Проверкой установлено, что начальник 1-го отделения отдела ББ т. Швец1 в
своей практической работе на протяжении 1944 года допустил, как
руководитель отделения, грубые ошибки в руководстве. Имели место частые
случаи пьянства, нарушения трудовой дисциплины, ругань и грубое
администрирование, как со стороны Швеца, а также его подчиненных.
В результате плохой постановки работы отделения, отсутствия надлежащего
контроля со стороны бывшего начальника Облотдела НКВД т. Приходченко,
привело к тому, что Швец стал на антипартийный путь в руководстве
подчиненных спецгрупп.
Установлено, что т. Швецу было поручено руководить, так называемыми
спецгруппами, состоящими из бывших бандитов и участников ОУНовского
подполья.2 По поручению т. Швеца указанные спецгруппы систематически
выезжали в села Ровенского, Здолбуновского и Мизочского районов для
проведения операций. Руководителями этих же групп были назначены [лица] из
числа бывших главарей бандгрупп.
Характерно, что на проводимые операции со стороны ответственных работников
отдела ББ, как правило, никто не выезжал. Таким образом, группы были
предоставлены самим себе, что давало им возможность действовать
безнаказанно, грубо нарушая революционную законность и ущемляя интересы
честных трудящихся. Вместо пресечения и привлечения к ответственности
нарушителей революционной законности и фактов мародерства, т. Швец
пользовался услугами этих спецгрупп. Инструктаж групп проводился т. Швецом,
группы неправильно инструктировались, получая задания для выезда на
операции, в результате так называемые спецгруппы подходили огульно,
занимались изъятием у населения продуктов питания, одежды, инвентаря и
другого имущества, прикрываясь под вывеской работников НКВД, они проводили
явные бесчинства и издевательства над населением.
Так, например: спецгруппы «Моряк» и «Остапа» в ночное время явились в село
Гульча-Украинская, Здолбуновского района, где незаконно изъяли несколько
хозяйств, в том числе, под видом бандитского изъяли имущество жены

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

красноармейца Стрельчук Устиньи. В том же селе изъято имущество псаломщика
Гаврилюка.
Все это имущество изымалось без оформления документами, распределялось
среди участников спецгруппы. Установлены факты, когда через некоторое время
граждане села Гульча-Украинская опознавали свои вещи на участниках
спецгруппы в городе Ровно.
Другой «руководитель» спецгруппы Чупринский Ф.М. по кличке «Андреев»
также по заданию Швеца производил такого же рода операции. Чупринский
лично получал задания от т. Швеца о «заготовке» продуктов питания: муки,
мяса, денег и т. д. В селе Арестово, Ровенского района, было изъято 6 лошадей,
корова и другое имущество. Лошади были реализованы через участника
спецгруппы «Орла», как установлено на сумму 40.000 руб., деньги передавались
Швецу, якобы на хранение.
Кроме этого, по заданию т. Швеца участники спецгруппы завозили ему на дом в
массовом количестве продукты питания. Так, установлено, что одновременно
ему было завезено муки 5 пудов, две убитых свиньи весом до 4 [и] до 8 пудов и
другие продукты. Все это делалось, якобы под видом общественного питания для
работников НКВД.
В целях лычной наживы т. Швец также давал задание Чупринскому о
приобретении для него любыми средствами денег. Для этой цели Чупринский
реализовал на рынке двух свиней, изъятых из крестьянских хозяйств, а деньги в
сумме 2.000 рублей лично вручил тов. Швецу.3
Таким образом, эти факты подтверждают, что т. Швец, как начальник 1-го
отделения, стал на явно непартийный путь и использовал свое служебное
положение в корыстных целях, а руководство спецгруппами было, по сути,
направлено на подрыв мероприятий, проводимых советской властью в селах.
Эти действия спецгрупп, по существу, являются явно провокационными, и
здоровую часть населения использовали враждебные элементы против
мероприятий, проводимых советской властью в селах.
Исходя из вышеизложенного, бюро обкома КП(б)У постановляет:
1. За проявленную политическую слепоту и отсутствие надлежащего
руководства и контроля спецгруппами, создание так называемой «черной кассы»
при отделе ББ, личное присвоение части продуктов, имущества и денег,
награбленных у крестьян, т. Швец заслуживает исключения из партии и
привлечения к судебной ответственности, но, принимая во внимания заявление
т. Швеца, что он исправил допущение ошибки и не будет в дальнейшем
допускать их, объявить строгий выговор. Однако авторитет Швеца в аппарате
подорван и поэтому считать нецелесообразным оставлять его на работе в
аппарате НКВД Ровенской области.
2. Обязать секретаря парторганизации т. Лемец усилить массово-политическую
работу среди работников аппарата Облуправления НКВД. Добиться такого
положения, чтобы все коммунисты, а также командный и рядовой состав были
охвачены политучебой.
3. Принять к сведению заявление начальника Облотдела НКВД – т. Трубникова,
что работа отдела улучшилась.
4. Учитывая, что бывший начальник Облотдела НКВД т. Приходченко, в
присутствии которого проходили все эти незаконные действия в аппарате НКВД,
находится в распоряжении Наркомата, имеющиеся материалы довести до
сведения ЦК КП(б)У.
5. Обязать т. Лемец настоящее решение заслушать на закрытом партийном
собрании парторганизации НКВД.
Секретарь Ровенского


обкома КП(б)У підпис, печатка (В.Бегма)
ЦДАГОУ, ф.1, оп.23, спр.1689, арк.11-13.
Оригінал, машинопис.
Навпроти пункту 1 постанови дописано від руки олівцем: «Сообщено Зам.
Наркома т. Лобуренко 1/VІ-45 г.».
Навпроти пункту 4 постанови дописано від руки олівцем: «Работает Зам. Нач.
УНКВД по Полт[авской] обл.».
Примітки
1 Швець Авраам Феоктистович був затверджений на посаді начальника
відділення відділу по боротьбі з бандитизмом УНКВС Рівненської області
постановою бюро Рівненського обкому КП(б)У від 20 листопада 1944 р.
(протокол №22, п.10) (ДАРО, ф.400, оп.1, спр.20, арк.82).
2 Станом на 20 червня 1945 р. у Рівненській області діяло 49 спецгруп
чисельністю 905 чол. (Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-
1953. – Т.2. – С.463).
3 Спецбоївка Рівненського УНКВС в кількості 80 чол. під командуванням
П.Чупринського вночі 14 липня 1944 р. була закинута до Передільського лісу
(район х. Новосілки), з метою «вилучення СБ, господарчих, зв’язкових банд УПА,
будучи в формі бандерівців». Спецбоївка була прийнята за підрозділ УПА і
блокована 15-16 липня 1944 р. силами 207 особливого стрілецького батальйону
17 стрілецької бригади внутрішніх військ НКВС, що дислокувалась в м. Дубно.
Після захоплення і перевірки «банди», їй повернуто зброю (легкі кулемети,
автомати, гвинтівки) і відпущено. Заступник командира 17 сб підполковник
Бромберг у донесенні з приводу вказаного інциденту своєму командирові
полковникові Новочихіну, зокрема, зазначив: «1. Рахую, що в результаті
відсутності орієнтовки місцевим органам, останні приймають наявність спецгруп,
як банди «УПА», орієтуючи військові частини для проведення чекістсько-
військових операцій, що може привести до збройного зіткнення і непотрібних
втрат. 2. Наявність спецгруп в районах Рівненської області приводить до того, що
частина з них здійснює незаконне вилучення продовольства й одягу (заяви
місцевих жителів). 3. Бажано, щоб органи НКВС більш правдоподібно
орієнтували військові частини про наявність банд, цим самим виключаючи
безцільне використання військ» (Сергійчук В. Український здвиг: Волинь. 1939-
1955. – К., 2005. – С.483-485).
[
forum.milua.org

]
Джерело:
http://forum.pravda.com.ua/read.php?10,208972889,208972889#msg-
208972889

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

А можна якимось чином закінчення війни з Німеччиною - 21 січня 1955 року - пов"язати із подіями навколо УПА?

 

Re: Спецбоївки НКВД під виглядом УПА

Десь колись щось було ...
Добрі люди, правда, намагалися знищити, але "рукопісі нє горят"!
1944-1945 роки:
http://deratisator.livejournal.com/6331.html
http://deratisator.livejournal.com/7752.html
http://deratisator.livejournal.com/8824.html
http://deratisator.livejournal.com/9078.html
http://deratisator.livejournal.com/9817.html
http://deratisator.livejournal.com/10438.html
http://deratisator.livejournal.com/11351.html
Ну, а далі, аж до самого завершення боротьби покоління 40-х років.