Потрохи почав досліджувати місце,де знайшов перстень. В процесі попався бронзовий перстеньок,гарна накладка . Та епоха,що й перший перстень. А от нежданчиком вивалився малесенький кельт,шо лежав всередині пластинчастого браслета. Щоправда з втратами,патина неважна,але маєм те що маєм.
Дощ падав півтора місяця,закінчився.Нарешті вибрався я в ліс згадати як МД в руках тримати. Ліс біля хати ,де ходив сто разів,коли йшов з однієї лінії окопів на іншу поліз якимись корчами і зачепив гаманець Польщі міжвоєнної. Порадувала монета 2 злотих 1925 року,причому,зверху була нікелева 50 грош,поки її не витягнув,доти високого сигналу не було.
Стан польського срібла вражає. Помив монетку,сфотографував.Кілька дрібних подряпин,які видно на макрозйомці.
Перший результативний вихід в 21му році. Хрестик з ликом,іконка,п'ятипала фібула. Ще один хрестик і ремінне закінчення напарника.
З одного. На п"яти полях ,куди заїжджали до того,ходили брати по нещастю.То ми навіть не виходили з машини. А це заскочили перші після того,як техніка зашкородила переорку осінню. Тому щось трохи й насмикалось.
Вітаю друзі. Довго тут нічого не виставляв. Коли почалась війна то було не до прогулянок,але осінню 22го таки поїхав,щоб хоч трохи переключитись. Намотали тоді купу кілометрів і нічого,на останньому полі була стерня,вечоріло, вискочив з машини,походив хвилин 10 по краю,нічого крім мотка дроту. Через тиждень знову виїхали,перед початком пошуків хотів викинути шмурдяк з підсумка,напарник з криками мене зупинив,каже що той моток то браслет. Дійсно,плуг розмотав трохи срібний черняхівський браслет. Срібний дріт намотаний на бронзову основу. Віддав в реставрацію, така краса. Обведено на другому фото ділянку,яку реставрували.
Був цікавий вихід - приїхали на поле в суботу після обіду, частина поля уже слід в слід. Пішов вище,на першому сигналі золоте кільце ЧК,зігнуте. Походив ще хвилин десять і дощ як з відра. Втік в машину ,перечекав,пішов далі,зразу гирька КР і денарій на першому проході. І зразу друга злива,то втік,бо не факт що виїхав би з чорнозему
Цілий тиждень робота,в наступну суботу знову після обіду вирішив поїхати добити,хоча надій особливих не було. Пішов полосою від слідів камрадів до своїх слідів з попереднього разу. Зразу сигнал,фрагмент хрестика КР, п'ять метрів сигнал - денарій,ще п'ять метрів - ще один, метрів десять - блиснуло жовтим - зігнуте скроневе кільце,ще п'ять метрів - лунниця,розвернувся і зразу іконка. Це все за 25хв. І портал закрився. Був ще хрестик під кінець.
Вихід коли не було нічого цікавого,але ситуацію врятувала чи то накладка чи гудзик з емалями явно неординарних розмірів
Останній виїзд,теж нічого цікавого,ситуацію врятував хрест київського типу,щоправда один промінь зігнутий майже вдвоє. Поїде на реставрацію і буде гарний екземпляр,стан патини і емалей супер