щось типу поліепоксидна, не зустрічалось ніякої епоксидки що витримує згинання, навіть з наповнювачами і високотемпературної, типу американських хай гір, тріщать всі. Треба передумать щось інакше, взуттєві, меблеві для м'яких меблів і т.п. Є шпаклівки для пластикових бамперів, поліефірні, ті витримують деякі рухи, не завжди витримує бюджет.
Еластичні епоксидки продають, нагуглював, хз чи правда. Мене цікавило чи цю поширену можна якось зробити гнучкою.
можна , якшо не добавляти отвєрдітеля але буде до пальців прилипати . опишить усю суть проблєми може шо толкове підкажем .
Зазвичай я мішав дуже малі об'єми, типу пару кубиків шприца, коли щось там клеїв, (підлоги в промислових масштабах я не заливаю)), просто майструю іноді, важко добавити затверджувач по нормі, але якось справлявся з перемінним успіхом. Маю ваги "ювелірні, можна спробувати по вазі мішати а не по об'єму, але знов же, мала вага, затверджувач хз чи побаче точно... Треба на виході не крихкий шар з скловолокном, міцний на сильне згинання, умовно зовні товщиною в мілліметр по дереву. Навмисно шукати спецепоксидку напряжно.
А ЕДП прийшла на заміну ЕД-20. Тільки ніфіга вона не універсальна, як заявлено. Так, вона дозволяє, на відміну інших епоксидок, варіювати співвідношенням смола/затверджувач, але... З наповнювачами типу металевих пудр стає дуже крихкою. З затверджувачем у мінімальній рекомендованій пропорції - має стати еластичніше, але вона може сохнути кілька діб, і всеодно потім липне та пачкається, і катастрофічно втрачає міцність.
Не заціпило, в селі з хозмагами туго, замовляти в інтернеті довго і лінь. Що привіз родич, те і розглядаю як варіант. Він тугий на покупку того що кажу, то типу не найшов, то типу "нашовонотобі")), вирішив не брати, своєрідний дядько м'яко кажучи.Круг рашпільний йому замовив, він вирішив шо дорогий. І хз шо йому казати без мордобоя) Крокодила нема, дракон є, ще пва eskar, але вони відлетять навіть зі стяжками. Спробую експериментально, може вийде
Якби ж то ще якісь "вводні", що то буде за конструкція, як часто перегибатиметься, рухатиметься той "сустав". Може там камерою від велосипеда можна обійтися? Фюрер протеза майструє?
Ок, поясню) Лук "команчів" сусідському малому хочу забацати, (малий не мій))), живе з дідом та бабою, може згадає колись дядька що від інтернета відірвав. Задумка ще така, щоб перебив бабині кури, щоб до мене не лізли на город)). Замість сухожиль, скловолокно з штукатурної сітки, склоровінг не шукав, він по ідеїї краще клеїться, щоб лук не тріснув, ходив довше. Вони з однієї сторони клеїли , без рога як в рекурсивних азійських, або не додумались, або не вважали за потрібне заморочуватись, доспіхів в них не було.Якось так. Треба міцна склейка до дерева, але не дубова зовсім.
ділов то , зробіть з початку простий лук , може йому не зайде , хай пограється , а потім якшо сподобається можна і індейский лук робити , ліпше арбалета шоб ні одна курка не вижила ...
Ну можна в маслі проварити (обпекти),щоб не тріскав, але не то пальто. Простий лук робив вже, переріс).
Ну можна ще з склоарматури десь 8мм, чи пвх труби прогріти сплюснути, ресору розпиляли скловолоконну чи залізну, торсіон від запорожця і тд. Це все треба шукати ну і команчі цю х-ню не одобрили б)). Епоксидку ше якось потерплять
Треба епоксидку для товстих заливок і затверджувач пепа 100:10. Не затвердіває і має гнучкість. Але довго треба чекати.
читав десь про технологію луків що англіки робили, років 200 тому, пуляли вони далеко і точно, а епоксідки там німа, не завезли в аврору. Воно також слоєне. Та і не тіко у них аврора на переобліку була.
Англійські луки не слоєні, зазвичай з тиса під 2 метри, основна перевага швидкість виробництва , масовість та легка експлуатація і на тому все , клеїли ріг іноді на кінці лише для того щоб тятива не рвала деревину, ріг не працював як пружина разом з сухожиллями як в монгольських луках, яким англійські поступаються по факту, хоч ті і маленькі. Ті треба було рік робити, англійський за дні. Та з акації непоганий плоский , зробити можна швидко, прям з сирої. Живіт лука прожарюєтьсянад вогнищем, спина ні, і все це під час прожарки пензликом маститься олією, вона витісняє вологу з деревини, робить лук не крихким.