Пісні, вірші та проза на тему Російсько-Української війни

Коли запала тиша на землі, Європа тішилась, отримавши свободу, Та довго ще вела важкі бої Маленька армія великого народу. Їх не вітали сурми й барабани, Втирала мати очі рукавом, Ішли безвусі хлопці в партизани, Аби не жити на своїй землі рабом.
Боролись наші прадіди й бабусі
В запеклій нескінченній боротьбі,
Бо кожен знав, що неодмінно прийде
Час миру на українській землі
І кожен знав, що орденів не буде,
Що обеліски ще не скоро їм поставлять,
Що обіллють помиями і брудом
За тридцять срібняків їх рідні браття.
І кожен чув, як стукотять вагони
Через мости небачених річок,
Сибірськими снігами ешелони Дружин,
Батьків і навіть діточок.
І кожен бачив як горіла рідна хата,
Хоча по радіо скінчилася війна,
І сивого з медалями солдата,
Сп'янілого від крові і вина.