Пісні, вірші та проза на тему Російсько-Української війни

ЛИСТ ДО СОЛДАТА
Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш,
Я просто дівчина, живу собі як всі,
В моєму місті тихо, не стріляють.
Але війна торкнулася душі!
Чому пишу тобі? Бо серце просить,
Бо я так звикла і вірш, що на душі,
Я викладаю на листі!
В моїй країні сльози, біль і розпач,
І так нестримно пишуться листи.
Ти зараз там на сході України,
Душею б’єшся на передовій.
Там дуже страшно, постріли лунають,
Та не здаєшся ти, ідеш вперед!
Ідеш у бій і остраху не маєш!
Ти борешся за волю України,
За незалежність та її життя,
І за майбутнє кожної людини,
А серед них живу і я!
Ти тільки повернись, благаю, чуєш?!
Ти не лети далеко в небеса!
Бо тут на цій землі тебе чекають
Батьки, родина…Вся сім’я.
І вся країна молиться за тебе,
Щоб швидше повертався ти живий,
І я також щодня молюся небу,
Аби в моїй країні настав мир…
Я сподіваюсь ці рядки почуєш,
А може прочитаєш у листі
Я дякую тобі за те, що захищаєш
Мою країну… Дякую тобі!

 

"ПЕРЕМАГАТИ"
А правда в тому, що втома
Нас не поверне додому.
Не довіряй тут нікому!
Перевіряйте ікони!
Де там крапки і коми,
Тут білі тапки і кома.
Ті відзнаки й дипломи
Не є розгадкою «хто ми?»
Хто б не питав : «хто тобі будував?»-
Не повірить дивам і тобі, бо «диван»,
Не потрібен і вам, хто тоді поливав.
Не потрібен і нам :
- Хто?
- Хто тоді зневажав!
- Хто?
- Хто себе там продав!
- Хто?
- Хто у спину ножа, хоча братом своїм він тебе називав!
Хто тут свій - вчись впізнати!
Хочеш в бій? - вмій програвати!
Сльози на очах? - нічо страшного!
Бо тут кожному своє і всі народженні для свого!
Для свого!
А я народжений перемагати!
Перемагати!
Давай не стій! Давай у бій!
Навколо цілий світ належить тобі!
Давай не стій! Давай у бій!
Чисте сумління!
Урочисте спасіння!
Народився ти тінню-
Наберися терпіння!
Битись, загубитись, коли йдеш, а брехня по коліна!
- вчитися і вчитись!
- Забудь! Це війна покоління!
Тебе не побити! Тебе не втопити! - тепер ти воїн.
Дайте допити. Тебе не спалити! Тебе не спинити! - тепер ти воїн.
Хто до ранку, хто - на лавку! Став ставку бой!
Тебе не спалити! Тебе не втопити!
Тепер ти воїн!
Хто тут свій - вчись впізнати!
Хочеш в бій? - вмій програвати!
Кров на губах? - нічо страшного!
Бо тут кожному своє і всі народженні для свого!
Для свого!
А я народжений перемагати!
Перемагати!
Давай не стій! Давай у бій!
Навколо цілий світ належить тобі!
Давай не стій! Давай у бій!

 

Мы снова отправляемся туда,
Где гибнут наши воины ежедневно,
Там каждый день идут тяжелые бои
И молодым и опытным очень.
Грузимся молча в кузова,
Шутим и курим сигареты,
Не все домой вернуться живые,
На каждого из нас в смерти свои ставки.
Проверяем - все ли мы взяли:
Разгрузка, броник, флаг и патроны,
Шлем, гранаты, рюкзаки надели,
Впереди ждут поединки.
Жены провожают и матери,
Сыновья и дочери, родные, капелланы,
Дадим мы отпор проклятой той орде,
Кто-то выкрикнул: «Ты дождись любимая!» ..
28.02.21. Илья Манченко - «Учитель»