Пісні, вірші та проза на тему Російсько-Української війни

Цікавий факт
Українців визнано найспівучішою нацією, яка створила найбільшу кількість народних пісень у світі - близько 200 тисяч. Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, які створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу. У фонді України знаходиться 15,5 тисяч пісень. На другому місці - з кількістю 6 тисяч народних пісень - перебуває Італія.

 

До дня незалежності віршик .

СЬОГОДНІ Ж У НЕНЬКИ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ! З 31 РІЧЧЯМ, ЛЮБА

Київ
- Альо, а ніхто не забув, що скоро мамин день народження?
Одеса
- Я шо такі да, похожа на скліротічку ? Канєшно помню !
Херсон
- Я хочу до мами на день народження ! Але ще не знаю,чи зможу ...
Київ
- Зможеш. Я зміг і ти не гірший !
Донецьк
- А мене, що знову не кличете ?
Одеса,з іронією
- А... Кармілєц ...
Донецьк ,знічено і винувато
- Ну ляпнув дурницю, то що - вічно будете нагадувати ?
Харків
- Ну єслі б кой хто не ляпав дурниці, то може над деким і ракетами не ляпало б...
Вінниця повернувшись до Донецька
- А як же нова мамка, до якої ти втікав ?
Донецьк зітхає.
Луганськ
- Скільки вже можна докоряти ? Я навіть паспорт український, майже склеїв !
Тернопіль
- Дайте я тому сєпаратісту у писок парадичкою вріжу !
Київ
- Тихо, розходилися,як маленькі. Що ви срач розвели , між собою, наче у вас росіяни живуть ! То який подарунок мамі зробимо ?
Крим
- Я можу салют. У мене останнім часом, здорово гарно салюти виходять!
Чорнобаївка :
- Ой, тримайте мене шестеро! Що ти у тих салютах тямиш !
Буча
- Я квіти подарую. У мене тут цілі поля соняхів. По ходу, ті придурки,таки клали у кишені зерна !
Львів
- Я мамі зроблю ранкову каву. Міцну. З шоколадом .
Київ
- Окей, тоді з мене торт до кави !
Одеса
- А я подарую мамі усмішку. І новий анекдот. До речі ,ви чули новий анекдот про те як Путін і Шойгу...
Біла Церква,нервово перебиває
- Та осточортіли твої анекдоти про те Шойгу ! Я їй пісню подарую.
Маріуполь
- Я мамі молитву і віру подарую. Вибачте, що так скромно , але мої ( схлипує ) тепер по всій Україні. І вони вірять і моляться, як ніхто !
Київ
- Нічого, братику... Все буде Україна. Наступного дня народження ти їй знаєш який класний подарунок зробиш - відродишся !
Маріуполь ,замріяно
- І діток по моїх вулицях у візочках будуть катати ...
Одеса, розчулено
- Ага... І на моїх пляжах, наступного року ,буде повно людей...
Київ
- І всі повернуться додому ...
Бахмут, гірко зітхаючи
:- Не всі... Але я їх всіх запам'ятав ! Чесно !
Крим, тихенько ,тонким голосом
- А може, я мамі на день народження моста того,ну, ви ж зрозуміли ?...
Всі хором
- Цить! Сюрприза зіпсуєш !
Слава Україні!

 

Історія створення цієї пісні є для мене вельми пам’ятною. Вона народилася в ніч на річницю Незалежності 2014-го року на окупованій Луганщині. Це була моя перша пісня рідною мовою.
З висоти сьогоднішнього дня вона видається трохи наївною, бо тоді ще ніхто в світі не знав, що чекає на нас, яким буде день прийдешній. А попереду був Іловайськ, героїчна оборона ДАПу, Дебальцеве і 24 лютого 2022-го…
Сьогодні з’явилося безліч віршів і пісень, присвячених нашій боротьбі, бо зараз війна постукала у двері кожної української хатини. А тоді, вісім років тому, для багатьох вона була ще десь далеко і видавалася якоюсь дивною. В моє ж життя вона прийшла навесні 2014-го, тому ця пісня стала історично однією з найперших, написаних на війні.
Усі вісім років, перебуваючи в окупації, я мав мрію, аби вільна Україна колись почула ці прості рядки невідомого Сашка із забутого Богом і людьми провінційного донбаського містечка, де не лунає жодного слова рідною мовою. І раптом зрозумів, що можу не дожити до того благословенного дня, коли над моїм містом запалахкотить рідний прапор, і ці рядки навічно згинуть, навіть не торкнувшись людської пам’яті.
Тож почуй мене, Батьківщино, від імені всіх патріотів окупованого українського Донбасу я звертаюся до тебе у цей історичний день. Пам’ятай: попри нелюдські випробування багаторічної окупації й гіркоту недолугого узагальнення зі зрадниками-"лугандонами", ми залишилися вірними тобі, не схилилися у покорі перед ворогом, не стали на його бік. Ми боремося чим можемо і як можемо, і попри все віримо у Перемогу – так само, як вірили у неї вісім років тому, коли була написана ця пісня.

НАЦІОНАЛІСТИЧНА (АНТИМОСКАЛЬСЬКА)

Коли горе прийшло в нашу хату,
Коли серце стискають жалі,
Я склав пісню, щоб всім заспівати –
Ви почуйте її, москалі.

***

Хай живе наша рідна держава,
Всі сини і всі дочки її,
Що в лихую годину повстали,
Щоб розбити вас вщент, москалі!

Нехай стигле колосся пшениці
На просторах безкраїх ланів
Не впаде під ногами ординців,
Хай не топчуть його москалі!

Хай сади солов'їні буяють,
І квітують весняні гаї,
Хай лелеки додому вертають,
Забираються геть москалі!

Хай розквітне повсюд наша мова,
Щоб весь світ взнав, що ми – не німі,
Аби силою рідного слова
Проклянути вас всіх, москалі!

Хай пісні українські лунають
В кожнім місті і кожнім селі,
Душу щирим теплом зігрівають,
Коли виженем геть москалів!

Хай бринить вічне слово Тараса
В нашій вольній і новій сім'ї,
Хай пала в кожнім серці й не згасне,
І хай чують його москалі!

Хай під банею кожного храму
Вічно лине молитвений спів,
Хай ікони святими щитами
Боронять Русь від орд москалів!

Хай живе дух козацької слави
На величнім прадавнім Дніпрі,
Хай навіки Господь буде з нами,
І хай знають про це москалі!

Хай повстануть полеглі герої,
Будуть в Царстві Небеснім живі,
Що Вкраїну прикрили собою,
Аби в пекло пішли москалі!

Хай мине час скорботи й тривоги
На моїй українській землі,
Хай настане свята Перемога,
Нехай згинуть усі москалі!

24.08.2014, м.Брянка, Луганська область.

Слава Україні! Смерть московським окупантам!

 

.

 

.

 

Я б хотел, чтобы враг тебя бил до конца,
Чтобы он не жалел ни гранат, ни свинца,
Ни зарядов, ни пуль, ни железа, ни мин,
Чтоб ревел в его танках весёлый бензин,
Чтоб блуждал ты, как зверь, по дорогам глухим
И вдыхал, словно суслик, отравленный дым,
Чтобы твой же солдат, беспощаден и дик,
Насадил бы тебя на затупленный штык,
Чтобы, узкий твой череп о камни дробя,
Твой же танк, как змею, переехал тебя,
Чтоб тебя, наш незваный, негаданный гость,
Вбили в землю, как в стену вбивается гвоздь.
О, тобою одним опозорен наш век!
Стыдно мне, больно мне, что и я человек,
Что есть камень, железо, дубина и нож -
И по-прежнему ты невредимым живёшь.
(с) Домбровский Юрий Осипович

 

Хлопці з передової, навіть під час короткого відпочинку, не втрачають почуття гумору...
Придумали свою військову молитву по відспівування москальноти!
Обережно, у цього шедевру, є трохи не нормованої лексики!

 

Відео про останні події, просто до мурах...

 

.

 

Наче Тарас Шевченко з неба споглядає, як наші воїни боронять Україну...
Навіть природа матінка нам допомагає!
Слава Україні!

 

Гарненько

 

Сильний народе!
Нація Героїв, патріотів, найщиріших людей - Ви найкращі! Перемога зовсім поруч, залишилось ще трішки! Не опускайте рук, благаю! Не втрачайте віри та надії! Зараз як ніколи, ми маємо бути сильні духом, єдині мрією, натхненні нашими Героями, змотивовані спільною метою! Ми виборюємо свободу, мир заради майбутнього наших дітей і світлого майбутнього нашої рідної неньки-України!
Смерть ворогам!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!
Все буде Україна!

 

Козацькому роду, нема переводу! Зі Святом козаки та козачки!

 

Вірш "Моя Армія" від найгарніших дівчат військових ЗСУ...

 

Відео вірш "Смерть російським окупантам!"