"Павшие в июне сорок первого пограничники не могли знать"

Оце по нашому

 

Ну еще местные решили продать землю и повысить пенсионный возраст для граждан.....И кучу разного другого...

 

Это кого Вы там зарезали? Или так, пугаете....

 

Что значит "уже"?
Буржуазно-фошьіцкая Польша, как всем известно - "уродливое детище Версальского договора", разлетевшаяся, как гнилая телега. Такая же 404, как и Беловежские детища.

 

Так суверенитет же. Или вьі в єтом внезапно усомнились?

 

Нужно признать, что Запад использует создавшуюся (читай созданную) ситуацию вокруг Украины в своих целях, и видимо прошедшее с начала конфликта время еще слишком малО, что бы все получили от своих хотелок полное удовлетворение.
Но мы ждем, надеемся и верим.

 

Ох, чего-то я вспомнил Чехословакию в 1968 г. ........

 

Увы, так повелось, кто кого может - тот того и гложет. Обглодал соседа с выгодой для себя - честь и хвала, а ежли и землями при этом прирос - вуаще крас-с-авчег. Ну а когда вторым концом той палки, что о двух, да нас по хребтине - тут законно великая народная война.
Но это не отменяет нашего с Вами права давать собственные оценки как происходившему ранее, так и сегодняшним событиям.

 

На час опередили...

 

як в сраку громодянська війна?! з 1917 по 1924 рік були перші визвольні змагання. припиніть тягнути сюди оте гімно з капапопєдії. ще б підручник по історії есесерії почали тут наводити як історичний документ. тьху.

 

так напышить пидручнык.
А то й прочитать нема вже де...
Все поганое и не правильное...
Будем читать пивные этикетки и бигборды. Може там чего то написано про змагання

 

ви і зараз непогано це читаєте та сюди цитати тягните. то нащо вам той підручник?

 

Та да Сами как то решим : чего читать , а чего не читать...

У Вас в Галиции и своей "ваты " предостаточно ....
Дебилу 25 лет , г. Львов

......

З деяких пір події українського політичного життя викликають у мене почуття неусвідомленої тривоги і приреченості. Ніби я стою на палубі «Титаніка», вже зіткнувшимся з айсбергом, і хоча лайнер ще на плаву і зберігає цілком горду поставу, відчувається, як стогне і здригається палуба від колосального потоку крижаної атлантичної води, що рветься у пробоїну, і години прекрасного розкішного пароплава вже полічені. Почуття це загострилося, коли я прочитав інтерв’ю першого президента України Леоніда Кравчука агентству «УНН» і зрозумів, що найстаріший і найдосвідченіший український політик стоїть десь поруч на спардеку «Титаніка», і його думки про те, що «Україна близька до розпаду, оскільки вже втрачає території » і що " ... жоден з попередніх президентів нічого не зробив для зміцнення єдності країни «, повністю збігаються з моїми.

Необхідно додати, що Леонід Макарович озвучив свій коментар 22 січня, у день національного свята Соборності України, що знаменує історичне об’єднання Західної і Східної частин країни у 1919 році, яке послужило прологом до створення української держави в його сьогоднішніх кордонах. Цій обставині, напевно, були раді жителі центральної і східної України, що умить отримали солідну територіальну надбавку, але для Галіції і Буковини, з коренем вирваних з благополучного цивілізованого життя в Європі, об’єднання було наповнене швидше трагічним змістом. Наступні десятиліття тільки підтвердили цей трагізм — найжорстокіше придушення більшовиками національно-визвольної боротьби у роки світової війни, безглузді соціальні експерименти Хрущова, придушення будь-яких ознак вільнодумства у брежнєвську епоху, безкінечне затягування поясів в ім’я божевільних імперських амбіцій маразматичного керівництва — це далеко не повний перелік бід і випробувань, які звалилися на голову населення Галичини.

Збіг мого умонастрою і похмурого прогнозу президента Кравчука привів мене до неминучого відкриття: щоб корабель українства не став «Титаніком», треба позбавити його від сусідства з горезвісним айсбергом, який по суті своїй — чужий, прямо ворожий українству східно-український менталітет, наскрізь просочений російським духом. Можна скільки завгодно говорити про євроінтеграцію і кричати, уподібнюючись молодикам на Майдані: «Україна — це Європа!», але це нікого не наблизить до Європи ні на крок. Тільки ми, галичани, чиї діди і батьки народилися і виросли в Європі, чия історична пам’ять зберігає прекрасні спогади про спокійне життя у містах, що несуть відбиток прекрасної європейської архітектури, у багатих охайних селищах, серед доброзичливих, працелюбних сусідів, тільки ми можемо з упевненістю сказати про себе : «Ми — Європа!». Галіція, будучи частиною України-Русі у вигляді Галицько-Волинського князівства в епоху раннього середньовіччя, ніколи не була частиною Російської імперії, і значно менше, чим інша Україна знаходилась у складі Радянського Союзу. Галіція зберегла у чистому вигляді дух істинного українства, і її жителі говорять на сьогоденні, не зіпсованій русифікацією українській мові, на відміну від депутатів і київських чиновників, що говорять на «мові» з відразою, долаючи нудоту, і з полегшенням переходять на російську. Наша греко-католицька церква щасливо уникнула диктаторського гніту ортодоксального російського православ’я, пройнятого ідеями імперського мілітаризму і украй консервативного у буденному житті. Тому ми, Галіція і Буковина, будучи ідеологічним і духовним центром українства, і є справжня Україна, гідна по праву зайняти історичне місце у ряді цивілізованих націй європейського континенту.
У ці трагічні дні, коли Україна з крайньою напругою сил веде важку, кровопролитну війну ( не потрібно лицемірити і ховатися за формулюваннями АТО, ЧП і так далі — це справжнісінька війна) на Донбасі, ми повинні запитати : «По якому праву люди з далеко не українським походженням Вальцман, Гройсман і Сеня Сайентолог ( у бабусиному дівоцтві — Бакай), а також харківський вірменин Аваков і випускник інституту червоних шпигунів Наливайченка кидають у криваву донбасівську м’ясорубку колір галіційській молоді, винищуючи тим самим кращу частину генофонду істинного українства?». Ви подивіться зведення бойових дій і переконайтеся, що серед поранених і звільнених полонених в основному вихідці з карпатських областей, але абсолютно немає представників того ж Харкова, Дніпропетровська або Одеси. Поясніть, за які ідеали повинні битися і віддавати свої життя галіційські парубки? За єдину, неділиму Україну? Але її вже немає, вже бездарно втрачений Крим, вже палає вогнем Донбас і, з урахуванням непримиренності сторін, погасити це полум’я, мабуть, можна тільки шляхом повного знищення всіх учасників конфлікту або за рахунок втручання провідних світових гравців — США і Росії, чого доки не передбачається. Пора, нарешті, зрозуміти, що конфлікт цей — не локальне розбирання за пріоритет у діленні копійчаних муніципальних бюджетів, а зіткнення цивілізаційного характеру, і вражений бацилою українофобії Південний Схід вже ніколи не буде повноцінною частиною унітарної української держави. Звичайно, при цьому і мови бути не може про те, щоб подібне утворення на будь-яких правах стало членом єдиної європейської спільноти, і ми, убивши два десятки років на безплідні очікування європейського раю, ще невідомо скільки десятиліть повинні будемо топтатися як грішники біля воріт Святого Петра, зробивши заручниками цього очікування вже своїх дітей і онукі

Але якщо це так, а це, на жаль, так, то для нас настав час, щоб з всією визначеністю сказати Києву — всі роки незалежності ми — жителі Галіції і Буковини, прагнули об’єднати українців у розумінні здорових основ українства, гордості за високі прояви національного духу і досягнення національної культури. З гіркотою і жалем ми бачимо, що наші зусилля виявилися марними, добрі спонукання наштовхнулися на злу волю ксенофобів, і не наша провина, що це привело до кровопролитного конфлікту. Центральна влада, як справедливо зазначив президент Кравчук, нічого не зробила для ліквідації проблеми і об’єднання країни. У цих умовах ми заявляємо: наша позиція — заради збереження генофонду нації і здорових коренів українства, Галіція і Буковина у складі Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської і Чернівецької областей повинні оголосити про створення самостійної держави з проведенням державного кордону по лінії нинішнього адміністративного ділення і просити європейські держави про дипломатичне визнання в якості Галицької республіки, а у разі приєднання Рівненської та Волинської областей, де високий відсоток аналогічного настрою, відповідно, Галицько-Волинською республікою. (Це, до речі, дозволить вирішити проблеми з енергопостачанням регіону за рахунок потужностей Рівненської АЕС).
Цей заклик ні в якому разі не повинен розглядатися як спроба сепаратизму, навпаки, це — початок шляху до реальної євроінтеграції, за яким може піти і решта України, якщо дозріє духовно для сприйняття європейських цінностей. Наш обов’язок — не дати принести у жертву основи українства заради кривавої авантюри, затіяної київською владою на догоду амбітному і ненаситному клану олігархів. Потрібно позбутися важкого, обтяжливого причепа у вигляді чужих нам по духу регіонів, що гальмують справу євроінтеграції, і вступити у сім’ю європейських народів, очищеними від проклятого радянського минулого


Для цього сьогодні дозріли всі умови. Заклики до відділення і створення самостійної держави звучали неодноразово, у 1994, 1999, 2007, 2010 рр., але носили швидше декларативний характер, будучи тактичними гаслами у політичній боротьбі проти «донецької мафії» і використовувалися для того, щоб загрозою територіального розпаду обложити прибічників Януковича. Тепер ми можемо перевести ці заклики у практичну площину. У нас є масовий громадський рух — Європейська Галицька Асамблея, є ряд інтелектуалів, що становлять ідеологічне ядро цієї організації, — Володимир Павлів, Орест Друль, Богдан Панкевич і Ігор Мельник. Є оформлена політична сила — партія «Самопоміч», що зробила крок з нульової відмітки відразу на третє місце на виборах у Верховну Раду, і є, нарешті, її визнаний лідер — мер Львова Андрій Садовий, який має всі необхідні якості, щоб зайняти пост вищого керівника майбутньої держави. Але головне — є політичний момент для прийняття відповідального рішення, упустивши який, ми можемо зіткнутися з хаосом, знищенням державності та винищенням нації. Протаранений український «Титанік» піде на дно, не отримавши жодного Оскара.
Політичне обличчя нової держави має бути визначено вже у перших державних актах і конституції — демократична форма правління, визнання європейських цінностей у якості громадського пріоритету, демілітаризація, відмова від масштабних збройних сил, неприєднання до військових блоків і вічний нейтралітет, запорукою якого міг би стати Договір про колективну взаємодопомогу з сусідніми країнами: Польщею, Угорщиною, Чехією та Австрією. Звичайно, учасником такого договору повинна б стати й Україна, але цьому, швидше за все, завадить неминуча негативна реакція у Києві на відділення Галичини. Нервова реакція влади, навіть у самих крайніх проявах, не повинна нас лякати, бо подолавши її, ми зміцніємо як самостійна нація і прокладемо автобан в Європу для тих в Україні, хто проявить до нас співчуття і розуміння.

Супротивники галіційської держави передрікають йому, у разі відділення, швидку і неминучу економічну смерть. Економіка, дійсно, має ряд проблем. Регіон не багатий природними ресурсами і сільськогосподарськими угіддями, а на це багато років нашаровувалося традиційне відношення Києва до Галичини, як до милої, фольклорної, на зразок індіанських резервацій у США, околиці, не заслуговуючи серйозних вкладень у розвиток економіки, що і зумовило відстале положення краю. На 2010 рік показники валового регіонального продукту у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях склали відповідно 41655, 12726 і 20446 млн.грн. (Харківської і Дніпропетровської областей −65293 і 116 136 млн.грн. Відповідно). Регіон давно є лідером за кількістю гастарбайтерів, які виїжджають на роботу у країни Західної Європи. Аграрний сектор виробляє близько 3% загальноукраїнської продукції, на жаль, природні умови заважають подальшому розвитку цієї галузі.
Але, з іншого боку, Галіція має і безперечні переваги — геополітичне розташування у центрі Європи, розвинена транспортна інфраструктура, що включає трубопровідні і електроенергетичні магістралі, можливість розвивати харчову, паперову, електронну промисловість. Розвиток гірничо-лижних курортів, етнографічного і екологічного туризму може стати справжнім трампліном економіки. Нам необхідно врахувати досвід прибалтійських республік і інших малих держав Європи по будівництву незалежних економік, виділити ключові галузі, які можуть стати основою якщо не процвітання, то стійкого розвитку, довести їх інвестиційну привабливість для західних партнерів і забезпечити оптимальне фінансування, щоб створити міцний фундамент економічної самостійності.
Нам буде дуже важко на першому етапі, але всі нові держави народжувалися у муках, а на нас лежить історична місія — зберегти нашу маленьку Галіційську Україну в ім’я майбутнього Великої України


П.С. Вы как то дома там опредилитесь с биомассой чего она хочет ... , а потом и Нам подскажите . Мы уж как то Сами ...

ГЫЫЫЫ Галиция .... це шо ??????

 

Но, в «Галіциі» завжди було дофіга вати. Ото як Майдан був - вся «Галіцийска» вата туди й поїхала. А потім гинула за свої погляди і переконання. А на рахунок того, що «ви уж как-то самі» - та то само собою зрозуміло. Данбас уже показав, як він «как-то сам». Правда, незрозуміло тоді, чому кров'ю «Галіцийская біомаса» харкає & чому діти своїх батьків тут ховають. Про данбаскормітсвюстрануігейропу ми знаємо.

P.S. А взагалі - вам тупо нафуй треба йти (мається на увазі тим, хто «как-то сам»), бо занадто толерантні до вас люди. А треба не так, бо єдина мова яку розуміє данбас - груба сила.

 

А Вы Моему Зяту это раскажите ... в акурат на паску привезли / мертвого/.
Та братьям Моим - они щас в АТО - воюют.
Я комисован. С военкомата выгоняют уже / прийду еще сказали в дурку положат/...
Это то что Моей семьи косается.
Ну да Своя Галицийская рубашка ближе к телу.

А Мы так себе рядышком стоим..............

 

То всьо супер, але поки в голові змін не буде - толку з того всього рівно 0.

 

уже

 

Возможно приведенная Вами статья результат работы спецслужб....Сейчас много подобного, направленного на раскол Украины...Впрочем, сепаратизм нынче в моде...Но больше похоже на спецслужбы-генофонд нации и прочая фигня..

 

Та полностью с Вами согласен.

Просто если спикулировать солдатами / УПА , РККА , Вермахта / - кто хороший , кто плохой .
Мы окончательно потеряем все.

А спекулируют те кому это выгодно , а выгодно тем у кого нема покращень в работе.
Вы мол хохлы погрызитесь , а мЫ " поработаем".
А когда наработаются , а Мы устанем собачится.....
И опа нима того что имели....
Голи ж..пы...

 

А це дыбилизм последней стадии.....

 

Как уже ранее писал : Полностью согласен.

А вот СВЕРХ ЦИНИЗМ и Обхаркивание всего Украинского / почитайте темку про ГОС, Награды Украины/....

https://reibert.info/threads/torgovlja-gos-nagradami-na-rajberte.788957/

Вы все поймете уровень патриатизма и сознательности .

Плакать иногда хочется . просто рыдать.... от щастья и сознательности всей биомассы.....

Как можно жить , трудится , боротся за Страну .... , и такое делать ????
Лично Я отказываюсь что то понимать....

 

Ну, нада же народ, чем то отвлекать...чтобы не роптал и мысли бунтарские- голодные в голову не лезли. Принцип " осла и морковки" в масштабе...

 

Они ж там йододефицитньіе, с гугл-переводчиком.

 

А шо такое? При предьідущей московской власти доллар бьіл по 0.66 и квартирьі бесплатньіе.

 

Нелишним будет найти пару отличий от решения Думьі об оказании интернациональной помощи несуществующей 404?
http://www.vedomosti.ru/politics/ar...cii-edinoglasno-odobril-vvod-vojsk-na-ukrainu