Озброєння УПА

Або можливо що цей:

 

Це самозарядна гвинтівка, але варіант можливий. Дуже рідкісна зброя навіть для німців.

 

FG-42, Fallschirmjägergewehr 42

 

Ось таке фото побачив сьогодні на Фейсбуку : Іван Стегній "Шраменко", "Лукаш" - с.Черемхів із 1942 року в підпілі ОУН, а згодом в структурі СБ.
«Шраменко», весною 1944 року перейшов у відділи УПА, у складі яких переходив за лінію Керзона, за дорученням командування переходив з місією західний кордон, досконало володів іноземними мовами: німецькою, польською, латиною. Навесні 1945 року появився на теренах рідної Ходорівщини. На озброєнні мав пістолет, бойовий ніж, гранату, автомат ППС, шкіряну сумку та планшет. Крім псевдоніма «Шраменко», користувався псевдо «Лукаш».
Загинув в сутичці із МГБ 1947 році

А який пістоль у нього за поясом ???

 

Фроммер М37 http://i2.guns.ru/forums/icons/forum_pictures/000942/942425.jpg

 

Мені той пістоль видається довшим за фроммер

 

31 серпня 1947
зіткнення ОУН з ВВ МДБ у селі Бортники Ходорівського району Дрогобицької області (загинули 3 бойовика, у т.ч. Іван Стегній-Шраменко, Степан Леськів-Лісовик-26 років і 1 невідомий з куща ?-Рогача)
http://www.vox-populi.com.ua/rubrik...oun-upaselaceremhovacastina1avtorgorinzinovij

 

Які пістолі на цьому фото ? (я ідентифікую тільки ТТ)

 

На ППШ лежит испанский клон *Руби*,дальше за ТТ- ВИС 35 или Браунинг *Хай Пауэр*.

 

Я чекав, коли серед озброєння УПА засвітяться франко-іспанські пістолі типу "Рубі".
Французи постачали такі пістолі в польську армію, як своїм союзникам.
Ці ж пістолі згадує підпільник Зиновій Книш, під назвою "револьвери Гішпано", серед озброєння УВО/ОУН в 20-30 роки.
Наскільки я розумію, то у ті часи пістолі типу "Рубі" мали значне розповсюдження.

 

Ось таке фото опубліковане в "Літописі нескореної України". Яка зброя у повстанця зправа ???
(фото більшого розміру і кращої якості я в неті не знайшов)

 

МП однозначно. Точнее не скажу. Ствол вероятно обрезан в кустарных условиях, но возможно фото ретушировано и фрагмент его изображения утрачен при выполнении этой операции непосредственно с фотографией.

 

Мені та зброя нагадує британський STEN

 

МП з підрізаною люфою.

Кінець ствола міг бути пошкоджений, от і вкоротили. Не викидати ж імпортну машинову пістолю ))

 

Цікаво, який пістолет на цьому фото :

 

Mauser Hsc 7,65

 

Завеликий для Hsc та грубоватий по формах. На такому фото важко побачити, але ближче схож на угорський Фромер М37

 

пістолет Маузер у загиблого повстанця.
На жаль, фото кращої якості я перефотографувати не зміг.

 

У Стена ж бокове розміщення магазину, чи були й такі?

 

На ФБ-сторінці історика Дмитра Проданика побачив ось таке фото з ще одним Штурмгевером : зустріч сотенного “Калиновича” з районним провідником “Іваном”. Весна 1946 р.

 

Провідник "Жан" а не "Іван".

Кількість відомих світлин УПА з СТГ вже під 60 - https://www.facebook.com/pg/GreywolvesCompany/photos/?tab=album&album_id=1929005480650271

 

Перейшов звідки?!

 

Перейшов з цивільного життя на нелегальне положення :

"Іван Стегній, псевдо «Шраменко», був одним із керівників збройного підпілля в нашій окрузі. Походив він із заможної сільської родини Михайла та Катерини Стегніїв. Іван зростав в багатодітній сім’ї, крім нього ще було п’ятеро братів та сестер: Марія, Анна, Євдокія, Ольга та Ярослав. Після закінчення початкової школи в Черемхові Іван навчається в українській приватній Рідній школі м. Ходорів. Вкінці 30-х років, за польського правління, Іван, як і основна більшість активної молоді, бере участь в діяльності хати-читальні «Просвіта» та гуртка «Доросту». З приходом в 1939 році більшовиків продовжує навчання в радянській школі м. Ходорова. В цей період, незважаючи на комуністичну антирелігійну пропаганду, Іван з друзями організовують вертепи та коляди в час Різдва Хрестового. В 1941 році з відновленням Української Державності, в липні, Іван зі своїм товаришем Михайлом Дудою записався до Українського війська, яке формувалось в м. Ходорові. Їхнім сотником був призначений Теодор Кудли. У сотні налічувалось 178 новобранців, вона поділялась на чотири чоти. Військовий вишкіл проводили колишні старшини УГА Олександр Дудин та Іван Коцовський. Одягнуті вояки були в різні однострої, дехто перебував у звичайному одязі, але кожний з них мав на лівій руці синьо-жовту опаску з написом «Українське військо». Пляцом для муштри було обрано подвір’я Народного дому, а казармою служив будинок пекарні Федоришина. В перших числах липня відбулось вшанування полеглих січовиків. Колона українського війська вирушила маршем до братньої могили Січових стрільців, де відслужили панахиду за полеглими та відбулись урочистості. Не довго довелось розбудовувати українське військо: на початку вересня 1941 року під тиском німецької заборони з боку поліцейських структур воно було розформоване. Після цих подій Іван поступає в першу Львівську академічну гімназію, яка знаходилась по вул. Яблунівській. В 1942 році, отримавши атестат про середню освіту, поступає до Львівського медичного інституту.

Напередодні революційних подій зимою 1943-1944 років, незважаючи на клопітку роботу по підготовці збройної боротьби, Іван з друзями в час Різдвяних свят 1944 р. декламують виставу «Степовий гість». В цей важкий час вистава мала великий успіх, сприяючи патріотичному піднесенню людей. Пройде небагато часу, і більшість учасників «Степового гостя» поповнить ряди українських революціонерів, буде проходити дороги пекельної боротьби добра і зла, й не одне палаюче серце буде покладено на вівтар Свободи та Незалежності.

В першій половині 1944 року, після закінчення другого курсу медичного інституту, Іван залишає навчання і в числі своїх побратимів відходить у збройні формування УПА. Ще до відходу на терени Чорного лісу Іван працює в підпіллі Новострілищанського району під псевдонімом «Шраменко» (с)

Джерело : http://khodoriv.info/past/pidpillya...zpovidi-myhajlyny-stehnij-chastyna-chetverta/

 

...

 

Бачу штурмгевер, ППШ, МП-40 і здається -- карабін Маузера