Імхо, все ж РСЗО, можливо, до Урагана, як варіант. Якщо ця інфа допоможе: виробник цієї хрєні - ФГУП Завод синтетических волокон "Эластик", п. Лєсной, Рязанська обл., сам боєприпас скоріш за все розроблявся у ФГУП ЦНДІ Точмаш, на озброєння був прийнятий не раніше 2011 року.
Характеристики контактного вибухового пристрою ПВУ-1-1 Призначення : для комплектації малогабаритних протитанкових кумулятивних авіабомб ПТАБ-1М касетного спорядження. Складається: головна частина – п’єзоелектричний датчик цілі Г-684 та донної частини – запобіжно-виконавчого механізму Д-684-1, електронний зв’язок між якими забезпечується через металеві деталі авіабомби. За принципом дії вибухник – п’єзоелектричний з піротехнічними елементами в системі взведення та самоліквідації. Вибухник має одну ступінь запобіжника, яка знімається при вибросі авіабомб з касети за рахунок дії продуктів розривного заряду (одночасно тиск та температура) на піропатроник в Д-684-1. У випадку відказу від п’єзодатчику (реакційна дія) Д-684-1 спрацьовує від інерційного ударника або від самоліквідатора. ТТХ: Діаметр – 42 мм Довжина – 260 мм Вага – 944 г. Бронепробиття – не менше 200 мм Тип вибухника – інерційно- реакційний з електричним та механічним запуском Час самоліквідації – 20-40 сек.
Загальна будова 9Н210 1 – Перехідне кільце; 2 – кільце різьбове; 3 – кожух; 4 – прокладка; 5 – заряд ВР; 6 – ролики; 7 – стакан; 8 – поліетилен; 9 – пружина; 10 – товкач; 11 – ось; 12 – лопать; 13 – обойма; 14 – елемент бойовий не споряджений; 15 – прокладки; 16 – вибухник 9Э246М або 9Э246. Схема вибухника 9Э246М Вибухник складається з корпусу 149, запобіжного та ударного механізму, механізмів дальнього взведення, самоліквідацією та детонаційного ланцюга. Запобіжний механізм служить для забезпечення безпеки вибухника в службовому поводженні, при пострілі та на траекторії польоту до моменту взведення. Механізм складається з стопору 157, жорсткого запобіжника 156, пружини 147 та движка 144. Ударний механізм призначений для забезпечення спрацювання капсуля-детонатора 154 при зустрічі бойового елементу з перешкодою. Механізм складається з хрестовини 153, пружини 152, ударника 148 з жалом 146 та пружини 147. Механізм дальнього взведення призначений для забезпечення взведення вибухника на траекторії автономного польоту бойового елементу в заданих межах часу після розкриття головної частини. Механізм складається з чашечки 163, стакана 159 з запресованим в нього сповільнюючим складом, стопору 157 з вишибним зарядом 158 та пружини 147. Механізм самоліквідації призначений для приведення в дію вибухника під час неспрацювання ударного механізму. Механізм самоліквідації складається з кільця 145 з запресованим в нього піротехнічним складом та ствпчиком 167. Детонаційний ланцюг вибухника складається з капсуля-детонатора 142, детонатора 141 та призначений для видачи детонаційного імпульсу розривного заряду бойового елементу. Прокладки 143, 150,155 та 162 забезпечує герметизацію вибухника. Принцип дії вибухника При польоті спрацьовує спалахувально-вишибний заряд головної частини та створюється тиск та температура, достатні для прориву чашечки 163 та запалу спалахувального складу в чашечці 160, після відбувається запалювання та вигоряння сповільнюючого складу в стакані 159. Променевий імпульс передається на вишибний заряд 158, викликаючи його спрацювання та на склад механізму самоліквідації. Стопор 157 під дією порохових газів вишибного заряду переміщується, звільняється ударник 148, котрий під дією пружини 147 переміщується зжимаючи пружину 152, до упору в хрестовину 153. Ударник 148 та хрестовину 153 від подальшого переміщення втримує ковпачок 151. Движок 144 виходить з зацеплення з жалом 146 , під дією пружини 166 переміщується в бойове положення та фіксується за допомогою фіксаторів 165, піджатих пружиною 164. При цьому капсуль-детонатор 154 розташовується з жалом 146 та капсулем-детонатором 142 по одній осі. Вибухник взведений. При зустрічі бойового елементу з перешкодою хрестовина 153, сжимаючи пружину 147, переміщується всередину вибухника, проталкуючи ударник 148 з жалом 146. Останній наколює капсуль-детонатор 142. Хрестовина 153 сприяє переміщенню ударника в осьовому направленні при зустрічі бойового елементу з перешкодою під невеликими кутами. Детонаційний імпульс, виданий капсулем-детонатором 142, підсилюється детонатором 141. У випадку неспрацювання вибухника при зустрічі з перешкодою через деякий час (110 сек) прогорає склад кільця 145 самоліквідації та променевий імпульс передається на капсуль-детонатор 142, викликаючи його дію та дію детонатора 141.
Всім доброго дня! Шановне панство, шукаю схему "Выстрел с термобарическим снаряжением. Технические условия МО.1.16.02.000 ТУ" або схему боєприпасів ВГМ-93. Більше всього цікавить вибухник, по можливості буду дуже вдячний.
Схему не нашел. Только описание. Специально для ГМ-94 был разработан целый ряд 43-мм унитарных выстрелов, включающих фугасные безосколочные гранаты, гранаты со слезоточивым газом, и выстрелы с резиновой "пулей". Для стрельбы используются выстрелы ВГМ 93 нескольких типов - газовый («курящий») с рецептурой раздражающего действия, ударно шоковый с эластичным поражающим элементом, термобарический. Термобарическая граната массой 0,25 кг (масса выстрела 0,35 кг) способна поражать живую силу в радиусе 3 м, технику с толщиной брони до 8 мм, эффективно действует по деревянным преградам и кирпичной кладке в полкирпича толщиной. Особый интерес представляют фугасные боеприпасы, имеющие термобарическое снаряжение с высокой удельной массой взрывчатого вещества к массе выстрела. Это достигнуто благодаря использованию пластикового корпуса гранаты. Такое необычное решение принято для обеспечения безопасного применения гранатомета на минимальных дальностях, исключающее поражение стрелка осколками его же собственной гранаты. Зона поражения живой силы противника фугасным эффектом (ударная волна, высокая температура) термобарического заряда имеет радиус до 3 метров, а минимальная (условно) безопасная дистанция стрельбы составляет всего 5 метров. Масса термобарической (фугасной) гранаты ВГМ-93 составляет около 250 грамм, из них 160 грамм приходятся на заряд ВВ. начальная скорость гранаты порядка 85 м/с. ГМ-94 и гранаты используемые в гранатомете Для стрельбы из гранатомета ГМ-94 применяются специально разработанные выстрелы ВГМ-94 с гранатами следующих типов: - ВГМ 93.100 - Термобарический выстрел поражает живую силу противника в радиусе 3 м от места подрыва и легкобронированную технику (толщина брони до 8 мм). Граната выстрела безосколочная, с четко локализованной зоной поражения обеспечивает эффективное действие по деревянной двери (толщиной 40мм, обитой 2-мм стальным листом) и кирпичной стене (толщиной полкирпича). Минимальное безопасное расстояние применения 5 м.
Всім доброго дня! Можливо хтось зустрічав у кращому стані, або інформацію щодо даного виду озброєння. Дякую!
Короче разобрался. Не Су-24, а вертолетній Ми-24/Ми-35. Не наш, а руснявій. Наши Ми-24 в Харьковской обл не теряли. Можно смело брать в качестве трофея или в музей.
9Н210 та 9Н235 мають однакові вибухники, які відрізняються між собою лише наявністю перехідної втулки. В іншому, будова, принцип взведення та роботи однаковий.
