а які саме тогочасні культури (часів Трипілля) Ви маєте на увазі? це по-перше, а по-друге, трипільці дійсно, мали високий рівень знань у землеробстві, бо могли прогодувати свої великі поселення-протоміста, чого на той час не вміли робити інші. Як я вже казав вище, трипільські протоміста налічували від 6000 до 25000 жителів, це по мірках того часу, мегаполіси. Так, вони виснажували землю, але "технологія" вирощування врожаю та скотарство були в них на високому рівні як для того часу, інакше б вони не змогли прогодувати стільки своїх соплемінників. Для співставлення місто Дамаск к початку I в. н.е. (це на 5000 років пізніше, ніж Трипілля) налічував лише 45 000 жителів
Не маю змоги довго кнопати на телефоні.. Рассоху читали? " Прародина русов" ? доволі змістовна і аналітична праця.
- Якщо в трипільців не було національності, тоді навіщо привязувати їх до українців? Більшість вчених відносить трипільців до вірменоїдів.Це зовсім інше ніж сучасні українців.
- Тільки тому що ці виводи робить один акредитований академік, це не значить що ідея є правильною. Можна так само знайти академіків (і їх є значно більше), що мають протилежні погляди. Базувати "концепцію" тільки тому що "я особисто так переконаний" це також не серйозно. Поки що нічого переконливого не бачу, персонально, найбільшим табу за Совка не трипільні а германські поселення (Зарубинецька культура). Якщо переписувати історію то переписувати правильно, а не під якихось смугляво-чорнявих неоллітів 10,000 років тому. Також вартує не забувати, що весь цей час Україна була прохідним коридором, чєрез яку просувалися різні племена. Виводити звязки українців вартує тільки з тими народами що вже стало осіли, останніх 1500-2000 тисячі років.
З приводу того, нащо прив"язувати трипільців до українців, якщо в ті часи ще не існувало української національності, я вже відповідав на подібне питання (див. пост #121 ). Про вірменоїдний тип трипільців та "більшість вчених" це, м"яко кажучи, є перебільшенням. Єдина більш-менш відома археолог, яка була такої думки це Тетяна Пассек, саме вона вважала, що до вірменоїдного антропологічного типу відносилися носії трипільської культури. А знаєте на якій підставі вона зробила такі висновки? Лише на підставі аналізу трипільских статуеток, на деяких з них була зображена округла форма голови, сплощена формою потилиці, різке випинання носа, спинка котрого має опуклу форму, тож вона й вирішила, що трипільці мали "вірменоїдний тип". Проте дослідження черепів трипільців геть спростували її хитку теорію і твердження Тетяни Пассек були аргументовано відкинуті такими знаними антропологами : М. М. Герасимовим (котрий відтворив зовнішній вигляд трипільців по черепам, див. малюнок), Г. Ф. Дебецем та С. П. Сегедою. Тож "вірменоїдний тип" не має до трипільців жодного відношення. Досить докладно про це можете почитати в роботі : Антропологічні риси творців трипільської культури / С. Сегеда // Нар. творчість та етнографія. — 2005. Реконструкція Герасимова по черепам трипільців
Це не "один акредитований академік" Інна Потєхіна є завідувачкою відділом біоархеології Інституту археології НАН України (пост #38) доречі, вона постійно каже "ми", маючи на увазі, що все що вона каже, це результат праці наукового колективу, а не її приватна думка, до того ж вона розповідає про те, що останні генетичні дослідження трипільців Інституту археології НАН України проводить разом з Гарвардською генетичною лабораторією. Це теж для Вас не переконливо?
Трипільську культуру, як один з найяскравіших феноменів в етноліті нашої історії, вивчають вже понад сто років. Ця древня цивілізація і досі не перестає дивувати дослідників неочікуваними знахідками. В селі Майданецькому знаходиться одне з найбільших трипільських поселень на території України. Саме там науково-дослідна лабораторія археології Університету Грінченка на чолі з Михайлом Відейком проводить розкопки трипільської цивілізації. В цій експедиції дослідникам вдалося знайти залишки трьох храмів, рештки оборонних споруд та унікальні предмети побуту. Студенти та викладачі Університету вирушили на місце розкопок і відвідали музей Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». Про зниклий світ і сьогодення археології інтерв"ю з директором заповідника Владиславом Чабанюком, археологом Михайлом Відейком та його німецькими колегами.
Під час найбільшого розквіту трипільської культури (наприкінці середнього етапу) населення на всій території її розповсюдження становило близько від 450 000 до 1 000 000 осіб, а зайнята територія — близько 190 000 км². Окремі ж міста населяли до 25 000 чоловік, при цьому вони мали площу до 450 га. На цей час найбільші міста знайдені на території сучасної Черкаської області. Свої міста трипільці використовували 50—80 років, після чого їх спалювали і жителі переходили на нове місце. Найбільші Трипільські міста, відомі на сьогодні на території України: - Поблизу с. Тальянки (3700 до н.е., до 25 000 жителів) - Поблизу с. Доброводи (3800 до н.е., до 10 000 жителів) - Поблизу с. Майданецьке (3700 до н.е., до 10 000 жителів) - Поблизу с. Небелівка (4000 до н.е., площа 300 га. Найбільше трипільське місто свого часу) - Поблизу с. Веселий Кут (площа 150 га) - Поблизу с. Косенівка (площа 120-180 га)
От только прибедняться не надо,я этого не люблю Так и хочется вспомнить "про ботинки"и приплести сюда конец цитаты"иванвасильевича". Вообщем бе-бе-бе три раза.
https://www.obozrevatel.com/society/kem-byili-predki-ukraintsev-istorik-dal-neozhidannyij-otvet.htm Вот тоже мнение....
«Корона, або Спадщина Королівства Руського» Ще 15 вересня 2017 року, у Львові, презентували нову книгу газети «День». Презентація відбулася за участю головного редактора «Дня» Лариси Івшиної й авторів газети. «Книга, що лікує історичну амнезію», – саме так позиціонують це видання його видавці. У передмові до читача Лариса Івшина зазначає, що в Україні надто довго домінувала «народницька» історіографія, в якій не було місця шляхті, еліті й загалом тим, хто своїми вчинками, моральними й інтелектуальними якостями, підіймався над загальною масою. В «народницькому» історичному міфі таким людям щонайбільше відводилась роль антагоніста, якому протистояв пригноблений «народ» або клас «трудящих». Можливо, через це, коли українцям таки вдалося відновити свою незалежність, проблема державної еліти постала в нашому суспільстві так гостро. «Наша книга пропонує принципово нову оптику для ключових подій української історії. Адже наша історія розпочинається не 25 років тому і навіть не з 1654 року, в чому намагалась переконати нас колоніальна історіографія. Книга «Корона, або Спадщина Королівства Руського» має на меті переосмислити витоки і саму природу української державності. Це наша спроба поставити надважливе питання – з якого етапу Україна починає своє «літочислення»? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм? Або ж від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? В України є своя давня спадщина. Питання тільки в тому, наскільки ми готові вступити у «права власності», – зазначає вона. Скани перших сторінок:
Це факт? Ось собі думаю - а чи реально з дерев"яними мотигами щось виснажити? Також чув, що чорнозему на той час ще не було (протоукри не тільки Чорне море розписаними петриківкою ложками викопали, а й півтора метри родючого чернозему нагноїли? ). Я чув про середньоземноморський тип. Хоча, можливо, це не заперечує. З іншого боку, фактичного матеріалу, з яким можна впевнено працювати, тобто залишків тіл трипільців - обмаль. Ще велике питання, з якого черепу Герасимов нареконструював. Бачив пліч-опліч двох к.і.н., які захистили дисертації щодо моделі будівництва трипільських жител, що суперечили одна одній. І нормально, ще докторські напишуть. Ггг, а чому тільки під неолітів? Беріть раніше - палеолітів. Пункт 7 Доктрини - свастика. Мізинська культура, теж вартий уваги феномен. Перша в світі свастика, перший у світі музичний ансамбль... До речі, днями мав нагоду спитати, чи знаходили власне Мізинську людину. Ні кажуть, достовірно не знаходили. Був зуб, але його кілька років тому загубили Проте тут виник досить цікавий парадокс. Відсутність кісток людини свідчить про те, що вони принаймні не були канібалами. Кацапи і досі один одного пожирають, авикажете
Так, чорноземні грунти формувалися в післяльодовиковий період протягом останніх 10-12 тис. років, тож в епоху Трипілля черноземи ще не були зформовані, тому не дивно, що трипільці виснажували ще не досить родючу землю, яку обробляли, щоб прогодувати свою чисельну спільноту. "не читайте перед обідом савєцкіх, перепрошую, расєянскіх газет"
«Чернігівський звір» Спойлер Науково-богословський диспут стосовно зображення загальновідомого чернігівського барельєфа ХІІ століття, відомого в колі знавців як «чернігівський звір», котрий знайшли археологи в одному з найдавніших соборів Київської Русі — Борисоглібському соборі Чернігова, заслуговує на новий виток. Цей «звір» справедливо став символом Чернігова, одначе пам’ятник в місті йому так і не встановили. Все — через «релігійні» війни. До цього часу існувала версія про те, що барельєф зображує язичницьке божество Семаргл. Одначе ніхто так і не пояснив, як язичницьке божество могло потрапити до одного з центральних християнських храмів не лише Чернігівського князівства, а й всієї Київської Русі. Існує альтернативна думка: на капітелі (верхній колоні) собору — зображення апостола-євангеліста Марка! СИМВОЛИ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ Дивного звіра з обличчям лева та з крилами було віднайдено в Борисоглібському соборі Чернігова 1948 року під час археологічних розкопок. Тоді ж радянський археолог Володимир Богусевич висловив гіпотезу про те, що «звір» із християнського храму є не чим іншим, як зображенням давньоруського язичницького бога Семаргла. Одначе виразно пояснити, як «язичницьке божество» могло потрапити до одного з центральних християнських храмів Чернігівського князівства, він так і не спромігся, вдавшись до чергових припущень. Із часом інші радянські історики та краєзнавці, підхопивши гіпотезу Богусевича, стали поширювати її у своїх працях як усталену «догму» і довершений факт, підкріплюючи її гіпотезами ще одного радянського археолога — Рибакова. Це припущення настільки укорінилося в громадській думці, що навіть після розпаду атеїстичного СРСР викликало в Чернігові справжні «релігійні» війни. Через фанатизм ортодоксального духовенства пам’ятник символу Чернігова так і не встановили, хоча й намагалися. Противники і прихильники встановлення пам’ятника досі вважають зображення «звіра» язичницьким Семарглом. А чи може бути інакше? Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило переконаний, що чернігівське духовенство, яке, апріорі, мало б знати сенс християнських символів середньовічної архітектури та іконографії, виявило у цьому питанні кричущу необізнаність. На переконання богослова, руками духовенства в Чернігові було заборонено встановлювати пам’ятник апостолові Марку — авторові одного з Євангелій. ЧЕРНІГІВСЬКІ СОБОРИ ЩЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕВИЧЕРПНИМ ДЖЕРЕЛОМ ІСТОРИЧНИХ ТАЄМНИЦЬ, РОЗУМІННЯ КОТРИХ Є ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НАШОЇ ДУХОВНОЇ ІСТОРІЇ «В християнській іконографії здавна символом святого Апостола Марка є тварина з головою лева та з крилами, — пояснює Сергій Шумило. — Царська тварина, символ могутності й сили. Крилатий лев, що майорить над Всесвітом, сповіщаючи Славу Господню, запозичений з Одкровення святого Іоанна Богослова, якому було видіння чотирьох тварин, що стережуть чотири кути Трону Господнього і чотири межі Раю, таких собі Господніх стражів (охоронців) входу до Раю». Саме так, за словами богослова, у вигляді тварини з головою лева і з крилами, святого апостола Марка зображують на багатьох іконах і досі. «На деяких зображеннях така фантастична істота нагадує дракона з головою тварини, як у Північній церкві монастиря Ліпса (908 р.) в Константинополі чи у Борисоглібському соборі Чернігова, — пояснює директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні. — Самі дракони так само досить часто присутні у візантійській християнській іконографії, а на Афоні вони традиційно зображуються з хрестом на верхній частині іконостаса». За словами Сергія Шумила, окрім лева святого Марка, на іконах часто зображують апостола Іоанна у вигляді орла, апостола Луку — у вигляді бика з крилами, а апостола Матвія — у вигляді людини з крилами (янгола). Отож на світанку християнства Отцями Церкви ці крилаті апокаліптичні тварини були витлумачені як символи чотирьох євангелістів: Марка став символізувати лев, Луку — тілець, Іоанна — орел, а Матвія — янгол. І кожен із них має крила. «Вперше тлумачення апокаліптичних тварин у вигляді апостолів подав ще у ІІ столітті св. Іриней Ліонський (130 — 202 рр.). Уже на початку IV століття святий Ієронім Стридонський (342 — 420), творець Вульгати, детально обґрунтував образ апостола Марка у вигляді крилатого лева за допомогою відповідних місць з Євангелій, — каже Сергій Шумило. — Зокрема, для св. Марка Ієронім обрав початок його Євангелія: «Голос волаючого в пустелі: «Готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому» (Мк. 1,3). — при цьому гучний «кричущий» голос в пустелі ранньохристиянські теологи пов’язували з гарчанням розлюченого лева», — резюмує зв’язковий України з Афоном. Саме так, у вигляді гарчащого лева з крилами, на думку теолога, принаймні з IV століття, прийнято зображувати св. апостола Марка на іконах, гравюрах до Святого Письма, антимінсах, Царських вратах, скульптурах і колонах храмів. «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗВІР» НЕ Є ЯЗИЧНИЦЬКИМ СЕМАРГЛОМ Сергій Шумило висловлює версію, що до Чернігова лев апостола Марка міг потрапити, найімовірніше, з Візантії або Болгарії, після Хрещення Київської Русі. «У тому, що він із XII століття прикрашав західний портал чернігівського Борисоглібського собору, немає нічого дивного, — каже дослідник. — До речі, поруч із ним зображений ще один християнський символ — орел, який на християнських іконах символізує ще одного святителя апостола-євангеліста Іоанна, — продовжує богослов. — Це лише вчергове підтверджує, що ми, швидше за все, маємо справу саме з християнськими символами святих апостолів-євангелістів». Цікаво, що на капітелі з чернігівської Іллінської церкви XII століття так само присутнє зображення лева. Присутнє зображення крилатих тварин, схожих на лева та орла, й у плетиві інших творів мистецтва давнього Чернігова. Так, вони є на уламку давньоруської ювелірної форми, знайденої 2015 року під час розкопок чернігівського княжого дитинця (керівник археологічної експедиції — Олена Черненко). Проте «чернігівський лев» з Борисоглібського собору має й певні відмінності, зокрема від «західноєвропейських співбратів». Як і в Північній церкві монастиря Ліпса (908 р.) в Константинополі, «чернігівський лев», окрім крил птаха, має тіло рептилії, яке дещо нагадує дракона. Як зазначав Сергій Шумило, зображення драконів досить часто зустрічаються у візантійській християнській іконографії, а на Афоні їх традиційно зображують тримаючими хрест на верхній частині іконостаса. Отож, на думку дослідника, символом Чернігова, як і італійської Венеції, швейцарського Лосталло, французького Жумегара та інших європейських міст, може бути стародавній християнський символ — Лев святого Апостола Марка. «У Венеції кожен мешканець міста пишається своїм символом і святим покровителем, а в Чернігові, через незнання власної духовної спадщини і наслідки комуністично-атеїстичного минулого, чомусь вважають його «язичницьким богом Семарглом», — обурюється дослідник. — Найкумедніше з того, що деякі сучасні неоязичники навіть почали вклонятися символу св. апостола Марка як своєму язичницькому божеству, — посміхається Сергій Шумило. — Я вважаю, що барельєфи з Борисоглібського собору — як крилата тварина з головою лева (образ апостола Марка), так і орел, який в християнському іконописі символізує апостола Іоанна, цілком можуть бути символами Чернігова. Орел апостола Іоанна нічим не поступається крилатому леву-дракону. Власне, саме цей Орел, імовірно, й є давнім гербом Чернігова». «ХИМЕРНІ ЗВІРІ» В ДАВНЬОРУСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ Археолог, кандидат історичних наук, куратор безлічі розкопок Олена Черненко в дечому погоджується з дослідником. «На одному з різьблених блоків Борисоглібського собору справді було зображено лева, тільки це зображення гірше збереглось. Його експонують окремо, тому про лева не так широко відомо, — каже науковець. — Утім, за іконографією можна визначити, що зображено саме лева, — характерна трактовка гриви, тіла, лап. Однак постать «звіра», яку ми всі так жваво обговорюємо, все ж таки має іншу іконографію. Хоча в будь-якому разі це — не персонаж язичницького культу», — погоджується з Сергієм Шумилом археолог. Продовжуючи тему місцевої навколоісторичної та навколокультурологічної дискусії, Олена Черненко зауважує: «Кам’яний блок із зображеннями звіра та птаха в плетиві був знайдений 1948 року в Борисоглібському соборі в Чернігові. Археолог Богусевич доводив, що звір на камені — язичницький бог-звіроптах Семаргл. Однак, враховуючи західноєвропейські (ломбардські) аналоги білокам’яному різьбленню Борисоглібського собору, сучасні дослідники вважають «чернігівське страхіття» драконом. Дракони в середньовічних західноєвропейських «Бестіаріях» (від лат. bestia, «звір») справді до нього подібні — із такою ж собачою головою, тілом змія, двома лапами та довгим закрученим хвостом (вважалось, що сила дракона — саме у хвості). У християнській символіці дракон, змій є уособленням Зла, але піднесений до гори має протилежне значення. У Середньовіччі він асоціювався з Мідним Змієм Моісея (Чис. 21:9) та Вознесінням (Ін. 3:14-15). Саме в цій якості цей образ міг бути використаним в ХІІ ст. у архітектурному декорі чернігівського Борисоглібського собору». За словами науковця, зображення дракона та птаха в плетиві зустрічається й в інших творах мистецтва давнього Чернігова. Так, вони є на уламку давньоруської ювелірної форми, знайденої 2015 року під час розкопок чернігівської фортеці-дитинця. «Можна додати ще одного звіра — зображення на срібному колті (жіноча прикраса) зі скарбу кінця ХІІ — початку ХІІІ століть, знайденого 1923 року під час розкопок у Чернігові, — продовжує науковець. — Нині ця річ зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського. Ще один химерний «чернігівській звір» — з овечою головою, тілом лева та хвостом скорпіона. Зображений він на кахлі ХVІІ століття, який знайшли під час археологічних досліджень по вул. Кирпоноса 2002 року. З приводу версій богослова та науковця власну думку висловили й представники духовенства. Настоятель храму Св. Архистратига Михаїла протоієрей Андрій Власенко: «Не варто забувати, що ранні християни взяли до своєї іконографічної системи чимало язичницьких персонажів — Орфея, Психею, Ніку, орлів, феніксів тощо. Тому чітко відокремити чисто християнську символіку неможливо. Та й непотрібно, бо всі первісно язичницькі артефакти, перетоплені в горнилі християнства, — християнські за визначенням». Відтак «чернігівського звіра» не варто боятися. Разом із тим, на думку Сергія Шумила, Орел апостола Іоанна нічим не поступається крилатому леву-дракону. Власне, саме цей Орел і є гербом Чернігова.
нашел, это не Триполье ,а чуть пораньше. немного мат прячу под спойлер. тоже про историю и ее видение Спойлер: Булгаков Булгаков -украинофоб .спорить не буду скорее да чем нет а вернее он не уркаинофоб и не укаинофил ему вообще все по цымбалам . и Сталина он не любил а больше боялся и какие-то там гипотетические симпатии к нему он испытывал потому что Сталин изничтожал старых большевиков тех самых которые принесли в Украину горе и войну и советскую власть.МАстер и Маргарита где Москву захватывает Дьявол и куражится над ней как хочет . ну да хрен с ним с Булгаковым он был морфинист и венеролог и воевал и пережил несколько переворотов и крыша у него от этого съехала . и само название "Белая гвардия" звучит иронично потому что офицеры собираются идти в Гетманскую армию правда втуне мечтая о монархе как бы..ну .А вот в Киеве снимался это долбанный фильм ,вот он по сути украинофобский, где же вы патриоты за ноги вашу мамашу ? как говорил герой романа Мышлаевский.а где ? как же вы мать вашу так и перетак позволили снимать в столице Независимой Украины украинофобский фильм ? какого хрена,а? Особенно доставляет сцена когда сердюки идут в атаку на юнкеров стреляющих в них ..убитые люди ,бьющиеся лошади ,идти конной лавой на пулеметы Вы ,сука, охерели ,совсем уже нюх потеряли ? И потом вы говорите что то там бубните про морфиниста который ..да и хрен на него .. Давайте займемся действительностью и не допустим чтобы в Киеве снимали подобные мать их так фильмы.То время один из самых драматических периодов нашей истории а сука позволяете каким то заезжим чертям снимать такой фильм ...о тля ...да у меня слов нету один сплошной гребанный мат .у себя в РФ пусть снимают что хотят но не здесь .Понимаю это запоздало но сцуко крик души ..когда "ахфицеры" сапогами со шпорами топчутся по розам . на хрен такое долбанное кино . в жопу .
