Мордор теперь "Прогрессами" салюты устраивает на 9 мая

Скажи мені чий Крим, і я скажу хто ти.

 

Свирид Опанасович

Надворі в нас п’ятниця, треба багато встигнути, щоб піти на вихідні з чистою совістю. Потому без розкачки, решітєльно і жостко приказуєм чайникам закипати, заварюєм утрені напої і строго відкриваємо фейсбук, щоб подивитися, шо там хунта оп’ять учудила і какови возможні послєдствія її чудачеств. Ітак.

Вчора многі сочли, шо дід описує собитія вокруг пана Абромавичуса нєсколько лєгкомислєнно, в опереточном стілє, без прілічествующого случаю драматичного надрива. А нєкоторі заподозрили, шо дід не любить Айвараса і не шанує його гражданської позиції. Сразу відхиляю такі подозренія: пана Абромавичуса дід шанує, щитає людиною порядочною, хунта – кака, Айварас – цяця.

Но дід привик оцінювать любу ситуацію комплексно та в некоторій історичній ретроспективі. І для аналіза собитій, тріггером яких стала героїчна фігура восходящей звезди оперної сцени України пана Абромавичуса, ми маємо взяти до рук лібретто, а помимо театрального бінокля вооружаємся мікроскопом, телескопом і... на цей раз дід, пожалуй, дістане з угла свій таінственно мерцающий лом. Бо в цьому случаї без лома нам, відімо, не обойтися. Ітак.

Рік тому, коли рухнула гривня і всі гуртом начали причитати, кричати й матюкатися дід висказав своє скромне мнєніє, шо прийшло врем’я міняти всю замусорену фінансово-економічну систему України на нову. Бо точечні ремонти тут не допоможуть. Врем’я для цього було крайнє удачне: йшла гаряча стадія войни, радикальні міри сприймалися б із поніманієм, а мірове сообщество поставилося би до такого капітального ремонта не лише сочуственно, но і готове було предоставити практичну допомогу та фінансове содєйствіє.

Шо нада було здєлать? Постійні дідові читачі пам’ятають, шо я казав. А для решти вкратце, тому примітивно, нагадаю: курс гривні залежить від колічества поступающої іностранної валюти. Откуда поступає в Україну валюта? Багаті туристи до нас не їздять, тому лише від експорту та від інвестицій. Економічна модель ім. Л.Д.Кучми образца 1994-2004 рр. себе давно ізжила, болєє того начала приносити шкоду: валютні надходження оставалися за кордоном, а олігархів заставити завозити всю валютну виручку в Україну невозможно. Не лише українських, ніяких – пример Хуйла тут весьма показатєлєн.

Шо в цій ситуації робить? Многі іскреннє щитають, шо нада жостко розкуркулити олігархов. Правильна позиція? Емоційно правильна, но на практиці неосуществима. Болєє того, сопряжонна з опасностью, шо економіка вообще рухне, поскольку замінити її нічим. То шо нада дєлать? Дід людина проста, тому полагає, шо хунта протягом останніх двох років мала кістьми лягати, а зробити все, щоб розвивався малий і середній бізнес. А каждого такого малого і середнього бізнесмена хунта мала на руках носити і всячеськи помагати проштовхуванню його продукції на закордонні ринки.

Одновременно, хунта мала на руках заносити в Україну іностранних інвесторів, всячеськи з ними панькатися і вдовольняти усі їхні капризи. Хунті треба було робити все, щоб в Україну поступали не кредити, а робоча валюта. І створити умови, щоб капітали себе чуствували в Україні максимально комфортно.

Оскільки ні один притомний інвестор ніколи не вложить серйозні гроші в країну з убитими дорогами, дід дав хунті хороший совет: хунта, строй швидкісні автобани. Бо хороші дороги й самим потрібні, а крім того це ще й красіва картінка, яка наочно засвідчила б, що хунта трудиться. А підвівши автобани до ДНР/ЛНР і до Криму можна було б остновиться, какбе намекая – давайте назад, рібята. І ще багато плюсів від дорожного будівництва, про це знають всі, хто хоть трохи цікавився історією перехідних економік.

Шо ж робила хунта? Хунта два роки жувала соплі і чухала матню не рішаючись ні на які серйозні кроки. Но жить якось нада, тому вони начали гуртом і поодинці бігати на Запад, виклянчувати там кредити, которі Гонтарєва мастєрськи орудуючи лопатою забрасує в топку, хоть якось поддержуючи курс гривні. Те ж саме, кстаті, робить Набіулліна в Росії, тільки дєньгі вона бере не на Западі, а їй дєньгі підвозять вагонами із понємногу оскудєвающих золотовалютних резєрвов РФ. Кстаті іменно поетому Гонтарєва так трогатєльно сочуствіє Ельвірі Сахіпзадовні.

Може така “модель” довго существувати? Однозначно ні. Рано чи пізно Западу надоїсть тримати хунту на іждівенії, тим більше, шо в послєднє врем’я ми чуємо в голосі западних партньоров все більше басових ноток. Дід далекий від думки, шо пан Абромавичус технічно розрахував, коли з тонущого човна хунти лучше зіскочити, шоб не замочить репутації. Скоріше за все Айвараса дійсно все дістало. Його поступок наблизить громкі затрещіни і болєзнєнні оплєухи, які хунта вигребе від закордонних кредиторів. І оті кредитори дивитимуться не на многотомні отчоти КМУ та НБУ. Сіяющий ореол вокруг 162 місця в рейтингу свободи бізнесу буде для кредіторов болєє чим достаточним аргументом для оплєух та затрещин.

Поможуть оті затрещіни хунті взятися за ум? Ні, не поможуть. Пояснювати не буду, самі все понімаєте. Скажу щас крамольну вещ – навіть тріумфальне повернення Абромавичуса даже на пост прем’єр-міністра нічого не дасть. При всій повазі до пана Абромавичуса, указаний пан тоже не переконав діда, що розуміє реальні напрямки і обсяги роботи, які стоять перед Україною в найближчій і середньостроковій перспективах. Як їх не розуміє й хунта, шо й не удівітєльно.

Тому на хунту дід покладає лише одне сподівання – не напартачити слішком сильно, і хоть якось тягнути воза. Бо бий їх чи не бий, лучше тягнути вони не зможуть. Напартачити в них тоже не получиться, хотя би в силу отсутсвія должних талантов. Бо согласіться – шоб учудити шось потрясающе і необратіме, тоже треба мати соответствующі способності. Оскільки в хунти такі способності отсутствують, дід остається спокійним та іронічно усміхненим.

Якось, півроку тому, гуляючи центром Києва, проходив дід повз клуб КМУ і, думаю, дай зайду. Подивлюся, чим там умні люди занімаються. Зайшов – а там рада з питань експорту засідає, разні умні люди сиплючи умними термінами умні вещі розказують. Многі сокрушалися, шо от по якійсь причині експорт у ЄС не росте, хотя Брюссель широко розкрив свої ворота для української продукції. А українці навіть квот не вибирають! Шо дєлать? – задавалися питанням учасники дискусії і сходилися во мнєнії, шо нада кількість виставкових заходів збільшити. І економічних форумів тоже побільше проводити. А также наладити випуск красівих буклетів про Україну і це все страшно сприятиме просуванню українських товарів за кордон. Послухав я часок і поняв, шо нічого не змінилося - при Азарові несли таку ж галіматью. Правда, один наближений до хунти умнік предложив ще й створення регіональних “хабів” для українських товаровиробників: всі дружно кивали головами, вдаючи, що розуміють значення слова “хаб”. І представляють собі як все виглядатиме на практиці.

В общем, тихенько, щоб не збивати серйозних людей з умних мислів, дід мовчки вийшов із клубу КМУ і вернувшись додому написав пост про просування продукції українського малого і середнього бізнесу на ринки ЄС. Та дав посилання на “Підручник експортера до ЄС”. А потом ще пару місяців відповідав на запитання зацікавлених громадян: як продати за кордон пару тон меду, невелику партію готового одягу приватного ательє, мебель ручної роботи та ін. Сподіваюся, аматорські зусилля діда вивільнили для Мінекономіки трохи часу на напипсання звітів, а їхні отчоти, плани і дорожні карти виглядають зараз намного красочнєє, ніж минулорічні.

Кстаті, трохи не в тему - недавно на мене вийшли солідні люди і предложили взаімодєйствіє по історичному просвещенію українців. Бо це ж таки велика біда, що великий європейський народ своєї історії не знає. А ці серйозні люди за минулий рік многоє здєлалі: провели пару конференцій, написали дуже ретельний пошаговий план інформаційно-роз’яснювальної роботи з залученням видатних істориків, телебачення, радіо і т.д. Хороша робота, молодці. Дід радіє, що серйозні люди так відповідально ставляться до такого важливого питання. Но сам дід людина несерйозна, тому просто пише і видає “Історію України від діда Свирида”. Без усяких конференцій і планів.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держимо кулаки за Надю Савченко та інших бранців, допомагаємо Армії та займаємося спортом.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас.

 

МИД Республики Беларусь: Вопрос о размещении авиабазы России закрыт. НЕ БУДЕТ БАЗЫ.

 

Хочешь стать миллиардером - стань виолончелистом!

 

Готовятся...

 

Гуго Карлович ‏
Откуда есть пошли жыдобендеры

 

дом 3

 

Виступає представник України в ООН:
- Коли князь Київської Русі – Олег пішов скупатися в річці, в нього, на березі, москалі вкрали меча.
Представник росії:
– При чем здесь мы? россиян тогда вообще еще не было!
Представник України:
- Ось! Це я і хотів почути.

 

Россия развязав гонку вооружений сама выпала из тройки лидеров | MILITARY NAVIGATOR
http://www.milnavigator.com/rossiya-razvyazav-gonku-vooruzhenij-sama-vypala-iz-trojki-liderov/
Согласно опубликованному Стокгольмским международным институтом исследований проблем мира докладу, РФ в 2015 году потратила на военщину $66.4 млрд. И, несмотря на то, что по сравнению с 2014 годом этот показатель вырос на 7,4%, она уступила свое нагретое третье место Саудовской Аравии, расходы которой составили $87,2 млрд. Первое же место по расходам привычно занимают США с $596 млрд и КНР с $215 млрд.

 

плохая однако картинка, однако он сам, как будущее недоразумение, должен уже искать схрон в кацапстанской народной республике

 

...

 

и при чём первое недоразумение уже отбрасывает тень на второе, что на заднем плане

 

сеструха его

 

интересно, куда кацапские нацгвардейцы побегут из страны ?

 

Президент москалів путін відвідав Сполучені Штати.
Після офіційної частини путін вирішив відвідати бурдель.
Натягнув для маскування окуляри, парик, вуса і з водієм поїхав у бурдель.
Швидко знайшли бордель, водій залишився чекати у машині.
Після повернення путіна водій запитує:
- Як усе було, пане президенте?
- А йди ти до біса! Всі ті суки знають мене. Я спробував з трьома, і кожен раз, я змушений був утікати, тому що ті курви мене впізнали.
- Як це !? Не може бути! Може це Вам видалося? - запитує водій.
- Ага видалося! З кожною із троьох видалася тасама ситуація. Допоки точилося прилюддя - усе нормально!
Як тільки переходили до "конкретики" ... шльондри починають кричати ...
- Put in! Put in! Put in! Put in! (по англ. "встроми мені" ....)