Медали из серии "За оборону..."

Отож..
А то присутствовал ..
Принимал непосредственное участие...

Нету такой формулировки - присутствовал..
Присутствовать можно в школе - на уроке...

 

Резонно !
А история с медалью "За освобождение Белграда" !

 

И с какой благородной целью они это сделали? Даже если бы РОА не помогла в освобождении города, дни немцев в Праге были сочтены. Маховик наступления СССР и США уже невозможно было остановить.

 

Тяжелым танковым полкам прорыва звание гвардейских давали авансом....И реактивным минометам...(это уже ИМХО, т.к. точно за них не помню)

 

Помогли русским освободить Прагу! Бойцы были отличные! Завалили немцев не слабо! Спасали местное население!!!

 

Если не сложно, расскажите! С ув.

 

Так не только им. "Ново созданные" стрелковые дивизии,например.
Хотя тема немного не об этом.

 

Понял...Умолк..." Хмелел солдат, слеза катилась....и на груди его светилась медаль за город Будапешт.." (с)...За Секешфехервар не делали....

 

Гвардейцам давалось полтора оклада, возможность после ранения вернуться в родную часть и ещё плюшки по мелочи.

 

Так и Киев обороняли власовцьі.

 

Банальность...Киев обороняли как советские солдаты, Прагу освобождали фактически как немецкая армия...

 

Но Киев-то они сдали. Без боя, опять же.

 

Не знал об этом!!!

 

37 Армия.
И Москву власовцьі тоже обороняли. 20 Армия.

 

потом была 2 Ударная и должность зам.командующего Волховским Фронтом.если верить рос.источникам то за ним самолет посылали .однако он не пожелал лететь в тыл ,но сравнивая себя с генералом РИА Самсоновым стреляться не стал.

 

А надо было? Помнится Паулюс тоже...не очень...

 

стреляться? да нет .но самолет же присылали...это был его выбор .

 

В Крыму солдат бросили...Начальство улетело. Была такая практика, начальство вывозить из котлов...Остальные-хрен с ними...

 

А "За оборону Керчи" так и не учредили...

 

ну ,там вроде сам Мэхлис был. а тут поди знай ,как дело повернется ...если честно я к Власову отношусь очень нейтрально. на России его сначала бранили теперь пошла частично реабилитация. нам людям мира ,или уже не мира 4 год пошел,тяжело судить мотивацию людей войны. пока не коснется лично как поступить.

почти по-самурайски - раз в плен попал -враг.по возвращении срок.

 

Та да,без малого 200тыщ положили...

 

За примерами далеко ходить не НАДо.

Кстати, краснорусские считали Австрию неоть*емлемой частью немецкоязьічной Германии, бо медаль за Вену именовалась "за взятие", а не "за освобождение".
Приблизительно, как "за возвращение Крьіма".

 

Не считали .
Австрия была оккупирована с 1938 года Германией...

Австрия стала первой страной, поглощенной нацистской Германией в 1938 году в результате аншлюса. После окончания Второй мировой войны Австрия перешла под контроль союзников, начался длительный процесс выработки условий восстановления независимости страны. В договоре о суверенитете Австрии содержался запрет аншлюса - военного и политического союза с Германией. Кроме того, договором предусматривался ряд ограничений компетенции Австрии, в частности, в военной сфере. Подписание договора о суверенитете не празднуется в современной Австрии. Главным национальным праздником является день утверждения закона о постоянном нейтралитете Австрии.....

С 1955 года - в Австрии независимость ....
Та глубокий нейтралитет

П.С. шо в штабе разве не рассказывали

 

Тогда поцчему же медаль назьівалась "за взятие", как за Будапешт чи Кенигсберг, а не "за освобождение", как, например, Белграда чи Варшавьі?
В Австрии жили такие же немецкоязьічньіе, как и в Пруссии, вот, например как вьі с пуйлом - российскоязьічньіе.

 

Щодо медалі "За оборону Києва" в мене така думка: тут потрібно перш за все взяти до уваги дату заснування нагороди 21 червня 1961 року, тобто аж через 20 років після початку війни. Під час війни, та й загалом в період правління Сталіна, операцію по обороні Києва вшановувати нагородами явно не спішили. Слід також звернути на те, що першим секретарем ЦК КПРС на момент затвердження медалі був Хрущов, який встиг засвітитися в даний період на Київському напрямку, ставши членом Военсовета Південно-Західного фронту. Цікаво, кому належала ідея медалі "За оборону Києва", чи не самому Хрущову (у мене такої інформації немає)? Принаймні, все точно відбувалось з його відома.
Можливо, медаль призначалася для того, щоб відновити якусь справедливість, нагородити учасників оборони Києва, які на деякий час змогли затримати німців на підступах, але так і погинули або потрапили в полон, а за невдалі операції, як відомо, у війну не нагороджували, тим більше враховуючи масштаби пізнішої катастрофи.
Водночас, дивлячись на категорії тих, кому вручалась медаль, та відносно невелику кількість нагороджень (близько 100 тисяч) порівняно з учасниками оборони, складається враження, що це була звичайна пропагандистська акція, приурочена до "круглої" дати початку війни, щоб показати, що "ніхто не забутий", "ваш подвиг безсмертний" і т.д. Я так розумію, що тим, хто був в німецькому полоні дана медаль не світила чи її все таки давали й колишнім полоненим?
Так само можна запитати: а за що усім в 1985 році видали по ордену ОВ? За те що дожив до чергового юбілею? Без сумніву, були ветерани, обділені у війну нагородами, для яких це нагородження мало велике значення, водночас багато з них й обурювалось, що бойовий орден паралельно з справжніми фронтовиками видали тиловикам, які на передовій не воювали.
На мою думку, не варто шукати логіку й справедливість в нагородженнях за війну, бо їх там просто немає. Відколи з´явилися у вільному доступі нагородні листи, я з великим інтересом почав їх читати і знайшов для себе багато цікавих фактів та парадоксів. Про яку логіку може бути мова, якщо якийсь гіпотетичний Шльома Гомельський, лабаючи на інструментах в музичному взводі, нагороджувався бойовими орденами та медалями. Так само бойові ордени вручались за організацію художньої самодіяльності, підняття бойового духу "комуністичним словом", за "песни и пляски" та вдосконалення своєї майстерності, за виявлення ворожих елементів у своїй частині, "за половые услуги", врешті-решт.
Водночас, я особисто знав багатьох фронтовиків, які, будучи в піхоті або десантниках, не раз дивились смерті в очі, а отримали максимум одну медальку, а то й взагалі нічого.
Фігня то все.