Минулими днями, в м.Підгороднє і на його північній околиці було ексгумовано рештки 9 воїнів РСЧА, які загинули під час Другої Світової Війни. Вказані роботи було проведено на прохання Підгороднянської міської ради. Підгороднє - це північні підступи до міста Дніпро. Перший воїн був піднятий на городі. Господарка знала приблизне місце поховання і вказала на нього майже правильно. Далі була справа техніки. В ході ексгумації встановлено, що загиблий був віком 20-25 років, офіцер- артилерист. ЛОЗу в розкопі не було. Зі слів мешканців : «… була капсула… у 1941році капсулою грались діти... не збереглася… запам’ятали, що вбитий був родом з Київської області… більше нічого…». Друге місце. Залишки протитанкового рову. Панівні висоти і танко-небезпечний напрямок. Поруч кургани, які з військової точки зору є зручними спостережними пунктами поруч із лінією оборони. Хвостові частини німецьких мін зовсім не даремно часто зустрічаються поруч на полі. Війна рясно засіяла землю смертоносним металом. Шукачі пригод збирають його на місцях минулих боїв постійно, вже десятки років. Іноді вони натрапляють на останки воїнів, що залишились до тепер на своїх бойових позиціях. Далі все залежить від сумлінності тих, хто «привітався» з солдатами. Найчастіше все закінчується мародерством. Конкретний випадок «гібридний». Воїнів на позиції поруч із танковим ровом знаходили декілька разів. В останній раз частину потрощених лопатами людських кісток було складено в такі собі господарські поліетиленові пакети з логотипом німецького концерну «BMW». Іншу частину знайдено вже під час проведеної ексгумації і повного відтворення контурів бойової позиції. Для визначення реальної кількості піднятих солдат пішла не одна година… Декілька років тому, небайдужими людьми було встановлено пам’ятник - стандартну піраміду з зіркою і кам’яну плиту з присвятним надписом. Все відповідно до приналежності і стандартів тієї історичної епохи, все майже правильно… За виключенням того, що все це аматорство і що загиблому на війні солдату Батьківщина повинна декілька простих речей: громадянська панахіда, віддання військових почестей згідно Статуту, а це можуть зробити офіційно тільки діючи військові ЗСУ або НГУ, відспівування священником і поховання в офіційно зареєстрованій братській військовій могилі, яка має реєстраційний номер і охороняється державою. Тільки в такому випадку можна казати, що зроблено все, що можливо. Вірніш майже все. Не встановлені їх імена, підрозділи і обставини загибелі. Мародери не залишили їм цієї можливості. Відомо не багато. Знайдений на городі офіцер служив в артилерійському підрозділі, був родом із Київської області. Про інших 8 чоловік відомо ще менше. Місцеві стверджують, що солдати загинули у вересні 1943р. при визволенні міста. Фактичних підтверджень цього поки що немає. Тільки легенди. На дні розкопу було знайдено дві монети, що запіклися між собою. Можливо після очищення від сильних окислів вони щось підкажуть по періоду. Також будуть вивчатись первинні документи бойових частин, де відображено хід бойових дій і втрати в цьому районі. Надія завжди тримається до дня поховання невідомих солдат...
Теоретично, можливо встановити. Гляньте історію встановлення імені Васі Коробіцина в цій темі: https://reibert.info/threads/pamjatnik-desantnikam-na-bukrinskomu-placdarmi.835153/
Так, за цю історію я знаю. Якщо не помиляюсь, їй вже декілька років. Але шукати по конретній частині (двом ВДБр) і по напрямку "на Берлін" це трохи інше. Звісно спробуємо. Річ у тому, що це 1941р. а там все складніше з документами. Наприклад цей лейтенант міг бути з 4-ї артбригади ПТО, або інших арт.частин або з будь-якої іншого артилерійського підрозділу тих дивізій, що були там тимчасово в вересні 1941р. Доречі, місцеві мешканці казали, що цей офіцер вкоротив собі віку сам (застрелився). А по факту - сильні пошкодження від вибуху. Слухаючи ці сказочки і те, що "... діти гралися з капсулою, яка не зберегдлася..." в декого було бажання, щоб застреливсь хтось інший...
Фрагмент з довідки складеної місцевою владою у 1944р. (архівні матеріали). В вересні 1941р. артилерії було багато в селі.
Польова експедиція Дніпровської пошукової групи проведена в липні цього року, получила своє продовження в вересні. Інформація про солдатів знайдених на північній окраїні м.Підгороднє потрапила в «циганську» пошту. Отримали декільках додаткових звернень. В заплановані заздалегідь роботи по Підгородньому були внесені зміни. В результаті, вже на південних оборонних підступах було знайдено місце поховання бійців РСЧА. Вони загинули у вересні 1941р. стримуючи наступ німців у бік Підгороднього з Ломівського плацдарму. Місця колишніх боїв щільно забудовані. Міста ростуть. Господарі однієї із приватних садиб натрапили на кістки під час викопування стічної ями для душу. Здогадка про військове походження знахідки прийшла не одразу. Спочатку було бажання все залишити на місті і просто закопати яму. Згодом, почувши про «піднятих» у Підгородньому бійців, господарі звернутись до нас. Відпрацювання отриманої інформації здійснено силами Дніпровської пошукової групи. Проведеною ексгумацією було встановлено, що на стрілецькій позиції було поховано 4 солдатів РСЧА. Загибель їх саме у вересні 1941р. встановлено по рештках амуніції і озброєння, характерними для того періоду війни. При воїнах знайдено 4 сталевих радянських каски, 1 гвинтівка Мосіна, 3 штик-ножі від гвинтівки «СВТ», шкіряні підсумки з двома обоймами до гвінтівки «СВТ», залишки ременів і фурнітури від солдатського ранцю та інші речі. Солдатських медальйонів, або інших ниточок до імен загиблих, при них не було. Знайдені людські рештки і супутні предмети в дуже поганому стані. Десятки років вони знаходились у мокрому піщаному ґрунті. При проведенні ексгумації, стіни розкопу декілька разів зсовувались. Потрібно було вдруге розкопувати деякі його частини, укріплювати стіни, розширювати площу розкопу. По закінченню ексгумації було проведено рекультивацію. Господарі залишились задоволені якістю проведеної роботи на їх садибі. Разом із 9 солдатами знайденими в липні, на підгороднянській ділянці проведення польових досліджень знайдено 13 бійців. Робота триває.
Продовження запланованих пошукових заходів в м.Підгороднє. На городі приватної садиби було ексгумовано рештки солдата РСЧА. Він загинув під час оборони міста в вересні 1941р. Ще один невідомий воїн. Медальйона або інших речей з прізвищем і ім’ям, при ньому не було. Збереглися тільки один трикутник - петличний знак, червоні шовкові нитки з петлиць та пластмасова вставка в комір. Тобто достеменно відомо, що знайдений воїн був в званні від молодшого сержанта до старшини і загинув саме в 1941р. Ще було декілька дрібних монет, гудзики та гільзи від радянських патронів 7,62х25. Місцеві мешканці передавали розповіді старих людей про те, що їхні батьки зберігали під час війни документи загиблого воїна і навіть називали його прізвище. Але що було далі з тими документами і інформацією нікому не відомо. Додавали, що при загиблому бачили планшет. Це підтверджує те, що піднятий вояк був молодшим командиром, але нажаль нічого не дає для його ідентифікації. В районі Підгороднього воювало багато сержантів і старшин із великого списку військових підрозділів. Хто з них залишився лежати на цьому рубежі? Відповіді нажаль вже не буде ніколи. На сьогодні 14 воїнів чекають на поховання в м.Підгороднє. Працюємо.
Польові пошукові роботи на Підгороднянському напрямку. Заплановані. На цей раз на північ від міста - с.Перемога. Оборонні бої 1941р. Троїх загиблих бійців було поховано на городі. Після війни на їх могилі було встановлено пам'ятник. За місцем доглядали. Пройшов час і піраміди на городі не стало. Сліди поховання зникли. В теперішній час ніхто не може достеменно вказати на місце могили. Десь на цьому городі лежать воїни. Десь поруч. Нажаль, проведеними дослідженнями не вдалось віднайти місце. Всі знахідки свідчать, що восени 1941р. тут велись бойові дії. Кожний закладений шурф і розкоп наближає до цілі. З першого разу не вдалось. Ми повернемось знову.
Ми обіцяли - ми повернулись. Про братську могилу воїнів в селі з гучною назвою Перемога залишились лише спогади місцевих мешканців. Воїнське поховання не було на державному обліку і утримувалось тільки зусиллями і коштом простих людей. Тих, кому була небайдужа пам'ять про загиблих на війні і тих, хто сам пройшов пекло. Згідно розповідей місцевих мешканців: на одній з приватних садиб, на городі, було поховано 3 солдати, загиблих в оборонних боях восени 1941р. Після війни на братській могилі було встановлено пам’ятник. За місцем поховання доглядали господарі подвір’я. Хазяїн сам був ветераном війни. На святкові або пам’ятні дні до могили приїздили гості. Кажуть, що із Верхньо-Дніпровська та Кривого Рога. Хто були ці люди і ким доводились загиблим? Рідні? Близькі? Побратими? Достеменно невідомо. Час невблаганний. Не стало господарів садиби. Згодом і пам’ятника на могилі не стало. Зрівнявся із землею насип над похованням. Пропало дерево, яке росло над могилою. Воно було останнім орієнтиром. Саме це дерево і допомогло врешті віднайти місце поховання. З початку польових досліджень було знайдено ряд свідчень про бойові дії в цьому місці. Попередні висновки були зроблені про оборонні бої серпня-вересня 1941р. Додатково почали з’являтись свідчення місцевих жителів про історію братської могили і судьбу полеглих воїнів. Як водиться, далеко не всі вони були вірними. Було багато протиріч. Більшість із них було розвіяно конкретними результатами дослідження виритих в землі шурфів і знайденими військовими артефактами. Всі погоджувались, що маємо справу з оборонним рубежем осені 1941р. Але могили не було… Наприкінці першого етапу польових робіт з’явились нові фактичні данні - стара фотографія. На світлині зображені господарі садиби біля цегляного надгробка з пірамідою, під деревом, на городі і будинками на дальньому плані. Неочікувана поява цього фото давала прив’язку до місцевості. Архівна фотографія дозволяла в декілька разів зменшити обсяг земляних робіт, адже екскаваторів в нашому розпорядженні не було і не передбачалось. Все вирішили її величність лопата і пошуковий досвід. При закладці шурфу було віднайдено декілька коренів плакучої верби, зображеної на старому фото. Зорієнтувавшись, невдовзі поруч були виявлені контури поховання. Проведеною ексгумацією встановлено братське поховання 4 загиблих військових РСЧА. Період поховання відноситься до бойових дій за визволення села в вересні-жовтні 1943р. Про це беззаперечно свідчать супутні знахідки. Разом з одним із воїнів було піднято особовий документ «Червоноармійську книжку» і медаль «За оборону Сталінграду». Книжки були введені в дію приказом від 7 жовтня 1941р., тобто вже після окупації теріторії. Перші нагородження такою медаллю (безномерною) відбулись 1 червня 1943р. Маємо велику надію, що ім’я піднятого солдата буде встановлено по книжці. Знайдені документ (або документи) і нагорода були законсервовані на місці ексгумації і передані для подальшого експертного дослідження. 4 піднятих воїна, які загинули восени 1943р. при визволенні с.Перемога, Підгороднянської міської ради, будуть належним чином перепоховані на воїнському меморіалі в м.Підгороднє, разом із іншими воїнами, знайденими Дніпровською пошуковою групою в липні – жовтні 2017р. На теперішній час їх загальна кількість складає 18 чоловік. Пошук триває.
Під час ексгумації, в одного із солдатів були знайдені речі: паперові документи і медаль. При первинному огляді було висунуте припущення, що знайдено «Червоармійську книжку» і медаль «За оборону Сталінграду». Без довгих попередніх розглядів папери і нагорода були законсервовані. Мали надію, що ім’я піднятого солдата буде встановлено по книжці, або іншим документам. Наприклад по нагородному листу до медалі, адже сама медаль немає номера і без документів неможливо встановити ім’я нагородженого. В ході дослідження було підтверджено, що була знайдена саме медаль «За оборону Сталінграда». Разом з нагородою був кутовий фрагмент картонної коробки із залишками тканевої обгортки. Схоже, що медаль лежала в «офіційному» футлярі нагороди. Коробка була в кишені верхнього одягу нагородженого і там залишилась до моменту знахідки. При огляді стану медалі встановлено, що рельєф малюнку без слідів носіння. Скоріш за все, від нагородження до загибелі, пройшло зовсім мало часу. Додатково про це свідчать загальна статистика нагороджень і безпосередньо документи бойових частин. Перші медалі «За оборону Сталінграду» були вручені в червні 1943р. До частин і підрозділів Діючої Арміїї нагородження дійшли в серпні-вересні 1943р. На досліджених позиціях рубежу «Підгороднє – Куроїдівка» воювали воїни 20-ї гвардійської і 152-ї стрілецьких дивізій. Маємо архівні документи про нагородження воїнів підрозділів 20гвСД на початку вересня 1943р. Стос паперів, які було попередньо прийнято за документи «Червоноармійську книжку» та інші, виявились картонними обкладинками цивільного гаманця. Можливо трофейного. Виготовленого із цупкої шкіри, на застібці-блискавкі і кнопці. Нажаль гаманець був порожній. Єдиним вмістом були мотузка із комплекту для чищення зброї. Такі використовувались бійцями для гасових запальничок. Ще була обгортка від індивідуального перев’язувального пакету (бинта) і кутовий залишок листа із поштовим штампом. Цей фрагмент, що залишився для дослідження – нажаль не добавив ніякої інформації для ідентифікації або аналізу. Бійці залишаються невідомими, але незабутими. Медаль і інші речі солдатів плануються до передачі в музей м.Підгороднє після поховання піднятих солдатів.
23 травня 2019р. у м.Підгородне, на військовому меморіалі по вулиці Севастопільській, відбулось урочисте поховання 20 невідомих воїнів загиблих у часи Другої світової війни. Перших 9-воїнів було ексгумовано влітку 2017р. на північній околиці Підгороднього. Впродовж 2017-2018рр. на території міста, його околицях і в с.Перемога було знайдено ще 11 чоловік. З 20-х похованих, орієнтовно 8 чоловік загинули в вересні 1941р. під час оборонних боїв і відступу. З них один офіцер і один молодший командир. Відповідно 12 воїнів – загиблі під час наступу радянських військ на Підгородне у вересні 1943р. З одним воїном було знайдено медаль «За оборону Сталінграда». Нажаль цей тип медалей безномерний, а паперові документи на нагороду зотліли. Тому ім’я нагородженого залишилось невідомим. Воїнів належно вшановано громадянським і військовим чином. Загиблих захисників Батьківщини відспівано і поховано за православним обрядом.
ОБД выдаёт убитых в 1943 Подгороднее и округе. Смотрите даты и наименование частей. https://obd-memorial.ru/html/search.htm?dateout=P~1943&grave=T~Днепр* Подгородн*&entity=000000000000001&entities=19&fulltext=Убит
