Листівки та поштівки

Листівка "Державний Герб Середній", випущена в Канаді у видавництві The Art Service Agency.

 

Новорічна листівка з Тризубом.

 

Галицька поштівка.

 

Дана поштівка є зразком української таборової та еміграційної поштівки 1940-х років. На лицьовій стороні - архітектурний проект Усипальниці Гетьмана Павла Скоропадського у Вісбадені (Німеччина). Каплиця спроєктована у формах українського бароко (мазепинського стилю), що було програмним для гетьманського руху (Союзу Гетьманців-Державників), аби підкреслити спадкоємність від Гетьманщини XVIII століття. На фронтоні чітко видно герб роду Скоропадських. Вхідні ворота прикрашені стилізованим Тризубом, що символізувало єдність гетьманської ідеї з загальнонаціональною державною символікою. У правому нижньому куті міститься підпис автора проєкту — архітектора Ю. Левицького (Юрій Левицький був активним діячем української діаспори, який працював над збереженням національних форм в архітектурі). Датування проєкту на малюнку — 1948 рік. Зворотний бік розкриває справжню суть цього видання. Це не звичайна вітальна листівка, а доброчинна марка-цеглинка. "Цеглинка" на будову усипальниці св. пам. ЯВШ Гетьмана Павла в Вісбадені. У нижньому правому куті зазначена ціна — 50 пфенігів. Це свідчить про те, що кошти від продажу йшли безпосередньо до фонду будівництва меморіалу. У післявоєнній Німеччині українська громада, попри скруту, збирала кошти на гідне вшанування Павла Скоропадського, який загинув у 1945 році внаслідок поранень під час бомбардування. Вісбаден (цвинтар Ортлер) став місцем останнього спочинку Гетьмана, його дружини Олександри та дітей. Каплиця, зображена на поштівці, мала стати центром українського пантеону в Німеччині.

 

Фрагмент листівки, надісланої в Бахмут на початку ХХ ст.

 

Поштівка із зображенням Симона Петлюри. General Simon Petlura, president du Directoire de la Republique Ukraїnienne. Підпис СВ. 25/V 919 Прага.

 

Центральна Управа Українських Січових Стрільців.

Підпис: «Дохід на інвалідів Українського Війська».

 

Листівка присвячена другій річниці створення Української Головної Визвольної Ради - підпільного Парламенту воюючої України (15 червня 1944р).

 

Листівка присвячена 5-й річниці Акту 30 червня 1941 року у Львові, яким було проголошено відновлення Української Держави.

 

Листівка присвячена 5-й річниці Акту 30 червня 1941 року у Львові, яким було проголошено відновлення Української Держави.

 

Цю листівку надрукувало у березні 1939 року видавництво «Карпатська Січ». Її автор позначений внизу буквами «ММ». Це – Михайло Михалевич, киянин, керівник Відділу мистецтв при ОУН. У 1939 він очолював мистецьку референтуру Карпатської Січі.

 

Накладом Українського учительства в Гмінді. Гмінд – повітове містечко у Південній Австрії з населенням близько три тисячі мешканців чесько-німецької національності, що також включало окремі передміські громади. Взимку 1914р. тут були побудовані перші бараки для українських біженців, котрі з’явились вже на початку 1915 року.

 

Великодня листівка відомого українського і американського художника, історика мистецтв Михайла Дмитренка.

 

Поштівка Об'єднання Українських Жінок у Великій Британії х нагоди першого 25-тиріччя існування. Малюнок Марії Юрків-Яроцької.

 

Листівка УСС із зображенням малюнку поручника Юліана Буцманюка, на спомин головних битв Українського Легіону з 1914 по 1918рр.

 

Відхід добровольців до лав УСС. Малюнок Осипа Куриласа. Листівка ЦУУСС.

 

Листівка УСС із зображенням фрагменту бою на горі Лисоні, 03.09.1916р. Картина Осипа Куриласа.

 

Листівка із зображенням картини Юліана Буцманюка із серії УСС в Карпатах.

 

Листівка ЦУУСС із картиною Осипа Куриласа на відому пісню "Ой видно село".

 

Великодня листівка із зображенням малюнка Івана Косини. 1913р.