Легкие заряды для помпы

Ну думаю через неделю будет более понятно как и что оно будет.

 

Ну вобщем-то военное положение закончилось - едем стрелять?

 

едем, только хз когда
нет пока желания

 

Всім доброго здоров’ячка панове!

Випадково я надибав дану, відносно молоду тему і дуже радий її появі. Сам не створював аналогічну, оскільки робити регулярні дописи, робити фото, відео звіти, відповідати в темах - немає часу. Таке вже життя. Тематика надлегкого набою в 12 калібрі (і не тільки в 12-му) дуже важлива і не досліджена, нажаль. Важлива чому? Тому, що є проміжки часу в нашому житті і наших близьких, коли є потреба підвищити навички володіння зброєю, навчити дітей, дружин стріляти швидко та точно, навчити користуватись зброєю. Навчити заряджанню, вкладці… Поплінкувати. Якщо коротко - основна мета даного набою тренування на швидкість ведення вогню, заряджання та точність на дистанції до 25 метрів. А там якщо далі "полетить" - то добре.. А робити це патроном з наважкою 28, 32,33 грами – це не правильно - хто б що там не заявляв. Питання не в тому мужик ти, чи ні. Це просто не ефективно. І все. Тут на цю тему дискутувати немає про що. Крапка.
Так вже сталось, що набій цей не стандартний і потрібно проходити «Шлях самурая» поки не виявляться закономірності. Нажаль, нам не доступний абсолютний спосіб визначення оптимального горіння пороху в замкнутому об’ємі і ми маємо емпіричним способом досягнути оптимального результату...

Трохи лірики:
Ми прекрасно розуміємо, що через різну щільність порохів є різна їх швидкість горіння. Ось чому певні нітропороха поділяють на «швидкий», «середній» та «повільний»… Через різну швидкість горіння в замкнутому просторі спостерігається різна залежність наростання тиску від часу горіння. Тиск - штука цілком корисна , однак небезпечна, а такий фактор, як «Швидкість наростання тиску» здатен впливати на результат пострілу. Під результатом мається на увазі осип, різкість, а для кулі – точність. Спорядженням набою можна в певних рамках впливати на динаміку наростання тиску під час пострілу, тобто регулювати в самій гільзі шляхом:
1) збільшення або зменшення об’єму згорання, в якому відбувається горіння – тут мова йде про висоту та жорсткість «прокладки» між свинцевим зарядом та порохом (пошуків істини – жах, як багато );
2) шляхом вибору відповідного капсулю (швидкий, середній, повільний) – тут мова йде про характер впливу капсуля на порох в початковому об’ємі горіння на етапі підпалу ним порохового заряду (це окрема, розлога тема – однак ігнорувати цей момент не можна);
3) попереднього стискання порохового заряду на момент спорядження патрона (надання певної щільності порохо-повітряній суміші в гільзі, оптимальної для певного пороху);
4) застосування різних способів закривання гільзи (закрутка, або зірки різні – тут якщо всі фактори однакові, а відрізняється лишень способом закривання, то результуючий (максимальний) тиск може скакати навіть на 10 %);
5) якістю обтюрації між об’ємом, в якому відбувається горіння пороху та розширення порохових газів і свинцевою наважкою (прорив газів призводить до відсутності стабільності пострілу через передачу завжди різної кількості енергії заряду та заперешкодної дії на сам заряд, контейнер в процесі пострілу – нестабільні: осип, різкість, точність). Обтюрація завжди має бути гарною.
Все інше там: контроль стабільності розміру капсульного гнізда (в межах розумного), «зализування» патрона – треба залишити для напівавтоматів… І це я свідомо ще опускаю етап формування самого заряду (все, що виштовхують порохові гази зі ствола) та довжину самого ствола…

Нажаль, в процесі прочитання теми, я не знайшов контролю швидкості вильоту заряду зі ствола.
Цей параметр дуже важливий і одночасно з візуальним контролем якості згоряння пороху після кожного пострілу дасть виконавцю експеримента опосередковане уявлення про «правильність» патрону. А точніше про досягнення, чи не досягнення оптимальних умов горіння пороху впродовж всього часу пострілу до моменту вильоту заряду зі ствола. Маса заряду також впливає на формування «оптимальних» умов.
Сприймайте це як терези аптечні старого зразка: можна додати безліч гірьок то зправа, то зліва, однак стрілка терезів лише за певних умов буде стояти вертикально. Вона може стояти вертикально і при інших масах, однак умови будуть інші. В спорядженні патронів так само.

Дійсно, недоважка порохом патрону, призводить до виникнення не оптимальних умов горіння пороху (не оптимальний тиск внаслідок «не тієї» інтенсивності розширення зони згорання в часі). Це супроводжується великим вихлопом та рештками незгорівшого пороху, що осідає в стволі.
Застосування «не того» капсуля теж призводить до схожих результатів.
Переважка ж пороху при тій же масі заряду – призведе до стрімкоподібного зростання тиску і як наслідок - до некомфортного та неефективного пострілу. Абсолютне значення тиску буде залежати від кількості пороху понад «норму». Оскільки пороху більше – порохових газів більше – більше енергії. Це є небезпечним явищем. Якщо ж при цьому зменшити масу заряду – то є ймовірність досягнення «оптимальних» умов горіння пороху. Але це треба пробувати… Багато ...

Стосовно пороху NS та схожих..

Застосовувати порох, що рекомендується виробником для певної маси заряду (тут маю на увазі сукупна маса обтюраторів, прокладок та свинця в усіх його формах , що вилітатиме зі стволу) для інших мас, бажаних нами (тому, що є в мене такий порох) НЕ ВАРТО. Тільки досвід і уявлення кожного етапу горіння патрону може підказати що можна змінити в спорядженні патрону, для того, щоб і такий патрон спрацював якісно.. Однак треба пам’ятати при цьому, що при «значних» відхиленнях в наважках від рекомендованих виробником компенсувати все не вийде. Якщо це робити бездумно сподіваючись на певну системність - змарнується багато часу та грошей перш ніж отримається позитивний результат. З повагою...

 

Я рад что Вас заинтересовала эта тема. Эксперементировать с большим набором разных порохов не вижу смысла - они не всем будут доступны - в условиях Украины порох от Nobel Sport вполне доступен большинству - из-за этого все тесты на нем. По картечным зарядам - более-менее прилично полетели 4 x 8.5 мм и 8 х 7.2 мм - все уложено крестом в стандартный Одесский 24 грамовый пыж-контейнер. Все эксперименты с картечью 6.2 не дали нормальной кучности.

 

Тут я теж дійшов в свій час такої думки і для надлегких зарядів вибрав 206SV. Я "тяготію" виключно до кульових патронів. Деякий час споряджав підкаліберні патрони (надлегкі) двохпоясковим ковпачком (маса свинцевої частини 22,8 грами, діаметр по пояскам 17,2 мм), що ставав на 2мм картонну прокладку у ПК спортинг 28. Загальна маса снаряду становить 26,1 грами. Загальна висота ПК + кінчик кулі - 43 мм. 206SV-1,27 - об"ємним способом на станку. Капсуль 616 Фіоччі. Куля в такому випадку вилітала зі ствола зі швидкістю 400-410 м/с. В стволі після пострілу залишається незначна кількість незгорівшого пороху (не критично). Віддачі "майже немає". Це перевищення рекомендацій виробника, однак, я думаю, що призменшенні маси кулі на пару -трійку грам попаду в "оптимум" тиску для даного пороха. Швидкість прицьому має дещо зрости. Потепліє - почнуться експерименти з іншою кулею масою 19,2 грами під контейнер BRB-25... Тут, правда інша амортизація контейнера буде, однак побачимо, що вийде . Контроль буде візуальний по вихлопу (більший, менший, немає ), степені забруднення ствола (тут все суб"єктивно) та стабільності швидкості вильоту заряду (абсолютні значення).
Вам би теж рекомендував відстрілюватись через хронограф. Опосередковано зможете зрозуміти наявність чи відсутність прориву газів через обтюратор. Нестабільна швидкість - нестабільна точність та кучність. Зможете по динаміці швидкості при зміні пропорцій з"ясувати приблизно де собі сказати :"СТОП". З повагою...

 

Оскільки, наразі, маю певний час та натхнення , переглянув Ваші фото звіти.. Звернув увагу, що деформація місць дотику картечин та стінок контейнера неоднорідна та несиметрична по довжині кола самого пластикового стакану контейнера. Це призводить до різної глибини продавлювання картечинами тіла стакану. Як наслідок, в процесі пострілу картечини мають неоднакову відстань від стінок ствола (читайте від його осі). Саме в тих місцях, коли кульки свинцеві опиняються на стику пелюстків вони торкаються самого ствола. В цьому місці сила тертя буде інша ніж в тих місцях, де торкаються пелюстки. Це раз.
По друге, оскільки внаслідок процесу, що описаний вище, кулька якась трішки далі «тікає», тобто віддаляється від осі вильоту заряду – крутний момент на ній буде динамічно відрізнятись від крутних моментів на інших кульках, що не піддались «значному» зміщенню (мова йде про відстань товщини стінки контейнера, а в подальшому – можливо і більша відстань, через «зтирання» частини свинцю каналом ствола).

Власне, тут крутний момент (спрощено) є наслідком зміщення точок прикладання двох Сил :
1) Сила від пороху – концентрується по центру дна контейнера з певним нерівномірним розподіленням до краю.
2) Сила від свинцевої кульки – завжди по центру мас кульки.
За умови стабільних динамічних характеристик (прискорення) саме від плеча прикладання зусиль (від відстані між цими точками) буде залежати величина крутного моменту що виникає від дії кожної кульки. Наприклад, в спокійному стані довжина плечей прикладання зусиль кожної з чотирьох кульок діаметром 7,2 мм, що розташовані в ПК з внутрішнім його діаметром 17,3 мм до центру контейнера становить 5мм. В процесі пострілу кульки виконують певний рух в об’ємі контейнеру: в процесі виникнення крутного моменту через певну еластичність дна - кульки опиняються біля його стінок (деформуючи їх) та «продушують» дно (нарешті стабілізуючись).
Однак нерівномірні моменти завжди призводять до нерівномірного прогину дна контейнера. Ми це намагаємося компенсувати картонними прокладками (і це трохи зменшує певні негативні фактори). Однак в процесі пострілу протікають настільки швидкі та потужні процеси, що зусилля, які описані вище виникають все одно і відрізняються лишень амплітудними значеннями. Я тут свідомо опускаю ще пластичну деформацію свинцю..

І от, отакий деформований згусток маси, штовхаючи перед собою повітря, що з такою ж швидкістю рухається по каналу ствола рухається до виходу… Покинувши його, він поступово зустрічається з статичним середовищем – повітрям (отримує турбулентні потоки навколо себе), та відчуває «різке» зняття зусилля порохових газів з обтюратора. Варто зазначити тут, що коли пластиковий обтюратор є суцільним з ніжкою та контейнером це «зняття» може ще й завдати паразитних коливань в цей момент контейнеру (вектори незрозумілі – тут теорія ймовірності ). А от дно контейнеру в момент зняття зусилля намагається повернутись у стан, що передував одній з деформацій кульками, а саме пружній. Звісно,підвищена температура, та сам матеріал контейнера мінімізує цей процес, однак ми отримуємо різні початкові вектори руху кульок вже в навколишньому середовищі.
Тому старайтесь використовувати контейнери більш пристосовані для картечі, або ставити так картечини в існуючі контейнери, щоб вони могли рівномірно зміщуватись. Це стосується лишень картечі.. Закономірності для дробу трішки інші.
Або не заморочуйтесь. Тут вже таке…що ближче до душі.
Стосовно розкриття контейнера… Відрив від заряду, а саме такий фактор як: швидкість та рівномірність його розкриття. Тут ми обов’язково маємо мінімізувати час впливу цих негативних факторів і крапка. А чому ж так? Та тому, що технологічні ниточки, що поєднують пелюстки контейнерів в процесі проходження по каналу ствола під дією нерівномірних навантажень просто рвуться. І все б нічого, коли б вони рвались би всі . – Тоді це не проблема. Зазвичай - якийсь рветься, якийсь ні… І пелюсток, котрий першим відігнеться від напливу статичних повітряних мас буде причиною виникнення швидкого крутного моменту (читай імпульсу). Відбудеться удар в бік заряду в точку контейнера далі за центром мас (дно), причому – майже перпендикулярно траєкторії руху заряду. І так з кожним розкритим пелюстком. І ми додатково отримаємо незначні відхилення від траєкторії пострілу. Ці відхилення – це теж теорія ймовірності. Звісно хтось скаже: «Маса контейнера і маса дробу, картечі або кулі - різні не біда». Однак тут важливими є співвідношення мас та поперечні навантаження. Звісно значного відхилення на метри не буде. Однак буде безсистемна осип дробу, безсистемний розліт картечі, та безсистемна точність кулі.. Напевно цікавіше, щоб пелюстки розкрились одночасно і відбулась компенсація цих паразитних імпульсів і контейнер залишився позаду. Вибирайте нормальні контейнери. В свій час мені траплялись чи браковані, чи я не знаю як їх назвати.. 24ті ПК з різною товщиною пелюстків.. В схожих задачах з Вашими вони внесуть ще один непередбачений момент при пострілі..
Звісно, це все не стосується тих випадків, коли ми стріляємо кулями і використовуємо легкі стабілізатори для збільшення поперечних навантажень на заряд в процесі польоту. Тоді навпаки відрив нам не цікавий геть зовсім – відірватись мають тільки обкладинки. Ми маємо забезпечити якісну (надміцну) фіксацію стабілізатора до кулі – і буде щастя.


Стосовно Вашого набою «куля» в контейнері… Поки жорстко в контейнері не зафіксуєте відносно осі пострілу сам ШАР та не збільшите в часі період демпфування заряду в контейнері – буде летіти куди хоче і не буде Вам щастя . Насипте тирси банально під шар . З повагою…

 

Добрый день .Скажите а почему именно шар ?Я с дробовика только на охоте стреляю но один раз пробовал,, Полева 3,, на 80 шагов в 3 минуты вложил с рук .Шар без стабилизации не может быть точным а если приделать к нему стабилизатор то это уже не шар .Может и не прав .

 

Это где-то 55-60 мм по центрам пробоин? Отличный результат.

Почему не может? Зачем его стабилизировать, чтобы боком не прилетел? Проблема может возникнуть только, если шар будет иметь в полёте существенное вращение. Тогда да, его "закрутит" в сторону. Но, если форма правильная и шар в контейнере, то он и не должен получить такое вращение в полёте.

 

Ну если человек вістреливает за 30 минут 80 патронов с пулями 28-30 грамм - то собственно для него и не стоит вопрос легких зарядов. Спортсмены много стреляют из 12к и используют заряды 24 грамма - вероятно все же это имеет смысл для снижения отдачи.

Ну и - скажем прямо чего уж таить - иногда хочется пострелять из пампы с пистолетной рукояткой - чтобы отдачей руку не отбивало. И детям - девушкам тоже для тренировок в стрельбе патрон с низкой отдачей найдет применение.

 

По пулям ШАР - им стабилизация не нужна. Но где-то читал, что если пуля ШАР калиберная без контейнера она катится по стволу при выстреле приобретает вращение и это плохо сказывается на точности/кучности. Но у нас пули шар обычно подкалиберные - в контейнере - и таких проблем с вращением нет. Точность у подкалиберной пули ШАР просто отличная.

 

Підтримаю Вашу думку. Підкаліберна куля шар доволі точна.

 

Однако вот именно с этой круглой пулей

подкалиберный шар для 16к вес 20 грамм диаметр 15 мм



нам пока что в 12к не удалось достигнуть хорошей точности. Будем дальше подбирать навески и способ снаряжения.

 

да, эта конструкция вообще никак не летит
ни на какой дистанции
разве шо на 5м, может и попадет в цель - лист А4

 

Я споряджав шар 32 г в ПК спорт-24 на Д20, навіску зараз не згадаю. Влучність мені сподобалась.

 

Не дивно, тому що куля була підкаліберна саме для 12-го калібру і з нього ж стріляли. А у людей тут пристрасть до різних "цікавих дослідів". Беруть підкаліберну кулю 16-го калібру (яка фактично є кулею 20-го калібру) та стріляють нею з 12-го. При цьому щиро дивуються, чому ж це вона не летить.

 

в 24-й контейнер он не становится - вылазит из него + зажать звездой нереально
вот 28-й контейнер - самое оно
Д20 я не сыпал для такого
а вот 206S - 1,65гр + 688

 

А обов'язково "зажать звєздой"?

 

Все так и есть - но вес 20 грамм и форма ШАР - эта пуля должна нормально лететь из 12к. Думаю что все дело тут в способе снаряжения - мы ее снаряжали в 24 контейнере ставя вокруг картон чтобы она не болталась. Возможно нужно как-то иначе ее фиксировать - сейчас пробуем ватный спонж - отстрел пока не делали, но патроны уже накрутили. Что до веса - то пуля ГНОМ тоже в весе 20 грамм + контейнер - нормально летит. И - более того - сборка картечи 4 x 8.5 мм = 14 грамм - тоже нормально летит.

Стандартная наша навеска для легких зарядов капс 688 + 1.2 грамма NS 206sv.

 

Мы пробовали исвользовать подкалиберную 16к пулю ШАР с контейнером РЫСЬ - он типа стакана с обтюратором - амортизатора нет. Но он очень глубокий и для амортизации под пулю мы ложили пенопластовый пыж 20к он туда как раз идеально входит - а между пыжом и пулей картонную прокладку 20к толщиной 1,5 мм. Эти заряды точности/кучности нам не показали.

Да кстати вот так выглядит пуля ГНОМ вес 20 грамм - у нас она полетела хорошо Особенность этой пули что не видно на фото - она прикручена к контейнеру мощным саморезом и летит вместе с контейнером:

 

нет, но сколько не пытался нормально сделать закрутку - нихера нормально не получилось

 

как по мне - то и закрученное звездой нормально летит если правильно подобрана капсюль навеска контейнеры и прочее

 

Доброго дня всім... Відлив експансивну, масою 19,2-19,3 грами під BRB-25. Загальна маса, що метається десь 22,20 - 22,30 грами. Однак, наразі є нестабільна швидкість вильоту під час пострілу. Думаю питання в обтюрації BRB-25 та в прориві порохових газів. Буду допрацьовувати конструкцію (благо - пару мм в запасі є для додаткового обтюратора). На купу не відстрілював ще.
Доречі... dnepr7, яка купа Гномом у Вас в мм та на якій відстані? Швидкість вильту? Який порох, капсуль, наважка та спосіб закривання гільзи: Який ствол, його довжина була під час тесту? Як прилітали в мішень заряди? Як ПК після пострілу виглядав?
Пару фото для візуалізації..

 

У нас Гномов было мало - всего 5 штук - фото/видео не делали, скорость мерять нечем, стреляли на 25 метрах, ружье - помпа Хатсан ствол 510 мм цилиндр, пуля ГНОМ прикручена мощным саморезом к контейнеру и летит вместе с ним - мы стреляли по листу ДСП 20 мм сквозное пробитие и пуля вместе с контейнером улетела дальше - так что как после выстрела выглядил ПК не знаем, закрывали звездой, капсуль 688 + 1.2 грамма Nobel Sport 206sv.

 

А як Ви її прикрутили саморізом? (на фото щось реально не вгледів). Стріляли з рук, чи з упору? Яка купа вийшла все-таки, приблизно?
Стосовно ШАРу... Мені він дуже теж імпонує. Можна далеко і влучно стріляти. Для нього придумувати нічого не потрібно, просто гарно стабілізувати відносно осі під час вильоту з каналу і все.. Однак, максимальна стабілізація відносно осі, з гарною повторюваністю можлива лише коли діаметр шара наближається до внутрішнього діаметру ПК, а це маса, і це йде поза ідеологією легких зарядів. Там є ще моменти, що пов"язані з демпфуванням шару і розподіленням навантаженя максимально рівномірно на дно ПК, але вони також вирішились давно.. ще нашими дідами .. Основний момент, чому шар для тих задач, що описувались раніше я вважаю недоцільним застосовувати, так це те, що він є неймовірно рикошетний..
Якщо хочете експериментувати з " відносно легким" шаром і вимагати від нього точності то не беріть глибокий контейнер, щоб потім напхати його картонками і стеродуром. Недостатня щільність такого демпфера не дозволить стабільно тримати точність, оскільки удари в дно ПК все-таки будуть і кожен раз по різному. Я про тирсу не жартував. Але з нею гемору більше.. Тут "рулять" "бутерброди" по типу: порох/обтюратор/картон або корок/повстяний пиж (осалений або ні)/ ще прокладки різні (для добору висоти)/контейнер з тирсою - а там шар . Якось так..