Вирішив тут поділитись досвідом роботи з пресом Lee Six Pack Pro Reloading Press. Відео як воно має все працювати і нижче буде те що я побачив ))) Відео на англійській, але хто в темі той зрозуміє і без зайвих роз'яснень. Мій досвід полягав у 2-денному тестуванні в майстерні товариша - прес був новий, з коробки, напросився в гості подивитись і понеслась.... Нечасто випадає така нагода. Загалом все пішло не по плану з самого початку. Буду викладати по пунктах. 1) Треба то все змащувати зразу, бо кількість рухомих елементів велика і якщо навіть щось одне клинить (а воно клинить часто навіть коли змащене), то вся система починає іти врознос...буквально... гільзи вилітають, порох то все засипає, попадає в щілини і це явно не додає плавності а тільки ускладнює ситуацію. 2) всі ці пружинки, які мали б плавно рухати різного роду подавачі - вони розміщені під кутом. Причом в ході роботи пресу цей кут змінюється від 45 до 0 градусів. Дуже часто...а я б сказав навіть завжди... спочатку нічого не рухається, а потім при певному куті сила тертя явно здає перед силою пружини і той подавач просто рветься виконувати свою функцію і гільза чи капсуль може просто влетіти в операційну зону. Звичайно зовсім не в такому положенні як треба. І воно якось так клацає з різних сторін, що ти не сходу і орієнтуєшся що щось пішло не так. Пружинки ті часто заламуються, затискаються, перекручуються. На відео, доречі, видно що одна пружина заломана. Тобто цей чоловік стикнувся з тою ж проблемою що і ми ( і теж пружина подачі капсулів) ))) Але, можливо, це питання якоїсь тонкої настройки. Так як в нас в роботі були гільзи різних виробників, підняті з підлоги тиру, то і налаштовувати дуже точно не було змісту - одна гільза жметься легко, інша аж стіл перевертаєш - тут ніяк не вдавалося вродити щось середнє. 3) Після 4 годин того розлітання гільз і пороху було прийняте рішення від'єднати пружини і пробувати виконувати ці функції вручну. Бо вже сил то терпіти і чистити не було. І о чудо!!! Все почало працювати як по маслу. Реально! Ляляубийвовк!))) Можливо треба якось зашліфувати пази по яких рухаються ті подавачі. Але чисто візуально і на дотик я там не побачив ніяких перешкод - все гладко. З часом і до того доберемся. Але, чесно кажучи, краще то все рухати руками - так надійніше і навіть цікавіше. Ти всеодно маєш бути присутнім і перевіряти наявність капсулів, гільз, чи насипається порох - візуальний контроль має бути за кожним кроком. Тому сама подача руками ніяк не сповільнює процес, насправді. А от висипання навіть одної гільзи пороху на прес зразу все ставить на 5-10-хвилинну паузу. 4)В наборі іде 3 стандартних матриці - фулсайз, посадки кулі та обжиму (крімпування) гільзи. Також окремо є матриця для завантаження пороху, але це вже як компонент дозатора. Загалом зайнято 4 позиції і 2 вільні. З того що туди б поставити в майбутньому - я б радив вибрати нексайз, для формування однотипного розміру шийки. Бо іноді куля випадає, коли попадається гільза з дуже товстою стінкою і відповідно вузьким отвором для посадки. То все трохи забирає час її шукати і витягувати. Також було б добре поставити сигналізатор відсутності пороху. Банка з порохом набирає статичної електрики і стінки всі вкриваються дрібними крупинками, за якими можна пропустити момент коли порох закінчиться. Може бути ситуація, коли з преса вийде декілька "пустих" набоїв. 5) Дозатор пороху окрема пісня. Десь годину думали що там треба щось "перевести в робоче положення". Дуже вже якось туго продавлювалась внутрішня трубка, яка відкривала канал для пороху. Якось важко уявити що саме гільза має створити такий тиск на пружину. Крутили то, вертіли, гуглили.... Ще додало масла у вогонь, що в інструкції написано щось типу "Поставте дозатор в позицію №2". І ми собі подумали що то є якась робоча позиція якогось перемикача і досить довго його шукали. Виявилось, мова йшла про отвір №2 для матриць в пресі. Тобто наступний після Фулсайз матриці. Вибрали гільзу якої не жалко, надавили....і воно посипалось! Працює з коробки. Єдиний нюанс - треба підібрати таку висоту, щоб при нижньому положенні преса, упор дозатора не доходив до верхнього кінця вирізу, не впирався. Ви його побачите на трубці дозатора збоку. Але якщо виконувати таку умову, то дозатор треба вкручувати буквально на 2-3 витка (.223 калібр). Можливо треба якийсь перехідник - ще треба вивчити це питання, бо все якось трохи хитається і не дуже надійно. Думаю ще як варіант - законтргаїти це гайкою, що не бовталось навіть на тих 2-3 витках. 6) Рух плити, в якій розміщені гільзи - декілька зауважень. Щоб воно все ставало на своє місце при кожному кроці - треба рухати важелем досить швидко. Напевно в роботі враховані певні інерційні моменти і має бути певна швидкість. Але тоді часто у випадку поломки все дуже різко стопорить і полюбому якась гільза випадає чи щось клинить. Ми обрали інший шлях - важіль рухаємо повільно, але при потребі (нечасто) штовхаємо ту плиту пальцем щоб сіла в правильне положення. Там є стержень ближче до центру плити, який має попадати в отвори (6 кроків = 6 отворів). От він інколи "недотягує" до отвору і плита впирається в нього без повного опускання. То треба просто провернути плиту пальцем. Це не складно. Набагато леге ніж вичищати потім з під неї порох. Та й прес так менше нищиться. 7) Про подачу руками трохи розкажу. По суті робота пресу ділиться на 2 частини - рух вверх і рух вниз. Коли прес дотиснув вверх - подаєш капсуль (буквально рух пальцем) рухаючи пластикову планку. Коли прес внизу - подаєш гільзу (теж рух пальцем) з трубки, а також береш собі з коробочки кулю і ставиш в гільзу. Останнє - найбільш тривалий процес, бо то треба взяти, піднести, поставити і злегка відцентрувати. І так вверх...подав...вниз...подав-поставив....вверх...вниз... Ніяких напрягів насправді. Якщо докупити подавач куль, то і відпаде необхідність і такого руху. Хоча, в цій роботі є щось містичне, захоплююче - ти взяв руками, поставив, вжжжик...і ЗАПЕЧАТАВ ПАТРОН ))) Але це не точно )))
Дякую за опис, реально дуже цікаво. Але складається враження, що, незважаючи на величезний досвід LEE в проектуванні та виготовленні такого обладнання, воно дуже сире і недоведене. Зрозуміло, що це краще ніж руцями, але ж скільки років досвіду... Окреме питання: ви кажете, що на банці з порохом накопичується статична електрика. Але це ж потенційно дуже небезпечно! Вона ж накопичується як ззовні, так і в середині банки, утворюючи аналог Лейденської банки (електричного конденсатора)! В будь-який момент може проскочити іскра з усіма витікаючими... Або ви (з іншим електричним потенціалом) доторкнетесь до банки. Чи я щось неправильно зрозумів?
На рахунок досвіду Lee - справа не тільки в самому пресі, а й в матеріалі, зокрема гільзи. Якщо брати щось однотипне, нове то все напевно буде працювати гарно. Хоча, саме подавач гільз навіть вхолосту плавно не рухався. Ну... не хочу нарікати на виробника, але навіть в цій ситуації складно сказати що це через мої "криві руки". Щодо статичної електрики - там мізерні значення. Звичайно нічого не іскрить. Це не більше ніж прилипання пороху до стінок. Напевно навіть сам порох, під час тертя зерен, набирає статичного заряду. Було б доцільно якось його виводити, заземляти - але такого не бачив. Причому це біда не тільки цього пресу. Всі дозатори цим грішать.
Вставлю и я свои 5 копеек. Нет, Lee Six Pack Pro у меня нет и вот почему: Дело в том, что я последние 35 лет жил в США и пользовался продукцией Dillon Precision, которая работает надёжно, без сбоев. Здесь у меня уже не тот бюджет и я искал что-нибудь по дешевле, наивно пологая, что смогу получить аналогичный результат. Но я совершенно забыл избитые фразы: "You get, what you paid for" или "Я не на столько богат, чтобы покупать дешовые вещи". Я купил Lee Pro 1000, а это теже яйца, только на половину. Он абсолютно такой-же, что и Six Pack Pro, только на три матрицы, вместо шести. И я столкнулся со всеми проблемами, описанными Вами выше, плюс ещё гильзы .223 часто падают набок и капсюля заходят боком или вверх ногами. Кроме того, это конечно моё собственное ИМХО, Но я для себя решил, что подготавливать гильзы, я буду отдельно от прогресивного пресса Lee, используя одностейджевый ручной пресс. Я прикупил ещё Lyman Brass Smith Ideal. LEE к этому времени, у меня уже вызывал аллергическую реакцию. А прцесс такой: 1. Сначала я очищаю гильзы используя сухой Frankford Arsenal CASE TUMBLER с крошкой ореховой скорлупы и пасты для полировки астомобилей. 2. Потом на Лаймане декапсулирую и обжимаю каждую гильзу, преварительно смазав её Lee Resizing Lube. Я перепробовал большинство именитых брендов, включая присловутые, на основе спирта с ланолином, но остановился именно на LEE, не взирая на аллергию, т. к. с ней, у меня гильзы, почти никогда не засрявали в матрице. 3. После ре-сайзинга, я очищаю гильзы от смазки, смова поместив их в сухой вибратор с орехом. До мокрой очистки, я ещё не дорос, а она так шикарно вымывает гильзу внутри и в капсульном гнезде, чего сухой вибратор не делает. 4. Потом подрезаю гильзы, удаляю капсюльный крымп и снимаю заусенци. И лишь после этого, я перехожу к снаряжению патронов на Lee Pro 1000. С матюками и пальцами, но маємо те, що маємо. Так, что от покупки Lee Six Pack Pro, я отказываюсь на отрез. Хомяк требует Dillon RL1100 или Frankfort Apsenal X10, а Жаба настаивает на LEE. И я нашёл, уже снятый с производства, Lee Load Master. По моему мнению, это последний более-менее надёжный прогрессивный пресс фирмы LEE. Конечно не Dillon, но работу свою он делает и Жаба не квакает.
Добрый день, подскажите пожалуйста, а как Вам Lee Load Master, я так понимаю Вы уже купили его и опробовали?
Да купил. На фото какраз мой Load Master. Я уже снарядил 1000 шт. 223 и 500 шт. 9х19 на этом прессе. Что я могу сказать? Чтобы без сучка и без задоринки, так нет. Не Dillon конечно. Требует повышинного внимания и особенно капризен к неточности настройки. Другими словами, по десятибальной шкале, где 10 - Это Frankford Arsenal X10, а единица у Lee Pro 1000, то Load Master, где-то на 4. Но самое главное то, что он снят с производства и запчастей сейчас мало, а будет ещё меньше и меньше. Но на сейчас, он меня устраевает в паре со вспомогательным одностэйджевым прессом Lyman. Такие операции, как Full size resizing, я делаю на Лаймане потому, что если попадётся особенно тугая гильза и мне не удастся дожать Load Master до завершения полного цикла, то пострадают остальные операции, которые происходят одновременно: Капсюль не сядет полностью, пулька не войдёт в патрон на нужную глубину, крымп не получится правильным и т. д. Кроме того, я не хочу пропускать смазанные гильзы, через систему автоподачи гильз, т. к. остатки смазки привлекают всякую пыль и грязь, что и без того ухудшает надёжность очень капризного механизма. А то, что я не делаю обжим гильзы в Load Master, у меня освободилось лишнее место для матрици, куда я установил матрицу DAA magnetic powder cheсk. ИМХО.
Спасибо за ответ! А то я кучу видео пересмотрел с Six Pack Pro, так там как ни странно все идет как по маслу , по факту все по другому, как писали выше и Вы.Что касается Вашего Load Master, то буквально сегодня видел его на каком-то из сайтов, так писалось, что даже в наличии есть, но я не звонил. Во всяком случае буду еще изучать этот вопрос, уж очень интересно, учитывая цену на 223 сейчас на рынке
Бажаю міцного! У мене Lee six pack pro. Якщо це ваш перший прогресивний прес - ви будете в захваті. Не довго але будете) Мій пройшов вже більше 5000 пістолетних набоїв. І що я можу сказати - це однозначно краще і швидше ніж одностейджевим. Так є проблеми. Так, весь процес треба контролювати. Так, іноді краще виконати фулсайз і капсулювання окремо. А іноді, коли Марс знаходиться в пубертаті і зранку ви різанули чорного півня - можна зібрати 1000 набоїв за дві/три години, граючись. З подачою гільз проблем не маю, змазав рельсу по котрій ковзає подавач. Пружину капсулятора так само заламало як у всіх. При цьому воно все ще працює. Чи варто переплатити за ділон, що вдвічі дорожчий - так, варто. Тим паче якщо ви не любите пригоди) Ось такий досвід за рік використання.
Всім доброго вечора. Мене до цього часу сильно цікавив такий станок, поки я не знайшов і не прочитав цю тему) А тепер порадьте будьласка, який краще все ж таки взяти станок в США для спорядження 308win.
Полностью согласен с предыдущим оратором. Если Вы серьёзно собираетесь заряжать, а тем более винтовочные патроны, то даже не смотрите в сторону LEE. Говорю ссылаясь на свой собственный горький опыт. Дело в том, что я вернулся в Украину в 2021 году. А до этого, я 35 лет жил в США. В разное время, у меня были разные станки для релоадинга. Но самым лучшим и надёжным, оказался Dillon XL650 (их уже не выпускают. Новая модель XL750). Я заряжал всё. От пистолетных 9 mm Luger, .40S&W, 45ACP, .38 Special, .357 Magnum, .44 Magnum, до винтовочных 7.62x39, 7.62x54R, 30-06 и 7.62х51 Nato (он же 308 Win). К сожалению, мне сказали, что заряжать патроны в Украине запрещено и мне пришлось продать всё своё оборудование. Здесь, в Украине, я купил LEE Load Master и вот, что я Вам скажу: Это всё равно как продать Мерседес и купить Запорожец. Так, что если Ваш бюджет позволяет, то конечно DILLON. К стати, сейчас совсем не обязательно его покупать в Америке. В Европе, его можно купить у Double Alpha Academy Dillon XL 750 Reloader with Case Feeder and Caliber Kit – XL750 Machines and Bundles – IPSC and USPSA Competition Gear, Order Now! И да, у них есть shipping в Украину.
Как мне кажется (у меня нет опыта работы с этим прессом), то это что-то переходное от Turret пресса к Progressive. Там, после каждого нажатия ручки, шеллхолдер нужно поворачивать вручную. Ну представьте себе револьвер, в котором, не только нужно взводить курок, но и поворачивать барабан, после каждого выстрела. Кроме того, у RL550С, всего четыре посадочных отверстий для матриц. Допустим, Вы только собираете 7.62х51, предварительно проделав все предшествующие манипуляции: 1) Декапсулирование грязной гильзы. 2) Чистка гильзы. 3) Обжатие гильзы в Full Size матрице, смазывая её при этом. 4) Удаление остатков смазки. 5) Подрезание горлышка гильзы в размер.То Вам четырёх позиций, для сборки патрона, должно хватить: 1) Установка нового Капсюля. Эта операция не требует своей собственной матрицы, так-как осуществляется, когда Шелхолдер опускается вниз и её можно совместить с матрицей наполнения порохом. Но это чревато тем, что однажды случайно, Вы наполните гильзу порохом, прежде чем установите новый капсюль и часть пороха, просыпется через капсюльное отверстие. И тогда нужно разберать и чистить станок. 2) Засыпка поха. 3)Посадка пули. 4) Кримповка. Но это минимум того, что Вам нужно, при чём об использовании дополнительных "приблуд", можно забыть. Вам некуда установить датчик недо/перезаряда пороха, Автоподачи пулек и тд. А когда Вы захотите начать заряжать пистолетные патроны, но Вам точно не хватит посадочных гнёзд для матриц. В общем, я бы RL550С не купил.
