Коп лета по-киевски.

Все разом.

 

спілкуванні мовою)

 

Добрий вечір, шановні джентельмени. Дуже кортіло поїхати на коп, але зараз це не на часі, небезпечно, та й місць не багато залишилось Моя основна робота поки що на паузі, тому я по приїзду у Київ вже на наступний день знайшов собі іншу тему, теж таку, що подобається, і до чого лежить душа... Працюю без вихідних, мені вони якось раптом стали непотрібні... Це вже не та столиця, яку я бачив раніше... Все тут трохи стало інакше. Кожен робить свою справу, начебто тихо, але сирени і ракети не дають забути про буремні часи... Україна переможе, іншого просто не може бути! Ми всі з Вами станемо свідками величезної події, яскравішої, ніж ми бачили в 1991 році Будь яка війна має кінець, час особисто для мене вже стал якийсь спотворений, без дат, без днів... Після роботи ми з друзями влаштовуємо свято для шлунка, хтозна що буде завтра, а сьогодні готуємо те, що подобається. Їжа на вогнищі... Це смачнісімо!:






А вдома постійно трапляється на очі металошукач... Я так його добряче й не поюзав І так щось мені закортіло на коп, шо просто караул! Але ж я не в курсі, як можно хоч кудись поїхати. В ліс нехо, а поля вже всі засаджені Ну це таке, поїду, та й щось надибаю, мені абсолютно пофіг куди їхати, тай що копати, важливий сам процес - виїхати із Києва, та провести час на природі, мені цього дуже не вистачало... Збираю свій старий наплічник (50+10 L), беру складану лопатку Mil-Tec, чіпляю про всяк випадок забуту вчора другом 0,5 L банку пива ( я пиво не дуже ), трошки їжі, і зранку вирушаю на коп!!! Вперше!!!


********ий напрямок майже не змінився, як добре, що я тут добряче орієнтуюсь Оцінивши ситуацію на місцевості, блискавично складаю в голові маршрут, ну по типу - менше глаз, побільше магаз... Заїжджаю в перший на маршруті, купити води там, цигарок, та шампанського. Фіг Вам, тільки нал, а в мене - карта, чотири цигарки і якісь монети в гаманці Їду далі... Другий магаз - те ж саме, третій - аналогічно Заправка попереду - "зачинено" Заїжджаю в останній магазин, теж тільки налічка... Рахую монети - 75 грн, аллілуя! Пачку цигарок, будь ласка! Можна їхати, сіжкі є, їжа теж, замість води - пиво, а там побачимо... Довго місцину не вибирав, поїхав зразу на задерновані травами схили по ЧеКа_шній темі



Святі угодники! Як це офігенно, коли нічого не падає, не вибухає, не верещить і взагалі не шумить! Тільки шепіт вітру, голоси птахів та повний релакс для мозку... Я зрозумів, що мені не вистачало, саме цього... Вже трохи забув, як користуватись приладом, з останнього копу пройшло майже 109 днів. Коли був на Західній Україні, то замутив там таку коробочку для знахідок, дуже корисна річ, як виявилось:


Був ще неприємний момент з лопатою, так як в наплічник крім складаної лопатки жодна моя інша не влазить, то я зачепив з собою саперну лопату-кірку Бундесвера:


Механізм складання геть заіржавів, і я добряче похоботився, щоб привести його до тями. Окреме питання - як копати на цілині такою лопаткою? Нуйоговдупу! Над однією ямкою треба попрацювати добряче, як я раніше копав цією лопаткою? Це загадка... Але все добре, це неймовірний кайф - бути в місцині із мирним бекграундом. Це щось! Але води то в мене нема, а пиво закінчилось досить швидко, починаю думати про повернення... І тут звонить наш спільник, типу, ти де, що робиш? Почувши, що я на копі, він блискавично сів в авто, і приїхав на поле зі столиці. Ломка, розумієте лі... І привіз мені товарищ 5+2 L АшДваО, і покопали ми ще декілька годин... Спостерігаючи, як хвацько він копає цілину правильною лопатою, я вирішив замінити свій наплічник, щоб туди обов`язково влазила саперка. Тільки саперка від Фіскарс...


Результата нема, та й хай йому грець! Ендорфінов більше було, ніж зазвичай...


Пройшло 13 днів... І знову, бажання покопати набуло непереборної сили... Я замутив собі більший наплічник, поклав туди нормальну лопату, запасний аккум для вєліка, налічман в гаманець, і покермував собі тихесенько на схили ЧК... Ще одне западло - алкоголь в *******ому районі продають тільки із 11:00, а я приїхав туди к 09:00, ледве вмовив продавчиню Тепер будемо в курсі, шо там по області... Наплічник більш-меньш місткий, сподобалась спина, реально продуває добряче на швидкості:


Знахідки на цей час для мене не дуже вже важливі, дякувати Богу, що є можливість виїхати в Київську область на вєліку і повернутись живим додому увечері... Дякую, ЗСУ!!!



На першому аккумі (36 В 10 А/ч) з постійною допомогою педалями я проїхав 46,2 км, потім змінив аккум на другий, ємністю 9,6 А/ч, та проїхавши щє 26 км прикатив на свою хату. Електробайк - це дуже прикольно...



За два виїзди по траві:


Слава нації - смерть ворогам!

 

Не боїтесь копать в такий час?
У нас один пішов у ліс,натрапив на військових і лишився апарату за 20К на користь ЗСУ.

 

Так в лес действительно вроде официально запрещено ходить, даже за ягодами/грибами..
А на луга/поля вроде нет. Или ошибаюсь и лучше не стоит?

 

Я копав, коли була заборона на коп взагалі. Копав в карантини Короновані. Трошки рию зараз. І, сподіваюся, буду рити й в майбутньому.

Буває… Деякі взагалі все втратили… Деякі сюди вже і не повернуться А є й такі, котрих ми вже не побачимо ніколи Прилад то таке…

 

Всім привіт, це знову Я с добіркою різнокольорових світлин. Працюю майже кожен день, відпочиваю на всі двісті із ста, і навіть, інколи копаю... Всі мої друзі і знайомі живі, столиця тримається, всі чекають на перемогу УКРАЇНИ. ЗСУ найкращі, з нами Бог!!!
Десь кілька місяців тому мене з товарищем дуже вставила тема з їжею на вогні, тепер таке в нас майже кожен день. Дома вже ніхто і нічого не готує. Ми живемо поруч із озером, і я Вам скажу, тільки нікому?!? Що це - дуже потужно...



Зараз допишу цей звіт, і бігом на озеро. У нас сьогодні буде справжнє кулінарне чаклунство... Так як всі мої речі для копу мають камуфляжне забарвлення, з яким зараз не дуже безпечно, то я кілька тижнів шукав собі речі з не військовим луком. Почав з наплічників:


Подивившись на безліч моделей, вирішив залишити собі такі:


50, 60 та 70 літрів. На всі випадки життя такого комплекта вистачить. Можливо, докуплю ще 80 літрів, тоді питання по наплічникам буде закрито років на 5-8. А, до речі, лопата Fiskars (80 см) в наплічник 70 літрів влазить впритул. В вісімдесятку влізе без проблем, в 60 літровий взагалі не залізе, це так, для інформації... Переходимо до археології:

Третій мій коп з початку війни. 03.07.2022, неділя:



Четвертий коп. 18.07.2022, понеділок:


П`ятий коп. 22.07.2022, п`ятниця. Початок збору зернових у Київській області:

 

Шостий коп. 24.07.2022, неділя:


Їде камрадік:


Ходимо далі:


На зворотній дорозі почалася злива. Ідеальна погода для пошуку на пляжі:


Мої знахідки з полей за три виїзда та пляжа:


Коп вчора, 30.07.2022, в суботу. З ранку я на вєльчику поїхав до камрадика у сусідній район Києва, там залишив свій байк, та й двинули ми в гості до нашого вєло-копача із Обухова:



Десь в обід приїхав ще один наш спільник, та привіз нам трошки шампані, це було дуже в тєму:



Ввечері повернулись ми до столиці. Я сів на свій електро-байк і без будь-якого напрягу потулив собі до дому:


Знахідки на всіх за день:


Ще обов`язково буде. Усе норм!

 

Пост №507, передостаннє фото: праворуч ЛЕП. В перші дні війни ракета обірвала один з кабелів. Метрів з 15 від дороги є воронка. Зараз вона вже заросла соняхами, тому з дороги її не дуже й видно.

 

Добрий день, шановні форумчани! Трошки покопали вчора з спільниками, провели мікро-розвідку полів Київської області, та знайшли нове місце по КР, про яке навіть і не здогадувалися... Будні та побут копаря виглядає у мене плюс-мінус так:



Восьмий коп з початку війни. Субота 06.08.2022. З ранку я на електро-байку їду до спільника у сусідній район:


Залишив у нього вєльчік та шолом у гаражі, та покотилися ми на польові археологічні дослідження:


В області вже є повністтю зорані поля:


Приїхали:


Походивши десь з годину-дві, вирішили подивитися ще на декілька точок. Переїжджаємо:


Подивилися, можна вже розпочинати коп, місця потрошку з`являються. Насамкінець їдемо до нашого камрадіка в Обухів, він, десь катаючи на вєльчику, побачив кераміку на полі. Треба все ретельно перевірити:


А місце те виявилось з КееРкою Як корисно катати на велосипеді...


Обійшли все, роздивилися... Камрадіки-дослідники:


Трошки накопали:


На днях щє буде...

 

Щасливі люди , заздрю білою заздрістю А тут вже майже і забув як металошукача тримати і яка затишно буває на природі Кожного дня ( і ночі) то реактивна , то стволова прилітає по місту і області... Добре хоч у вас відносна тиша і є змога відпочинку від війни. Ну хоч за людей порадів і то вже приємно

 

Це все завдячуючи ЗСУ… Відігнали орків, дали нам можливість жити! В Києві було гаряче в перші тижні:

 

В нас було так само ( а може і гірше , важко сказати). А зараз щодня і щоночі прилітає то С-300 , то Іскандери ,то РСЗВ, то зі ствольної подарунки. Добре , годі , тема не про це. Життя триває. Віримо в ЗСУ!

 

Всім привіт, 15 серпня 2022 року цій темі виповнилось вже ТРИ роки! Як швидко плине час... Одна мить, і 86503 переглядів, 21 сторінка, 513 відповідей...

У нас в столиці поки що спокійно, живемо, працюємо та відпочиваємо:




07.08.2022. Дев`ятий коп з початку війни. Дочекалися ми дощів, та й погребли з камрадиком на пляж. У таку погоду там точно тусити ніхто не буде:


08.08.2022. Десятий коп. Поїхав подивитися на одне поле в Київській області:


13.08.2022. Одинадцятий коп. Пляж Києва у дощ:


Зустріли там трьох копачів. Риють по песку, та під водою:



15.08.2022. Дванадцятий коп. Київська область. Коп за трактором Т-150:


Все, що я зловив за три вихода:


Сьогодні так, а там побачимо... Слава ЗСУ!!!

 

Нові фотографії на стіл розкладу,
Немає на світі ні Бога, ні чорта, лише ЗСУ!

 

Будні і побут копаря...


Тринадцятий коп 24.08.2022. Від ракет подалі...



Тільки-но ві второк обговорювали речі кам`яної доби, і ось тобі на - очима сокирка із кременю, неоліт...

 

Це ще київська,чи вже наша вінницька?))

 

Для повної картини ще не вистачає десяток бальзамованих трупаків русофашистів.

 

Обухів.

Теж про це говорили на параді

 

На Вінничині теж топорики красиві є

 

Ненадовго відійшов, продовжимо


Мій сьогоднішній (чотирнадцятий) коп у сусідньому районі Київської області. Все по схемі:


Заїхали до камрадіка в Обухів:


Та поїхали разом в В. Ольшанку. Не встигли трохи, наше поле вже засаджене Ми такі не одні були. Зустріли колег на точці:


Трохи подивилися на нові місця. Польова розвідка (при можливості) не завадить:


Всюди Голяковна археологічна культура Їдемо насамкінець на геть нове місце у Тростинку. По Ван-Соілу там, начебто, поле вже готове:


На місці працював Claas 930 Axion з плугом Lemken Euro Diamant 10:


Я домовився з водієм про металодетекцію, і коп почався:


Як класно, коли навкруги лише тиша...


Щось є по Домонголу сьогодні:


Не забувайте про небезпеку:


Вушка на маківці всюди...


Будьте здорові всі, за деякими виключеннями...

 

Я знову у ефірі, час якось дуже швидко плине... Коротше кажучи, ми стали трошки схиблені на фуді*, булімія** постійно десь поруч ...

* Фу́ді (від англ. Food, з англ. — «їжа») — людина, яка має особливий інтерес до їжі та напоїв, вважає їх більш значущими речами, ніж просте задоволення фізичних потреб. Фуді - це цілий рух, що активно набирає свою популярність, свого роду субкультура, що об'єднує людей, що відрізняються від інших у своєму ставленні до їжі. Фуді перебувають у постійному пошуку нових смакових відчуттів, для них їжа — це хобі. Фуді не тільки люблять смачно поїсти, самостійно все приготувати та поекспериментувати зі смаками, а й ретельно, а іноді граючи, підібрати необхідні продукти та інгредієнти, вибрати страву. Фуді також дуже люблять поїсти поза домом.
Термін «фуді» вперше згадується у 1980 році Гейлом Гріном (Gael Greene (англ.)), американським ресторанним критиком та письменником, у журналі New York Magazine. Незабаром після цього термін кілька разів з'являвся в британській пресі, поки не набув широкого поширення в 1984 році, завдяки авторам кулінарної книги Полю Леві та Енн Барр . Цей термін узвичаївся, переважно, у Великобританії. У 2012 році про фуді написала щоденна газета Великобританії The Guardian, порівнюючи їжу з новим досвідом у сексі, із вживанням наркотиків, релігією та називаючи готування високим мистецтвом.
Найчастіше фуді порівнюють із гурманом чи гастрономом, але це помилкове порівняння. Гурман - це поціновувач вишуканих страв і знавець напоїв. Гастроном – знавець у тонкощах вишуканої їжі. Найголовніша відмінність фуді в тому, що він не зациклюється на високій кухні, а вміє насолоджуватися найпростішими речами, недорогими стравами. Для нього головними є смакові експерименти та нові відчуття, насолода їжею з духовної точки зору, для фуді їжа – це мистецтво.

**Булімія (від дав.-гр. βοῦς — бик і λῑμός — голод) — клінічний симптом, патологічно підвищене відчуття голоду. Цей стан інколи поєднується із зниженням відчуття насичення, внаслідок чого виникає потреба в надмірно великих кількостях їжі (поліфагія).

Проводимо вільний час смачно і з користю:







Їжа їжею, но я трохи порив за останній час. П`ятнадцятий коп 28.08.2022, пляж Києва:

 

Шістнадцятий коп 30.08.2022, Київська область, ранішній виїзд на вєльчику:


Сімнадцятий коп, 06.09.2022, пляж Києва:


На початку вересня з-за кордону повернувся Валєра, тож ми довго не барились, 18 коп 09.09.2022:



Дев`ятнадцятий коп, 11.09.2022, пляж Києва:


А потім почалися зливи... Аж до сих пір ллє

Моє барахло за ці виїзди:


Незабаром буде ще коп... Слава ЗСУ та Україні!!!

 

Не можливо, а обов`язково треба на коп їхати... Після смачної їжі, звичайно...


Двадцятий мій коп з початку війни. Пляж на Оболоні, місто Київ, 29.09.2022, четвер:


Підготовка до відчинення порталу зі знахідками:


Починаємо пошукові дії:


Я ніколи раніше не поважав такий вид копу, але є одне але, називається воно - час...


Спільний результат за годину до закінчення пошуку:


Майже під кінець копу до нас завітав наш спільник, який мешкає поруч, але не зміг вибратись з нами вчора на коп. Потеревеніли та попускали трохи табачного диму:


Також була нормальна кора - місцевий наркозалежний, який хапанувши зі своїм корешем кримінального Метадону (6-(діметиламіно)-4,4-дифенілгептанон-3), впав нам на хвіст, ходив по п`ятам аж до самого вечора, допомагав нам копати та шукати, та допоміг мені випалити всі мої цигарки Потім він ще пройшовся з нами з самого пляжу до станції метро "Мінська", де ми посадили на метро Валєру, та завітав аж на метро "Оболонь", так сказати, за компанию зі мною, де я, сівши на свій вєльчік, покатив собі на хату... Наркозілля - це зло! Ніколи навіть і не пробуйте!!!


Моє:


Дуже скоро мені знову копати, як це прикольно, чорт забирай!