А ещё я там наверное должен был правдиво ответить сколько денег храню, где живу, и остальные паспортные данные в придачу
Даааааааааааа! Дивуюсь я народові! Хтось колись вкинув «качку» про підземні ходи Браницьких, так тепер усім та всюди маряться ці “підземні ходи!” Ну що ж, давайте розбиратись… Мої аргументи та факти…. 1. Геологічна структура не дозволяє будувати глибокі а тем більше довгі підземні ходи в нашому місті. 2. Рів Білоцерківської фортеці проходив по вулицях Росьовій, Курбаса, Піонерський тупик, Площа Шевченко та вул. Гагаріна, де спускався до греблі. Це можливо побачити на мапах в Б.Ц. музеї у відділі "Козаччина". Мапи 1738 (план фортеці) та 1764 (план містечка). За Будинком Побуту, вул. Л. Курбаса зберігся залишок люнету (підвищення). 3. Не дарма вул. Піонерський тупик до 1917 року мала назву 1-ша Грязная. 4. Вчора розмовляв з людиною яка 20 років офіційно займається розкопками. Перед будівництвом готелю «Центральний» (біля Укртелекому) на том місці проводили розкопки, глибше ніж на 1,5 метри неможливо було проводити розкопки просочувалась вода. Спитав чи дали можливість провести розкоп на місці цегляного кінотеатру РОДИНА. Дали, але глибше ніж на 2 метри не заглибишся, те ж саме, просочувалась вода. Та і крім кераміки початку XIXст. нічого немає. Та і не дивно, враховуючи пожежу яка сталася 7 липня 1798 року, в цьому районі. Осередком пожежі стала хата Фішеля Гершковича. Згоріло 275 будинків та 116 торгівельних лавок. 5. На світлинах 50-60-х років які є в інеті ви можете побачити що території греблі та центрального пляжу продовжували затоплюватись на весні. 6. Тепер, що стосується парку «Олександрія»… До 1870 року парк був «окультурено» тільки до теперішнього входу з боку Танка. Тем більш, що Браницькі намагались знайти на іншої незабудованої території парку золото, тому не поспішали з забудовою. Робили глибокі шурфи, чому… Згадайте, що у нас є профілакторії «Дубрава», лікування в якому засновано на радонових водах. А вони і є в деяких випадках “супутниками” золота! Після 30 років безуспішних пошуків, вони продовжили забудову парку. А ось зруйновано все було швидко з 17-24 січня 1918 року (фото 1, 2). Тем більші треба розуміти психологію місцевого мешканця у 1918 році… Графів не має значить “всё кругом колхозное, всё кругом моё”!!!!!!!! А потім прийшли Польські війська, потім війська більшовиків, потім Німецькі…. Додайте сюди землетрус який стався 12 вересня 1927 року (фото-3) Навряд після цього щось там залишилось. Єдиним підтвердженим фактом, існування підземних ходів це були: хід від костелу до будинку вікарія (на цьому місті зараз нова будівля музею), від будинку пшебоша (старости) ця будівля три рази перебудовувалась. Залишилась невеличка части від цього будинку це перший поверх 1-го корпусу університету. але куди він вів невідомо (відомо тільки з документів). Ну і на останок, якщо була Білоцерківська фортеця значить був і потаємний «прохід» або «вихід» з фортеці на зовні… А ось пару цікавинок . ФОТО-1 17-24 січня 1918 року зруйновано маєток Браницькой «Олександрія». Скоріш всього розмова їде про літній палац Браницьких «Аустерія». ФОТО-2 ...але вже 7 червня 1918 року Білоцерківська волосна управа спробувала повернути все майно графам Браницьким. ФОТО-3 Повідомлення про землетрус який стався 12 вересня 1927 року. В статті згадані також вул. Златопольська це теперішня вул. Курсова, а також вчитель Джима. Напевно саме він при німцях був директором Білоцерківської біржі праці. Яка знаходилась в будинку по вул. Ярослава Мудрого, 37. ФОТО-4 ........а ось стаття про те, кому дійсно пощастило…… P.S. З приводу фото-4 велике прохання до камрадів не “ставити дибки” усю “селекцію”! Раніше її територія була набагато більше. До неї навіть деякий час відносився парк. А зі свідчень старожила відомо що до селекції аж до 1950-рр. відносилась також вул. Январський прорив. На який знаходились: пітомник, велика комора зернових, та управління лісгоспу… Да, і я мешкаю в тому районі….
Ну от, прийшов МарАлекс, і вбив легенду та надію на скарби... По темі. На Піонерському тупику 4 (дата побудови 1870 рік) до середини 90-х років минулого століття були досить глибокі підвали (2 підземні яруси). Потім їх засипали та забетонували (дістали пацюки, які звідти робили набіги нагору). Про підтоплення грунтовими водами там ніякої мови не було, хоча я спеціально і не запитував.
Где то у моего знакомого старый компрессор стоял с двумя отбойными молотками , теперь помедленнее я все записываю
Так, камради, без паніки!!! Мені завжди здавалось, що спочатку треба «вивернути хутром в середину» всі архіви! Потім розпитати всіх старожилів!! Потім всіх фахівців!!! А копати вже в останню чергу!!! Як кажуть «солодке» на останок!!! Тепер по темі…. Забув додати, з розмови з директором кінотеатру Довженко (кол. к-р. Горького), стало відомо що кінотеатр «РОССИЯ» зведений за 1-ю категорію будівель для північних районів бувшого СРСР. Тобто на бетонних стовпах, з міцним фундаментом, та товстими стінами. Без належного фундаменту та на «плавунах» були побудовані також, цегельний кінотеатр «Родина», кінотеатр «Шевченко». Тепер стосовно будинку за адресою Піонерський тупик, 4. Будинок ніколи не мав а ні централізованого опалення, а ні централізованого водопостачання. У підвалах завжди було волого. Може легенду я й вбив, але надію залишаю…..!!! Та щоб підсолодити «пігулку» розповім, що один зі старожилів згадує¸ що біля греблі (з боку Заріччя) в січні 1944 року затонув Т-34, що його тиждень намагались витягнути. Екіпаж врятувався. Скоріш всього місцеві розповіли, що гребля це переправа, але вона була притоплена тому вони ї вскочили в халепу. В газети "Ленінський шлях" за 1965 рік є декілька згадок в яких просять відгукнутися тих хто щось знає про два епізоди коли над парком «Олександрія» були збиті радянські літаки. В одному випадку льотчик потрапив до полону після того як приземлившись розстріляв всі набої з пістолету. А в іншому, льотчик загинув, літак впав до р. Рось. Якщо не помиляюсь ось точне посилання: Стаття: Науменко С. В боях за рідне місто № 46 (6150), 19.03.1965 р. ст.3; Стаття: Грисюк М. Герої не будуть забути. № 51 (6155), 27.03.1965 р, с. 3. ( я навіть зробив помітку ", «братська могила у парку "Олександрія"») Стаття: Командир дивізіону "Катюш" //№ 41 (1645?? 6145), 10.03.1965, С. 2 – якщо не помиляюсь в статті розповідається про те як у 1944 році дивізіон катюш веде вогонь з с. Глушки по м. Біла Церква Здається в цій газеті є згадка про три німецьких доти які розтягнулись ланцюгом від «Горбатого мосту», а також стаття в якій шукають свідків бою за Білоцерківську залізницю в 1941 році. Прощу гуртом не бити з цією пресою я працював десять років тому назад, тому швидко знайти мені не вдалось. У мене залишився тільки перелік статей, іменний покажчик, та покажчик підприємств, або географічний об’єктів міста цієї газети. Тому якщо що, то треба брати саму підшивку. Так що “К топкам товарищи! К топкам!!!” Я хотів сказати до бібліотек та архівів!!!! ФОТО Прогноз на те які вулиці в Білій Церкві будуть затоплені під час повені у 1942 році.
Подыму старую тему, на фото таки Броварской аэродром. А вот о Гоголевском мало инфи, спросил у стариков показали где он был.
За літаки вірю. В одного мого товариша навіть є власноруч складена карта Білої Церкви та околиць, де він любовно відображає місця падіння літаків. Інформація в нього на основі власних знахідок на місцях. Так що достовірна на 100 %. Є там і за літаки на північній околиці міста. І доти були. Минулого року бабуся у Фурсах розказувала нам, де був один з них. Дуже дивувалася, що ми не знаємо того місця самі. З.І. Вказуючи № будинку в Піонерському тупику, я не ту клавішу вдарив. Говорив за № 6, а написав № 4. Але, думаю, Ви зрозуміли за який будинок мова. Це там, де ми із Сєроффом гестапо шукали.
Вот так всегда , к какому дому компрессор подгонять , к 4 или 6 . А по дотам наверно интересно посмотреть что уцелело ?
До № 6. Тільки там зараз живуть хлопці з автоматами. За ДОТи не знаю, ми не ходили. Якось все на потім відкладали, так і не потрапили.
Фильма не будет , электричество кончилось , да и некоторые Камрады в обьектив не влезут что в длину что в шырь
Тоді наперед повідомляю, що в мене моральне шефство над копарями в Білоцерківському районі. На Піонерському тупику я з МД ходив (начальника знаю) там або копати все, або не копати зовсім. Надто багато сміття. А ДОТи швидше за все не збереглися. Але спеціально їх я не шукав. Навіть розповідь бабусі де вони слухав краєм вуха (якраз землю пересівали, ЛОЗ шукаючи), але камради, які там теж були, слухали уважно.
Добро времени суток, помогите прокомментировать фото, кто что видит, может что я упустил, как говориться гляньте не замыленым глазом. Прошу сказать кто что видит. С ув.
Да, на фото я увидел: 1 заезд на аэродром, есть до сих поро 2 два здания которые есть по сей день 3 дорога бровары-требухов, есть и сейчас 4 площадку полукруглую, есть по сей день, стоянка у входа на сапсан
Годину тому приїхав. Снігу немає, трошки мерзле на дорогах і де горбочки з ямками. В інших місцях - миле діло, копай і хочеться.
