Євреї в УПА

Тема у розділі 'Національні партизанські формування', створена користувачем Aйзенгавер, 5 кві 2013.

  1. Chill

    Chill Stabsfeldwebel

    Повідомлення:
    1.203
    Адреса:
    Київ - Торонтівщина
    Фотографія боївки СБ не має стосунку до попередніх повідомлень, а є окремим повідомленням до тему євреїв в УПА. Це інший єврей. Під "є декілька фоток цієї" я мав на увазі фоток боївки, яку я й виклав.
    Так, СБ ОУН формально - не УПА. Але в СБ ОУН передавали самих надійних стрільців УПА в тому числі. Звичайні боївкарі не проходили якусь осбобливу підготовку. Просто гарний надійний стрілець УПА міг бути призначений до боївки СБ. І не всі вони були членами ОУН. Це я напевно знаю. Зірки - то норма для СБ. СБ якраз більш за УПА намагалося мати повні комлекти німецького, або польського а потім совєтського, в залежності від періоду та території.
     
    1. (в наявності 2 шт.)
      Магазин Чехия са26 состояние отличное.
      1400 грн.
    2. (в наявності 4 шт.)
      Новые .складские. на 20 патронов .в лоте 1шт.
      1000 грн.
    3. Ориг.затвор ППС-43. Склад/хранение. Присутв.технол. буквы/цифры.
      749 грн.
    4. Не новодел. Не использовался.
      735 грн.
    5. Предложу редкий предмет - штатное приспособление для снаряжения коробчатых магазинов ППШ. Оригинал....
      800 грн.
  2. siromanets

    siromanets Moderator

    Повідомлення:
    1.944
    Мене спантеличило слово цієї. (PS З твого дозволу я видалю в твоєму повідомлення слово цієї)

    СБ не підпорядковувалось командуванню УПА. Хоч намагання були.
    Але на світлині зображені вояки у формі без відзнак, тобто не в совєтській формі, проте із зірками. :confused:Повторю ще раз, що це, ніби, боївка СБ, а не відділ УПА. :confused:

    Чи можна детальнішу інформацію про цю світлину і про боївку. Які роки, яка місцевість і т.п. Маю дуже великі сумніви про належність цього предстаника до СБ.
    Навіть звичайні члени ОУН проходили в першу чергу ідеологічну підготовку.
     
  3. ДАЧНИК

    ДАЧНИК Feldwebel

    Повідомлення:
    1.232
    Адреса:
    Россия, Москва
    Поскольку мои комментарии исчезают в теме самым таинственным образом - однако почему-то при этом остаются участника Chill с невежливыми выпадами и нелепейшими обвинениями - тратить время на дальнейшую дискуссию не имеет смысла.
    Тем более после высказываний на эту тему таких специалистов как Грицак, Мотыка или журнала "Критика"...а уж после двухтомника "Летописи УПА" и подавно!
    Наверное, теперь в теме возможно обсуждать только приведённое постановочное фото якобы "боевки УПА".
     
    Юрист 3 класса подобається це.
  4. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    фрагменті зі звіту :
    Xntfhj9sN4o.jpg
     
    Landsturmist, CAM, рональд та ще 1-му подобається це.
  5. ДАЧНИК

    ДАЧНИК Feldwebel

    Повідомлення:
    1.232
    Адреса:
    Россия, Москва
    Вообще строить утверждения в этой теме, что наличие врачей-евреев в подразделениях УПА даёт полное основание утверждать о полноценном участии представителей этой нации (а вовсе не "расы"...) в движении украинских националистов, по крайней мере, нелепо и просто смешно.:)
    С таким же основание тогда можно заявлять что и русские точно так "участвовали" в этом движении, основываясь только на том основании, что имеются достоверные факты присутствия этих врачей в подразделениях УПА:
    "Квалифицированный медперсонал "УПА" приобрела путём похищения и насильственного увода врачей из небольших городов или сельских больниц.
    Например: "бандеровцы" под силой оружия увели врача из Корецкой городской больницы ЖУРАВЛЕВА. Из города Ровно были похищены врачи ПАНТОШЕНКО и ТИТОВ..."
    "Задержанный бывший врач Корецкой городской больницы - КОСИК Василий Никифорович рассказал, что в сентябре 1943 г. он был похищен из города "бандеровцами", которые доставили его в "Красный Крест" группы "Восток" и заставили работать в отряде врачом..."
    Весьма сомнительно, чтобы евреи, впрочем, как и русские медики горели большим желанием идти на "бункеровку" после лета 1943-го...
    Поэтому было бы весьма логично упоминать в контексте присутствия этих медицинских специалистов в УПА какие-либо дополнительные определения - например, "принудительное" или "насильственное".
    А пояснение о том, что вышедшие "из лесу" евреи-врачи "не зрадили жодної криївки" прежде всего никак не объясняется их великой симпатией к оставшимся "сподвижникам" - просто они воочию видели, как эти самые "сподвижники" владеют секирой или удавкой...

    Теперь возможно попробовать более внимательно разглядеть предложенную фотографию, запечатлившую якобы боевую группу СБ - если конечно и этот комментарий не исчезнет из темы таинственным образом...;)
    Естественно - с точки зрения, конечно, "неискушённого зрителя", да и невежественного к тому ж, как было неопровержимо доказано тут в теме (что, в общем-то, было несложно, когда остаются только подобные обвинения - а ответы не допускаются...)
    Первое впечатление от этого снимка: постановка композиции запечатлённой группы людей, при которой сразу же отмечается неоднородность в составе этой группы.
    Четыре однообразно одетых и имеющих общие внешние признаки экипировки человека - условно назовём их "украинцы" - окружают полукольцом сидящего в центре человека - условно назовём его "Зяма" - который и внешними признаками, и своим расположением в группе отчётливо контрастирует с своим окружением.
    "Украинцы" свободно расположились вокруг "Зямы", их позы не только свободны, но и подчёркното молодцеваты: плечи развёрнуты или приподняты, у них прямые спины, головы высоко подняты, у сидящего на переднем плане слева нога закинута на ногу, взгляды устремлены вперёд.
    А вот фигура "Зямы" представляет полнейший контраст своему окружению - хотя казалось бы центральная фигура на снимке должна быть (по законам жанра) наиболее впечатляющей...
    Плечи его опущены, взгляд обращён вниз, его расслабленная поза никак не соответствует энергичным позициям "украинцев"...
    Можно представить, что если в момент съёмки прозвучал бы сигнал тревоги, то "украинцы" вскочили ли бы и моментально были бы на ногах - в то время как "Зяма", несомненно, замешкавшись поднимался бы с земли... он явно расслаблен и его настроение не соответствует показному боевому энтузиазму "украинцев".

    Поглядим, что будет в дальнейшем с этим комментарием - а там посмотрим...
     
    Юрист 3 класса подобається це.
  6. Chill

    Chill Stabsfeldwebel

    Повідомлення:
    1.203
    Адреса:
    Київ - Торонтівщина
    Я якраз не вважав би жидів-лікарів за "місцевих євреїв", які були в УПА. Адже ці жиди є або з тих жидівських таборів біженців, які переховувалися в лісах, і яким УПА робило протекцію, але вони були мешканцями містечок, що повтікали від німців в ліс. В цьому випадку жиди віплачували за охорону своїх сімей, а не були мобілізовані і не вступили добровільно до УПА воювати. Або це були жиди, яких "наполегливо запросили". Під "місцевими жидами" я мав на увазі практично засимільованих жидів, як ото Мандик Хасман, мешканців сіл. Вони-то воювали як звичайні стрільці. Але тема лікарів-жидів теж цікава.
     
    CAM подобається це.
  7. CAM

    CAM Feldwebel

    Повідомлення:
    294
    Адреса:
    Діаспора
    25 серпня у Львові відбулася презентація набору світлин "Лікарі УПА", присвяченої 100-річчю українського лікарського товариства. Ця збірка - сьома у проекті, започаткованому ВО "Свобода". Збірка містить 16 унікальних світлин лікарів, які працювали в медично-санітарній службі УПА. Про це на презентації повідомила голова ЛОО ВО "Свобода" Ірина Сех.
    "Лікарі УПА рятували хворих і поранених, надавали допомогу у шпиталях-криївках та на полі бою. Їм доводилося надавати допомогу без належних інструментів та ліків. До кожної листівки упорядники підготували текст із розповіддю про героя, серед яких - Модест Ріпецький, Богдан Крук, Богдан Гук, Ольга Ліпа, Петро Скобельський, Катерина Зарицка, Юрій Липа, Самуель Норман. Збірку світлин "Лікарі УПА" ми передамо до музеїв, бібліотек та шкіл України", - зазначила Ірина Сех.
    За її словами, упорядниками збірки "Лікарі УПА" стали: голова лікарської комісії НТШ, доцент Львівського національного медичного університету ім.Д.Галицького Зеновія Служинська, дійсний член Українського лікарського товариства у Львові, лікар-променевий терапевт Львівського онкоцентру Аретій Кравець, доктор медичних наук, професор, дійсний член НТШ, автор серії видань "Українські лікарі" Ярослав Ганіткевич. Науковий розпорядник - Ярослав Сватко.
    Як зазначив Ярослав Сватко, у збірці представлено лікарів, які пройшли війну в Україні, дехто загинув у концтаборах, дехто пробився на захід і там залишився, "але ці лікарі спричинилися до того, що була хороша медична служба в УПА".
    "Книга життя у кожного з лікарів різна. Хтось був одружений, хтось - ні, у когось були діти. Вони знали, що за їхню працю вони не матимуть маєтків чи ще чогось, їхня основна ціль - боротьба за незалежність України. Медики УПА лікували не тільки своїх, а й представників інших національностей тай ворожих солдатів", - зазначила Зеновія Служинська.
     
  8. CAM

    CAM Feldwebel

    Повідомлення:
    294
    Адреса:
    Діаспора
    А тут перше що видав Гугл щодо лікарів в УПА (Нібито крадених)

    Моде́ст «Горисла́в» Ріпе́цький (* 27 грудня 1921, м. Львів — † 28 червня 2004, м. Чікаго, США) — лікар, видавець, вояк УПА в 1944 Лемківському курені,[1], організатор Українського Червоного Хреста в Тактичному відтинку «Лемко»,[2],співорганізатор куреня «Рена», курінний лікар.[3]


    [​IMG]
    Модест Ріпецький сидить третій зліва. Словаччина 1947.
    Народився 27 грудня 1921 в місті Львові в сім'ї судді Теодозія Ріпецького та Кароліни (з дому Фріц).
    Навчався у Рідній Школі імені Тараса Шевченка, а згодом у філії Академічної Гімназії у Львові. З 1940 по 1944 навчався у медичному інституті у Львові.
    В УПА[ред.]

    У 1944 вступив до Української Повстанської Армії під псевдом «Горислав». До 1945 виконував функцію лікаря в курені УПА під командою Василя Мізерного («Рена»). Згодом став одним із організаторів вишкільного табору у Буковому Берді.
    Був учасником бойових дій відділу УПА біля села Лавочне, містечка Перегінськ, під Сторонною на Дрогобиччині, у Струбовиськах на Лемківщині. Певний час перебував у складі сотні Володимира Щигельського («Бурлаки»).
    Командував загоном УПА на східних теренах Ряшівського воєводства.[4] У вересні 1947 з рейдуючими відділами пробився до Німеччини.
     
  9. Chill

    Chill Stabsfeldwebel

    Повідомлення:
    1.203
    Адреса:
    Київ - Торонтівщина
    :) Підготовка членів ОУН та старшинського складу СБ не має ні якого відношення до того, якого боївкаря припишуть до боївки. Стрільці могли бути звичайними стрільцями.

    Ось перша група фотографій, на якій зафіксовано ту саму людину (семітські риси обличчя, радянська фуражка, темний комір на тлі більш світлого кітеля, в руках кріс мавзер). Мені видається, що це та сама особа як і на наведеній раніше мною фотці. Ніякої інформації по цих фотках я не маю.
    04_40.jpg 03_38.jpg

    А ось іще одна фотка, саме боївки СБ. Тут теж є повстанець жидівської національності. І в цьому випадку, я не впевнений, що це одна і та сама особа як на першій групі фоток. Мені схоже, але стверджувати не берусь.
    img013.jpg img014.jpg
     
    Norman2, siromanets та CAM подобається це.
  10. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    до теми - випадок із євреєм під час рейду на схід відділу Михайла Кондраса - "Великана"

    ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 48.
    M32BnQBdiJM.jpg
     
    Chill, ArtBorsuk та Landsturmist подобається це.
  11. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Фрагмент із свідчень Євгена Басюка - "Чорноморця"
    x_b64cd6b9[1].jpg

    ПРОТОКОЛ ДОПРОСА

    Басюк Евгения Михайловича

    28-29 сентября 1944 года.

    Басюк Евгений Михайлович,
    1922 года рождения, уроженец с.Хоров, Острожского района, Ровенской области

    ВОПРОС: Назовите всех известньїх вам медработников, обслуживающих УПА.
    ...
    Из других медработников, обслуживающих УПА, мне известньї врачи - «ЛЯДОВОЙ» и «БАСКО» - псевдонимы, оба они евреи, обслуживали соединение УПА «ДУБОВОГО».
    ...


    ДA СБУ. - Ф. 6. - Cпp. 75135 ФП. - Аpк. 42-92.

    Цит. за: Літопис УПА. — Т.9. — Торонто—Львів, 2007. — С. 128
     
    Landsturmist та Viktor1986 подобається це.
  12. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Варм Шая Давидович

    УНКВД по Волынской обл.
    Ковельський гор.отдел НКВД

    Протокол допроса

    1944г. Августа 9-го дня

    Я Нач. отдела ББ Ковельского гор.отдела НКВД Свириденко М.Х. сего числа допросил задержанного гражданина Варм Шая Давыдовича ,1909 г.р. , уроженца г.Варшавы , жителя Владимир-Волынского р-на с.Свищева. Образование высшее , окончил в 1937 г. Медицинский институт в г.Варшава , По национальности – еврей , беспартийный , происходит из семьи торговца , служащий. В УПА находился с мая 1943 г. , кличка «Скрипач». Со слов судим не был , репрессирован тоже.

    Подпись : Варм Шая

    Вопрос : Раскажите о своей трудовой деятельноти ?
    Ответ : До 10 лет я воспитывался в своей семье , потом поступил в среднюю школу – Союз Польских Учителей в г.Варшава , которую окончил в 1928 г. И полуил образование 8 класов. В октябре 1928 г. я поехал в Фанцию , в г.Гренобль , там поступил в мед.институт. Там окончив 1-й курс приехал к родителям в Варшаву. Там заболел плевритом и летчился 4 месяца , находился на содержании родителей. Потом продолжил обучение в Варшавском университете , где учился до 1937 г. После окончая получил диплом врача. С августа 1937 г. работал в еврейском госпитале г.Варшава , там работал до осени 1939 г. . Тогда же переехал в г.Владимир-Волынский , где роботал врачем и начальником курсов медсестер. . С апреля 1941 г. работал врачем в с.Свищев Вербского р-на до начала войны.

    Вопрос : Где и кем работали во время оккупации немцами Украины ?
    Ответ : Сначала работал частно , потом , а потом с мая 1943 г. я работал врачем в УПА , до мого задержания органами НКВД.

    Вопрос : При каких обстоятельствах Вы вступили в УПА и какую работу исполняли в УПА ?
    Ответ : В первых числах мая 1943 г. ко мне на квартиру зашли 2 вооруженных бандита , один из них по кличке «Сокол» , имели с собой подводу и сказали «Нам нужен врач , Вы наверно знаете что немцы ликвидируют всех евреев». Все мое имущество погрузили на подводу , взяли меня и мою жену и привезли нас в с.Вовчак Турийского р-на. Мне дали помещение и я лечил больных и раненых бандитов.

    УПА производила вооруженные акции против немцев и появилось много раненых. В июле 1943 г. госпиталь был перенесен в лес в 2-х км. севернее с.Вовчак. Там я работал до октября 1943 г. врачем. Потом госпиталь перевели в с.Чесновку Вербского р-на . А когда стали частыми нападения немцев на близлежащие села , УПА приказало перевести госпиталь в более безопасные местности Турийского р-на , как с.Ставочки (Овлочин) . Там я проработал до первой половины января 1944 г.

    УПА боялась чтобы госпитали не захватили немцы или красные партизаны , поэтому их перевели в р-н Ковеля , куда точно не знаю. Меня с женой забрал в рейд на юг «Сосенко» . Фамилия Антонюк с с.Бискупич Порицкого р-на. Перед наступлением красных партизан части УПА перешли через Гооховский в Берестечковский р-н. Отряд «Сосенка » насчитывал до 2 тысяч. Отступали организовано - по сотнях.


    Вопрос : Расскажите где именно дислоцировался отряд «Сосенка» в Берестечковском р-не , чем они занимались , где теперь «Сосенко»?
    Ответ : Размещенные по селах
    защищали население от нападений немцев, поляков , красных партизан. А где сейчас находится «Сосенко» я не знаю , но слышал от многих бандитов ,что «Сосенко» Военным Трибуналом был осужден к расстрелу , за то что самовольно вел переговоры с немцами и сдал красным «Сеч» которая находилась в Свинаринском лесу Турийского р-на

    Вопрос : Когда вы отошли от «Сосенка» и где и почему ?
    Ответ : Когда я находился с отрядами в Берестечковском р-не с. Комов, то в начале февраля 1944 г. по распоряжению организации "Красного Креста" ОУН-УПА меня перевели в село Старый Порицк Порицкого района для лечения раненых бандитов. Там тогда было на лечении 5 (пять) человек. Я там пробыл до марта 1944 В начале марта командование УПА меня направило в курень "Голубенко" чисельнистью до 500 бандитов. Там я выполнял свои обязанности врача. Курень тогда дислоцировался в с. Божья-Воля Вербского района.

    Вопрос: Расскажите о деятельности куреня "Голубенко" и какую работу Вы там делали в УПА?
    Ответ: Курень "Голубенко" в конце марта передислоцировался в Порицкий р-н, а в конце мая перешел за реку Буг близ г. Сокаля и все время рейдировали по Холмщине, не задерживаясь на одном месте больше недели. Задерживались в селах: Гильче, Переводов, Радчево, Корчмин, Ляховцы и другие. Затем получили приказ перейти фронт и вернуться на Волынь. Последнее время курень "Голубенко" рейдировал за 15-16 км. от реки Буг, в 30-35 км. от г. Холм в с. Дуброво. Отсюда в середине июля пошли на восток, сначала шли в северном направлении и наткнулись на многочисленные немецкие военные части, которые отступали.
    Мы были вынуждены отступить назад под с . Дуброво , где в лесу пересидели двое суток , пока продвинулся фронт на запад. Тогда перешли р Буг и пошли направлением на Рожище, а затем вернули в сторону Ковеля . Ночью перешли ж\. д. вблизи станции Стебли . Это было в ночь с 8.08 на 9.08 . 1944

    Вопрос : Скажите , куда дальше должен идти " Голубенко " ?
    Ответ : Дней пять назад мне говорил врач "Белый" , что мы должны были идти в Колковские или Цуманские леса . Вчера вечером мне сказал один четовой , что возможно пойдем в Камень - Каширский район . Точно я не знаю.

    Вопрос : Кого Вы знаете из руководства УПА ?
    Ответ: Я слышал командует УПА " Охрим " , а " Красным Крестом " УПА руководит женщина , псевдоним которой «Верба» .
    Лично я знаю куренного «Голубенко» , который с апреля имеет второй псевдоним «Остризкий» , сотенных – «Игоря», «Неразлучного» , «Хому» , «Кудияра» , «Узбека» .
    Вопрос: Кто из руководителей вместе с Вами переходил ж\д возле с . Стебли , количество людей, какое было оружие ?
    Ответ : Нас в эту ночь перешло три сотни - «Игоря» , «Неразлучного» и «Хомы» , с нами был «Голубенко» - «Остризкий» . Каждая сотня имеет по 20- гь ручных пулеметов , 2-3 на каждую сотню минометы , 15 - 20 автоматов и другое оружие . Я плохо в этом разбираюсь .

    Вопрос: Какие отношения в УПА с немцами ?
    Ответ: К приближения фронта УПА
    боролась с ними , как с оккупантами , теперь избегает с ними столкновений , готовится к борьбе с НКВД и их войсками. Я врач , а не военный , поэтому больше ничего сказать не могу.

    Вопрос: Кто поставляет УПА продуктами питания ?
    Ответ : Хозяйственная сетка нас продуктами поставляет хорошо , но там , где стоят советские войска , то труднее с тем пробиться через заслоны НКВД. Два последних дня пришлось туго.

    Вопрос: Какой моральное состояние в сотнях ?
    Ответ: Мне трудно на это ответить . Я врач , а не военный или политик , но разговоров о сдаче или дезертирство не слышал. Бандиты уставшие , с собой носят много амуниции , знают , что борьба будет очень тяжелой.

    Вопрос: Какое политическое обеспечение в УПА ?
    Ответ: В каждой сотне есть политвоспитатели , которые проводят политвоспитательную работу. Я их не знаю , кроме одного «Золотаренко»

    Вопрос: Когда и при каких обстоятельствах задержали машину с продуктами ? Какие продукты там были и сколько ?
    Ответ : Дней 5 6ть назад в Порицком р-не , где именно , не знаю , на дороге возле леса задержали машину . Шофер и сопровождение без боя бежали. Из машины забрали хлеб , сало , мед , часть обмундирования , оружие , патроны. При распределении сотня " Игоря " получила центнер сала , несколько кг . меда , хлеб и часть отнятого из машины , саму машину сожгли.

    Вопрос: При каких обстоятельствах в с.Озютичи были задержаны 4 советских офицеры и какова их дальнейшая судьба ?
    Ответ : Дней 5 ть назад мы ночевали в Озютичах и патруль задержал две подводы с 4-мя офицерами - фронтовиками . их привели к «Голубенко « . Убедившись, что они не работники НКВД, он их угостил водкой , рассказал программе борьбы ОУН и УПА и
    приказал их отпустить . Беседовал с ними более двух часов.

    Вопрос : Много сейчас больных и раненых в «Голубенко» ?
    Ответ: 8.08 было 3 - х больных и один ранен - подорвался на мине. Это произошло потому , ж все шли по тропе , а он хотел пройти прямо и наскочил на мину. Это произошло возле с . Вербично . Раненого , а он четовой , мы оставили в каком-то селе , а где именно , я не знаю.

    Вопрос: Как поступают бандеровцы с русскими и евреями ?
    Ответ : К русским отношение недружелюбное , считают их оккупантами , если это работники НКВД или партийные , то в большинстве случаев их уничтожают. А евреев , то почти всех к тому истребили немцы.
    К тем евреям , которые были в УПА отношения плохим не было.
    Вопрос: При каких обстоятельствах , где , кем вы были задержаны ?
    Ответ : Я ехал верхом , на пути в кустах был ров , через который пеший отряд перешел и пошел дальше , а мой конь не хотел перескочить . Перевернулось седло. Я пока поправил седло и перевел коня через ров потерял направление и отстал от отряда. Хотел догнать его , но не смог , решил идти на станцию , привязал коня к первому забору в с . Стебли и пошел в направлении ж\д. станции. Там меня и задержали .

    В протоколе с моих слов записано верно , судя по тому , что мне прочитали , я русского языка не знаю.

    Подпись : Варм Шая

    Допросил мл. л - т , подпись: Свириденко Н. X.


    Архів УСБУ у Волинській області – справа № 75893
     
    Останнє редагування: 12 бер 2014
  13. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Обкладинка справи за звинуваченням лікаря УПА Шаї Давидовича Варма
    z_b600c661[1].jpg

    z_edefcddb[1].jpg

    z_9efcc46e[1].jpg

    сов. секретно
    ПРИГОВОР
    ИМЕНЕМ СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК

    1944 г. сентября "16" дня, ВОЕННЫЙ ТРИБУНАЛ войск НКВД, Волынской области, в г. Луцке, в помещении (нерозбірливо – неразборчиво), в составе:

    Председательствующего ст. лейт-нта юстиции Орел
    и
    Членов мл. лейт-нта Гузова
    мл. сержанта Сурдулипина
    при секретаре Пархоменко
    без участия обвинения и защиты, рассмотрел дело по обвинению гр-на СССР:
    Варм Шая Давидовича, 1909 г. рождения, уроженца г. Варшавы, происходящего из служащих, служащего, еврея, беспартийного, имеющего высшее медицинское образование, по специальности врач терапевт, женатого, ранее не судимого, в Красной Армии не служившего, – в совершении преступления, предусмотренного ст. ст 54-Іа и 54-ІІ УК УССР – данными судебного следствия

    Установил:
    Подсудимый Варм, в мае 1943 года вместе со своей женой был забран в банду "УПА" и, получив кличку "Скрипач" был назначен на должность врача банды "УПА" и состоял в этой должности до 9 августа 1944 года, т. е. до дня его задержания.
    Будучи врачом банды "УПА", подсудимый Варм лечил больных и раненых в боях с польскими и советскими партизанскими отрядами участников банд "УПА" и им было вылечено и возвращено в строй до двухсот бандитов.
    На основании изложенного ВТ признал подсудимого Варм виновным в совершении преступления, предусмотренного ст. ст. 54-Іа и 54-ІІ УК УССР.
    Учитывая личность подсудимого Варм и нецелесообразность применения к нему полной санкции ст. 54-Іа УК УССР и руководствуясь ст. ст. 296 – 297 УПК, Военный Трибунал
    Приговорил:

    Варм Шая Давидовича на основании ст. 54-Іа УК УССР с применением ст. 2 Указа Президиума Верховного Совета СССР от 19.04.1943 г. подвергнуть ссылке в каторжные работы сроком на двадцать (20) лет с последующим поражением политических прав сроком на пять (5) лет и конфискацией всего лично ему принадлежащего имущества в доход государства.
    Срок отбывания наказания исчислять осужденному Варм с зачетом предварительного заключения с 9 августа 1944 года.
    Приговор окончательный и кассационному обжалованию не подлежит.
     
    Landsturmist подобається це.
  14. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Самуель Нойман (1921 – 15.02.1948). Псевдо: «Максимович».
    x_64fe495c[1].jpg

    Галицький єврей. У м. Стрий поселився 1937 р. , а з початком 1938 р. відкрив приватну лікарню. Під час німецької окупації перебував у єврейському гетто в Стрию. Врятований від загибелі бойовиками СБ ОУН. Був лікарем старшинській школі «Олені» та одночасно лікарем 2-ї сотні школи. Перебував там із 60-літньою мамою. Загинув у бою під час облави в Чорному лісі
     
    Landsturmist подобається це.
  15. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Знайшовся ще один єврей-оунівець

    Козловский Арон Моїсеєвич
    CUG-UTMvl1U[1].jpg


    Фото із ЧКіського альбому "ФОТО-АЛЬБОМ №1 разрабатываемых, разыскиваемых и арестованных участников бандитско-оуновского подполья"

    ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 398. - Т. 48. - Арк. 39
     
    рональд та Landsturmist подобається це.
  16. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    ...Сионисты-ревизионисты стремяться установить контакт и с украинсиким националистами. Агентурным путем установлено что в 1947 г. члены партии сионистов-ревизионистов проезжавшие транзитом по територии Украины имели задание связатся с украинскими националистами и предложить им свои услуги...

    Цит. за : Антисоветская деятельность еврейских националистов и борьба с нею органов государственной безопасности. Л.А.Мамаев, Н.Г.Петров, В.Ф.Кравченко. Высшая школа КГБ при Совете Министров СССР - 1956 г. , с.19
     
    Ніколаускасс подобається це.
  17. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Шарбер Ф.Г. - ( "ФОТО-АЛЬБОМ №1 разрабатываемых, разыскиваемых и арестованных участников бандитско-оуновского подполья" )

    ГДА СБУ. - Ф. 13. - Спр. 398. - Т. 48. - Арк. 68

    234566.jpg
     
    Viktor1986 та Landsturmist подобається це.
  18. Landsturmist

    Landsturmist Feldwebel

    Повідомлення:
    545
    Адреса:
    Київ, Україна
    [​IMG]

    Антін Кольман - "Вугляр".

    Хірург у Львові, єврей. Оперував важкопораненого у бою з гестапо (21.11.1942) члена Проводу ОУН(б) Д. Маївського. Загинув як лікар УПА в 1945 р. в Карпатах.

    Джерело: УПА. Історія нескорених / ред. В.В'ятрович. - Львів, 2007. - С.109.
     
  19. Landsturmist

    Landsturmist Feldwebel

    Повідомлення:
    545
    Адреса:
    Київ, Україна
    Абрагам Штерцер
    (?, смт. Нові Стрілища
    Жидачівського р-ну - ?, Ізраїль). Псевдо: "Андрій".

    [​IMG]


    Лікар куреня "Льви" (весна-літо 1944), згодом легалізувався і далі співпрацював з підпіллям. Після війни - громадянин Ізраїлю, терапевт в Купат-Голім (Ізраїльська медична страхова організація) в передмісті Тель-Авіва Рамат-Ган.

    Літопис УПА. Нова серія. - Т.12. Воєнна округа "Буг", 1943-1952. Книга 1. - Київ - Торонто, 2009 - С.655

    його спогади друкувалися Штерцер А.Ми боролися за Україну // ЛІТОПИС УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ. ТОМ 23 МЕДИЧНА ОПІКА В УПА / Ред.. М. Ріпецький. – Торонто-Львів: Видавництво Літопис УПА, 1993. – 477 с.:

    Д-р Абрагам Штерцер. МИ БОРОЛИСЯ ЗА УКРАЇНУ
    [Резюме англомовної статті єврея, колишнього лікаря УПА]


    {346}
    В першій частині статті д-р Абрагам Штерцер подає інформації про єврейсько-українські взаємовідносини в Західній Україні. Поважну ролю в тих відносинах відігравали релігійні та економічні фактори. Українці під пануванням різних займанців мали трагічне минуле. Період національної самостійности був короткий та кривавий.


    Автор твердить, що євреїв привели в Україну поляки й заставляли їх виконувати понижуючі завдання для окупаційної влади. Дискримінаційні закони і права не допускали євреїв до інших фахів, а тільки збирати податки, грошеві позички та робити фінансові спекуляції. Більшість євреїв жили також у злиднях. Польські вельможі збагачувались і наживалися на українському населенню й це зроджувало протиєврейське наставлення. Релігійна нетерпимість між християнськими та юдейськими доґмами, яка існувала в Европі, також знаходила місце в Україні.

    У двадцятому столітті зросла кляса української інтелігенції, яка в більшості була прогресивна й ліберальних поглядів. Це ж давало можливість прогресивним єврейським кругам будувати тривалу приязнь з українцями. На жаль, єврейські громади в Україні далі жили відокремлено у своїх "ґеттах". Можливо причина в тому, що євреї, як народ без батьківщини, приймали поставу вищости, щоб зрівноважувати свій комплекс неповноцінности. Самозрозуміле, такі відносини іритували тих ліберальних українців, які простягали руку до приязні, а були радше нехтовані.

    Брутальне фізичне винищування євреїв привело автора, його брата Арієга (Аріег) та деяких інших євреїв до УПА. УПА була організована тоді, коли стало ясно, що нацистська Німеччина рішена замінити Україну на колонію Третього Райху, винищити всіх інтеліґентів-українців, а залишити тільки верству селянських невільників. УПА була свідома того, що німецька армія не зможе виграти війни на сході, але в стратегічній оцінці її командування помилялося. УПА сподівалася, що війна на сході буде тривати роками, обидві сторони виснажаться і знайдуться на мертвій точці.

    В такій ситуації українська визвольна армія стане панівною силою й перебере владу в країні. На думку автора, це було "бажане думання", яке не брало на увагу політичної, стратегічної й економічної сторінки в усесвітній боротьбі, веденій світовими потугами. На льокальних фронтах УПА боролася проти німців, росіян і поляків. Рівночасно з тим, її треба було протидіяти комуністичним агентам, провокаторам та вишколеним нацистським агітаторам. Це ж залишало мало часу думати про євреїв. Помагати євреям було смертельним риском, бо нацисти стріляли всіх членів християнських родин, які

    {347}
    допомагали євреям. У таких обставинах доводилося багатьом українцям та командирам УПА рятувати євреїв.


    Автор уважав себе щасливцем, бо він був загальновідомий і люблений місцевим населенням. Д-р Абрагам Штерцер студіював у Львові, Кракові і Празі, а в літку й під час свят перебував удома в своєму селі. Він мав багато приятелів українців, його запрошували до своїх хат, бував на приняттях, святкуваннях, літературних вечорах, інтелектуальних дискусіях. Д-р Абрагам фліртував з українськими дівчатами, танцював з ними й мало що не одружився з однією з них.

    Автор був переконаний сіоніст і надіявся емігрувати до Святої Землі, будувати власну єврейську державу. Як довго історичні та політичні обставини змушували д-ра Штерцера жити в Україні, він намагався вивчити українську мову та приєднатися до українського культурного і громадського життя. Більшість євреїв жили окремішним життям, розмовляли їдіш, а якщо вивчали мову, то окупанта: польську або російську, українську мову уважали селянським діялектом.

    1939 р., коли Червона Армія ввійшла до Львова та інших міст Західної України, євреї вважали її, як прихід Месії, і приступали до співпраці з більшовиками. 25 літ пізніше, важко було повірити, російська імперія стала смертельним ворогом євреїв та єврейської держави. Радянський Союз перебрав гітлерівський антисемітизм і провадив урядову політику проти Ізраїля, піддержував і озброював арабів.

    В час приходу німців д-р А. Штерцер працював лікарем у Львові, де пережив криваву масакру євреїв. Він постановив видістатися зі Львова ще перед тим, як нацисти заженуть його до табору смерти. 1942 р., завдяки доброму знанню української мови, автор утік з ґетта й пішки подався в напрямі свого села, де мав приятелів і знайомих. Коло 40 кілометрів від Львова його задержав відділ озброєних людей. Він був переконаний, що це одна з про-нацистських частин, зорганізованих ґестапом, виловлювати євреїв-утікачів, як також повстанців борців за волю. Насправді були це українські націоналістичні повстанці. В той час УПА була ще в стадії формування. Діяли тільки поодинокі націоналістичні збройні групи в сільських околицях і боронили українське населення від вивозу на невільничі роботи, а дівчат від схоплювання до нацистських військових «бурделів». УПА була зорганізована 1943 року, поєднавши всі ці націоналістичні відділи резистансу.

    Українські повстанці переслухували д-ра Абрагама підозріваючи, що н пов'язаний з комуністичим підпіллям. Коли автор доказав, що він єврей-утікач, командир відділу запропонував йому залишитися при повсганському відділі та лікувати ранених. Д-р А. Штерцер дав згоду й залишився лікарем УПА дванадцять місяців. Одного дня знайомий з родинного села доктора розповів про те, що брат Арієг з групою інших євреїв утік

    {348}
    від нацистських вбивців і скривається в довколишніх лісах. Командир відділу УПА дозволив докторові перейти в околицю, де був його брат. Зв’язковий провів автора около 90 кілометрів на південь і там передав його команді Станиславівської округи.


    Командири УПА, які діяли в рідних околицях автора, були його приятелями або приятелі приятелів. Вони уповноважнили Абрагама заснувати незалежну єврейську партизанську одиницю під охороною УПА в Чорному Лісі, коло Станіславова, дали їм деяку зброю й амуніцію. Місцеві селяни одержали доручення від УПА доставляти харчі та одежу.

    Д-р А. Штерцер у потребі відвідував підпільні шпиталики УПА й помагав медичному персоналові лікувати ранених. Він також лікував місцеве населення, наскільки безпечно було вийти з лісу й не попасти в руки аґентам ґестапо чи нацистській поліції. Завдяки українським борцям за волю вдалося докторові Абрагамові Штерцерові, його братові, їхнім дружинам, родині та іншим його знайомим пережити жорстокий нацистський «голокост».

    http://joanerges.livejournal.com/353554.html
     
    Viktor1986 подобається це.
  20. Landsturmist

    Landsturmist Feldwebel

    Повідомлення:
    545
    Адреса:
    Київ, Україна
    THEY DID IT IN EUROPE NOW PALESTINIANS MUST SUFFER

    Abraham Sterzer, a Jewish doctor from Lwow, recalled:

    NKWD executions... When the Red Army marched into Eastern Galicia, the Jews behaved as if Messiah had arrived. They flocked to sign up for various communist-front organizations, joined the NKVD secret police.

    On September 26, Leon Kozlowski, a former minister in the Polish government, was taken by Soviet officers from the museum on Plac Mariacki, where he was installed temporarily, to the NKVD premises on Sapieha Street.

    ... The officers, who arrested me, engaged me in a conversation, a sort of interrogation, and stated that people like me, enemies of the people, the Soviet system destroys and puts out of action. One of them pointed out that he was a Jew and that I should remember well that it was a Jew, who had arrested me and that he, a Jew, would be the cause of my eventual destruction which would inevitably occur.

    ... My cell became overcrowded by the next day. Twelve people were placed in it on a bare wooden floor. ... The vast majority of prisoners were, of course, Poles. There was an army officer, a police inspector, a uniformed lieutenant from the reserves who was a lawyer by profession from Lodz, a judge of the district court, a railway worker, a student from the Polytechnic University, and a student from the Higher School of Foreign Trade. A similar make-up of people, as I later learned, was found in the other cells: judges, policemen, captured army officers, social activists, workers, students. All of them, like I, had been arrested based on denunciations by communists, for the most part Jews.

    Toward the end of September 1939, Zygmunt Winter, a Jewish colleague from high school days, brought the NKVD to apprehend Zdzislaw Zakrzewski, an activist in the All-Poland Youth (Mlodziez Wszechpolska) organization at the Lwow Polytechnic University. Not finding him at home, the NKVD arrested Zakrzewski's father, Wilhelm, an officer of the Polish State Police, who was soon executed. Zakrzewski's mother and sister were later deported to Kazakhstan, where his mother perished. Zdzislaw Zakrzewski, together with a group of colleagues who made their way to the Polish army in France, had several run-ins with armed "revolutionary committees", composed of Jews and Ukrainians in Jagielnica and a village near Sniatyn, from which they managed to extricate themselves.

    Edward Trznadel, a Polish official, who had taken refuge in Lwow, was apprehended by some Jewish communists from Olkusz. They took him to the commissariat and denounced him as their persecutor. Fortunately for Trznadel, after being interrogated, he was released. Ironically, Trznadel had been on good terms with the Jewish community in Olkusz, where he served as deputy county supervisor (starosta) and was even called on to mediate disputes within that community.

    There are numerous similar examples from Lwow, where Poles continued to be arrested throughout the Soviet occupation. A Polish woman saw her husband, a doctor of gentry origin, killed in their home by Jews. In the fall of 1940, Stanislaw Schultz, a 40-year-old Pole, who had been excused from active military service for health reasons, was denounced as a Polish officer by a Jewish neighbour. He was exiled to hard labour in eastern Siberia and was not heard of again. Michal Byczyszyn was arrested on the street in 1941 by Jewish communists. Jewish students of Prof. Zdzislaw Zygulski advised him that he had been spared in their denunciation of their fellow Polish students, alleged "anti-Semites". Zygulski thereby escaped arrest by the NKVD.

    Many accounts also identify local Jews acting as jailers and interrogators throughout Eastern Poland already during these early days of the occupation, in towns like Rowne, Wlodzimierz Wolynski, Hrubieszow, Grodno, Lwow, Augustow, and others.

    In Kolomyja, a Polish prisoner recalls:
    ... In a cell for six people, they packed thirty-six people. By a strange coincidence Wladek Wladyslaw Traczuk found himself in the company of policemen from his town of Gwozdziec. Among them were Zalewski, Wolno, Gosztyla and Klincza. Seeing the emaciated Wladek, one of them gave him a little bread and another a spoonful of soup. They were thus able to nourish him somewhat. These policemen were interrogated every night. After their ordeal they returned to their cell staggering on their feet, all mangled and bloody.

    Jews and Ukrainians whom we recognized often passed down the corridors. They would stop in front of the cell, point at someone with their finger, and tell the NKVD officer who accompanied them: 'That's the one'. After such a visit the fingered victim was treated especially badly. Zalewski and Klincza were beaten the most.

    ... Few of them managed to leave that prison alive.

    Witold Sagajllo, an officer in the Polish Navy, who was caught by the Soviet invasion of Eastern Poland, recalled that "nearly every commissar" he had the misfortune to meet, was a Jew.


    http://www.iraq-war.ru/article/248697
     
  21. Landsturmist

    Landsturmist Feldwebel

    Повідомлення:
    545
    Адреса:
    Київ, Україна
    Зі спогадів росіянина Володимира Черемошенцева ("Джура", "Жора") - ординарця сотенного, курінного Юрія Чуйковського ("Юрка"):

    Командир куреня Осип [Антін Мичковський] зібрав командирів і довго радився з ними. Було видно, що ніхто не хоче йти далі наосліп. Повернувшись до сотні, Юрко вислав в усі сторони дозори, наказавши будь-що-будь захопити «язика». Незабаром один з дозорів привів двох полонених. При допиті виявилося, що один із них поляк, а інший – єврей.



    Єврей у відповідь на всі запитання тільки безнадійно махав рукою, а потім сказав: «Яка вам різниця убити мене, знаючи хто я чи ні?». Юрко запитав, хто він за фахом.

    – Лікар, -– відповів єврей.
    – Будеш лікувати наших поранених, – трохи подумавши, сказав Юрко і
    наказав вартовому відвести лікаря в сотню і нагодувати. Єврей хотів поцілувати руку Юрку за порятунок, але той відповів: «Може, ще я тобі буду руки цілувати за порятунок моїх хлопців».

    ..

    Тримаючи в руках куртку і штани Юрка, я згадав як ми, щоб їх пошити, везли дві англійські шинелі в одне село до жида – кравця. Ці шинелі скидали тюками із радянського літака для партизанів Ковпака, а ми один відбили. Єврей швидко пошив із шинелі для Юрка кітель і штани, але не підшив їх шкірою. Юрко, приміряючи одяг, зауважив:

    – Що ж ти, Ісаак, забув, кому шиєш штани? Це ж мені їх у сідлі на тиждень не вистачить. Шкірою підший.
    – Ой, немає в мене і шматочка шкіри, і не знаю, де взяти, – відповів Ісаак.
    – Добре, я скажу хлопцам, щоб вони пошукали, – сказав Юрко.
    – Ой, ні, не треба, - всполошился Исаак, – може, я сам десь шматок знайду.
    – От і добре. Щоб через день було готове, – сказав, ідучи, Юрко.

    Я навмисне затримався в хаті і сказав Ісааку, коли за Юрком зачинилися
    двері:

    – Дивися, Ісаак, не забудь приготувати і ту шкірянку, що ти заховав. Бачиш, у чому ходить командир, а вона в тебе гниє десь. Ні про яку шкірянку я, звичайно, не знав, а сказав так, навмання.

    Через день ми знову приїхали до Ісаака. Штани були підшиті шкірою, кітель готовий, та ще і шкірянку в додачу дає він Юркові.

    – А це що? - здивувався Юрко. - За що ти мені, Исаак, шкірянку даруєш?
    – А це Вам за те, що я і моя родина іще живемо на цьому світі. У Дубно і по селах німці уже всіх наших повбивали. Спасибі вам, “господін офіцер”...
    – Я не “господін”....– сказав Юрко. Він подякував Ісаакові і вийшов.

    Я забрав одяг і сказав Ісааку на прощання, що коли з'являться німці, нехай біжить у ліс до нашої сотні.


    http://webcache.googleusercontent.c...tf+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua&client=firefox-a
     
  22. Landsturmist

    Landsturmist Feldwebel

    Повідомлення:
    545
    Адреса:
    Київ, Україна
    2 лікарі-євреї в курені "Крука" (Івана Климишина), Південна група УПА (ВО "Богун"), Шумський р-н Тернопільської обл.:

    В цей час в Антоновецькому лісі, 3 км. на північ від с. Антонівці, р[айо]н Шумськ — кипіло життя. Тут отаборився Крук зі своєю армією, коло 5 сотень. У таборі побудовано гуртожиткі для війська з двоповерховими ліжками, далі шпиталь на 15 ліжок, де вже було 2 лікарі, 1-ий українець зі СУЗ — Кучеренко, 2-ий по національності] жид (трохи пізніше, що прибув з Галичини). Коло шпиталю — аптека з аптекарем. Був також дантист по національності жид. Трохи виїде, була вартівня, від котрої був протягнений телефон до с. Ілавиці у віддалі 4 км, де була спеціяльна варта, котра вела розвідку по довколишніх селах і час-від-часу телефоном подавала про ситуацію на свойому відтинку.

    Андрощук М. Записки повстанця - Торонто-Львів, 2011 - С. 35

    єврей - працівник "картографічного інституту" УПА в с. Дермань Мізоцького р-ну рівненської обл. в 1943-1944 рр.:

    При В.О. УПА-Південь під кінець липня [1943 р.] був заснований Картографічний Інститут. Заснував і вів його інженер Козак (Мартинюк Іван з с. Дермань, р[айо]н Мізоч, приблизно з 1900 р. нар[одження], по фаху інженер-землемір, інтелігентний, скромний, дуже працьовитий). Персонал К[артографічного] Iнституту] складався з 1 — 33 особи, в тому числі було ще 2 інженери: 1 українець зі СУЗ (псевда не пригадую), 2-ий —по національності жид, інтелігентний і дуже працьовитий. Тільки цим обом, згаданим інженерам, довіряв найповажнішу роботу Козак, бо сам дуже любив цю роботу і кому-будь не довірив би її.

    Андрощук М. Записки повстанця - Торонто-Львів, 2011 - С. 45-46.
     
  23. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Оперативная сводка №99

    О проишествиях и агентурно-оперативных мероприятиях по борьбе с бандитизмом в Западных областях Украины.

    по состоянию на 24.00 18.VI.1944
    ...
    В числе пленных захваченых нашими войсками 12 июня с.г. в районе Болото-Галло оказались :

    1. Куренной врач РОВЕНЕР , по национальности еврей.
    2.Венгерский солдат , фамилия которого не установлена.
    ...

    НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛА НКВД УССР по ББ
    ПОДПОЛКОВНК ГОСБЕЗОПАСНОСТИ ЗАДОЯ


    ГДА СБУ - Ф. 2. - Оп. 87. - Спр. 51. - Т. 2 - Арк.465
     
    Landsturmist подобається це.
  24. Aйзенгавер

    Aйзенгавер Hauptmann

    Повідомлення:
    2.123
    Адреса:
    Ukraine
    Оперативная сводка №44

    За 10 августа 1944 г.
    ...
    5 августа с.г. в Степанское РО НКВД явился с повинной Штиклер Иосиф Якубович - врач Северной группы УПА - "Заграва" , который показал что 14 июля с.г. в боях с частями войск НКВД в районе села Казимирка Степанского района был смертельно ранен и умер 29 июля с.г. начальник штаба Северной группы УПА - "Заграва" - "БОРОСТЕНЬ"
    .
    ...
    ГДА СБУ - Ф. 2 (Упр. 2-Н). - Оп. 65. - Спр. 8. - Т. 2. -Арк.11
     
    Landsturmist подобається це.
  25. Szczerz

    Szczerz Schütze

    Повідомлення:
    11
    Це все правильно, окрім одного - на фото зображена нині жива людина. Це Богдан Горбовий, він активіст багатьох політичних партій та рухів у Львові.

    https://www.facebook.com/HorbyLviv