Радянський танкіст, Герой Радянського Союзу БІОГРАФІЯ Народився в сім'ї робітника. Закінчив неповну середню школу, потім працював на камнепод'емном крані. Додавши собі два роки за віком, поїхав вчитися на електромонтера в Духовщіну. У Рославлі закінчив курси шоферів і працював шофером в Веліжском ліспромгоспі. У 1938 році призваний в армію. Служив у танкових військах. Участь у Великій Вітчизняній війні і подвиг Почав війну на Південно-Західному фронті. У 1943 році закінчив Харківське танкове училище (евакуйовано в місто Чирчик). Потім закінчив - Ташкентське вище танкове командне ордена Леніна. Брав участь у Курській битві. Екіпаж танка Забаровський знищив в одному бою вороже протитанкова гармата, підбив важкий танк, але і його танк був підбитий (загинули механік-водій і радист). Машина стала некерованою і вилетіла в яр. Понад двадцять годин залишилися танкісти, заживо поховані в танку, боролися за життя. У штабі частини вже було заготовлено повідомлення про загибель, але через два дні командир танка Заборовський і навідник Сидоров повернулися в бригаду. У складі 91-ї окремої танкової бригади брав участь у звільненні Лівобережної України, форсував Дніпро, воював на Лютізькому плацдармі. Відзначився у бою за визволення міста Фастова. На початку листопада 1943 року основні сили бригади здійснили глибокий 60-кілометровий марш в обхід міста. На світанку 7 листопада танки з піхотою на броні раптово увірвалися в місто з півночі. Танкісти завдали удару по вокзалу і по ешелонах, готовим до відправлення. Танк Заборовського на одній з вулиць врізався в відходить колону ворога. Танкісти знищили 15 автомашин, 20 возів, 10 кулеметних точок і близько сотні гітлерівців. Потім вони на своєму танку першими увірвалися на залізничну станцію і, перестріляв кілька десятків фашистів, захопили 4 військових ешелони, 4 паровози, 2 склади з продовольством та елеватор з зерном. Не затримуючись танкісти Заборовського помчали по вулицях міста і з ходу проскочили міст через річку Унава. Охорона не встигла ні підірвати його, ні чинити опір. Опинившись на іншому березі річки Заборовський прийняв рішення охороняти міст до підходу радянських частин. Танкісти прийняли нерівний бій. Безперервно змінюючи позицію, танк Заборовського, вчасно ухиляючись від прямих влучень снарядів, продовжував відбивати атаки ворога. За його танком полювало кілька батарей. До мосту підійшли підрозділи радянських військ і допомогли танкістам остаточно відкинути супротивника. В останні хвилини бою важкий снаряд вдарив у борт танка і зірвав башту. Лейтенант Заборовський був важко поранений. Механік-водій сержант Федір Куций виніс з бою командира, але рана виявилася смертельною. На наступний день Костянтин Заборовський помер. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками, хоробрість і відвагу, ініціативу і мужність, проявлені в бою за визволення міста Фастів лейтенанту Заборовському Костянтину Васильовичу було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. НАГОРОДИ Герой Радянського Союзу (медаль № 7020) Орден Леніна ПАМ'ЯТЬ Похований у місті Фастів Його ім'ям названо вулиці в містах Веліж і Фастів. У Велизі на будівлі школи, де він навчався, і в парку Фастова встановлені меморіальні дошки.
