Герої що спочили на Білоцерківщині.

Ця тема присвячується героям, котрі на віки віків знайшли свій спокій на землях Білоцерківщини.
Ваші подвиги та вчинки не мають бути забутими.

 

Панічкін Михайло Степанович 1919-2012
Герой авіатор

 

Підзигун Володимир Філіпович 1925-2001
Герой розвідник

Та не менш героїчна дружина Підзигун Поліна Михайлівна 1918-2002
Лейтенант медичної служби

 

Шеремет Микола Степанович 1925-1976
Гвардії полковник

 

Орел Олександр Васильович 1903-1997
Гвардії полковник, оборонець Сталінграду

 

Ганін Василь Іванович 1923-1976
Розвідник, приймав участь в Японській компанії

 

Ковтун Василь Семенович 1920-2006
Герой Радянського союзу, навідник протитанкової рушниці

 

Коротков Герман Володимирович 1925-2005
Гвардії рядовий, нагороджений зіркою героя за форсування Дніпра

 

Золотий Микола Андрійович 1901-1981
Дивізійний інженер

 

Литвиненко Борис Григорьевич 1916-1978
Начальник штабу артилерії 370 стрілецької дивізії

 

Кукарін Володимир Васильович 1922-2001
Герой радянського союзу, авіатор

 

Гущун Юрій Мифодійович 1920-1976
Керівник звязку Вітєбської стрілецької дивізії

 

Гнедич Дмитро Борисович 1909-1976
Кавалер ордена Суворова, командир 341 бомбардувального авіаційного полку

 

Отвиновський Казимір Франційович 1905-1964
Підполковник, починав бойовий шлях з 39 року, тяжко поранений в 41 західно український фронт

 

Литвак Леонід Аркадійович 1922-1993
Кавалер ордену Олександра Невського, керівник штабу 461 стрілецького полку, 142 сд

 

Журавльов Андріян Лукіч 1913-1966

Андріян Журавльов народився в 1913 році в селі Жерлик (нині - Минусинский район Красноярського краю). Початкову освіту отримав. Проживав у Владивостоці, працював вантажником Владивостоцького торгового порту. У 1935 році Журавльов був покликаний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. Брав участь в боях на озері Хасан, на річці Халхін-Гол, в радянсько-фінській війні. Після закінчення фінської кампанії був демобілізований. У 1942 році.
Журавльов повторно був покликаний в армію. З жовтня того ж року - на фронтах Великої Вітчизняної війни. До серпня 1943 сержант Андріян Журавльов командував відділенням саперного взводу 520-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту. Відзначився під час звільнення Сумської області Української РСР і битви за Дніпро.

20 серпня 1943 року в районі села Велика Чернеччина Сумського району Журавльов виконав проходи в дротовому загороді і мінних полях противника, давши можливість вести наступ стрілецьким частинам. Під час битви за Дніпро в районі села Вишгород Київської області зі своїм відділенням Журавльов за чотири години побудував міст. 2 жовтня за ворожим вогнем на поромі Журавльов успішно переправляв на західний берег Дніпра міномети і гармати . Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 сержант Андріян Журавльов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»

Після закінчення війни в званні старшого сержанта Журавльов був демобілізований. Проживав в місті Біла Церкві Київськой області, помер 31 березня 1966 року Був також нагороджений низкою медалей

 

Людвіченко Олександр Олексійович 1924-1972
Олександр Людвиченко народився 18 серпня 1924 року в селі Юрівка (нині - Макарівський район Київської області України). Закінчив середню школу. На початку Великої Вітчизняної війни опинився в окупації. Після звільнення в січні 1944 року Людвиченко був покликаний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію і направлений на фронт Великої Вітчизняної війни.

До квітня 1945 року червоноармієць Олександр Людвиченко був розвідником 993-го стрілецького полку 263-ї стрілецької дивізії 43-ї армії 3-го Білоруського фронту. Відзначився під час штурму Кенігсберга. 6 квітня 1945 року Людвиченко з товаришами супроводжував просуваються вперед танки. Під час просування він особисто знищив німецький кулемет з розрахунком. Побачивши, що противник намагається захопити в полон екіпаж підбитого радянського танка, Людвиченко відкрив вогонь по німецьким солдатам, знищивши 6 з них, після чого витягнув двох поранених танкістів і захищав їх до підходу санітарів, знищивши ще 12 ворожих солдатів. В ході подальшого наступу він особисто підірвав німецький дзот, сам був поранений, але продовжував битися.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за «героїзм, проявлений під час штурму фортеці Кенігсберг і порятунок танкового екіпажу» червоноармієць Олександр Людвиченко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 6272.
Після закінчення війни Людвиченко був демобілізований. Проживав в місті Біла Церква Київської області. Раптово помер 16 червня 1972 року.

 

Красно дякую) трішки пізніше ще додам інформації
До речі вибачаюсь за якість фото, зроблені скріншотом з відео туму й така якість.
якщо комусь буде потрібне чітке фото, зробимо)

 

Бакланов Милайло Степанович 1908-1969
Заряджаючий 1 орудія,5 батареї,865 артполку,302 стрілецької дивізії

 

Шабанов Іван Єфімович 1902-1950
Стрілець військово постової бази Литяр АК,тричі поранений

 

Тепляков Олексін Корнійович 1923-1972
Механік радіозвязку авіаційного полку

 

Відьорніков Володимир Іванович 1890-1973
Учасник Першої світової війни, громадянської, фінської війни, Великої вітчизняної.
Нагороджений георгіївським хрестом 3 ст. Грамотою почесного революціонера на 10 років РККА.

 

Грязнов Іван Олексійович 1907-1973
Керівник звязку 34 гвардійського стрілецького корпусу

 

Заугольний Микола Пиченович 1917-1975
Адьютант старший 3 го мотострілецького батальйону, учасник війни з Японією