"Герой України" Кернес.

А ну признавайтесь,кто отправил DZZ в кому? Только хотел у него поинтересоваться,сколько ближневостокцев в теме ” Ближний Восток” присутствует,а его уже след простыл Так дела не делаются

 

А потом, развивая тему, можно учредить звание «Герой Троещины», «Герой Борщаговки», «Герой Печерска» и «Супер Герой Оболони» + медальку «Почетный велюровец».

 

герой Райберта..

 

Легче верблюду пройти в игольное ушко, чем Керенесу попасть в Рай. А жил шикарно, даже лохи, им же обворованные на дорогах и облагораживании, плачут. Героя, герою дайте. Он в коляске катался. Испанский стыд за Харьков, некогда даже столицу.

 

бы назвал это "феномен Лукашенко" . много ли надо обывателю неизбалованному жизнью. сквер разбили,купили больших автобусов ,вмест скотовозок и рут ,лампы ввернули в фонари. и всё.
колдобины залатали на дороге . а то что все это сделано за деньги самого же налогоплательщика. а он про это не догадывается.
Вилкин в Кривбассе ,Филатов в Днепр ,Садовой во Львове .
как там у Куприна : пан Слезкин добрый пан, добрый пан музыкантам гроши дал, гроши дал! (с)

 

И наградные песЬтики на склады возвернуть.

 

Может СИСЬКИ? Это другое дело. Жду на складе

 

...на концерт Кобзона

 

Исправил

 

Он уже умер,чего ещё?А,жена и сын живы,и не бедствуют,и фамилию не меняли.Фамилие то знаковое))

 

Героя не дадут. Но звание почетного гражданина Харькова, ст. метро. им Кернеса, улицу и памятник будут 100%.
Не было вопросов к нему со стороны центральной власти при жизни, не будет и после смерти.

 

Смешно.Смейтесь дальше-оно вернётся.

 

А ещё собраться на открытии мавзолея и всем вместе подрочить на это дело.

 

Надо ещё Народного артиста Кэрнису!
Бо это не дело... У лысой рекламной сосиски есть, а ГЭПа без титула.

Присвоїти звання "Герой України" ПОТАПУ (Потапенку Олексію Андрійовичу), кому до Дня Конституції присвоєно звання "заслужений артист України"
https://petition.president.gov.ua/petition/100206

 

С наступающим!

 

Будет и памятник, и улица названная в честь, все будет. Это понятно уже по официально обьявленному трауру и организованному массовому прощанию с батюшкой кормильцем солнышком ясным. Крепко идея "барина-хозяйственника" засажена в умы. Анахронизм, который постепенно сойдет на нет со смертью Гепы

 

Помню Проханов после зашквара захарченка: ентим именем назовут школы, парки, улицы города и планеты..

Бугогааа. Сдох и хер с ним. Забыли.
И это правильно. Не та фигура.

Так и здесь..

 

Не знаю как там памятники,но во-первых считаю,что о мертвых говорят либо хорошо,либо ничего. Остальное от слабоумия и отсутствия культуры в голове. А во-вторых пусть сами харьковчане решают -ставить им памятники или нет,переименовывать улицы и т д. Когда при декомунизации сносили памятники,меняли названия улиц даже не спросив мнение горожан-то это нормально было! А теперь что так возмутились? На то есть референдумы! И в третьих-я сам с Днепра и могу сравнить каким стал Харьков за последние годы. И кругом бл"дь по Украине одни мэры "хозяйственники",но вот только почему-то именно Харьков признан одним из самых красивых,чистых и стремительно развивающихся городов Украины. Мы семьей,а особенно дети с большим удовольствием ездили на выходные отдыхать в Харьков,потому как в Днепре вместо парков одна разруха и грязь. Зверинец и тот вымер. Пару парков маскарадных напротив элитных новостроев по-быстрому соорудили и все! Детей некуда повести бл"дь!!! Я не говорю,что только Кернеса заслуга,а и харьковчан тоже.Но результат на лицо! Так что прежде чем строчить всякую муть в теме нужно самому что-то сделать. И то,что тысячи людей пришли простится со своим мэром-тоже показатель,а не совковый пережиток. Этих людей насильно никто не звал-они сами пришли. Это при совке было модно устраивать такие панихиды по вождям исключительно для показухи-думаю,что здесь совсем другое.

 

-всякий раз, когда я слышу рассуждения типа Гепа харошiй меръ, у меня сразу в голове всплывает лучшее литературное описание чухраинского менталитета:


—Добре Кайдашенки радять! — загула громада. — Посадім людей та й не пускаймо нікого в jewдівські шинки.


Громада порадилась і розійшлась.


Jewд побачив, що непереливки, взяв відро горілки, одніс волосному; друге одніс писареві, зібрав до себе в шинк десять чоловіка таких, що заправляли громадою, і поставив їм ціле відро горілки.


— Чого нам змагаться, — говорив хитрий jewд, — нащо вам мене кривдить. Буду я заробляти, будете й ви. Я поставлю ціну в своїх шинках таку, як у вашому, ще й зараз заплачу в волость сорок карбованців одчіпного.


— Чи вже заплатиш? — гукнули чоловіки.


— Ой-ой, чом і не заплатить для добрих людей; ви думаєте, що я jewд, то в мене й душі нема? Я ладен і на церкву дати. Ет, та що й говорити! От вам хрест, коли не ймете віри.


І jewд перехрестився зовсім по-християнськи.


— Чи ти ба! Jewд хреститься! — гомоніли люди.


— Ви думаєте, що я не поважаю вашої віри? Та я ладен жити з вами, як з братами,— підлещувався jewд. — От вам ще відро горілки! Суро! А винеси гостям оселедців та паляниць! — гукнув jewд до jewдівки.


Сура зітхнула на всю кімнату, так їй було шкода оселедців, але вона винесла й поклала перед людьми на столі.


— Їжте, люди добрі! Ви думаєте, що я шкодую для вас? —говорила Сура. — Ой вей мір, ой-ой! — прикинула вона вже тихенько, виходячи з хати.


Люди пили, закусували та слухали Берка, а Берко неначе грав їм на цимбалах своїми облесливими словами.


Давні панщанники понаставляли вуха та слухали Берка. Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх душі. Вони не знали, що jewд вибере ті сорок карбованців, і за оселедці, і за ту горілку, що вони в його дурнички п’ють, з їх-таки кишень — то недоливками, то водою, підлитою в горілку, то більшою платою.


Люди розтали, як віск, і почали хвалити jewда. Декотрі вже були зовсім п’яненькі.


— Так що ж, панове, та ще й які панове! Що тепер пан перед вами! Ви, Грицьку, тепер пан! От хто пан! Що схочете в волості, те й зробите! Ви, Петре, тепер господар на все село, ніби князь! Тепер ви пани, а пани вже перевелись на Іцькову сучку, —підлещувався Берко до мужиків.— Так що ж, панове, чи згодитесь громадою оддати мені й свій шинк, і будете пускати людей в мої шинки? Я подарую сорок карбованців на волость, а за ваш шинк зараз покладу гроші на стіл!


— А добрий jewд, — гукнув один п’яненький мужик, — що й гроші зараз дає! Будемо стояти на сході за його!


— Авжеж будемо, бо ще й на церкву покладе!


Саме в той час Карпо Кайдашенко їхав з ярмарку, вглядів коло панського шинку купу людей та й став. Берко знав, що Карпо горілки не любить і на сході йде все проти його. Він сховався в кімнату.


— Здоров був, Карпе! — гукнув Грицько і почав обнімать та цілувати Карпа. Гостра неголена Грицькова борода колола Карпове лице, неначе голками.


— Та здоров був…— говорив Карпо, одвертаючи лице, — та годі вже!


— Здоров був, соколе! Та зайди-бо в шинк та випий хоч чарочку з нами! — молов Грицько і знов ухопив Карпа руками за шию і цмокнув його в щоку.


Грицькова борода подряпала Карпові щоку, аж кров виступила.


— Та одчепись ік нечистій матері. Оце припало тобі цілуватись! Аж кров виступила на щоці!


— Серце! голубчику! чи вже ти оце не вип’єш з нами хоч по одній чарці, хоч півчарки! Та тут же такий добрий jewд! А! Що вже й казати!


Грицько розвів знов руки і наставив губи.


— Та одчепись собі! Піди обніми та поцілуй мою коняку, коли вже припала охота цілуваться, — говорив Карпо. — А нащо це ви горілку п’єте в jewдівському шинку? — спитав Карпо.


— Та бодай не казати…— сказав Грицько, — тут такий добрий jewд, такий добрий, чорт його знає, де він такий добрий взявся. Благодареніє Богу і всім святим, він і на церкву дасть! Ото кумедія!


— А ви забули, що самі на громаді постановили?


— Серце, голубчику, білий лебедику! — говорив п’яний Грицько, тикнувши колючою бородою Карпові в ніс. — Та не цурайся-бо нашого хліба-солі.


Карпо бачив, що з п’яним розмовлять — тільки гаяти час, вдарив коняку батогом. Віз покотився.


— Карпе! Карпе! Та зайди-бо та хоч по крапельці, хоч півкрапельки! — гукав ззаду Грицько й біг за возом.


На другий день зібралась громада. Прийшов Карпо і вдивився.


Громада співала вже іншої; волосний та писар тягли за громадою і кричали, щоб оддати Беркові й громадський шинк, не тільки що пускать людей по горілку і в jewдівські шинки… бо Берко зараз плате гроші…


— Панове громадо! Погана ваша рада; я не пристаю на це! — сказав понуро Карпо й одійшов од громади набік.


Громада оддала Беркові громадський шинк, хоч Берко на церкву грошей не дав, а тільки дурив п’яних мужиків.


Громада дорого потім заплатила хитрому jewдові…


Берко приймав за горілку не тільки пашню, але навіть крадене сіно й солому. Понесли люди мішками пашню в Беркову комору, а Берко тільки гладив бороду білою рукою, дивився, як п’яні мужики валялись під його шинком, та зараз-таки підняв скажену ціну на горілку в усіх шинках.

 

Пущай рюкзаквакава ещё поносят! - У них рука лёгкакя...
.

 

Чушь. О мёртвых, как и живых, надо говорить так как они этого заслуживают. Не просветите ли общественность, откуда Адольфыч на все эти парки и прочее деньги брал? Не, ну в инетах по этому поводу много чего написано, интересно Ваше мнение.