Здравствуйте)). Можно ли по имеющимся фрагментам топоров установить их временную принадлежность? Хоть примерно. Эти обломки были найдены в одном лесу, примерно в одном квадрате(за пару выходов). Лезвия(клинки) к сожалению не удалось найти. Сопутки которая бы подходила по времени не найдено(. Вес имеющихся фрагментов таков: 1) самый большой "топорик" - 745 грамм; 2) 385 г; 3)третий фрагмент, визуально самый маленький - 380 г. Диаметр отверстий под топорище у всех трёх "топоров" примерно одинаковый и составляет в среднем 37-39 мм. Также меня интересует один момент. Эти железяки были кислочены. На двух маленьких фрагментах с самого начала процесса кислочения проступило что-то очень похожее на красную краску. Я вначале подумал что это ржавчина, но даже после кислотных "процедур" эта красная краска осталась. Надеюсь на фото будет видно где чистый металл, а где эта красная "краска". Впервые такое вижу. Что это? Действительно древняя краска? Или что-то другое? Может свойства древнего металла низкого качества? Огромная благодарность всем ответившим
О скільки я таких фрагментів знайшов ломаних, відповідь криється напевно у якості і крихкості металу, думаю сучасні ковалі могли б відповісти
Меня самого интересуют эти вопросы. Мы с камрадом выходили тот условный квадрат где были найдены "топорики" очень тщательно, обошли все склоны, каждый куст. Копали даже мелкие сигналы ("чернину"). Думали найти хоть какую-то сопутку которая могла бы хоть что-то прояснить, но всё тщетно((. Есть 2 варианта: лезвия(клинки) и сопутка были найдены раннее другими камрадами или же их хозяева забрали клинки с собой для изготовления нового топора. Так как встречалась информация в интернете что во времена Киевской Руси очень популярной была технология позаимствованная у скандинавских народов, назовём её "двохкомпомпонентной", когда обух делался из металла более низкого качества по сравнению с лезвием(клинком). Обух и клинок соединялись между собой неким "сварочным швом" и это было самым слабым местом. Лезвие было гораздо ценнее и поэтому их по возможности забирали для повторного использования. Место нахождения этих фрагментов не похоже на место битвы. Да и топоры при жизни были скорее всего не боевыми, а хозяйственными. Для деревообработки. Хотя это тоже странно, что в 12-13 веке глубоко в степи, далеко от ближайшего поселения; то есть далеко от южных границ Киевской Руси рубили лес. Вопросов больше чем ответов. Будем проверять ближайшие поля).
Доброго. Не зовсім вірно уявляєте технологію виробництва топорів того часу. Придивітся до фрагментів, що я виділив на фото - там ясно видно та сама "двокомпонентність" - обух і обкладинки виготовлені із звичайного заліза, а в середину між обкладинками коваль заклав більш тверду пластину сталюки. Кислота явно проявила ці слої. Після закалки звичайне залізо не набирає необхідної твердості, а сталь, в залежності від її складу, може набрати досить високу ступінь твердості. Але при цьому така сталюка є досить крихкою і не переносить значних ударних навантажень. По фото видно, що на місці зламу товщина внутрішнього сталевого вкладиша була не значною - явно, щось при виготовлені коваль не доглядів. Тому і зламалося саме там. Можливо, що перо і дійсно забрали, так як там всеж була вставка зі сталі, що була за тих часів значно дорожчою за звичайне залізо. Інший топор схоже прошивний, тоб-то обух виконано не методом обгортання стрижня (як у перших двох), а методом прошивки (пробивання) розігрітого шматка гомогеного заліза з подальшим формуванням отвору, обуху і пера. Так, як плавка заліза у сьогоднішньому вигляді за часів КР була невідома (у сиродутному горні отримували шмат криці, яку перековували декілька разів, вибиваючи з нею частини шлаку та вугілля), то одним з мінусів такого заліза було неможливість ковалю виявити у внутрішній структурі металу залишків невибитого шлаку. Цей брачок, якщо потрапляв до тих частин інструменту, що несли навантаження - рано чи пізно проявляв себе тріщинами і зламами. Думається, що і в данному випадку сталося щось подібне.
Доброго дня. Все три топора, были рабочие! Это легко определить по оставшимся фрагментам, вернее их весу! Сломались, от непосильного труда. С ув.
Була пересувна кузня.принесли на ремонт.але щось не зрослось.Я знаходив місце древньої кузні.всілякого шмурдяка близько 30 кг.І ломані бронзові вироби.інструменти.а також залишки від виробів .що виготовлялись ливарним способом
Привет. Мы с напарником нашли в лесу на 10м кв. 6 боевых топоров кр. И 2 роботяги. Подскажите их просто выкинули или на этом месте могла быть кузня.