Дошка ганьби

"Авіакон" продовжує сертифікацію в Москві та платить за це в доларах США попри Указ Президента України

Державне авіаремонтне підприємство України на початку листопада 2021 року заплатило Міждержавному авіаційному комітету за сертифікацію $17 тисяч
ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (входить до складу ДК "Укроборонпром") продовжує платити за сертифікацію своїх послуг Міждержавному авіаційному комітету, що знаходиться в Москві.
Так, за даними оприлюдненими на майданчику Prozorro, 4 листопада 2021 року, ДП "Авіакон" замовило послугу з "робіт по сертифікації ремонтної організації" за $17 тис.
Цікаво, що власне самої копії договору оприлюднено не було
"Переможцем" став Авіаційний регістр Міждержавного авіаційного Комітету, а строк виконання робіт вказаний 04 листопада 2021 — 31 грудня 2022 року.
Українське державне авіаремонтне підприємство займається відновленням всіх моделей гелікоптерів "Мі"
Зауважимо, що московський Міждержавний авіаційний комітет є виконавчим органом 12 держав колишнього СРСР (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан та Україна) з делегованих державами функцій і повноважень в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору, який займається сертифікацією повітряних суден, аеродромів та авіакомпаній та веде так званий авіарегістр МАК.
У 2019 році "Авіакон" також отримав Сертифікат від МАК
Водночас згідно з Указом № 70/2021 Президента України Володимира Зеленського "Про вихід України з міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав" від 23 лютого цього року, Україна вийшла з Угоди про цивільну авіацію та про використання повітряного простору (підписану 25 грудня 1991 року).

 

За 4 роки і мільярд гривень замість нових арсеналів Міноборони отримало криву стіну та іржаву арматуру

Будівництво нових сучасних складів боєприпасів для української армії, яке розпочалося чотири роки тому і мало завершитися до кінця 2021-го – провалене.
Про це йдеться у розслідуванні журналістів проєкту Bihus.info.
На місці обіцяних арсеналів зараз лише недобудовані «коробочки», іржава арматура і «втоплений бетон». Долю мільярда гривень, що був перерахований Міністерством оборони двом компаніям з корпорації «Укрбуд», зараз з’ясовують у судах. Нові військові арсенали Міністерство оборони замовило у 2018-му – після низки пожеж і вибухів у військових частинах, які спричинили серйозні втрати боєприпасів. Загалом у трьох військових частинах до кінця 2021 року мали збудувати 136 сховищ.

Спойлер

Один підряд на 1,95 млрд грн отримало ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ще два – на 2,3 млрд грн – ТОВ «Північно-український будівельний альянс» (ПУБА). Перша компанія на той час була записана на дружину нардепа Максима Микитася, друга – на його парламентського помічника Андрія Якусевича. Обидві фірми входили до корпорації «Укрбуд», яка на той момент була справжнім будівельним гігантом і отримувала значні замовлення на будівництво як житлових будинків, так і великих інфраструктурних об’єктів на кшталт сховища ядерного палива в Чорнобилі. Близько 100 млн грн авансів на закупівлю будівельних матеріалів підрядники отримали одразу, ще орієнтовно по 300 млн грн на кожен об’єкт було перераховано наприкінці 2018-го. Сума співмірна 80% вартості першої черги будівництва, яка передбачала зведення 35 сховищ. Роботи по першій черзі мали б завершитися до кінця 2019-го, а до цього – восени – підрядники повинні були відзвітувати за аванси. Втім, вже на початку 2019-го замовник подав до суду на обох підрядників. МОУ стверджувало: будівельники зривають календарний план робіт на всіх об’єктах, тому мають бути оштрафовані. Підрядники натомість звинувачували у зриві будівництва військових: вони нібито довго не могли підготувати майданчики під будівництво – розмінувати теритрію і вирубати ліс (сам підрядник не може самостійно виконувати ці роботи у військових частинах). Міністерство суди програло. Але вже восени виявилося, що вчасно виконати роботи не виходить, а в перших числах жовтня взагалі припинилося будівництво 2-х із 3-х арсеналів. Цікаво, що це збіглося у часі з крахом корпорації «Укрбуд» і активною фазою кримінального провадження щодо участі топ-менеджменту «Укрбуду» в корупційній оборудці з квартирами Нацгвардії. Підозри один за одним отримували топи «Укрбуду», зокрема влітку – ще один помічник Микитася і брат Андрія Якусевича Сергій, а 2 жовтня – і сам Микитась. Спеціалізована антикорупційна прокуратура тоді заявила – хоче посадити Микитася під арешт з альтернативою в 300 млн грн застави – і на наступний же день будівельні роботи на арсеналах припинилися. Тож за тиждень військове керівництво, проектувальники і Якусевич зібралися на нараду, в ході якої намагалися вирішити питання з будівництвом, грошима і звітуванням за них. Відповідно до протоколу наради, Якусевич заявив, що добудує об’єкти за умови виплати нових авансів, а за старі відзвітувати не може – бо зміни до проекту, які довелося вносити по ходу будівництва, досі не пройшли всі бюрократичні кола оформлення. Військові ж відповіли, що видавати нових авансів не будуть, бо передплата й так сягнула 80% вартості першої черги на всі три об’єкти, а підрядники при цьому самовільно розпоряджаються грошима, перекидаючи їх між об’єктами без погодження із замовником, через що будівництво по суті відбувається на 1 арсеналі з 3. Зрештою на нараді погодили, що підрядник має продовжувати будувати, термін здачі черги посунуть, термін звіту за старі аванси теж, але нові видадуть тільки після звіту за попередні. Однак, попри нібито згоду, будівництво на двох арсеналах не відновилося, більше того – воно припинилося і на третьому. Навесні 2020-го в процес включився Генштаб, на арсеналах влаштували перевірку. Виявилося, що найгірша ситуація в Калинівці, де мав будувати «микитасевий» «Укрбудмонтаж»: з 10 запланованих сховищ – одна неповна «коробка» без даху і три фундаменти, один з яких – з половиною стін, в другому від стін – тільки арматура, в третьому – навіть цього немає. У Богданівці, яку мала будувати ПУБА Якусевича – не набагато краще. З 10 сховищ – готова тільки одна «коробка» (залізобетонний кокон без внутрішніх мереж), ще кілька фундаментів із «зачатками» стін, але армування виконане з браком і вже деформоване, подекуди фундамент або гідроізоляція втоплені у воді, із 20 км протипожежних водопроводів викопали лише 500 м.Найбільше надій вселяла Цвітоха (теж ПУБА), адже саме сюди, за словами військових, підрядники нібито перекинули всі авансовані гроші. Однак замість 15 готових сховищ тут знайшли 12 «коробок», тобто жодне сховище так і не було закінчене. Усі три об’єкти і будівельні матеріали на майданчиках не були законсервовані, метал іржавіє і подекуди деформується. Кожна сторона конфлікту має власну версію: замовник вважає, що будівельники самовільно покинули об’єкти, тому з ними розірвали контракти і перестали пускати на арсенали, а Якусевич переконує, що військові їх вигнали у розпал будівництва, анулювавши допуски. Так чи інакше, замовник з підрядниками остаточно розсварилися і пішли вирішувати суперечку у судовому порядку. МОУ вимагає повернути аванси, Якусевич доводить, що все й так пішло в будівництво. Наразі у справах по об’єктах ПУБА проводять експертизи. Судова тяганина триває вже два роки і весь цей час будівництво першої черги заморожене. Скільки ще часу займуть суди – незрозуміло, однак чим би вони не скінчилися – найвірогідніше, це ніяк не вирішить проблему ні з будівництвом, ні з грошима. Це розуміють і в самому Міністерстві: за даними внутрішніх аудиторів, майновий стан підрядників не співставний із їхніми зобов’язаннями за контрактами.
Так, ТОВ «Укрбудмонтаж», згідно з даними фінансової звітності, станом на кінець 2020-го року мав на рахунках близько 6 млн грн, велику – але багаторічну й відтак, скоріш за все, безнадійну дебіторську заборгованість, і загалом жодних активів, які могли б погасити 300 мільйонів заявленого МОУ боргу. Окрім того, за ці роки у компанії змінився власник – дружину Микитася вивели з переліку засновників ще в 2019-му, нині фірмою управляє КУА в інтересах венчурного фонду. Це означає, що кінцевий бенефіціарний власник невідомий, а отже в кого вимагати гроші по факту – незрозуміло. У ПУБА ситуація ще цікавіша. У березні компанію завели в санацію на 10 років. Фірма визнала боргів на майже 2 млрд грн і хоче віддавати їх до 2031-го. При цьому борг в майже 600 млн грн перед МОУ – навіть не перший в черзі. Суди поки ще вирішують, чи дозволяти ПУБА санацію. Якщо її погодять, то МОУ, навіть вигравши суди за аванси, навряд зможе стягнути кошти до 2031 року. Так чи інакше, судячи з фінансового стану компанії, шанси «збити» борг все одно примарні. Згідно з даними звітності, станом на кінець 2020-го “ПУБА” при боргах в 2 млрд грн – мала лише 1,3 млрд грн запасів незрозумілої якості (навіть у випадку продажу – запаси продаються зазвичай нижче балансової вартості). Живими ж грошима – тільки 63 млн.
Тож перша черга нині заморожена. Над другою і третьою вже працюють нові підрядники, які отримали аванси і почали роботи на двох з трьох арсеналів. Втім, тепер строки здачі зсунулися ще на два роки.

Коментар UMP. Зауважимо, що два місяці тому Міноборони повідомило про передачу до ДБР матеріалів аудиту по арсеналах-«довгобудах». Також тоді повідомлялось про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих посадових осіб ЗСУ.

 

Найбільший оборонний бюджет України був у 2020 році

Журнал «Оборонний вісник» порахував чисельність ЗСУ та розміри бюджетів Міноборони за 1993-2022 роки – найбільше українська армія отримала у 2020 році – понад $5 млрд.
Зауважимо, що урядові високопосадовці, зокрема й міністр оборони, зараз заявляють, що у 2022 році бюджет Міністерства оборони буде найбільшим за всю історію незалежної України. Проте, якщо перевести гривні у долари, то направді найбільший оборонний бюджет був у 2020 році ($5 млрд), бюджет же наступного року буде на другом місці ($4,8 млрд).
А якщо ознайомитись з другою табличкою то можна побачити, що бюджет Міноборони у гривнях щороку є «найбільшим за всю історію незалежної України», у порівнянні з попередніми роками. Впевнені, що й бюджет 2023 року в свою чергу буде теж «найбільшим за всю історію...».
У доларах бюджет Міноборони був менший за попередній у 1998, 1999, 2009 та 2021 роках.

 

СБУ викрила розкрадання деталей до ЗРК на десятки млн грн

На Житомирщині викрили "схему" з розкрадання запчастин до зенітно-ракетних комплексів на десятки млн грн
Про це повідомляє пресцентр СБУ.
На Житомирщині правоохоронці виявили підпільний склад з викраденими комплектувальними до ЗРК.
Під час обшуку знайшли кілька тонн деталей, чия вартість становить десятки млн грн.
За інформацією слідства, зловмисники присвоїли собі запчастини під час ремонту на одному з оборонних об'єктів.
Потім викрадені деталі вивезли до складу в Житомирській області.
Під час обшуку співробітники СБУ виявили майже 60 комплектувальник до ЗРК, зокрема блоки управління. Їх направили на експретизу.
Правоохоронці відкрили провадження за ч. 3 ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових та інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого майна, а також заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

 

Справа «Кентаврів»: ДБР повідомило про підозру ексначальнику військового представництва

Посадовець Міноборони, у змові з керівництвом ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському», підробив офіційні документи про завершення випробувань ходових характеристик катерів «Кентавр-ЛК», які взагалі не проводилися.
Слідчі Державного бюро розслідувань 17 грудня повідомили про підозру колишньому начальнику військового представництва Міністерства оборони України у справі щодо постачання до Збройних Сил України техніки невідповідної якості, повідомляє пресслужба ДБР.
«Установлено, що посадовець у змові з керівництвом ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» підробив та видав офіційні документи, згідно з якими остаточна збірка двох десантних катерів «Кентавр» із проведенням випробувань їх ходових характеристик вважаються завершеними. Натомість слідство встановило, що військовому було відомо про те, що вказані випробування не проводилися взагалі», – йдеться у повідомленні.
Щобільше, як стверджують у ДБР, він знав, що проєкт не відповідав вимогам Міноборони.
Таким чином, експосадовець підозрюється у перевищенні військовою службовою особою влади та службових повноважень, в умовах особливого періоду, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 426-1 ККУ), а також у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 ККУ). Санкції статей передбачають позбавлення волі на строк до 10 років.

 

Розробка БМПВ "Вавілон" зупинена з вини Міноборони, інженерна група "Арей" подала позов

Розробка важкої бойової машини піхоти "Вавілон" зупинена з вини Міністерства оборони.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на фейсбук-сторінку інженерної групи "Арей".
Розробники вказують, що "Арей" простоює 14 місяців, а його збитки сягнули 31 848 722,61 грн. "Арей" подав позов проти Міноборони.
"Під дике гугукання к…цапні на наших кордонах, Міноборони у традиційному всесвітньому турне виколядовує допомогу і традиційно чхає на вітчизняні оборонні підприємства. Зараз БМПВ "Вавілон" мала б вже вироблятись серійно і постачатись до ЗСУ. Однак розробка БМПВ "Вавілон" зірвана на догоду Кремлю", - переконані в інженерній групі.

 

СБУ запобігла передачі спецслужбам РФ секретних даних щодо системи управління протиповітряною обороною України

Військова контррозвідка СБУ системно протидіє розвідувально-підривній діяльності спецслужб РФ проти оборонного потенціалу нашої держави. У Дніпропетровській області викрито колишнього посадовця одного з підрозділів Повітряних Сил Збройних Сил України на прихованому збиранні секретних військових відомостей.
Таємну інформацію він намагався передати представникам російських спецслужб. Для цього планував виїзд до РФ під виглядом відвідування родичів.
У ході слідчо-оперативних дій співробітники СБУ вилучили у зловмисника незаконно одержані матеріали щодо організації системи управління військами Протиповітряної оборони України. Встановлено, що цей колишній військовослужбовець приховано збирав дані державної таємниці на робочому місці. Зловмисник незаконно копіював закриті оборонні відомості через протиправне втручання в автоматизовані інформаційні системи підрозділу.
Отримані секретні матеріали зберігав за місцем свого проживання. Під час обшуків у його помешканні правоохоронці виявили:

• флеш-носії з таємною військовою інформацією;
• комп’ютерну техніку та засоби зв’язку із доказами протиправної діяльності.

Наразі вирішується питання щодо повідомлення чоловіку про підозру у вчиненні злочину та обрання судом міри запобіжного заходу.
У межах кримінального провадження, розпочатого слідчими СБУ за:

• ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації),
• ч. 2 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї) Кримінального кодексу України, триває досудове розслідування для встановлення всіх обставин правопорушень.

Заходи із викриття зловмисника проводили співробітники Департаменту військової контррозвідки СБУ спільно зі слідчими СБУ в Дніпропетровській області за процесуального керівництва Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.

 

САП повідомила про підозру заступнику начальника управління Міноборони

Посадовця Міністерства оборони підозрюють у спробі підкупу аудитора
Про це інформує Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
У вівторок, 21 грудня, САП повідомила про підозру заступнику начальника Управління військових представництв Міністерства оборони України - начальнику відділу контролю робіт військовими представництвами Міністерства оборони України.
За інформацією слідства, він пропонував аудитору хабар на суму 24 млн грн.
У САП пояснили, що за дорученням Міноборони здійснюється аудит виконання приватною компанією зобов’язань за контрактом щодо облаштування об’єкту спеціального призначення "Єдиний центр безпеки Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ". Він є частиною Комплексної системи моніторингу об'єктів Міноборони спрямованих на гарантування безпеки оборонних об'єктів на території України.
Завдяки позитивному висновку аудиту компанія отримала б понад 400 млн грн і претендувала б на укладення договорів щодо облаштування інших частин системи.
Дії посадовця кваліфікували за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Йому загрожує 4-8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без неї.

 

З українських ВПС звільняються бойові льотчики – у МВС зарплата більша

За останні два роки зі складу Військово-повітряних сил України звільнилося близько сотні військових льотчиків. І 2021-го цей процес триває. Серед причин звільнені називають бюрократію, малий наліт та зарплату меншу, ніж на аналогічних посадах у МВС.
За даними Радіо Свобода, командування частково пояснює звільнення внутрішньою конкуренцією з Міністерством внутрішніх справ через зарплату. Але кажуть, що працюють над підвищенням оплати праці та відповідна пропозиція вже на розгляді у Генштабі.
За два останні роки у нас звільнилося близько 140 осіб льотного складу. І цього року планують звільнитись ще понад 40 осіб», - каже представник командування ВПС Збройних Сил України Олег Гаврилко.
Один із тих, хто звільнився, повідомив, що зарплата була наприкінці списку причин, які спонукали його піти. А основними були – бюрократія та мала кількість годин нальоту. За даними журналістів, близько 70% робочого часу українських льотчиків йде на письмову роботу.
А нальоту на рік виходить лише 40-50 годин. І хоча кілька років ці показники показують зростання порівняно з іншими країнами, особливо з НАТО, «це смішні цифри».

 

У 2021 році КрАЗ провалив замовлення Міноборони – Завітневич

У 2021 році КрАЗ провалив замовлення Міністерства оборони України для Збройних Сил України.
Про це в програмі Security talks розказав Глава парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Олександр Завітневич.
Ситуація з проваленням державного оборонного замовлення повторювалась вже декілька років до цього.
Один з таких контрактів провалили у 2018 році в рамках Державного оборонного замовлення, проте для збереження потенціалу підприємства ПрАТ «АвтоКрАЗ» отримав нове замовлення від Міністерства оборони.
«… це ж не цей же рік проблема, вона також має хвіст з минулих років, і Міністерство оборони розуміючи стратегічність цього підприємства для Міністерства оборони, всі це розуміють, що нам потрібно підприємство-виробник вантажних автомобілів, наш український, тому як кажуть пішли на зустріч…» – сказав Олександр Завітневич.
На жаль ситуація з виконанням для Збройних Сил України не поліпшилась і цього разу.
«Міністерство оборони не озираючись на минулі погані результати КрАЗу, … давало ці замовлення, але на жаль і в цьому році пан Черняк [керівник ПрАТ «АвтоКрАЗ»] нас знову підвів», – констатував Глава парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони. У цьому ж сюжеті взяли коментар щодо ситуації на вітчизняному автомобілебудівному заводі у колишнього очільника Міністерства стратегічних галузей промисловості Олега Уруського, він згадав травневий візит на підприємство разом з тодішнім Міністром оборони Андрієм Тараном:
«Коли Міністр оборони в розмові з керівництвом АвтоКрАЗу, в присутності по відеоконференції власника, запитував “у вас же з нами контракт, ви маєте нам поставити певну кількість”, здається 36 машин до кінця червня і 12 ще в серпні місяці»
Проте станом на вересень 2021 року замовлення не було виконано:
«От коли ми на початку вересня розмовляли з Андрієм Васильвичем [Міністром оборони] запитую “так обіцянка була виконана КрАЗом? “Напривеликий жаль ні”», – констатував ситуацію з ПрАТ «АвтоКрАЗ» Олег Уруський.
У грудні 2021 року генеральний директор підприємства Роман Черняк вже заявив, що на 2022 рік портфель замовлень підприємства складає близько 1000 вантажівок, але який обсяг з них військових замовлень він не уточнив.

 

СБУ блокувала розкрадання комплектуючих для військової бронетехніки на Хмельниччині

Контррозвідка Служби безпеки України викрила масштабне розкрадання запчастин та комплектуючих до військової броньованої техніки однієї з військових частин Хмельницької області. В умовах особливого періоду нестача таких комплектуючих могла завдати шкоди обороноздатності нашої держави.
Матеріалами слідства свідчать, що до злочинної діяльності причетний службовець-контрактник, який разом зі своїм батьком організували викрадення комплектуючих до бронетехніки. Військовий вивозив крадене з частини на власному автомобілі чи передавав їх батьку через огорожу. Викрадене зловмисники зберігали у гаражному приміщенні для подальшого продажу. Правоохоронці провели 12 обшуків. Під час слідчих дій було виявлено і вилучено десятки вузлів та деталей, комплектуючих до військової броньованої техніки, а саме:

• прилади нічного бачення;
• гідропідсилювачі башт;
• генератори;
• перископи;
• оптичні прилади;
• засоби управління вогнем;
• світломаскувальні комплекти та інше.

За попередніми даними, загальна вартість викраденого майна становить приблизно 1 млн гривень. У межах кримінального провадження обом зловмисникам повідомлено про підозру. Триває досудове розслідування за ч. 3 ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. Заходи із викриття протиправної діяльності проводило Управління СБУ в Хмельницькій області за координації Департаменту контррозвідки спільно з Державним бюро розслідувань за процесуального керівництва Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону України.

 

Аналітики НАКО розповіли про провалені закупівлі Міноборони

Цього року Міноборони знову не встигає витратити річний оборонний бюджет відповідно до плану. У 2021 році українська армія мала отримати 421 одиницю автомобільної техніки. Проте отримає значно менше. За 11 місяців в рамках державного оборонного замовлення Міноборони закупило лише 122 одиниці автотехніки. Питання щодо того, чи закуплять ще 299 машин та техніки протягом останнього місяця року, – наразі залишається відкритим, вказує Незалежна антикорупційна комісія (Nako).
У рамках бюджетної програми «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання»цього року також мали відремонтувати три бойові кораблі та реконструювати арсенал для боєприпасів, але станом на листопад цього не було зроблено.
Цю інформацію комісія отримала, співставивши цьогорічні плани Міноборони із тим, що відомство реально профінансувало. Цю інформацію Міноборони надало у відповідь на звернення народного депутата Ярослава Юрчишина.
«Усього за 11 місяців Міноборони закупило в рамках державного оборонного замовлення 122 одиниці автотехніки. Тому видається малоймовірним, що ще майже три сотні одиниць воно докупить за останній місяць. Є ризик того, що відомство може традиційним шляхом: якщо щось не буде закуплено вчасно, кошти можуть перенаправити на щось інше. У такому разі можна буде потім прозвітувати, що усі чи майже усі бюджетні кошти освоїли», – зазначають аналітики.
Таку вірогідність підтверджує і аналіз довідки Міноборони. Так, на початку року планувалося закупити 69 одиниць техніки зв’язку, але оплатили вже 807 одиниць. За планом, мали купити 37 безпілотних літальних апаратів, але по факту їх купили вже на 12 одиниць більше – 49,
«На жаль, яку ж саме техніку армійці так і не отримали чи які кораблі не були відремонтовані, зрозуміти неможливо. Адже закупівлі озброєння та військової техніки в Україні залишаються повністю секретними. У бюджетній програмі закупівлі озброєння вказана лише загальна кількість очікуваних постачань військових товарів. НАКО намагалася з’ясувати, з яких причин техніки закупили значно менше, ніж планувалося. Але станом на сьогодні ми не отримали офіційної відповіді від міністерства оборони», – вказують аналітики. При цьому за даними Державної казначейської служби України, минулого року на модернізацію озброєння та військової техніки Міноборони витратило 25,6 млрд грн., а за січень-жовтень цього року – лише 16 млрд грн.

 

Міноборони у 2021 році зменшило витрати на модернізацію фрегата “Гетьман Сагайдачний”

Міністерство оборони України знизило майже вдвічі витрати на модернізацію фрегата України «Гетьман Сагайдачний».
Про це повідомляє Мілітарний.
Так, витрати на модернізацію одного фрегата зараз становлять 208 мільйонів гривень.
Відповідна цифра була оприлюднена у наказі від 28 грудня 2021 року про внесення змін до паспорта бюджетної програми.
У лютому 2021 року повідомлялось, що на модернізацію флагмана Військово-морського флоту ЗС України фрегату виділять 436 млн гривень.
Наказ від 28 грудня 2021 року про внесення змін до паспорта бюджетної програми
У цю суму також було включено ремонт головного корабля національного флоту «Гетьман Сагайдачний». Яке озброєння та обладнання пройде модернізацію на фрегаті не уточнювалося.
Ремонт та модернізація
На флагмані Військово-Морських Сил ЗС України фрегаті мали модернізувати РЛС виявлення надводних цілей МР-750 «Фрегат-МА».
Роботи над РЛС було доручено державному підприємству «НДІ радіолокаційних систем «Квант-Радіолокація», яке є співвиконавцем у ремонті та модернізації фрегата.
Також у червні 2020 року з’явилась інформація про ремонт паливної апаратури газотурбінної установки корабля.
На фрегаті встановлено дві газотурбінні установки М7Н1 виробництва ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», саме це підприємство і проводило відновлення апаратури.
У 2021 році «Гетьман Сагайдачний» зайшов на ремонт на суднобудівно-судноремонтний завод «Нібулон» у Миколаєві. Тогоріч з приватного акціонерного товариства «Завод Кузня на Рибальському» стягнули 47,3 мільйона гривень штрафу за невиконання державного контракту на ремонт і модернізацію фрегата.

 

Військових хотіли нагодувати гнилим м'ясом

Солом’янська окружна прокуратура міста Києва повідомила про підозру підприємиці, яка поставила військовим неякісні продукти харчування на загальну суму 1,8 млн грн.
У 2021 році між підприємицею та підрозділами Державної прикордонної служби був укладений договір на закупівлю м’ясопродуктів (свинини) для харчування військовослужбовців.
Постачальниця, знаючи, що характеристики товару не відповідають державним стандартам та іншим вимогам до харчових продуктів, передала м'ясо прикордонному загону. Надалі, на виконання договору постачання, з нею було проведено розрахунок.
Внаслідок цього державному бюджету завдано збитків у розмірі майже 1, 8 млн грн.
Відповідно окружна прокуратура у грудні 2021 року повідомила підприємиці про підозру за фактом розтрати та привласнення коштів державного бюджету за ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України.
Раніше, в межах цього ж провадження було повідомлено про підозру підприємцю, який поставив військовій частині 10 000 кг м’ясних консервів, які не відповідають вимогам ДСТУ, а також державному ветеринарному лікарю та працівнику фірми-виробника, внаслідок дій яких військовослужбовцям було передано 16 550 кг неякісної замороженої яловичої печінки.

 

СБУ «доїло» оборонні компанії через благодійний фонд

Посадовці Департаменту охорони державної таємниці і ліцензування СБУ організували систематичне вимагання та одержання «данини» від українських оборонних компаній за нестворення перешкод у режимно-секретній діяльності.
Гроші вимагали перераховувати благодійній організації «Фонд підтримки національної безпеки України». У липні 2019 року за цими фактами було відкрите кримінальне провадження. Досудове розслідування, яке проводить ДБР, має завершитись до 19 березня 2022 року.
Як Ukrainian Military Pages стало відомо з матеріалів кримінального провадження № 62019000000001087, слідство встановило, що схему вимагання хабарів організували службові особи згаданого Департаменту СБУ наприкінці 2018 року. Реалізовували її під час проведення спеціальних експертиз, планових та позапланових перевірок режимно-секретної діяльності. Зокрема, перший заступник начальника Департаменту орієнтував підлеглих працівників на ретельне проведення перевірок підприємств з метою виявлення максимальної кількості порушень та подальшого схиляння їх керівників до надання грошових коштів в якості неправомірної вигоди за не складання протоколів за порушення законодавства про державну таємницю. При цьому, з метою надання вигляду законності одержання коштів, представникам підприємств надавалися листи від благодійної організації «Фонд підтримки національної безпеки України» (код ЄДРПОУ 26052365) з пропозицією надати благодійну допомогу. Фото платіжок, які підтверджують оплату «внесків», відправляли на мобільний телефон першого заступника начальника Департаменту охорони держтаємниці і ліцензування СБУ. При цьому, у разі відмови від перерахунку коштів «благодійному фонду», співробітники ДОДТЛ СБУ влаштовували перешкоди в діяльності підприємств шляхом скасування допуску до державної таємниці та спеціального дозволу на провадження режимно-секретної діяльності. Серед іншого, встановлено, що за результатами перевірки ПрАТ «Датагруп» (надає послуги зв'язку та кібербезпеки) було виявлено суттєві порушення, однак протокол не складався, спецдозвіл не зупинявся. Водночас у квітні 2019 року ПрАТ «Датагруп» було перераховано 100 000 грн на рахунок Фонду підтримки національної безпеки України, які на думку слідства можуть бути неправомірною вигодою наданою на вимогу посадовців СБУ.
Упродовж 2019 року подібні «благодійні внески» Фонду перерахували ТОВ «Фірма «Валтек» (комп'ютери та програмне забезпечення), ТОВ «Автор» (програмне забезпечення), ТОВ «Укроп» (виробник вітчизняних гвинтівок UAR-10, UAR-008, UAR-15 для потреб ЗСУ, НГУ, ДПСУ та СЗР), ТОВ «НВФ «Криптон» (криптозахист інформації), ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (виробник безпілотників ACS-3M для Повітряних Сил), ТОВ «Айті-Солюшнс» (комп'ютери та програмне забезпечення), ТОВ «Термал Віжн Технолоджис» (виробництво оптичних приладів, зокрема прицілів і тепловізорів ТМ Archer), я також інші українські компанії.

 

Курсант-танкіст намагався вкрасти радіостанцію Harris

Напередодні нового року, курсант Військового інституту танкових військ, що у Харкові, намагався викрасти з навчального закладу радіостанцію Harris, американського виробництва.
Про що стало відомо з ухвали Ленінського райсуду міста Харкова.
Узявши із собою рюкзак, лом, дві викрутки, плоскогубці та кусачки, ввечері 23 грудня 2021 року, військовослужбовець за контрактом, курсант навчального курсу озброєння та військової техніки, вирушив до навчального корпусу. Розбивши скло він потрапив до класу підготовки радіозв'язку де, зокрема, зберігалася радіостанція Harris.
Проте завершити задум зловмисник не встиг – спрацювала сигналізація і на місце прибув патруль зі складу чергового наряду ВІТВ НТУ ХПІ. Курсанта затримали та передали поліції.
Згідно з ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 410 КК України, за спробу викрадення військового майна, в умовах особливого періоду, курсанту загрожує позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

 

НВК «Іскра» перевіряють на виконання контрактів для Міноборони

Казенне підприємство «НВК «Іскра» перевіряють на виконання контрактів для Міністерства оборони України.
Про це інформує Мілітарний.
Раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що провідний розробник та виробник наземної радіолокаційної техніки — «Науково-Виробничий Комплекс «Іскра» припиняє роботу.
У інформаційному агентстві «ОПК» з посиланням на представника підприємства повідомляють, що причиною зупинення роботи є відмова Міноборони України від усіх замовлень, зокрема на два дуже вагомих вироби, які створювалися для Збройних сил. Окрім того, припиняються дослідно-конструкторські роботи на підприємстві.
Міністерство оборони та Укроборонпром оприлюднили спільну заяву, в якій повідомили про проведення службової перевірки стосовно “ситуації навколо Казенного підприємства «НВК «Іскра», щодо якої поширюється відповідна інформація в ЗМІ”. У заяві зазначили, що «Іскра» є стратегічним для економіки та безпеки держави підприємством та згідно з чинним законодавством не може припинити свою діяльність.
«Міністерство оборони України не відмовлялось від продукції «Іскра». Наразі існує затримка з виконанням одного з контрактів на замовлення Міноборони, усі обставини якої і покликана встановити перевірка», – заявили у Міноборони. У повідомленні додали, що Укроборонпром та Міністерство оборони спільно працюють над вирішенням цієї ситуації, щоб якнайшвидше забезпечити передачу високотехнологічного обладнання до Збройних Сил України.
Казенне підприємство «Науково-Виробничий Комплекс «Іскра» – вітчизняний розробник і виробник наземної радіолокаційної техніки оборонного комплексу України розташований у місті Запоріжжя. У складі підприємства знаходиться конструкторське бюро та електромашинобудівний завод. Крім розробки нових зразків, підприємство проводить модернізацію наявних на озброєнні систем в інтересах Повітряних сил ЗСУ. У вересні минулого року, на озброєння Збройних сил України було прийнято нову трикоординатну радіолокаційну станцію виявлення 80К6КС1 «Фенікс-1». Розробку здійснено в рамках модернізації РЛС 79К6 для її застосування у складі зенітного ракетного комплексу «Бук-М1».