Дошка ганьби

Шмигаль заявив, що ніяких боргів перед військовими немає

Попри те, що Міністерство оборони визнало наявність заборгованості щодо обов’язкових виплат військовим, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що боргів по виплатах перед військовими немає і бути не може, а бюджету ЗСУ цілком достатньо. Нагадаємо, що заборгованість Міноборони з обов'язкових виплат військовим, станом на серпень, становила близько 1,5 млрд грн. При цьому влітку військовим повністю зупинили виплати на оздоровлення. А у військових частинах на фронті фіксуються затримки «бойових» виплат. Все негативно впливає на морально-психологічний стан військових колективів. Сьогодні, Міноборони поширило заяву, що одноразові обов’язкові виплати військовослужбовцям ЗСУ будуть здійснені після збільшення у Держбюджеті видатків Міноборони. У відомстві повідомили, що проблеми виникли через те, що прийнятий Держбюджет на 2021 рік, не врахував додаткову потребу Міноборони у 5,7 млрд, на одноразові обов’язкові види виплат, винагороду «за створення безпечних умов виконання бойових завдань в ООС» та інших додаткових виплат передбачених законодавством.
Водночас Прем'єр-міністр Денис Шмигаль сьогодні ж, 10 вересня, у Верховній Раді, під час години запитань до уряду, у відповідь на запитання народної депутатки Соломії Бобровської (на відео з 17 хвилини), заперечив наявність боргів перед військовими.
«Стосовно заборгованостей по армії. У нас бюджету, спланованого на утримання Збройних Сил України на це рік, абсолютно достатньо. Заборгованостей на сьогоднішній день перед військовими по обов'язкових виплатах в нас немає і бути не може. Звичайно, що по необхідних змінах до бюджету, якщо такі будуть, коли буде мінятись ситуація, а вона може змінюватися, бо таким є життя, відповідні зміни будуть подаватися на розгляд профільних комітетів та парламенту», – заявив він трибуни парламенту.
Також Денис Шмигаль зазначив, що міністр оборони Андрій Таран відповідає займаній посаді: «Він на своєму місці, абсолютно професійна людина, професійний військовий, який користується повагою в армії». Зауважимо, що насправді це не відповідає дійсності. Борги є і це об'єктивна реальність.
Достатньо поспілкуватися із військовими щодо стану виплат, наприклад «оздоровчих» (допомога на оздоровлення, яка як правило виплачується під час вибуття у відпустку) чи інших вище згаданих одноразових виплат та додаткових винагород в ООС.

 

30 тис доларів США за укладення договору про будівництво – затримано посадовця Міноборони та посередника

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури під час одержання неправомірної вигоди затримано начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України та посередника (ч. 3 ст. 368 КК України).
За даними слідства, вони вимагали від представника товариства 30 тис доларів США за сприяння в прийнятті сесією селищної ради рішення про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку у смт. Гостомель Київської області. Також за ці кошти вони обіцяли надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки в смт. Гостомель у користування на умовах оренди та укладення з Центральним територіальним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України договорів про капітальне будівництво на землях, що перебувають у віданні Міноборони, у тому числі на території військового містечка.
У ході контролю за вчиненням злочину після одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 20 тис доларів США їх затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру та обрання запобіжних заходів.
На цей час тривають невідкладні слідчі дії, встановлюються інші учасники схеми.
Викрито злочин прокурорами спільно зі слідчими територіального управління ДБР, розташованого в м. Києві, за оперативного супроводу Головного оперативного управління ДБР та оперативного управління територіального управління ДБР, розташованого в м. Києві.

 

Борги військовим можливо виплатять у жовтні

На погашення боргів по надбавках в ООС, оздоровчим та іншим виплатам, військові можуть розраховувати у жовтні, за умови, що народні депутати проголосують за зміни до бюджету.
Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр:
«Міноборони деякий час тому заявляло про те, що кошти, необхідні виплати у повному обсязі одноразових обов’язкових видів виплат, додаткової винагороди в ООС та інших належних виплат військовослужбовцям ЗСУ, не були враховані у Держбюджеті на 2021-й рік. Але наполеглива позиція Міноборони і конструктивний підхід депутатів дозволили знайти розв'язання питання. До Верховної Ради вже подано проєкт закону про внесення змін бюджету на 2021 рік. Голосування відбудеться найближчим часом. Відтак вже у жовтні Міноборони зможе якнайшвидше профінансувати всі види виплат військовослужбовцям у повному обсязі».
Нагадаємо, що 6 вересня стало відомо, що заборгованість Міноборони з обов'язкових виплат військовим становить 1,5 млрд грн. При цьому влітку повністю зупинили виплати на оздоровлення. А у військових частинах на фронті фіксуються затримки «бойових» виплат.
10 вересня Міноборони повідомило, що загалом на виплати військовим до кінця 2021 року не вистачає 5,7 млрд грн, виділення яких не передбачено у державному бюджеті на 2021 рік.
Водночас того ж дня, під час години запитань до уряду, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що боргів по виплатах військовим немає і бути не може, а бюджету ЗСУ цілком достатньо.
Проте вже 14 вересня було зареєстровано законопроєкт № 6052, яким передбачається збільшити бюджет Міністерства оборони на 3,8 млрд грн (із 116,3 млрд до 120,1 млрд грн), а також перерозподілити на грошове забезпечення кошти з закупівлі, модернізації та ремонту озброєння і військової техніки, а також з будівництва житла для військовослужбовців.

 

Донецькі прикордонники подали до суду на Спецтехноекспорт через несправну американську систему спостереження

Придбана у 2015 році Спецтехноекспортом в американської компанії «Аерос» (Worldwide Aeros Corporation) підвісна система раннього виявлення TT-RF30-I-R знов не працює.
Нагадаємо, що з метою створення системи висвітлення надводної обстановки Чорного та Азовського морів, у 2015 році Держприкордонслужбою було вирішено придбати декілька підвісних систем раннього виявлення AEROS моделі TT-RF30-1-R. Після чого держпідприємство «Спецтехноекспорт» уклало контракт із постачальником.
У січні 2016 року головою ДПСУ Віктором Назаренком та гендиректором AEROS Ігорем Пастернаком був підписаний меморандум про співпрацю. Вже у лютому була отримана перша станція, яку в грудні того ж року ввели в експлуатацію у Маріуполі. Проте подальших закупівель цих станцій не здійснювалось, а маріупольська постійно ремонтується.
Виробник стверджував, що причиною несправностей є недбалість та неправильне поводження з обладнанням з боку прикордонників та радив укласти договір з ними або іншою кваліфікованою компанією, для проведення навчання персоналу з технічного обслуговування.
У 2019 році історія перейшла у кримінальну площину – СБУ звинуватило Спецтехноекспорт у придбані американської станції без реальної потреби та нанесені збитків держбюджету у 6,8 млн дол., у компанії все заперечили. А Держприкордонслужба підписала контракт на поставку 5 комплектів стаціонарних РЛС висвітлення надводної обстановки з НВК «Техімпекс».
Попри це все американська станція у Маріуполі досі є, як і проблеми з її працездатністю.
Хто і як має ремонтувати станцію тепер вирішуватиме суд.
Так, 2 вересня цього року, Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву Донецького прикордонного загону до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» – Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт».
Прикордонники просять суд «зобов'язати відповідача виконати вимоги пунктів 2.5, 2.7 Договору №STE-4-279-Д-15 на постачання та установку Підвісної системи раннього виявлення від 10.12.2015, а саме: усунути виявлені дефекти шляхом ремонту або зміни інфрачервоної камери FLIR HD, яка входить до складу комплекту радіолокаційної системи SELEX SEASPRAY 7500Е підвісної системи раннього виявлення AEROS Модель TT-RF30-1-R».
В обґрунтування позовних вимог військова частина 9937 вказує, що Спецтехноекспортом було поставлено систему TT-RF30-1-R, однак в межах гарантійного терміну позивач виявив дефекти у системи, які полягають у збоях в роботі системі теплоспостереження.
Водночас, за доводами позивача, компанія ігнорує звернення військової частини 9937 та не виконує вимоги пунктів 2.5, 2.7 спірного договору щодо усунення виявлених недоліків товару.
Суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Підготовче засідання у справі мало відбутися 21 вересня.
На фото (зліва направо): Олег Гладковський, на той час заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України; генерал армії України Віктор Назаренко, на той час голова Державної прикордонної служби України; Ігор Пастернак, гендиректор компанії «Aeros».

 

Міноборони блокує випробування самохідного міномета «Смерека», – Сенченко

Міноборони відмовилось виділяти боєприпаси для фінальних випробувань 120-мм самохідного міномета «Смерека», чим заблокувало завершення випробувань та постановку на озброєння.
Про це заявив голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Андрій Сенченко в інтерв'ю Оборонно-промисловому кур'єру:
«Що стосується «Смереки», то все рухалося відносно швидко, але наразі настала абсурдна ситуація, в якій повинні розбиратися військова контррозвідка і ДБР. Всупереч спільному рішенню, яке регулює всі взаємини міністерства і підприємства-розробника «Смереки», замовник відмовився виділяти боєприпаси для проведення фінальних випробувань і запропонував підприємству придбати їх «на ринку». Таким чином заблоковано завершення випробувань, постановка на озброєння і надходження у війська гостро необхідної системи. Це один з багатьох прикладів підриву обороноздатності країни і заподіяння їй економічних збитків».
Мобільний мінометний комплекс «Смерека» створено ТОВ «Українська бронетехніка» на базі бронеавтомобіля «Варта», що побудований на шасі МАЗ-5434, в який інтегровано 120-мм міномет та цифрову систему управління вогнем.
Зауважимо, що у лютому 2021 року Міноборони через суд стягнуло з «Української бронетехніки» 104 тисячі гривень штрафу за прострочення термінів випробування 120-мм самохідного міномета «Смерека». Відповідне рішення ухвалив Господарський суд міста Києва.
Варто зазначити, що аналогічна ситуація була і з вітчизняною 155-мм самохідною гаубицею «Богдана» – виробник – Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ) звинуватив Міноборони, у тому, що відомство переклало на нього закупівлю снарядів для випробувань.
Нагадаємо, що раніше виробництво мобільних 120-мм мінометних систем було налагоджено ДП «Укроборонсервіс» спільно з іспанською компанією Everis Aeroespacial у Defensa S.L
Першу батарею з шести мінометів БАРС-8ММК 4909 120 А Збройні Сили України отримали восени 2019 року. В якості базового шасі для вогневих машин мобільного мінометного комплексу та машин артилерійської розвідки використовується бронеавтомобіль Барс-8 виробництва АК «Богдан Моторс». 10-тонний бронеавтомобіль побудований на шасі Dodge Ram, прийнятий на озброєння ЗСУ в 2019 році, після дворічних державних випробувань.
Очікувалось, що на початку 2021 року армія отримає другу батарею. 30 вересня 2020 року, Черкаський автоскладальний завод №2 ПАТ «АК «Богдан Моторс» отримав контракт на поставку ДП «Укроборонсервіс» до 20 листопада 2020 року шести базових бронеавтомобілів.

 

Двох ексвійськових судитимуть за підробну інвалідність

Двох колишніх військовослужбовців судитимуть на Київщині за спробу неправомірного отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності в сумі по 630 тисяч гривень.
Ексвійськові підробили витяги з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) Збройних Сил України, відповідно до яких встановлено зв'язок нібито наявного у них захворювання з виконанням обов’язків військової служби.
На підставі наданих сфальсифікованих документів медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) встановила обом особам другу групу інвалідності.
Надалі чоловіки подали документи до міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання одноразової грошової допомоги належної особам з 2-ї групою інвалідності та пенсії. Проте отримати бюджетні кошти їм не вдалося, оскільки у ході перевірки їхніх заяв було встановлено, що вони не проходили військово-лікарську комісію.
Наразі Обухівською окружною прокуратурою затверджено та скеровано до суду обвинувальні акти відносно цих двох осіб за фактом замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та використання завідомо підроблених документів (ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України).
Нагадаємо, що раніше ми писали, що схожий обвинувальний акт був направлений прокуратурою до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 28 квітня цього року.
Тоді двоє військових – старший прапорщик та молодший сержант однієї з частин дислокованої у м. Біла Церква хотіли отримати другу групу інвалідності нібито внаслідок захворювань, пов’язаних з проходженням служби, для отримання виплати та пенсії. Для цього вони намагалися використати свідоцтва про хворобу із внесеними неправдивими відомостями.

 

СБУ знищує корупційні схеми на держкордоні: з початку року засуджено 14 посадовців, більше півсотні - повідомлено про підозру

СБУ проводить масштабні заходи з протидії системній корупції, яка загрожує державній безпеці України. З початку року повідомлено про підозру 64 учасникам злочинних схем на кордоні, 14 зловмисників – засуджено.
Крім того, нейтралізовано два організованих угруповання. До їх складу входили чиновники Держмитслужби. Зловмисники вимагали гроші за «безперешкодне» перевезення товарів через державний кордон.
У Луганській області:

повідомлено про підозру чотирьом керівникам Східної митниці, які організували корупційний механізм одержання грошей від підприємців. За різні суми хабарів учасники схеми не створювали штучних перешкод імпортерам під час митного оформлення вантажів.
У Рівненській області:

заблоковано корупційну схему із розмитнення вантажних автомобілів. Через незаконне оформлення транспортних засобів, державний бюджет недоотримав понад 15 млн грн. у вигляді обов’язкових платежів.
У Київській області:

ліквідовано схему «кришування» контрабанди посадовцями митного посту «Аеропорт Бориспіль». Чиновники систематично вимагали гроші з підприємців за сприяння в оформленні несупроводжувального багажу.
На Львівщині:

викрито двох посадовців митного посту «Яворів». Зловмисники налагодили механізм вимагання грошей з представників комерційних структур за створення «зеленого» коридору для їх продукції. За попередніми даними, протиправна діяльність чиновників завдала держбюджету збитків у розмірі 2,7 млн грн.
У Дніпропетровській області:

викрито схему «прискореного» оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. За матеріалами СБУ, повідомлено про підозру одному з керівників митного посту Дніпровської митниці, двом його підлеглим і митному брокеру. Крім того, повідомлено про підозру одному з керівників митного посту «Ліски» та ще одному посадовцю Київської митниці. Зловмисники вимагали гроші за безперешкодне розмитнення товарів широкого вжитку. За викритими фактами тривають слідчо-оперативні дії для встановлення всіх обставин правопорушень і притягнення до відповідальності осіб, причетних до їх організації.

 

"Розвалював" оборонну сферу з 2014 року: СБУ затримала ексчиновника бронетанкового заводу, який розікрав 12 млн грн і втік в ОРДЛО

Служба безпеки України (СБУ) затримала ексчиновника бронетанкового заводу, який завдав державі збитків на 12 млн грн і втік в ОРДЛО
Про це повідомила пресслужба СБУ.
Згідно з повідомленням, СБУ затримала колишнього топчиновника державного підприємства "Київський бронетанковий завод", який перебував на цій посаді протягом 2014 року. Посадовець завдав державі збитків на 12 млн грн і втік на окуповані території ОРДЛО, щоб уникнути покарання.
Зазначається, що зловмисник організував розкрадання коштів, які були виділені на модернізацію військової техніки.
За даними слідства, чоловік зареєстрував кілька фіктивних компаній у різних регіонах України, зокрема у Києві та Київській області. Згодом на підставі фіктивних договорів чоловік переводив на рахунки вказаних компаній кошти, призначені на виконання державного замовлення. Розрахунки здійснювалися або за завищеними тарифами, або взагалі за невиконані роботи. Таким чином відбувалося "виведення" бюджетних коштів і переведення їх у готівку з подальшим привласненням учасниками схеми.
Так, внаслідок майже піврічної протиправної діяльності посадовці держава отримала збитки у розмірі 12 млн грн.
Наприкінці 2014 року, для уникнення відповідальності за злочинну діяльність, він перебрався на окуповану терористами територію.
У пресслужбі зазначили, що оперативники встановили місце перебування зловмисника і затримали його під час перетину лінії розмежування з тимчасово окупованою територіє на КПВВ "Станиця Луганська".
Експосадовці оголошено про підозру у привласненні та розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а також у службовому підробленні. Наразі його доставлено до Дарницького районного суду для обрання йому міри запобіжного захду.

 

47,3 млн грн штрафних санкцій заплатить ПАТ за зірваний ремонт фрегата «Гетьман Сагайдачний»

Прокурори Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у Господарському суді м. Києва домоглися стягнення з Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» 47,3 млн грн штрафних санкцій.
Прокурори у суді довели, що у листопаді 2017 року між Міністерством оборони України та приватним акціонерним товариством укладено державний контракт з оборонного замовлення на виконання комплексу ремонтно-модернізаційних робіт на фрегаті «Гетьман Сагайдачний».
Враховуючи, що підприємство свої зобов’язання не виконало, а повернення різниці коштів, сплачених у якості попередньої оплати, та поставку комплектуючих здійснило з порушенням термінів виконання робіт, Спеціалізована прокуратура Південного регіону звернулась до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.
Таким чином за втручання прокурора забезпечено застосування господарських санкцій через неналежне виконання суб’єктом господарювання державного контракту з оборонного замовлення.

 

Контррозвідка СБУ викрила корупційні схеми при ремонті української бронетехніки

СБУ викрила корупційний механізм розтрати бюджетних коштів керівництвом одного з державних підприємств, яке входить до структури Укроборонпрому.
Контррозвідники встановили, що організатори оборудки замовляли неякісні гусеничні стрічки до бронетехніки, які не відповідають технічним та якісним характеристикам, а посадовці військового представництва Міноборони «затуляли» на це очі.
У межах кримінального провадження, розпочатого за ч. 3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України, у приміщенні держпідприємства та у помешканнях фігурантів провадження відбулись слідчі дії. Під час обшуків виявлено документацію, яка підтверджує протиправну діяльність, та партію неякісних запчастин до бронетехніки. За попередньою оцінкою фахівців-експертів у військовій сфері, вони не відповідають вказаним у тендерній закупівлі вимогам.
Тривають слідчі дії для встановлення всіх епізодів злочинної діяльності та притягнення до відповідальності причетних осіб.
Операція проводилась співробітниками Департаменту контррозвідки СБУ та Управління СБУ у Львівській області, спільно зі слідчими Нацполіції у Львівській області під процесуальним керівництвом спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

 

СБУ затримала співробітників ДБР

Співробітники СБУ затримали працівників ДБР за підозрою у провокації хабаря, що є кримінальним злочином передбаченим статтею 370 Кримінального кодексу України.
Фото затримання на своїй фейсбук-сторінці опублікував глава ГО «Рада громадського контролю» Олег Шрам. Він зазначив, що СБУ затримала «оперативника і начальника відділу центрального апарату ДБР», пише Судово-юридична газета.
Провокація хабаря вчинена службовою особою правоохоронних органів, тобто свідоме створення обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабаря, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабаря, – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від 8500 до 12750 гривень.
Іншими словами, ДБРівцям потрібні показники, і вони вирішили створювати їх самі.
Своєю чергою в Державному бюро розслідувань вже встигли заявити, що будуть робити все, «щоб очистити свої ряди від нечистих на руку співробітників».
«ДБР сприятиме розслідуванню. Керівники затриманого працівника будуть відсторонені від посад на час розслідування. Керівництво ДБР і надалі буде негайно та жорстко реагувати на всі протиправні дії своїх працівників. Окрім цього, Бюро проводить активну превентивну роботу, щоб унеможливити корупційні чи інші протизаконні дії своїх співробітників. Для повідомлень про можливі правопорушення, вчинені працівниками Державного бюро розслідувань, функціонує спеціальна телефонна лінія ДБР: +38 (044) 300 27 07», – йдеться у повідомленні.

 

СБУ викрила організовану злочинну групу, яка розкрадала «оборонні» кошти

СБУ ліквідувала організовану злочинну групу в Дніпропетровській області. Зловмисники налагодили механізм розкрадання бюджетних коштів на ремонті військової техніки. Вигравши тендер Міноборони на 58 млн грн, зловмисники ставили вживані деталі замість нових.
За даними слідства, організаторами «схеми» були місцеві підприємці. Вони домовилися зі службовцями одного з військових представництв області, що дозволило їм виграли тендер на ремонт військової техніки. При чому документи на участь були підроблені: адже «підприємці» не мали ні дозволів, ні приміщення, ні матеріально-технічної бази для таких робіт.
Загальна сума тендеру на ремонт військової автомобільної техніки складала 58 млн грн.
Тендер відбувався у вересні 2021 і вже за місяць ділки встигли освоїти 30% його коштів.
За результатами обшуків, проведених на території Дніпропетровської та Полтавської областей, у тому числі, і за адресами розташування військових баз, встановлено, що зловмисники в орендованому приміщенні розбирали вживану техніку на деталі. Згодом їх реставрували та встановлювали на бойову техніку під виглядом нових.
Для «легалізації» вказаного протиправного механізму укладали фіктивні угоди з підконтрольними суб’єктами підприємницької діяльності на нібито поставку нових запчастин.
«Відремонтовану» таким чином техніку відправляли в район проведення ООС. Наразі планується проведення експертиз та повідомлення за їх результатами зловмисникам про підозру за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Тривають слідчі дії для встановлення усіх обставин та кола причетних до оборудки осіб. Заходи з блокування незаконної оборудки проводились співробітниками СБУ у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом Дніпропетровської обласної прокуратури.

 

Нельзя не заказывать целый год ракеты

Посмотрел интервью Коростелева, там где он говорит, что МО впервые в этом году не заказало ПТРК и ракеты. Ну можно, конечно, сказать, что производитель борется за ГОЗ, чтобы обратили внимание. Хотя что тут обращать – как будто у нас в этой нише есть конкуренты КБ «Луч»?
Но тут, скорее, потому, что он понимает специфику вопроса. 7 000 отгруженных в войска ракет за все время – это огромное число только для предвоенных наших заказов. На практике «Луч» со смежниками способны выпустить в год тысячи ракет.
В 2018 по «Белой Книге» ракет ПТУР и РСЗО закуплено 2 381. Карандаши к «Граду» мы пока только испытываем, там чисто «Ольха», а ее было до сотни штук тогда. Плюс экспорт. Так что на пике 3 000-4 000 изделий они осилят. И нужно стремиться к этому числу (понятно, что бюджет, и всех много, а всего мало).
Ибо часть из них обязательно отстреляют на учениях и по целям на фронте. Часть с инертными боеголовками – для практических занятий операторов (с красными головами на видео). Часть возимый и неприкосновенный запас в противотанковых дивизионах артиллерийских бригад и учебных заведениях – нужно, чтобы сильно Водолей стал в созвездие Жопы, чтобы их применили на линии боевого соприкосновения. А еще 10 лет и здравствуй, регламентная поверка. Замена вышибных зарядов, проверка электроники, возможная замена шашек в двигателях. Вернее, не возможная, а с высокой долей вероятности – у шашек топливных (которые мы, к слову, импортируем из Польши) гарантийный срок 10 лет. И, например, 10 лет это в отапливаемых и неотапливаемых помещениях. А в полевых условиях набирается влаги и превращается в 3 года (у «Конкурса-М» так) до регламентной поверки. То есть для изготовленных в 2016 году в очень обозримом будущем. В общем, чтобы оставаться на месте, надо бежать изо всех сил. А еще ведь для ТУР нужны изделия, для вертолетов управляемые, 9М114 «Коконы» к «Штурмам» заменять и восстанавливать. Нельзя не заказывать целый год ракеты. Потому что РФ модернизировала почти 1 500 танков, которых советские ПТУР не берут уже не при каких условиях – только с большой вероятностью удачи будет пробитие. А кроме того, мы рассчитываем противостоять противнику с мощной реактивной артиллерией и авиацией.
Надо сознательно закладывать, что часть амуниции и боеприпасов не доедут до подразделений по разным причинам. Это аксиома – планирование кампании должно вестись по принципу, что самый хреновый сценарий случится. Что противник будет действовать по лучшему для себя и по худшему для нас плану.
Украине нужен запас не только возимый и неприкосновенный для каждого подразделения, но и в принципе запас. Таран как зенитчик должен это понимать. Просто я смотрю, на рутинные расходы (выплаты поднаемных и компенсаций за первый контракт) снимают деньги с квартир и закупки вооружения. Это означает, что что-то пошло не так. И этого не так что-то последнее время многовато. Поэтому Коростелев правильно делает, что озвучивает.

 

Міноборони замовило військові квитки, а оплатити не змогло

Знаєте скільки коштує «воєннік»? На поліграфічному комбінаті «Україна» знають. Підприємству довелося через суд стягувати 15 млн грн за військові квитки, що замовило Міноборони.
Судитися довелось майже два роки.
Ще в травні 2019 року Міністерство оборони України замовило Державному підприємству «Поліграфічний комбінат «Україна» 345 600 бланків військових квитків, загальна вартість, яких складає 14 976 000 грн. Зокрема:

• 336 000 військових квитків рядового, сержантського і старшинського складу, вартістю 11 928 000 грн;
• 9600 військових квитків офіцерів запасу, вартістю 552 000 грн.

Бланки надрукували, а ось з оплатою виникли проблеми. Спочатку, у грудні 2019 року, Міноборони намагалось взагалі відмовитись від цих бланків, стверджуючи про невідповідність їх розмірів та ін. Проте ці доводи спростував суд під час розгляду позову ПК «Україна» 3 вересня 2020 року, а дії Міноборони визнав неправомірними.
У березні 2021 року Міноборони військові квитки такі прийняло, при чому без заперечень та зауважень щодо якості поставленого товару, що підтверджується актами приймання-передачі.
Але оплати за бланки комбінат так й не отримав. Невиконання зобов'язань у відомстві пояснили відсутністю коштів на цю статтю видатків. Нагадаємо, що цього року у Міноборони взагалі було туго з бюджетом, дійшло до боргів по грошовому забезпеченню військових, які тільки наприкінці цього місяця почали гасити. Водночас у червні відомство планувало придбати три елітні автівки для параду за 73 млн грн. Після розголосу закупівлю скасували та намагалися придбати три бронекабріолети за 18 млн, але від них теж довелося відмовитись.
Крапку в історії з квитками поставив Господарський суд Києва, який наголосив, що Господарський кодекс не передбачає привілейованого становища суб'єктів, які фінансуються за рахунок бюджету, щодо відповідальності за порушення зобов`язань. 4 жовтня 2021 року суд постановив стягнути з Міноборони заборгованість 14 976 000 грн та судовий збір 224 640 грн.

 

У Донецький області на базі роти поліції знайшли арсенал зброї

У селі Тоненьке Донецької області працівники ДБР викрили великий арсенал зброї та боєприпасів на території, яка підконтрольна поліції
Про це передає пресслужба ДБР.
"Працівники ДБР викрили великий арсенал зброї та боєприпасів у селі Тоненьке Донецької області. Зловмисники незаконно облаштували схрон на території роти патрульної служби поліції особливого призначення "Кривбас" Нацполіції з Дніпропетровської області", - йдеться в повідомленні.
Так, працівники ДБР виявили необліковану вогнепальну зброю та боєприпаси.
"За оперативною інформацією, військові засоби ураження організатори планували вивезти до іншої області для перепродажу", - йдеться в повідомленні.
Зокрема вилучено 133 пакунки з предметами, зовні схожими на:

• постріли гранатометні різної модифікації – 89 од.
• реактивні протитанкові гранати різної модифікації – 178 од.
• ручні гранати різних модифікацій –336 од.
• запали – 329 од.
• а також приблизно 56 тис. набоїв різного калібру, запали для протитанкових мін, димові шашки.

Проводяться слідчі дії. Вирішується питання призначення відповідних судово-балістичних, вибухотехнічних та хімічних експертиз.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за статтею незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ч. 1 ст. 263 КК України).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.

 

ДБР підозрює трьох співробітників СБУ у викраденні та катуванні людини задля заволодіння його коштами. Одного з них взято під варту

Працівники Державного бюро розслідувань підозрюють двох співробітників центрального апарату Служби безпеки України та одного працівника територіального підрозділу Служби у незаконному утриманні та вимаганні грошей в іноземця. Затриманий правоохоронцями працівник IT-сфери нібито розшукувався правоохоронними органами Російської Федерації за вчинення злочину на території вказаної держави. Слідство встановило, що у жовтні 2020 року співробітники СБУ незаконно затримали та тривалий час утримували громадянина іншої країни, вимагали у нього 200 тисяч доларів США. Щоб іноземець швидше віддав гроші, співробітники СБУ били його та залякували. До того ж вони незаконно проникли до житла потерпілого, звідки викрали та привласнили його особисте майно. Затриманий не мав такої суми і домовився розрахуватись із правоохоронцями біткоїнами. Отримавши 7,5 біткоїна, що у грошовому еквівалентні становило 2,1 млн грн, співробітники СБУ підробили документи щодо часу та обставин затримання іноземця і передали його органам Нацполіції.
На підставі ухвал слідчих суддів у серпні 2021 року вищевказаних співробітників СБ України відсторонено від займаних посад та застосовано щодо них запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту. У зв’язку з неналежною процесуальною поведінкою одного із підозрюваних, систематичним порушенням покладених на нього процесуальних зобов'язань, ухвалою Печерського районного суду м. Києва вказаному співробітнику змінено запобіжний захід на більш тяжкий у вигляді тримання під вартою.
Усім співробітникам СБУ повідомлено про підозру за статтями насильницького зникнення, крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, грабежі, вимаганні та перевищенні влади працівником правоохоронного органу (ч. 1 ст. 146-1, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 365 КК України). Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Офіс Генерального прокурора, оперативний супровід – ДБР.

 

СБУ викрила поліцейського, який хотів стати «збройним бароном»: вилучено 60 гранат і понад 10 тисяч набоїв

Співробітники СБУ викрили поліцейського патрульної служби полку спецпризначення «Київ» та його спільника, які торгували зброєю та боєприпасами з району проведення ООС.
Наразі обом зловмисникам повідомлено підозру за ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.
За даними слідства, поліцейський Нацполу, який був відряджений в район проведення ООС для проходження служби, організував незаконний збут зброї, набоїв та вибухівки по всій території України. Разом зі своїм спільником вони продавали «товар» представникам криміналітету. Зброю та боєприпаси зловмисники зберігали у приватних гаражних приміщеннях м. Краматорськ Донецької області. Правоохоронці затримали обох зловмисників у Краматорську, одразу після чергового збуту зброї. Під час проведення санкціонованих обшуків правоохоронці вилучили:

• 61 гранату;
• 4 міни, різної модифікації;
• майже 13 кг вибухових речовин;
• 30 підривачів;
• 38 реактивних набоїв та димових гранат/мін;
• понад 10 600 набоїв різного калібру;
• пістолети-кулемети, карабіни.

У рамках кримінального провадження триває досудове розслідування. Заходи із викриття злочину проводили співробітники Департаменту захисту національної державності СБУ та Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.

 

«Авіакон» хоче відсудити в Укрспецекспорту $500 000 за ремонт мексиканських гелікоптерів

Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» здійснив ремонт кількох гелікоптерів Мі-17-1В ВМС Мексиканських Сполучених Штатів, але повного розрахунку за свої послуги не отримав.
Принаймні так вважають на «Авіаконі», представники якого у травні 2021 року подали до Господарського суду міста Києва позов проти Дочірнього підприємства ДК «Укрспецекспорт», державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства «Промоборонекспорт».
Під час розгляду справи було встановлено, що 21.10.2013 року Промоборонекспортом було укладено зовнішньоекономічний контракт №13-8С1А/070-2013/РОЕ-30.4-8-К/КЕ-13 з ВМС Мексики на капремонт гелікоптерів Мі-17-1В, який мав проводитись у Центрі технічного обслуговування і ремонту гелікоптерів в м. Веракруз Мексиканських Сполучених Штатів.
Проте 28 жовтня 2016 року Промоборонекспорт із замовником уклали додаткову угоду, якою припинили дію контракту. На цей час «Авіаконі» виконував роботи на третьому Мі-17-1В.
Представники «Авіакону» зазначають, що припиняючи дію контракту, Промоборонекспорт не узгодив із КАЗ «Авіакон» умови його припинення та не вирішив із замовником умови розрахунків за фактично виконані роботи на третьому гелікоптері.
Відповідно «Авіакон» просить суд стягнути з Промоборонекспорту 507 894,71 доларів США. На підтвердження богу підприємство надало суду видаткові та розхідні накладні.
Водночас Промоборонекспорт цей борг не визнає. Там стверджують, що конотопський завод у документах збільшив кількість комплектуючих та запасних частин, які відносяться до товарів військового призначення.
З метою вирішення спору, 13 жовтня 2021 року суд зобов'язав «Авіакон» здійснити взаємозвірку з Промоборонекспортом щодо наданих послуг за спірними договорами. Розгляд справи продовжать після отримання її результатів, які «Авіакон» має надати до 1 листопада.

 

Завдяки контррозвідці СБУ нараховано 1,5 млрд грн штрафів за незаконний експорт військової продукції

Контррозвідка СБУ проводить комплексні заходи щодо запобігання незаконному вивезенню з України товарів, що підлягають державному експортному контролю.
За цей період, контррозвідники СБУ запобігли майже 50 спробам порушення порядку здійснення міжнародних передач контрольованих товарів на суму понад 670 млн грн.
Порушникам законодавства у сфері експортного контролю, призначено сплатити до державного бюджету майже 1,5 млрд грн. у вигляді штрафних санкцій.
Також, до Міністерства оборони України передано вилучені із незаконного обігу комплектуючі до бойових літаків, бронетехніки та зенітно-ракетних комплексів на суму понад 1 млрд грн.
З початку року суд покарав 26 організаторів схем нелегального переправлення за кордон військової продукції і товарів подвійного призначення.
У межах 59 кримінальних проваджень – тривають досудові розслідування для встановлення всіх обставин протиправної діяльності і притягнення до відповідальності причетних осіб.

 

СБУ викрила керівника військомату на Київщині, який допомагав призовникам "ухилятися від армії"

Військова контррозвідка СБУ викрила корупцію в одному з районних центрів комплектування та соціальної підтримки в Київській області. На систематичному одержанні хабарів затримано військового комісара установи.
Встановлено, що він налагодив корупційний механізм отримання грошей від громадян призивного віку. За різні суми неправомірної вигоди, зловмисник «пропонував» молодикам ухилитися від проходження строкової військової служби.
Співробітники СБУ задокументували факт вимагання посадовцем хабарів з двох призовників. Правоохоронці затримали військового комісара у службовому кабінеті під час отримання ним другої частини неправомірної вигоди. За матеріалами СБУ, затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо обрання йому міри запобіжного заходу. У межах кримінального провадження, триває досудове розслідування для притягнення до відповідальності інших осіб, ймовірно причетних до протиправної діяльності. Заходи з викриття правопорушення проводили співробітники Департаменту військової контррозвідки СБУ спільно зі слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області та за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.