Дошка ганьби

Служба безпеки України виявила несанкціоноване втручання інтернет-провайдером у роботу системи зв'язку однієї з військових частин, дислокованих на території Чернігівської області.

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресцентр СБУ.
За попередніми даними слідства, представники комерційної структури у сфері надання інтернет-послуг встановили поблизу військового об'єкта радіоелектронне обладнання, яке експлуатувалося з порушенням правил використання радіочастот. При цьому провайдер намагався використовувати частоту передачі, призначену для військового підрозділу.
Це могло завдати шкоди процесу обробки інформації, яка передається у військовій радіомережі. Також несанкціоноване встановлення комерційного обладнання ставило під загрозу роботу системи радіоперешкод для протидиверсійної й антитерористичної протидії, зокрема безпілотним літальним апаратам.
Під час слідчо-оперативних дій правоохоронці демонтували і вилучили радіоелектронне обладнання, комп'ютерну техніку та електронні носії інформації, які фігуранти використовували в незаконній діяльності.В рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 361 (незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж) Кримінального кодексу України встановлюються всі особи, причетні до правопорушення.

 

Служба безпеки України викрила кількох посадових осіб приватних компаній, які організували механізм незаконного постачання в РФ товарів військового призначення та подвійного використання, вироблених державними оборонними підприємствами.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу СБУ.
Для документування схеми у липні Служба безпеки України провела низку обшуків на деяких оборонних підприємствах у Харківській, Київській, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Полтавській областях. Керівництво державних оборонних підприємств під час проведення слідчих дій сприяло у наданні інформації щодо закупівель приватними компаніями товарів військового та подвійного призначення.
Завдяки додатково отриманій інформації оперативники та слідчі СБУ встановили, що приватні підприємці-організатори схеми закуповували продукцію державних оборонних підприємств для подальших незаконних поставок до Росії та інших країн. Придбання військової продукції могло здійснюватися за сприяння працівників державних оборонних підприємств з порушеннями українського законодавства.
Також задокументовано, що до країни-агресора учасники групи передавали деякі технології з виробництва української військової продукції.
За даними слідства, організатор протиправної оборудки - заступник директора одного з потужних російських підприємств, яке забезпечує продукцією військового призначення підрозділи російської армії та підприємства військово-промислового комплексу. Він має стійкі зв’язки з чинними та колишніми співробітниками ФСБ РФ.
Наразі про підозру у вчиненні замаху на контрабанду та порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, які вчинені у складі організованої злочинної групи, повідомлено організатору і трьом фігурантам кримінального провадження - посадовцям приватних компаній-постачальників.
Вирішується питання щодо кваліфікації дій інших учасників організованої злочинної групи, в тому числі - за ознаками злочину, передбаченого ст. 333 Кримінального кодексу України.

 

Национальное антикоррупционное бюро и Специализированная антикоррупционная прокуратура просят взять под стражу всех пятерых подозреваемых по делу нанесения 37 млн грн убытков при возведении военного полигона «Широкий лан».

Об этом журналисту «Слово и дело» сообщили источники в антикоррупционных органах правопорядка.
По словам собеседников, бывшего начальника Главного квартирно-эксплуатационного управления Вооруженных сил Украины Олега Галушка просить взять под стражу с альтернативой 20 млн грн залога; начальника управления строительства, реконструкции и капитального ремонта военных объектов ГКЕУ ВСУ Сергея Чагарного – СИЗО или 3,5 млн грн залога, а экс-начальника отдела технического надзора за строительством ГКЕУ ВСУ Виктора Антощука – арест или 5 млн грн залога.
Также, как сообщили источники, органы правопорядка будут просить Высший антикоррупционный суд взять под стражу бенефициара компании «Рост» (сейчас ООО «Контейт») Романа Балыкина с залогом 35 млн грн, а руководителя фирмы Константина Чепусова – арест или 30 млн грн залога.
Напомним, НАБУ и САП сообщили о подозрении пяти лицам в нанесении убытков при строительстве полигона «Широкий лан». По версии следствия, в 2017-2018 годах начальник Главного квартирно-эксплуатационного управления ВСУ, начальник Управления строительства, реконструкции и капитального ремонта военных объектов Главного КЭУ ВСУ и начальник отдела технического надзора за строительством Главного КЭУ ВСУ в сговоре с представителями частного общества «Рист», а именно его директором и бенефициарным владельцем, организовали прием работ и услуг по обустройству полевого лагеря «Широкий лан» в с. Ульяновка Николаевской области.
В НАБУ отметили, что несмотря фактическое невыполнение работ по обустройству полевого лагеря, должностные лица ВСУ все же «помогли» в перечислении средств на счета компании. Как следствие, государству был нанесен ущерб на сумму свыше 37 млн грн, что подтверждается заключением Государственной аудиторской службы и проведенными по делу экспертизами.

 

Контррозвідники Служби безпеки України викрили організовану групу на незаконному збуті іноземцям складових частин озброєння українських військових підрозділів.

За попередніми даними слідства, до оборудки причетні екскерівник одного з оборонних підприємств, а також колишній і діючий військовослужбовці. Фігуранти намагалися налагодити схему збуту майна, викраденого зі складів українських військових частин у Житомирі та Вінниці чотирьох зловмисників під час реалізації іноземцю комплектуючих до бойової вертолітної техніки Збройних Сил України.
У ході обшуків за місцями проживання та роботи фігурантів виявлено авіаційні комплектуючі та запчастини до бронетехніки невідомого походження.
Наразі планується повідомлення про підозру усім учасникам організованої групи.
У межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 333 (порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю) та ч. 1 ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії.

 

При процесуальному керівництві Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду в кримінальних провадженнях про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу генерального прокурора співробітнику СБУ та особі, що виконувала функції "кур'єра" повідомлено про підозру у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України).

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Офісу генерального прокурора.
За даними слідства, офіцер правоохоронних органів, на виконання завдань так званих "кураторів", збирав із метою передання представникам спецслужби іноземної держави відомості, що становлять державну таємницю, а також надавав їм допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Інформацію він передавав через "кур'єра" - військового пенсіонера.
Правоохоронці затримали зловмисників під час передання співробітником СБУ носія із секретною інформацією, захованого в цукерках, спільнику, який мав намір його вивезти за межі України.
10 серпня 2020 щодо обох підозрюваних застосовано запобіжний захід - утримання під вартою строком на 60 діб.
У разі доведення провини підозрюваним загрожує позбавлення волі до 15 років із конфіскацією майна або без.
Як повідомляє пресслужба ДБР, затримали зловмисників у Броварах.
"Майор СБУ збирав і передавав через кур'єра - військового пенсіонера (полковника в запасі) - до спецслужб Російської Федерації відомості, що становлять державну таємницю, розголошення якої представникам іноземної держави становить загрозу національній безпеці України", - зазначили в ДБР.

 

Слідчі теруправління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, затримали та повідомили про підозру тимчасово виконуючого обов’язки заступника начальника однієї з військових медичних установ.

Військовослужбовець підозрюється у привласненні військового майна, вчиненому в умовах особливого періоду (ч. 3 ст. 410 КК України).
Слідством встановлено, що молодший лейтенант, погрожуючи заходами дисциплінарного впливу, віддавав підлеглим незаконні накази отримувати зі складу військової частини продукти харчування для їдальні госпіталю у меншій кількості, ніж встановлено нормами. У подальшому штучно створений надлишок продуктів вивозився за межі військової частини та збувався у торгівельних закладах.
8 серпня 2020 року під час реалізації продуктів харчування у одному із магазинів у Старобільському районі Луганської області слідчі ДБР затримали військовослужбовця в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
У ході обшуку виявлено та вилучено продукти харчування, які ймовірно належать військовому госпіталю (зокрема, свіжоморожені м’ясо та риба, фасоване вершкове масло, тушкована яловичина, сир, сік, цитрусові, йогурти, печиво та інші продукти).
У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює військова прокуратура Луганського гарнізону. Оперативний супровід — ГУ Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

 

Продовжується тотальна МАЗ-іфікація ЗСУ: черговий тендер на 100 млн від Міноборони

Міноборони проводить черговий тендер на придбання вантажівок (МАЗ) одразу відхиливши пропозиції від "КрАЗ" та "Богдан"
Міністерство оборони України збирається закупити 41 вантажівку підвищеної прохідності вантажопідйомністю від 8 до 12 тонн на суму 99 534 060 гривень.
Відповідні три лоти (2х15 вантажівок з очікуваною вартістю у 36 414 900 грн та один на 11 одиниць, вартістю у 26 704 260 гривень) були розміщені на майданчику електронної системи публічних закупівель Prozorr
Варто відзначити, що інформація про тендер була оприлюднена 19 червня 2020, а власне торги (з доставкою 41 вантажівки до 30 листопада ц.р.) заплановані на 17 серпня цього року.
Попри те, що в замовленні вказується намір придбати великовантажні мототранспортні засоби (автомобіль вантажний підвищеної прохідності вантажопідйомністю від 8 до 12 тонн) без конкретної назви моделі, пропозиції ПАТ "АвтоКрАЗ" та ТОВ "Богдан-Моторс" (яке поставляє ті ж самі МАЗ, але з локалізацією) були відхилені з досить сумнівних причин.А ось вже знайомі компанії ТОВ "Торговий Дім Будшляхмаш" та ТОВ "Спец-Ком-Сервiс", про які ми вже раніше писали, допущені до тендеру.

 

У першому півріччі зірвалося 44% тендерів Міноборони на сумарну очікувану вартість 3,46 млрд грн.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський, передає Цензор.НЕТ.
Згідно з даними проєкту "Марлін" на StateWatch у першому півріччі 2020 році Міністерством оборони України успішно завершені 158 конкурентних тендерів на загальну суму 5,1 млрд грн. За цей же період було скасовано 128 конкурентних тендерів або 44,7% від загальної кількості оголошених торгів на загальну очікувану вартість 3,46 млрд грн.
Зазначається, що відповідну інформацію проєкт "Марлін" отримав із системи Prozorro.
Усі тендери організовані Відділом підготовки та проведення закупівель у напрямку тилового забезпечення управління проведення закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони.
З 128 скасованих конкурентних тендерів: 107 (83,6%) скасовано, тому що для участі було подано менше двох тендерних пропозицій. Ще 13 (10,2%) тендерів скасовані у зв'язку з відсутністю подальшої потреби у закупівлі товарів і послуг. І 8 (6,2%) тендерів - у зв'язку з неможливістю усунути порушення законодавства з питань державних закупівель.
Також наводиться перелік послуг, за якими були скасовані тендери на найбільшу очікувану вартість:
- Перевезення громадським залізничним транспортом на суму 699,4 млн грн.
- Індивідуальне обмундирування - 648,9 млн грн.
- Продукти харчування - 279 млн грн.
- Організація харчування - 241,02 млн грн.
- Кухонне приладдя - 212,02 млн грн.
- Ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів військового призначення - 154,7 млн грн.
Крім того, аналітики проєкту "Марлін" зазначають, що з метою зниження ризику неуспішного закінчення закупівель, Міністерству оборони слід використовувати можливості організації консультацій з ринком, передбачених чинною редакцією Закону "Про державні закупівлі".
Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовник може проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, в тому числі запитувати і отримувати рекомендації та інформацію від бізнесу. Це допоможе уникнути ризику формування заниженої очікуваної вартості і включення дискримінаційних вимог до тендерної документації.

 

Чиновники командования Медсил ВСУ при содействии Генштаба пойманы на взятке в 1 млн грн., - СБУ.

Сотрудники Службы безопасности Украины разоблачили масштабную коррупционную схему, организованную при закупке средств индивидуальной защиты для украинской армии. В условиях борьбы с CОVID-19 злоумышленники планировали незаконного разбогатеть на 1 млн гривен.
Об этом сообщает пресс-служба СБУ.
По данным предварительного расследования, сделку организовали начальник управления Командования Медицинских сил вместе с офицером медслужбы одной из бригад ВСУ, должностным лицом Государственной инспекции энергетического надзора и посредником. Злоумышленники требовали от представителя коммерческой структуры, которая занимается продажей медицинских масок, взятку в размере 1 млн гривен. За это участники схемы обещали предпринимателю обеспечить победу в открытых торгах. При этом размер взятки был обусловлен объемом поставки - 1 гривна с каждой маски.
Несколько дней назад оперативники спецслужбы задокументировали получение злоумышленниками 400 тыс. гривен - первой части отката. Деньги они сразу разделили между собой и, по оперативной информации, передали другим должностным лицам Командования Медицинских сил.
Задержали организаторов сделки при передаче заключительной части отката - 600 тыс. гривен.
Во время 13 обысков по местам жительства и службы злоумышленников правоохранители обнаружили средства, переданные им накануне.
Уголовное производство начато по ч. 3 ст. 368 (принятия предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом) Уголовного кодекса Украины. Решается вопрос о сообщении фигурантам дела о подозрении и избрании меры пресечения.
Продолжаются следственные действия. Устанавливаются все обстоятельства дела. Проверяется причастность других военнослужащих и руководства Командования Медицинских сил к функционированию коррупционной схемы.

 

В Гособоронзаказе -2020 , по данным источников "Хвыли", была запланирована закупка 140 миномётов калибра 120 мм.

Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на издание "Хвиля".
В этом году испытания проходят миномёты калибра 120 мм трех производителей – модернизированный миномет "Молот" государственного завода "Маяк" концерна "Укроборонпром", миномет "Бучарда" частного предприятия "Старокраматорский машиностроительный завод", миномет "МП-120" частного предприятия "Украинская бронетехника". Цена миномёта украинского производства согласно расчетно-калькуляционных материалов Минобороны по "Молоту" должна составлять от 500 до 600 тысяч гривен.

Спойлер

Согласно постановлению Кабмина №345 от 25 февраля 2015 года, силовые ведомства могут закупать технику уже после ведомственных, а не государственных испытаний. Но памятуя про взрывы миномётов, Генштаб и Минобороны подходит к испытаниям со всей строгостью – от производителей миномётов требуют пройти полный цикл государственных испытаний, не разрешая ограничиваться более простыми и короткими ведомственными испытаниями. Испытания растягиваются на месяцы – каждый миномёт должен выстрелять тысячи 120 мм мин в разных режимах скорострельности, при разных мощностях зарядов и углах наклона.
То же 345-е постановление Кабмина регламентирует упрощенный порядок закупки военной техникой из-за рубежа. Постановление гласит: "Образец военной техники иностранного производства должен пребывать на вооружении (в эксплуатации) в армии страны-производителя или поставляться на экспорт для потребностей обороны других стран".
Министр обороны Андрей Таран и его профильный зам Александр Миронюк, по данным "Хвыли", несмотря на наличие выбора отечественных образцов, приняли решение осуществлять закупку миномётов ЕМ-120 болгарского производства без проведения государственных испытаний, обязательных для минометов украинского производства.
12 августа Министерство обороны Украины, по данным "Хвыли", провело переговорную процедуру по указанным миномётам. Предприятия, которые предлагали другие, отличные от ЕМ-120 миномёты, к процедуре просто не допустили.
Миномёт ЕМ-120 принадлежит болгарской торговой компанией "EMCO". "Хвыля" утверждает, что поставки минометов из Болгарии объясняются тем, что заместитель Министра обороны Украины Александр Миронюк, до назначения долгое время курировал торговлю с Болгарией в государственном спецэкспортёре "Прогресс".
Любопытно, что минометы ЕМ-120 были предложены двумя государственными специмпортёрами "Укроборонпрома": "Укринмаш" предложил ЕМ-210 по 773 тысяч гривен (с учётом 3% комиссии специмпортёра, иностранный поставщик дал им предложение по 23,5 тысячи евро), а "Укрспецэкспорт" предложил точно такой же миномёт по 931 тыс. грн (то есть уже другой иностранный поставщик предложил этот миномёт по 28 тысяч евро). Стоимость украинских миномётов определяется 500-600 тысяч гривен (15,5-18,5 тысяч евро).

Расчёт бенефициаров схемы очень простой – на переговоры выходит две компании, имитируется конкуренция, выигрывает меньшее предложение, а потом один из иностранных поставщиков (даже не болгарский производитель – напрямую болгарам запрещено работать с Украиной) по каким-то причинам отказывается поставлять - и контракт переходит ко второму предложению, уже по более высокой цене. Потери бюджета (доходы бенефициаров схемы) могут составить более миллиона евро.

 

Печерський районний суд розглянув та задовольнив у повному обсязі клопотання слідчого ДБР, погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора та обрав підозрюваним у вимаганні та одержанні майже 1 млн грн неправомірної вигоди за сприяння в постачанні медичних масок для потреб Збройних Сил України (ч. 4 ст. 368 КК України) запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Про це повідомляє Офіс генпрокурора.
Таким чином, для начальника управління командування Медичних Сил ЗС України, як імовірного організатора та співвиконавця цього злочину, визначено заставу розміром майже 13 млн грн, для командира роти медичної служби однієї з бригад ЗСУ – понад 3 млн грн, представника Державної інспекції енергетичного нагляду України – 230 тис грн.
За даними слідства, ці особи одержали від підприємця "відкат" за забезпечення перемоги у закупівлі Збройними Силами України медичних масок для потреб військовослужбовців. Розмір "винагороди" за сприяння визначили з розрахунку 1 гривня за поставку 1 маски.

 

Слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, завершено досудове розслідування та скеровано до суду обвинувальний акт щодо двох військовослужбовців (офіцерів) однієї з військових частин Збройних Сил України та представника однієї із комерційних структур, які були задокументовані на викраденні та збуті військового майна (ч. 3 ст. 410 КК України).

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу ДБР.
Згідно з даними досудового розслідування, вказані військові службові особи, діючи за попередньою змовою з представником суб’єкта господарювання, діяльність якого пов’язана з постачанням комплектуючих на замовлення структурних підрозділів Державного концерну "Укроборонпром", здійснили викрадення та продаж останньому дороговартісних запчастин до авіаційної техніки (літаків МІГ-29), які перебували на балансовому обліку в Збройних Сил України.
Викрадене майно вилучено в ході документування злочинної діяльності.
Військовслужбовцям повідомлено про підозру у вчиненні викрадення військового майна (ч. 3 ст. 410 КК України), представнику комерційної структури – за фактом підбурювання до викрадення військового майна (ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 410 КК України). Фігурантам кримінального провадження обрано запобіжні заходи.Джерело: https://censor.net.ua/ua/n3215957

 

Айварас Абромавичус завершив рік свого керівництва тим, що завів "Укроборонпром" у системну кризу

Якщо оцінювати діяльність гендиректора "Укроборонпрому" Айвараса Абромавичуса за рік, то може виникнути відчуття, відоме у психіатрії як втрата особистісної ідентифікації. Адже безапеляційні заяви про успіхи Абромавичуса та його команди з 11 заступників б’ються об статистику, яка свідчить про падіння виробництва учетверо, експорту - уп’ятеро, збільшення загальної заборгованості на 700 млн гривень.
Тому сьогодні, коли гендиректор держконцерну збирається подати у відставку, є сенс ретельніше дослідити спадок литовського топ-менеджера.
"Золота команда"
Офіційно Абромавичуса призначили на посаду очільника "Укроборонпрому" 2-го вересня 2019 року, а вже за два тижні він почав набирати свою нову команду. Вона справді виявилася "золотою", з огляду на її вартість для країни.
Якщо сам Абромавичус рік офіційно обходився мінімальною зарплатою у п’ять тисяч гривень, то його команда отримує щомісячні зарплати у сотні тисяч. Приміром, Сергій Іванюта, заступник з фінансово-економічних питань, до запровадження карантинних обмежень мав на місяць близько 232 тисяч гривень.
Заступник з трансформації Роман Бондар за чотири місяці 2019-го задекларував 1,23 млн грн, заступник з маркетингу та збуту Михайло Морозов - 1,18 млн грн. У середньому кожний місяць роботи команди Абромавичуса коштував Україні близько 2,7 млн гривень.
Джерелом цих коштів є державні підприємства - учасники концерну, які сплачують "Укроборонпрому" так звані внески. Після приходу "золотої" команди їх підвищили утричі. Якщо у 2018-му вони складали близько 203 млн за рік, то у 2020-му, при Абромавичусі, - вже 688 млн грн.
Ці гроші йдуть на утримання концерну як адміністративної одиниці, де працює близько 300 осіб. Раніше ця різниця ішла у закупівлю верстатів, розробку нових озброєнь, підвищення зарплат робітникам на виробництві та погашення старих заборгованості. Але тепер практично усі обігові кошти підприємства перераховують у центр.
Ба більше, навіть, якщо завод потерпає від збитків, - все одно має платити.
Харківський "Завод ім. Малишева", який багато років знаходиться у стані банкрутства, завершив 2019-й із збитками у 420 млн, але у 2020-му попри це віддав нагору в "Укроборонпрому" 74 млн грн.

Спойлер

Сам Абромавичус разючу різницю між доходами своїх заступників та зарплатами на реальному виробництві пояснював необхідністю залучити до управління державним майном успішних менеджерів. Мовляв: рівень їх винагороди цілком відповідає масштабу їхніх завдань та очікувань держави і суспільства.
І тут таки можемо оцінити, наскільки успішно команда мільйонерів з "Укроборонпрому" цілий рік господарювала і реформувала галузь. І, треба зазначити, що результати можна кваліфікувати навіть як фіаско із присмаком саботажу.
Провал виробництва
За перше півріччя 2020-го підприємства концерну передали усім замовникам 443 одиниці нового, модернізованого та відремонтованого озброєння і військової техніки. Йдеться як про українське військо, так і про іноземних замовників. Цю цифру у концерні подають як беззаперечне досягнення.
Із цим можна погодитися, якщо не порівнювати ці цифри із результатами "папєрєдніков" за перше півріччя 2019-го. А там бачимо передані 1600 одиниць озброєння лише у рамках держоборонзамовлення для ЗСУ, Нацгвардії та інших силових структур, без урахування експорту. Тобто рівень реально завершеного виробництва впав більш ніж учетверо.
Можемо згадати широко рекламоване командою Абромавичуса виробництво 45 БТР-4. Але і там є своя ложка дьогтю. Адже, аби виконати той контракт, 8 бойових машин забрали у Нацгвардії та передали Збройним Силам. Тобто одним контрактом пожертвувати задля виконання іншого.
Але, навіть попри такі невтішні результати "Укроборонпром" заявив, що отримав за перше півріччя 2020-го 14,4 млрд гривень чистого доходу, що начебто - на рівні 2019-го. А грошовий обсяг реалізованої продукції начебто становив 12,8 млрд, що лише на 0,1 млрд менше за попередній період.
Однак зазначимо, що ці показники, через особливості фінансові обліку, стосуються минулорічних, а не поточних досягнень. Адже замовник платить не за окрему одиницю озброєння, а після відвантаження партії, на виготовлення якої йде рік чи навіть більше. Таким чином ці кошти надійшли у концерн у рамках виконання попередніх замовлень, до яких "золота" команда не має жодного відношення.
Падіння експорту
"Укроборонпром" кілька тижнів тому заявив про обсяги експорту за перше півріччя 2020 року. Згідно поданої інформації, за першу половину 2020 року було експортовано продукції на 145 млн доларів. Для порівняння, за весь 2019-й - 908 млн доларів. Тобто експорт озброєнь упав майже утричі. Тут якось ніяково згадувати обіцянки Абромавичуса досягти у 2020-му показника експорту у 1,3 млрд доларів.
Це епічне падіння, як і будь-який провал, має своє прізвище. У нашому випадку воно належить заступнику Абромавичуса з маркетингу та збуту Михайлу Морозову. Той став фігурантом гучного скандалу, який докладно висвітлив Цензор.нет.
За даними розслідування, Україна втратила лише в одному випадку 15 млн доларів на контракті, який мав укласти державний "Укрспецекспорт", що входить до складу концерну, через афілійовану з Морозовим компанію-прокладку Raviana Pakistan Private Limited. Тобто бізнес-інтереси Морозова та його партнера Мохаммада Захура, імовірно, позбавили Україну валютної виручки, вибили її з традиційного ринку і завдали вразливих іміджевих втрат.
Цікаво, що Абромавичус, замість того, аби позбутися "зашквареного" заступника, з усіх сил тягне його, як наступника у крісло очільника концерну. Також поки лишається на посаді гендиректор "Укрспецекспорту" Вадим Ноздря - протеже Морозова і Захура.
Водночас за інформацією Defense Express, влітку цього року в "Укрспецекспорті" відбулася небачена "зачистка" фахівців пакистанського напряму, які протягом десятиліть працювали із цією країною. Звільнили одразу сімох унікальних спеціалістів, включно із директором представництва у Пакистані. Це остаточно зруйнувало систему роботи українських спецекспортерів на цьому специфічному ринку.
Борги по зарплатах та кредитна яма
Айварас Абромавичус прийшов в "Укроборонпром" із щедрою обіцянкою виплатити усі борги із зарплат на підприємствах концерну. Це він особисто доповів Президенту України Володимиру Зеленському. Але у підсумку борги накопичуються.
Рік тому було заявлено про рівень заборгованості у 434 млн грн, у листопаді 2019-го - у 463 млн. За даними першого кварталу 2020-го борги сягнули 481 млн. Лише на Харківському авіазаводі вони перевищують 230 млн.
"Вирішення питань виплат заробітної плати є пріоритетною задачею нової команди. До 2020-го Укроборонпром скоротить ці борги вдвічі, а до кінця першого півріччя наступного року [2020 - ред.] повністю їх позбудеться", - упевнено обіцяв Абромавичус у листопаді 2019 року у присутності Глави держави. Але, як бачимо, виконано її не було.
Затримки із зарплатою та борги призвели до того, що з заводів "Укроборонпрому" масово звільняються спеціалісти. У 2018-му на підприємствах концерну працювало майже 70 тисяч, а в 2020-му менше 65 тисяч.
За час роботи команди Абромавичуса кількість збиткових підприємств збільшилась майже до 90. А на початку 2020 року ішлося тільки про 43 проблемних заводи.
Ще страшніша ситуація із кредитними боргами. Якщо у вересні 2019-го було 3,7 млрд грн загальної заборгованості, то на початку 2020-го концерн просив Мінекономіки списати 4,4 млрд. Тобто за неповні півроку згенерували 700 млн грн боргів.
Аудит на мільйон
Доволі цікавим епізодом діяльності команди Абромавичуса є аудит консолідованої звітності підприємств "Укроборонпрому" вартістю 29,3 млн грн, тобто понад один мільйон доларів. У "напружених" торгах у Prozzoro взяло участь дві компанії - українські філії Ernst&Young та Baker Tilly.
Конкуренти синхронно оголосили пропозиції з різницею в одну тисячу гривень, тож у листопаді 2019-го мільйон доларів дістався Baker Tilly.Додамо, що Baker Tilly наприкінці серпня виграла тендер на аудит за 2019 рік ДП "Антонов", що входить до складу "Укроборонпрому". Тобто одна компанія двічі отримує державні кошти за один і той самий аудит, а це - ще 100 тисяч доларів. Цікаво, що у Baker Tilly свого часу працював Роман Бондар - чинний поки заступник Абромавичуса.
У цій ситуації доволі цікавим є отримання держконцерном 900 тисяч євро від уряду Франції для здійснення так званого форензик аудиту та підвищення стандартів управління.
Нагадаємо, що форензик аудит - це аналіз ситуацій, пов’язаних з ризиками корупції та шахрайства, а простішою мовою - перевірка на хабарі та відкати. Які, в тому числі, можуть брати топ-менеджери. Цікаво, що сам держконцерн трактував отримання цих коштів дещо ширше - оплата послуг провідних міжнародних консультантів для розробки реформ.
Реформа на місці
Команда Абромавичуса працювала під гаслом реформування та трансформації "Укроборонпрому". За планом, який намалювали у держконцерні, для цього потрібні три етапи і п’ять років.
Відповідно до нього, в "Укроборонпромі" є чотири місяці, аби корпоратизувати підприємства, запровадити нові стандарти управління, а на додачу - вирішити питання з боргами та активами. Усе це передбачено стадією "Стабілізація через корпоратизацію".
Вже у 2021-2022 роках на етапі "Корпоратизація" має буде сформовано шість холдингів. А потім розпочнеться етап із красномовною та оптимістичною назвою "Ріст та інновації", який завершиться ліквідацією "Укроборонпрому". У концерні навіть сформували дві команди - "Офіс трансформації" та "Стратегічний комітет", які розробляють стратегії майбутніх галузевих оборонних компаній.
Проте, реальна оцінка реформи полягає у досягнутому позитивному результаті, а не у планах, кольорових презентаціях, чи проектах, які ще навіть не потрапили на розгляд уповноважених органів.
Таким чином, рік перебування команди Абромавичуса в "Укроборонпромі" призвів до катастрофічного падіння виробництва озброєння, занепаду експорту, звільнення тисяч фахівців. До активів можна занести десяток презентацій за які автори-художники отримали десятки мільйонів гривень державних коштів зарплати. Ними і вимірюється для держави справжня цінність "золотої" команди Айвараса Абромавичуса.