Дошка ганьби

Мережею поширюється відео відзняте одним з телеканалів тимчасово окупованих територій Донецької області, де військовослужбовець 56 омпбр Кулагін В. М. дискредитує військово-політичне керівництво нашої бригади та країни вцілому.
Повідомляємо, що наприкінці грудня 2019 року Кулагін В. М. скоїв самовільне залишення військової частини та злякавшись відповідальності за скоєний вчинок- перейшов до іррегулярних незаконих збройних формувань.
Своїм "відвертим" виступом Кулагін, як останній боягуз, обливає брудом своїх побратимів і командира. Але, поряд з тим, ми не чуємо жодного слова по те, як він намагався відлежатись по шпиталям, щоб уникнути бойового обов'язку, як він зрадив сім'ю та почав будувати стосунки на стороні.І це ще не всі "бойові заслуги" Кулагіна В. М.
Командування та особовий склад військової частини глибоко засуджує зрадника Батьківщини та запевняє, що Кулагін В. М. обов'язково понесе кримінальну відповідальність згідно законодавства України.
Звертаємось до всіх військовослужбовців Збройних Сил України та цивільного населення України і закликаємо користуватись офіційною інформацією та з перевірених джерел!

Прес-служба 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.

 

Військова контррозвідка СБУ спільно з Головним управлінням Служби в Донецькій та Луганській областях у межах кримінального провадження викрила та припинила у Маріуполі розвідувально-підривну діяльність колишньої військової Національної гвардії, яка сприяла діяльності терористичній організації «ДНР».

Оперативники спецслужби встановили, що у поле зору так званої спецслужби «ДНР» жінка потрапила у 2015 році під час проходження військової служби в одній з військових частин НГУ. Представники «МДБ ДНР» здійснили її вербування, провели інструктаж щодо дотримання заходів конспірації, надали агентурний псевдонім, обумовили способи двостороннього та екстреного зв’язку. У ході подальших комунікацій вони відпрацювали завдання щодо збирання та передачі інформації про виконання військовою частиною бойових завдань у районі проведення ООС (АТО), а також хотіли отримати персональні дані українських військовослужбовців і членів їх сімей. Задокументовано, що, використовуючи спеціально створені акаунти у забороненій російській соцмережі, військовослужбовець НГУ збирала та передавала необхідні терористам відомості. Правоохоронці провели обшук за місцем проживання зловмисниці та виявили комп’ютерну техніку із доказами спілкування з бойовиками. У ході проведення подальших невідкладних слідчих дій зазначена особа надала викривальні свідчення щодо обставин свого вербування та співпраці з так званим «МДБ ДНР». Наразі їй оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, судом обрано запобіжний захід.

 

Главред Цензор.НЕТ Юрій Бутусов опублікував інформацію про те, що директор 410-го авіазаводу в Києві Олексій Попов був звільнений після того, як з'явилася його фотографія у формі російського військового, зроблена в 2015 році.

Про це він написав у Фейсбуці.
Бутусов зазначив: "Ця фотографія обернулася грандіозним скандалом, унаслідок якого через 6 днів після призначення був звільнений з посади директора 410-го авіазаводу "Укроборонпрому" Олексій Попов.
Олексій Попов - син Віктора Попова, власника приватного заводу ФЕД у Харкові - це одне з провідних у світі підприємств із виробництва агрегатів для цивільних літаків радянських і західних конструкцій. Віктор Попов - справжній інноватор, думаю, унікальний і найуспішніший менеджер у нашій авіаційній промисловості. Його син Олексій також інженер з хорошою освітою, і його призначення в січні на 410-й завод директором я сприйняв як позитивний сигнал.
Але Олексій Попов не пройшов спецперевірку СБУ через це фото, і хочу подякувати Службі безпеки України за професійну роботу. Я згоден з рішенням про звільнення директора підприємства державного оборонного концерну.
Ця фотографія, як повідомляють джерела Цензор.НЕТ, зроблена на авіаційній виставці МАКС-2015 у серпні 2015-го року під Москвою. Олексій Попов - справа, купив костюм російського пілота. Він стоїть поруч із батьком. Восени 2015 року президент Петро Порошенко ввів новий пакет санкцій проти РФ, і ФЕД припинив співпрацю з російськими фірмами. Але фотографуватися у формі російських військових льотчиків під час війни - це ганебно і це просто образа свого народу, який веде війну проти російської агресії, і втратив тисячі життів своїх захисників.
Я щиро рекомендую сім'ї Попових роз'яснити свою позицію суспільству, а не мовчати. Тому що пройдуть десятки років, а людина у формі нашого найлютішого ворога, людина у формі окупанта, ніколи не вважатиметься другом України і не заслужить поваги. Людина носить військову форму тієї країни, яку вважає своєю Батьківщиною. Під час війни в чужій формі ходять тільки зрадники своєї держави і свого народу.
Вважаю, що тепер контррозвідці СБУ слід перевірити ситуацію в "Укроборонпромі", і розібратися у всіх нових призначеннях в авіаракетному кластері".

 

Контррозвідка Служби безпеки України викрила та припинила підривну діяльність військовослужбовця однієї з бойових бригад ЗС України, дислокованої в Дніпропетровській області.

Оперативники та слідчі спецслужби встановили, що мешканець міста Святогірськ після початку військової агресії РФ в Україні виїхав на тимчасово окуповану територію Донецької області, де добровільно вступив до лав незаконних збройних формувань так званої "ДНР", - пише пресцентр СБУ.
"Під час проходження "військової служби" у складі терористичних угруповань 100 ОМСБр "Республіканської гвардії" та 1 ОМСБр "Слов’янської бригада" 1 АК "НМ ДНР" він був завербований співробітниками російських спецслужб. На початку 2019 року бойовик виїхав з тимчасово окупованої території та вступив на військову службу до лав ЗС України за контрактом для виконання завдань ФСБ РФ з отримання розвідувальної інформації у воєнній сфері. Зловмисник збирав відомості, зокрема, про дислокацію військових частин ЗС України, у тому числі у районі проведення ООС, їх переміщення, кількість, тип озброєння, особовий склад, установчі та персональні дані командирів", - йдеться в повідомленні.
Правоохоронці затримали викритого контррозвідкою СБУ агента російських спецслужб поблизу військової частини під час спроби передачі зібраних розвідувальних даних.

 

Военная контрразведка СБУ помешала трудоустройству на ответственную должность в Минобороны Украины крымчанки с российским гражданством и связями со спецслужбами РФ.

Несмотря на такую биографию, претендентка на должность в оборонном ведомстве даже успела пройти несколько отборочных этапов для окончательного зачисления на вакансию.
Об этом сообщили в пресс-службе СБ Украины.
Оперативники установили, что в течение нескольких лет до аннексии Крыма украинка проживала за границей. Сразу после событий 2014 г. вернулась в Крым, где получила российский паспорт якобы для оформления недвижимости. Вскоре она переехала в Киев. Однако осесть на материковой части Украины не спешила — она не имела ни постоянного места заработка, ни источника доходов. В это время крымчанка часто выезжала в Россию и на временно аннексированный полуостров, где зафиксированы ее контакты с представителями спецслужб страны-агрессора.
Именно после одной из таких поездок женщина внезапно решила трудоустроиться в Министерство обороны Украины. Она претендовала на одну из руководящих должностей в подразделении департамента госзакупок ведомства. Этот участок работы предусматривает доступ к секретной информации в оборонной сфере и прямую коммуникацию с высокими стран-членов НАТО.
Претендентка даже успела пройти несколько отборочных этапов для окончательного зачисления на должность, но проведена СБУ проверка установила обстоятельства, которые несовместимы с государственной службой в Минобороны. Женщина «забыла» указать, что имеет российское гражданство, знакомых в ФСБ, и не сообщила содержание разговоров с ними. Сотрудники СБУ провели с ней беседу и предупредили об уголовной ответственности за государственную измену.

 

Згідно з контрактом з Міноборони, завод повинен був за 2014 рік відремонтувати 34 БТР-70. Але вчасно підприємство впоралося тільки з ремонтом 25 із них, а решту передало з порушенням термінів.

повідомляє пресслужба військової прокуратури Південного регіону.
"Військова прокуратура Миколаївського гарнізону Південного регіону України забезпечила реальне виконання рішення Господарського суду Миколаївської області за позовом прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про стягнення заборгованості на суму понад 10 млн гривень", — сказано в повідомленні.
Заборгованість виникла за договором, укладеним у 2014 році між Міноборони та ДП "Миколаївський бронетанковий завод". Згідно з його умовами, завод повинен був до кінця року відремонтувати 34 бронетранспортера БТР-70. Але в термін зміг завершити ремонт тільки 25 бронетранспортерів.
"Військова прокуратура Миколаївського гарнізону звернулась до суду з позовом про стягнення штрафу і пені, які виникли у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором", - повідомили в пресслужбі.
Таким чином завдяки військовій прокуратурі вдалося забезпечити надходження в бюджет коштів у сумі понад 10 млн гривень, підсумували у відомстві.

 

Сергій Згурець

Нові БТР-4 для армії: ще не зроблені, але вже тріщать по всіх швах. Чому так?
Приватне підприємство «Лозовський ковальско-механічний завод» поставило на Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ) три перших корпуси для виготовлення БТР-4 нової партії. Але виявилось, що вони прийшли з браком. На них є тріщини. Проте на непровареній і потрісканій броні стоїть клеймо військового представництва Міністерства оборони, що з цими корпусами все гаразд. Чесно кажучи, це просто якийсь сюр…
Нагадаю, що напередодні нового року генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил. Перші 12 БТР-4 вже поставлено, здійснено передоплату на ХКБМ у 125 млн грн, а саме конструкторське бюро, що перебувало на межі банкрутства, врятовано зусиллями нової команди концерну. Адже і справді через невиплату зарплатні люди звіди розбігалися як із тонучого корабля. Також було заявлено, що усі БТР-4, і вже готові, і наступні, виготовлятимуть з української броні марки «71».
Проте перші нові корпуси з «Лозової», які днями доставили до Харкова, мають чітко виражені ознаки браку. Це неякісне зварювання, «не провар», як стверджують фахівці, броні – тобто, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями. І також тріщини, які ховаються під фарбою. Окрім цього, кожен із цих залізних напівфабрикатів ще треба буде «допилювати напильником» із колосальною втратою часу, аби можна було встановити вузли та агрегати збиральними командами ХКБМ.

Спойлер

Компанія Defense Express отримала декілька фотографій, на яких все це можна розгледіти, включно з тим, де на поставлених корпусах поблизу номера корпусу стоїть зірочка військової прийомки.
На тлі цієї картини відзначу три моменти, які потребують відповідей..
1. Чому за виготовлення таких корпусів переплачується приватному підприємству за рахунок державного?
Після того, як перші 12 БТР-4 із замовлених 45 машин (за держконтрактом від 2016 р. під держгарантії) передали 92-й окремій механізованій бригаді, Айварас Абромавічус в одному із інтерв’ю назвав ціну за кожну машину. Це – 33 млн 600 тис грн. Отже, якщо прозорість, то додам і інші деталі.
33 млн 600 тис грн – це ціна для ХКБМ за контрактом від 28.12. 2016 р. З 2016 р. Приватне підприємство ЛКМЗ суттєво підняло вартість своїх послуг з виготовлення корпусу одного БТР - з 2,1 млн. до 3,2 млн грн. «Укроборонпром» через ХКБМ перерахував кошти на Лозову на виготовлення корпусів БТР-4 з урахуванням збільшеної ціни на корпуси та комплектуючі. Проте Міноборони закуповує і буде закуповувати БТР у ХКБМ за старою ціною. Тож законний прибуток на кожному БТР для ХКБМ був урізаний.
Питання: Чому державні посадові особи – «Укроборонпрому» та Міноборони - ухвалили рішення про зменшення прибутку для державного підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, на користь інтересів приватної компанії? Фактично відбувається дотація приватного підприємства за рахунок ХКБМ і це суперечить заявам про порятунок КБ.
Також цікаво, чи не є порушенням перерахування десь 50 млн. грн. на Лозову, коли перед колективом ХКБМ так і не погашена заборгованість по заробітній платі?
2. Чому Лозова роками залишається монополістом у виготовлені корпусів для БТР-4?
Якщо щороку виготовляти по 100 БТР-4, то на задоволення потреб армії потрібно десять років. Ви розумієте шмат роботи? «Чому ми закуповуємо БТР-3? Тому що нам не вистачає потрібної кількості БТР-4. А чому закуповуємо різні колісні броньовані машини? Бо не можемо отримати достатню кількість ні БТР-4, ні БТР-3». Так мені пояснювали в Міноборони строкатість нашого броньованого арсеналу на колесах.
Зараз все вкотре вперлося в темпи та якість виготовлення корпусів на Лозовій. Після поставки перших 12 бронетранспортерів решта 33 БТР-4 мають надійти до війська до 1 вересня 2020 г. Очікуваний темп Лозової – 4 корпуси на місяць. І у нас в країні немає іншого місця, де можна виготовляти корпуси для БТР-4 за технологією, яка прив’язана до 71-ї броні. Так, ДП «ХКБМ» не має можливості загартовувати сталь марки 71, а ДП «Завод ім. Малишева» не має можливості загартовування бронедеталей великих розмірів (десь 35 деталей).
Щоб уникнути залежності від єдиного в Україні підприємства, що загартовує вітчизняну сталь та має недержавну форму власності, раніше на ДП «ХКБМ» був створений цикл виготовлення корпусів з броні високої твердості, яка не потребує загартування. Але - з закордонної загартованої броні. У такому варіанті технологічний цикл не потребує участі приватного ЛКЗМ. На ХКБМ та на заводі Малишева вже є все устаткування, аби, щонайменше, подвоїти кількість БТР-4, що може виготовлятися щомісяця. На ХКБМ стоять нові швейцарські станки-напівавтомати, які дозволяють забезпечити зварку корпусів з якістю, не гіршою, аніж за кордоном.
При цьому вартість корпусу БТР-4, виготовленого з імпортної броні, дешевша, аніж із 71 броні на Лозовій. Різниця у відпускній ціні за один корпус від ЛКМЗ та корпусу власного виробництва з імпортної броні становить понад 350 тис грн. на користь ХКБМ. Окрім цього, державне підприємство за кожний корпус додатково отримувало б понад 320 тис грн. по фонду заробітної плати.
Тож як вдається за цих обставин усе скидати лише в одну корзину Лозової?
Мені казали: «Ти знаєш, кожен корпус БТР-4, виготовлений на Лозовій з 71-ї броні – це «дійна корова». Вона дає «молоко» всім, її не можна чіпати». Звісно, я в таку примітивну реальність не вірю. Бо у нас боротьба з корупцією на всіх фронтах. Але дійсно дивно, що за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так у нас і не прижилась.
Скажете, якість у них не та? Довга дискусія. Але чому імпортна броня для «Онцилл», «Росомаків», «Козаків» і ще трьох десятків зразків бронетехніки підходить, а до БТР-4 – ні. Дійсно, крутий у нас БТР. Чи, може, не в БТРі справа?
В «Укроборонпромі» не доклали зусиль, аби вивести з глухого кута питання сталі для виробництва БТР-4. Пафосні запевнення про важливість виготовлення БТР-4 з 71-ї броні – це одне. Реальность – інша. Наведу статистку щодо корпусів БТР-4, виготовлених з 71-ї броні на ЛКМЗ. За даними, які я вже наводив у свої публікаціях, у 2011-12 рр. на 30 БТР-4, поставлених інозамовнику, були виявлені тріщини. З 2014 р. під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 — у 2018 р. При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини. Основні дефекти — тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу. Для прикладу – дивіться малюнок, де позначена кількість таких тріщин на конкретній машині.
А щоб не було ілюзій щодо підтримки національного виробника броні, то така деталь. Виплавка 71-ї броні здійснюється на ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Але ці замовлення для металургів непрофільні та малоцікаві. У загальному обсягу металопрокату «Азовсталі» замовлення для наших військових – не більше, ніж 0,5%. А мороки багато. Тому і не бачать на «Азовсталі» сенсу напружуватись. Мовляв, беріть те, що виходить з наших станків, які насправді не розраховані на допуски, які потрібні конструкторам. Тож як завжди: маємо те, що маємо.
3. Чому мозолі важливі за IQ?
Як взагалі так сталося, що ХКБМ з конструкторського бюро перетворилось на звичайне збиральне підприємство? Це – повне нерозуміння його суті та завдань. Зварювальники та збиральники, яких можна навчити збирати БТР за півроку, не здатні розробити нову бойову машину піхоти, завершити модернізацію Т-64, довести до розуму проекти «Краб» та «Бастіон», зробити з БТР-4 роботизовану платформу, оцінити, переварити та адаптувати надбання «Ноти», реалізувати нові проекти з інозамовником – від «Фертіни» та далі. В цих напрямах прибутків для держави потенційно більше, ніж від мозолів у конструкторів.
Виконання контракту з Міноборони на постачання БТР-4 силами ХКБМ зовсім не означає, що конструкторське бюро має бути вбите як мозковий центр бронетанкових компетенцій. Але саме до цього йде.
Що далі?
Злі язики стверджують, що генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромявічус мав зустрічі з власником ЛКМЗ, колишнім народним депутатом та впливовим бізнесменом Анатолієм Гіршфельдом. Не важливо, коли це було – чи коли в «УОПі» ухвалювали рішення про виготовлення корпусів БТР-4 лише на Лозовій. Чи коли Президент відвідував Харків, дивувався з занепаду нашого танкограду і закликав бізнесменів допомогти «оборонці». Але хіба про таку допомогу йшла мова?
Тож зараз у гендиректора «Укроборонпрому», думаю, є актуальна нагода ще раз оперативно зустрітись з власником Лозової. І почати виправляти ситуацію. Або взяти на себе всю відповідальність за саботаж при виконані державного замовлення.
Аналогічні виклики зараз стоять і перед Міністерством оборони. Нещодавно був випадок, що військова прийомка ввела в оману керівництво Міноборони щодо реального стану розвідувального корабля, який виготовляється за ДОЗом під державні гарантії на підприємстві «Кузня на Рибальському». Акт 818 представництва був фіктивним. Що, історія повторюється, але вже в Харкові?
Як сталося, що 85 представництво замовника не побачило, у якому стані надійшли корпуси з Лозової на ХКБМ? Що трапилось з увагою у керівництва 85 представництва Олега Плющакова чи у його підлеглих, коли вони спостерігали за виготовленням чи приймали нові корпуси майбутніх «четвірок»? Особливо якщо згадати той напір та зверхконтрольність, з якою минулого року 85-а військова прийомка вела «зарубу» проти фінської сталі. Її голова Плющаков «боронив» державу від «сміття», сертифікованого країнами НАТО, але несподівано легко погодився прийняти відвертий брак з ЛКМЗ.
Це все має відчутний присмак корупції. Як, власне, і сама прийомка у нинішньому її вигляді виглядає корупційним рудиментом і корозійною плямою на репутації Міноборони. Таке враження, що у військовому відомстві не поспішають зачистити цю «корозію». З огляду на це видається, що ДБР має усі необхідні підстави вивчити ретельніше історію неякісних та вибіркових перевірок військової прийомки з Харкова.

А повертаючись до місця та ролі «Укроборонпрому» у переозброєнні армії – в моєму розумінні, це головна місія концерну - скажу так. Увага до діджиталізації, трансформації та комунікації, то, звісно, супер. Але слайди та презентації «Укроборонпрому» про гарне майбутнє не замінять реальне керівництво та контроль за поточними процесами. А це – бруд, піт і відповідальність. Чи відповідальність у країні - вже не в тренді? Подивимось. БТР-4 знову покажуть, хто чого вартий…

 

«АвтоКрАЗ» — за чесні та прозорі умови тендера на закупівлю техніки

‼️Керівники окремих державних підприємств надалі продовжують лобіювати інтереси закордонних виробників автомобільної техніки. Це просто неуважність чи звичайний замовний тендер «під своїх», де переможця заздалегідь визначено всупереч нормам чинного законодавства❓
‍♂️Так, державне підприємство «45 експериментальний механічний завод», який входить до державного концерну «Укроборонпром», днями оголосив тендер на закупівлю повнопривідного автомобільного (шасі) МАЗ-631727-272-000Р1 без платформи, що призначений для монтажу різних технічних пристроїв, у тому числі й військового призначення, на суму більше 22 млн грн. При цьому за умовами тендерної документації чітко визначено, що автомобільне шасі має бути виключно виробництва Мінського автомобільного заводу.
Такі вимоги, що не містять вказівки на можливість закупівлі еквівалентної продукції, прямо суперечать статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», де визначено основні принципи таких закупівель, основним із яких є недискримінація учасників торгів. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
☝️Наразі юристами ПрАТ «АвтоКрАЗ» вже подано вимогу до Замовника щодо усунення дискримінаційних вимог та направлено звернення до низки інших державних агенцій та інституцій (Антимонопольного комітету, Рахункової палати) для належного реагування та здійснення контролю і моніторингу. «КрАЗ» — за чесну конкуренцію та прозорі умови тендерної процедури.

Спойлер

Тож знову, на жаль, повторюється ситуація, коли безпосередньо Держава в особі державних підприємств, руками їхніх керівників, порушуючи вимоги Закону, обмежує участь у тендерах інших, вітчизняних виробників. Того ж «АвтоКрАЗу», що має можливість запропонувати аналогічну продукцію.
Одним із прикладів вдалої співпраці ПрАТ «АвтоКрАЗ» і ДП «45-ий ЕМЗ» стало виготовлення автопаливозаправників на базі всюдихідного шасі КрАЗ-63221 для потреб військових чотири року тому. Відповідне тактико-спеціальне завдання було розроблено Центральним управлінням забезпечення ПММ.
Розробники і виробники спецвиробу відзначали, що вибір бази — потужного вітчизняного шасі КрАЗ-63221, для встановлення 12-кубових цистерн, не випадковий. Надзвичайна міцність кразівської рами, у поєднанні з шинами, що забезпечують автомобілю відмінну прохідність в умовах бездоріжжя, стали визначальними. Також автоцистерни встановлювалися на шасі КрАЗ-5233. Одна із них — спецмашина із 5-кубовою цистерною призначена для транспортування і короткочасного зберігання питної води в польових умовах.
Також ПрАТ «АвтоКрАЗ» спільно з ДП «45-й експериментальний механічний завод» виготовили автопаливозаправник (АПЗ-6,5-5233) ємністю 6,5 м. куб. на автомобільному шасі КрАЗ-5233НЕ, що проходить державні випробування.
Міцність конструкцій базових шасі КрАЗ колісних формул 4×4 і 6×6 вже давно отримали визнання військових. Зокрема, автопаливозаправник із цистерною об’ємом 12 куб. м на базі повнопривідного шасі КрАЗ-63221, а також сімейства КрАЗ-6322 (6×6) та КрАЗ-5233ВЕ (4×4) після низки попередніх заводських, визначальних відомчих та державних випробувань прийнято на озброєння ЗСУ.
Допущений до експлуатації безкапотний сідельний тягач КрАЗ-6510ТЕ. Повнопривідне шасі КрАЗ-5401НЕ (4×4), на яке встановлена бойова машина БМ-21 «Берест», — одна з недавніх розробок ПрАТ «АвтоКрАЗ» перспективного безкапотного напряму. На безкапотних шасі також розроблено бортові автомобілі КрАЗ В12.2МЕХ, КрАЗ В6.2МЕХ, ізотермічний фургон на шасі КрАЗ-5401Н2.
‼️Фінансування проектування, побудови і випробувань цієї техніки здійснюються не за рахунок державної скарбниці і не за гранти, а за власні кошти «КрАЗу». Приймаються спільні рішення профільних силових відомств щодо позитивних підсумків випробувань техніки КрАЗ, а коли справа доходить до закупівель, преференції надають МАЗам.
«АвтоКрАЗ» готовий у повному обсязі забезпечити військові підрозділи ЗС України необхідною сучасною вітчизняною технікою. КрАЗ може поставити автомобілі-всюдиходи колісних формул 4×4 та 6×6, броньовану техніку, а також різну бойову спецтехніку, виготовлену на базі КрАЗ.
❗️Сьогодні виробничі потужності та кваліфікований кадровий потенціал дозволяють забезпечити виконання будь-якого замовлення у будь-якому обсязі для різних секторів української економіки. Тому не зрозуміло, чому Збройні Сили України поповнюються автомобілями МАЗ. «КрАЗ» готовий здійснити заміщення імпорту добротною, ефективною, надійною вітчизняною технікою.

 

Військове представництво №85, спільно з "Харківським КБ машинобудування ім. Морозова" та "Лозівським ковальсько-механічним заводом" провели відстріл корпусу БТР-4, який був перероблений на ХКБМ після публікації Defense Express.

Голова військового представництва №85 полковник Олег Плющаков, який, зокрема, особисто відповідає за контроль якості виробництва корпусів БТР-4 у Лозовій, повідомив, що тріщини на корпусах - це "повзучі дефекти".
"Ползучие дефекты пошли, скажем так. Для этого [для усунення недоліків на ХКБМ - ред.] разделали швы и по новой их сделали. Плавающий дефект всего этого он возник после того, как его приняли [військове представництво №85 - ред.]", - повідомив полковник Олег Плющаков.
Після відстрілу переробленого корпусу Олег Плющаков повідомив, що це довело надійність броні. Проте полковник, напевно, забув свої слова, сказані півроку тому під час випробувань фінської броні.
"Стрельба - это не показатель, это не основной показатель", - заявляв перед журналістами Голова військового представництва №85 полковник Олег Плющаков у червні минулого року.
У Defense Express також мають зауважити, що претензії стосувались якості роботи ЛКМЗ, яка поставила дефектні корпуси. Проведення ж відстрілу корпусу, в якому браковані шви були повністю прорізані, а потім фахівці ХКБМ самостійно фактично зварили корпус заново - це перевірка роботи ХКБМ. І професіоналізм харків'ян Defense Express ніколи не ставив під сумнів.
Маємо також звернути увагу на ще один факт. Олег Плющаков особисто повідомляв, що шви БТР-4 прострілюються, якщо їх не обробити у відповідності до рекомендацій "Інституту ім. Патона".
"Корпус из 71 стали мы пробили там, где шов. "Институт Патона" дал рекомендации, дал специальную проволоку. Этой проволокой сейчас варятся все наружные швы и шов теперь держит, проволока держит", - заявив Олег Плющаков 22 серпня минулого року, показавши фото з випробувань.
Але вже через півроку той же Олег Плющаков повідомив, що так звана наплавка на зварний шов не потрібна - "эта наплавка, как показали наши эксперименты, вообще не нужна".
Окрім того, Олег Плющаков так і не зміг однозначно відповісти на питання журналістів про те, чи захистить життя бійців броня з такими швами у реальному бою.
"Как дальше шов поведет себя в жизни - мы не знаем... Нет, мы гарантируем, что все выдержит", сказав Голова військового представництва №85 Міністерства оборони України.

 

БТР-4: ЗВІДКИ ДІРКИ В КОРПУСАХ?
Не перший день у медіа триває дискусія щодо виготовлення та постачання «Лозівським ковальсько-механічним заводом» корпусів для БТР-4 з дефектами броні й непровареними швами.
Для з’ясування обставин і можливих причин появи неякісних корпусів у техніці для української армії кореспондент АрміяІnform поспілкувався з завідувачем відділу зварювання легованих сталей Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України Валерієм Позняковим, який працює в Інституті з 1975 року й має величезний досвід у сфері зварювання та споріднених технологій.
Без дефектів зварних з’єднань не існує
— Валерію Дмитровичу, коли за часів незалежності Інститут розпочав роботи, пов’язані з бронею?

Спойлер

— Щодо зварювання броньованих сталей, після ери застою, яка почалася на початку 1990-х, ми повернулися до цього питання у 2013 році після виготовлення БТР-4 для Іраку, з корпусами яких виникли проблеми. Їх виготовляють з української броні марки 71. Тріщини тоді з’явились ще до експлуатації техніки. Виявили їх в Одеському порту, де поряд з майданчиком, де стояла готова до відправлення техніка, кранами з магнітними «присосками» вантажили брухт. Намагнічений металевий порошок, який утворився при цьому, потрапив і на корпуси БТР. У місцях, де утворилися тріщини, він сконцентрувався, проявивши дефекти. Фактично тоді крани спрацювали як пристрій, який використовують для виявлення дефектів зварних з’єднань у процесі магнітопорошкового контролю.
— Як у тому випадку, так і тепер корпуси з дефектами приймала військова прийомка. Чи можливо прогледіти такі дефекти?
— Гадаю, що ні. Ці тріщини мали б побачити ще на заводі, адже дефекти зазвичай проявляються через кілька днів після зварювання. Корпуси виготовляють не один день, а щонайменше три тижні. Тим паче, тоді виконують багато робіт, пов’язаних зі шліфуванням, під час якого металевий абразив летить у різні боки. Звісно, потрапляє й у ті місця, де на корпусах утворювалися тріщини. Напевно, уваги на це не звернули.
Коли нас запросили у 2013-му розібратися з ситуацією, виявилось, що завод з Лозової замість того, щоб використовувати у зварюванні дорогий високолегований дріт, застосував низьколегований — у десятки разів дешевший. Хоч у рекомендаціях розробника броні записано: для зварювання між собою сталі марки 71 потрібно використовувати саме високолегований дріт.
Різниця між зварювальними дротами значна. Так, для зварювання листів із броньової сталі марки 71 необхідний високолегований дріт, що містить майже 20 % хрому, біля 7 % марганцю, 9 % нікелю і такий метал, як титан. Такий дріт нині виробляє в Україні єдине підприємство недалеко від Києва.
— І от знову проблеми з корпусами БТР-4… Які ж дефекти виявлені тепер?
— Після того, як з’явилась інформація про дефекти, я зателефонував у Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ). Сказали, тріщин немає, що відбулося компонування фотографій, які взяли ще з іракських машин і теперішніх.
ж відбулося? З того, що я побачив з наведених в Інтернеті фотографій, у зварних з’єднаннях утворилися пори, підрізи, несплавлення, а судячи з того, що шви в деяких з’єднаннях випирали на повну його товщину, ще й значні непроварення. Деякі «фахівці» заявляють, мовби це не страшно, коли таких дефектів небагато й вони мають невеликі розміри. Відповідно несуттєво впливають на міцність корпусу. В нормативних документах чітко прописано, які дефекти можуть бути у зварному з’єднані і які допускаються, а які дефекти взагалі неприпустимі. Без дефектів зварних з’єднань немає у природі, але розміри і їхня кількість жорстко регламентовані.
Жоден завод України не направив до нас зварювальників, щоб підвищити їхню кваліфікацію. А от з Бірми приїздили…
— Виходить без дефектів зварювання металів не буває? Які ж тоді дефекти допустимі, а які ні?
— Яким же чином усувають подібні дефекти?
— У разі наявності неприпустимих дефектів їх слід видалити механічно із застосуванням абразивного інструменту або методом висвердлювання. Ремонтне зварювання у місці розроблення дефекту варто виконувати відповідно до технологічного процесу зварювання виробу. Потім відремонтовані ділянки зварних з’єднань необхідно піддавати 100 % капілярному або магнітопорошковому контролю.
Чому, на вашу думку, завод знову випустив брак?
— На мій погляд, причин кілька. Перша пов’язана з низькою кваліфікацією зварювальників. Можливо, власник заводу не зацікавлений витрачати кошти на підвищення кваліфікації робітників. Виникає сумнів, чи хтось узагалі перевіряє їхню фаховість, наприклад, за результатами оцінювання якості зварених ним контрольних зварних з’єднань, як це передбачено ДСТУ. І головне, чи мають вони допуск на виконання робіт, під час яких використовують сталі та зварювальні матеріали, що застосовують у виготовленні корпусів БТР? Друга причина — у військовій прийомці, яка приймає продукцію. Можу погодитися з представником військової прийомки, що холодні тріщини можуть з’явитися на поверхні через кілька діб, що ускладнює їхнє виявлення. Водночас, що стосується інших дефектів, то їх видно відразу після зварювання. Забракували б корпуси на стадії виготовлення, завод не отримав би кошти, і власник задумався, чи варто надалі випускати брак.
А де готують кваліфікованих зварювальників?
У нашому науково-технічному комплексі. У НТК «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» є спеціальний міжнародний навчально-атестаційний центр, де навчають зварювальників для всіх видів зварювання, зокрема і спеціально для броньованих сталей. Але жоден завод України не направив до нас свого зварювальника, щоб підвищити кваліфікацію чи навчити його. Робітник може бути чудовим зварювальником, який працює з низьколегованим дротом, але якщо умови змінюються і починається робота з високолегованими дротами, де фізика плавлення й температурні режими інші та метал ллється по-іншому, то тут уже потрібна інша кваліфікація. Слід розуміти специфіку й уміти управляти цим процесом.
Наприклад, військові підприємства Бірми до нас на навчання направляли зварювальників. Вони отримали у нас необхідну фахову підготовку й поїхали до себе працювати. У нас же чомусь немає обов’язкової програми проходження курсів для зварювальників. От і виходить, що зварювальні роботи у виробництві військової техніки нерідко виконують низькокваліфіковані працівники.
Усе впирається у сталь марки 71

— І який вихід із ситуації?
— Вихід такий. Міноборони на кожному оборонному підприємстві має представника, що здійснює військову прийомку продукції. Він має перевіряти кваліфікацію зварювальників. Якщо в заводу немає зварювальників відповідної кваліфікації, контракт на виробництво бронетехніки для армії з ним не укладати.
— Чи існує альтернатива виробництву бронекорпусів на Лозівському заводі?
Так, на Житомирському заводі є три стапелі, де можливе зварювання бронекорпусів. Два стапелі є в ХКБМ. Їхній сусід «Завод імені Малишева» теж може налагодити подібне виробництво. Багато цехів на цьому заводі простоюють, чому б не закупити й не поставити в одному з них термічну піч і басейни для гартування металу?
Проблема в тому, що все впирається у сталь марки 71. ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», який виплавляє таку сталь, не може виконувати її термічну обробку. Отже, вона не загартована. Єдиним підприємством, яке може здійснити термічну обробку, і є «Лозівський ковальсько-механічний завод».
Якщо ми не можемо зробити свою сталь без ЛКМЗ, її можна закупити за кордоном у Швеції, Бельгії й не мати таких проблем. В Україні з бельгійської сталі виготовлені сім корпусів, два з яких пройшли балістичні випробування. Один корпус був після термічної обробки, інший без неї, але виготовлений за новою технологією.
Після балістичних випробувань виявилось, що обстріл корпуси витримали, але в тому, що пройшов термічну обробку, було два пробиття, а в тому, що ні, жодного. Враховуючи позитивні результати балістичних випробувань, на Житомирському бронетанковому заводі з бельгійської сталі HB MOD 500 виготовлено 8 корпусів БТР-4, які після зварювання термічно не обробляли. Потім з цих корпусів виготовили й передали у військову частину для підконтрольної експлуатації бронетранспортери, які через рік, а потім ще за пів року оглянули, жодних зауважень не було.
Отже, є можливість відмовитися від послуг заводу монополіста й не робити термічну обробку всього корпусу, при цьому мати непогану броню на нашій техніці. Адже браковані БТРи це не тільки удар по обороноздатності, а й по іміджу країни. Після таких гучних скандалів ще довго мало хто наважиться купляти у нас подібну техніку. А це падіння експорту, недоотримання коштів у бюджет держави та ресурсів на розвиток вітчизняного ОПК.
Олександр ДІДУР

 

AutoKrAZ

Національна гвардія України закупила автомобілі МАЗ із санкційними двигунами ЯМЗ‼️
⚠️ Стало відомо, що у 2019 році Національна гвардія України закупила партію вантажних автомобілів МАЗ із двигунами ЯМЗ російського виробництва. Постачальник автотехніки «Спец-Ком-Сервіс», вступивши у злочинну корупційну змову, поставив українським силовикам автомобілі з санкційними двигунами ЯМЗ.
23 липня минулого року за Державним оборонним замовленням Національною гвардією України в результаті проведеного тендера було підписано Державний контракт із ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» на поставку продукції. Було закуплено партію з 16 бортових автомобілів підвищеної прохідності для перевезення особового складу СКС-МZ5316-01БП на шасі МАЗ-5316F5.
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-06-21-002308-a
⚠️ Ймовірно, на територію України ці автомобілі було завезено для цивільного використання. Вони мали білий колір. А в зелений матовий захисний колір перефарбували лише видиму частину автомобіля. Тобто для Нацгвардії цілеспрямовано закуплено автомобілі, що створені для використання в цивільних, а не військових умовах.
⚠️ У тендері брав участь і ПрАТ «АвтоКрАЗ», що вже кілька років поспіль не використовує комплектуючі російського виробництва. Вітчизняне підприємство пропонувало свою серійну продукцію – це автомобіль для перевезення особового складу , розроблений та виготовлений на базі КрАЗ-5233ВЕ, що повністю відповідає прописаному у тендері техзавданню.
⚠️ Заводчани чекали на нове замовлення, бо це додаткові завантаження роботою, кошти, а у підсумку і збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів. Перевагу ж було надано МАЗу – автомобілю, складеному з російських комплектуючих.
⚠️ Отже, військове формування – Нацгвардія, що покликане охороняти суспільство та державу від злочинних та інших протиправних посягань, забезпечувати припинення терористичної діяльності, державну безпеку і захист кордону має «на озброєнні» автотехніку із двигунами, що постачає країна-агресор. Що це? Чиїсь приватні інтереси превалюють над державними? У кого є бажання розвивати не вітчизняну, а російську економіку? Чи просто є мета отримати фінансову вигоду від такого «убивчого» для вітчизняних виробників контракту⁉️
Прикро, що таким чином держава в особі Національної гвардії, за кошти платників податків спонсорує тих, хто вже шостий рік не припиняє збройну агресію проти нашої країни.

 

Ракетний скандал у Держоборонзамовленні-2020: чому КБ "Луч" відмовилося від держгарантій і як усунути загрозу для "Вільхи" і "Нептуна"?
Автор: Юрій Бутусов

На РНБО у вівторок затвердили Держоборонзамовлення, сьогодні буде пресконференція міністра оборони щодо ракетного скандалу, а саме ДОЗ розгляне комітет Верховної Ради з питань оборони.
Во вторник я написал статью об угрозе срыва ракетной программы Украины - производства ракет "Вільха" и "Нептун".
Министерство обороны в тот же вечер выступило с полным опровержением данной информации. (Спойлер: министерство не проконсультировалось с производителем и не владеет информацией в полном объеме, поэтому вмешательство парламентского комитета необходимо).
В общем, за информацией я решил обратиться к источникам, близким к самому производителю - "КБ "Луч" и концерну "Укроборонпром", в состав которого входит предприятие.
Для начала справка. "КБ "Луч" - это ЕДИНСТВЕННОЕ предприятие оборонно-промышленного комплекса Украины, которое серийно выпускает новое оружие на экспорт. Единственное, которое осуществляет замкнутый цикл производства.
"Луч" осуществляет производство противотанковых ракетных комплексов "Стугна" и "Корсар", 300 мм корректируемых реактивных снарядов "Вільха" и противокорабельного ракетного комплекса "Нептун". "Вільха" и "Нептун" выводят Украину в десятку ведущих государств-производителей ракетного оружия.

Спойлер

Первая партия "Вільхи", по данным Цензор.НЕТ, уже поставлена в войска - это страшное оружие, которое на дальности в 70 км доставляет мощную осколочно-фугасную боевую часть в 250 кг с точностью плюс-минус 20 метров. В одном залпе одной установки "Смерч" 12 таких ракет. Российские войска можно было бы выжигать в случае вторжения с безопасных расстояний. "Нептун" же вообще уникален - ведь у нас нет никаких эффективных средств поражения маневрирующих морских целей. В этом году "Нептун" должен пройти государственные испытания и российские корабли можно будет топить с дистанции в 100 км.
Итак, почему возникло столкновение Минобороны, "Луча" и "Укроборонпрома" по ракетной программе Украины?
1. На разработку, подготовку производства и выпуск первой партии серийных ракет "Вильха" с 2015-го по 2020-й Украина потратила около 3 миллиардов гривен. На разработку и подготовку производства ракет "Нептун" потратили около 1,5 миллиарда гривен. Теперь Украина должна выделить средства на завершение цикла разработки "Нептуна" и закупку первого дивизиона и большой серии "Вільхи", чтобы загрузить заводы и чтобы государственные работали.
2. Министерство обороны выделило средства на закупку "Нептуна" и "Вільхи", но изменило порядок финансирования. Если раньше все ракетные проекты финансировались прямой строкой бюджета, то теперь министерство выделило "Лучу" на ракеты кредиты под государственные гарантии. Но "КБ "Луч" отказалось принимать государственные гарантии как форму оплаты. Как сообщил источник Цензор.НЕТ на предприятии: "Самый простой способ финансировать госзакупки - прямо из бюджета. Гарантии - это очень сложная для Украины схема. За гарантии кто-то постоянно или сидит, или срывает контракты, число контролеров увеличивается, все риски ложатся на предприятие. Ракетная программа всегда была приоритетом, ее нельзя переводить на госгарантии. Это огромный риск загнать предприятие в долги, разорить, как разорили ХКБМ, и потом приватизировать. Нам и в прошлые годы хотели навязать госгарантии, но СНБО и комитет Рады всегда становились на нашу сторону. Бюджет всегда решают без нас, и прямое финансирование пытаются выбить для тех, кто лучше умеет лоббировать. "Луч" не умеет лоббировать, мы умеем строить уникальные в мире ракеты, которые должны надежно защитить Украину. Трудно понять, почему ракетную программу уже не считают приоритетной. Поймите, от нас зависят еще более 10 предприятий -смежников "Укроборонпрома" и Минэкономики, мы не можем все рисковать. "КБ "Луч" не будет брать госгарантии по существующей схеме, нам необходимо прямое финансирование, это не прихоть, это единственно возможная схема работы. Пусть само Минобороны подписывает все подряды и несет ответственно перед банком. Мы в такие игры не играем. Государство потратило миллиарды, мы все должны быть заинтересованы вооружить нашу страну, без всяких сбоев, системно. Мы должны обеспечить загрузку Павлоградского химического завода. Рассчитываем на поддержку комитета по обороне".
3. Оказывается, распорядителем бюджета закупок является Министерство обороны Украины. Министерство экономики составляет Гособоронзаказ, СНБО утверждает. Но при этом главный производитель военной техники - концерн "Укроборонпром" и его предприятия, до сих пор не ознакомлены с планом закупок! То есть конец февраля, а оборонной промышленности даже не сообщили, что и как она будет выпускать. Спланировать и увязать финансовые планы и производственные как обычно невозможно. Нормальной координации при планировании не обеспечили.
4. Вместо принятия трехлетнего плана развития оборонной промышленности снова принимается куцый одногодичный, а фактически - полугодичный план, в котором есть чьи-то "хотелки". Это значит, что нормальное планирование производства будет невозможно. Никаких качественных изменений не произошло. Гособоронзаказ вступит в силу в начале марта, деньги придут еще позже, осваивать их гораздо сложней, и долгосрочные программы понесут большие потери, ведь под производство ракет нужно стабильное финансирование.
5. Ожидается, что сегодня Минобороны озвучит примерные цифры, насколько увеличены расходы на "Нептуны" и "Вільхи". И это хорошо. Но надеюсь, что народные депутаты пригласят на заседание и генерального конструктора "Луча" Олега Коростелева. Если Минобороны не пойдет навстречу "Лучу" в вопросе госгарантий - ракетная программа будет сорвана. Минобороны сейчас, по данным источников, рассматривает вариант выделения прямого госфинансирования в сочетании с госгарантиями. Но если компромисс не будет достигнут по вопросу финансирования - "Луч" не возьмет этот заказ. Надеюсь, комитет Рады профессионально разберется в проблеме. Есть кого на госгарантии переводить - "бронеавтобусы-козаки", польские "Онциллы"- двойники наших "Дозоров", например. У них явно никаких проблем не будет.

6. Скандал вокруг ракетной программы еще раз показал, что государству остро необходимо специальное Агентство по вопросам оборонной политики и ОПК, которое должно готовить Гособоронзаказ. Центров управления много - а комплексные решения принимать некому. Минобороны с "Укроборонпромом" совместно не занимаются планированием, это заказчик. Также самостоятельным центром влияния выступает Давид Арахамия - куратор Минобороны. Минэкономики равнодушно смотрит на проблемы подчиненного ему Павлоградского химического завода и боится влезать в военные вопросы вообще, выполняет в ГОЗе протокольные функции. СНБО и Офис президента очень активно переживают за дело, влияют всеми силами, но не имеют полномочий и аппарата. "Укроборонпром" - лишняя надстройка и субъект хозяйственной деятельности, который министерства не воспринимают и не считаются с ним. Президент положился на то, что все эти органы как-то самоорганизуются, и не интересуется серьезно этими вопросами вообще. Премьер-министр просто штампует то, что ему приносят по теме. А независимого уполномоченного органа, который бы осуществлял профессиональное планирование развития оборонной промышленности, который бы программировал ее развитие, - у нас нет. И Гособоронзаказ-2020, который так поздно принимается и с такими проблемами, служит ярким примером отсутствия координации среди указанных ведомств. Так увлеклись дележкой денег, что позабыли ключевых людей - тех, кто производит самые главные виды вооружения. Надеюсь, выводы будут сделаны.

 

24 лютого в Сумській області правоохоронці задокументували факт отримання хабаря начальником одного з відділів Казенного підприємства "Шосткинський казенний завод "Імпульс", що входить до складу ДК "Укроборонпром".

Чиновник, який до того ж є депутатом міської ради, вимагав і отримав 47 тис. грн хабаря за реалізацію без відповідних дозволів та документів продукції державного підприємства, а саме - пороху.

 

В ГБР проверяют военнослужащих 179-го объединенного учебно-тренировочного центра войск связи в Полтаве по делу о хищениях имущества: воровали все — от носков до постельного белья. Об этом редакция 368.media узнала из материалов уголовного производства по ч. 3. ст. 410 УК.

По данным следствия, военные в течение 2018-2019 годов выкрали предметов формы, сумок и рюкзаков, постельного белья, фляг и котелков на общую сумму более 3,7 млн гривен.
Они готовили заявки на вещевое обеспечение в харьковский 218-й объединенный центр обеспечения, завышая количество необходимого снаряжения. После его получения военные под видом приема-передачи вещей вывозили их из части и продавали в том числе и на рынках Полтавы и Харькова.
В частности, в воровстве подозревают начальника склада вещевой службы части — старший сержант в 2019 году несколько раз получал в Харькове вещевое имущество, после чего в свою часть его не отвозил. Растратив имущество на сумму около 800 тыс. гривен, расходные накладные он скрыл. Что касается вещей, то, по данным следствия, часть его он реализовал начальнику вещевого склада Харьковского университета воздушных сил.
Факты воровства подтверждает и свидетель, который ездил с сержантом в Харьков за вещами. По его словам, военнослужащий отдал мешок с вещами мужчине и женщине в автомобиле Volkswagen Caddy белого цвета. Кроме того, по словам свидетеля, тот неоднократно загонял свой автомобиль Mitsubishi Lancer на территорию воинской части и ночью переносил в него мешки с вещами, вывозя по утрам из части. К тому же, свидетель слышал разговор сержанта, в ходе которого тот предлагал купить 1,5 тонны мыла.

 

В Україні намагаються "продавити" корупційну оборудку на 300 мільйонів гривень із постачання Збройним силам України броньованих машин "Козак 2" і "Козак 2М1" в обхід процедур.

Про це сказано в заяві Конструкторсько-виробничого підприємства "Українська бронетехніка".
Зазначається, що впродовж останніх місяців, паралельно з процесом формування і затвердження Державного оборонного замовлення на 2020 рік, розвивається скандал зі спробою "продавити" небувалу за масштабами корупційну оборудку з постачання Збройним Силам України броньованих машин "Козак 2" і "Козак 2М1".
"Організатори корупційної угоди мають намір покласти в кишеню понад 300 мільйонів гривень українських платників податків", - говориться в заяві.
У компанії впевнені, що першою перешкодою в реалізації цих планів стала позиція Ради національної безпеки і оборони України, яка зобов’язала Генеральний штаб ЗСУ провести Національні порівняльні випробування нових і модернізованих зразків бронетехніки, що пропонуються для забезпечення української армії.
"Після переконливої перемоги на зазначених випробуваннях спеціалізованих броньованих машин "Новатор" і "Варта" від компанії "Українська бронетехніка", організатори цієї безпрецедентної корупційної угоди вдалися до спроб дискредитувати саму ідею таких випробувань, як кваліфікаційного етапу, що передує конкурсній процедурі закупівлі техніки в інтересах армії. Національні порівняльні випробування, проведені на спеціалізованому полігоні "КРАЗа" і полігоні Десантно-штурмових військ, спробували перейменувати на демонстраційний показ і представити такими собі "покатушками", - зазначається в публікації.
Другою перешкодою для корупціонерів стала позиція компанії "Українська бронетехніка", яка офіційно запропонувала бронемашини свого виробництва за цінами на 23% нижче, аніж аналогічна продукція інших виробників. При цьому броньовані машини "Української бронетехніки" за багатьма важливими показниками перевершують зразки конкурентів. Крім того, у разі закупівлі понад 30 машин одного типу компанія зобов’язалася додатково надати спеціальну знижку в розмірі 5%.
"Зазначену пропозицію було направлено до Кабінету міністрів України, Міністерства оборони і Генерального штабу ЗСУ – державних органів, відповідальних за формування Держоборонзамовлення. Зокрема, компанія "Українська бронетехніка" звернула увагу, що застосування конкурентних процедур при закупівлі подібної техніки, яка виготовляється кількома українськими підприємствами, дозволить на партії в 150 машин заощадити до 300 млн гривень бюджетних коштів або – без збільшення запланованих асигнувань – поставити армії додатково до 40 машин. В компанії впевнені, що лише надійність техніки та її ціна повинні бути визначальними критеріями при таких закупівлях.
Відповіддю на пропозицію "Української бронетехніки" стало не запрошення до участі в тендері з закупівлі броньованої техніки, а обшук в офісі компанії і на виробництві. При цьому ділки з оборонного відомства, які ініціювали розслідування, цинічно сформулювали звинувачення в постачанні "Українською бронетехнікою" неякісної військової техніки за завищеними цінами!", - повідомляють в компанії
Ті ж зацікавлені особи через ЗМІ спробували представити рутинну процесуальну дію в якості "масштабної операції по боротьбі з корупцією в оборонці" і водночас прив’язати "Українську бронетехніку" до представників минулої влади, які ніколи не були серед засновників компанії.
"Команда Конструкторсько-виробничого підприємства "Українська бронетехніка" заявляє, що, незважаючи на масований тиск, і надалі наполягатиме на прозорих процедурах закупівлі озброєння і військової техніки для української армії. Кожен зі співробітників компанії, як і всі українські платники податків, усвідомлено сплачує військовий збір і має право наполягати, аби ці кошти йшли на зміцнення української армії, а не по кишенях і офшорах представників минулої, теперішньої чи майбутньої влади", - підкреслюється в тексті.

 

Хаос в оборонному плануванні

"Укроборонпром" і підприємство "КБ "Луч" направили листи в Міноборони про те, що вони проти надання держгарантій для виробництва ракет, і що для збереження виробництва необхідне пряме фінансування з бюджету. Це офіційна позиція тих, хто відповідає за реалізацію ракетної програми України.
Но министр обороны Андрей Загороднюк заявляет в СМИ, что против министерства идет информационная кампания и на ракетную программу выделено достаточно средств, и даже больше, чем в прошлом году.
Что получается? Те, кто планирует закупки, никак не согласовывают свои действия с теми, кто должен реализовывать программу производства - и это в конце февраля.
В чем причина таких противоречивых заявлений? Распорядитель средств - Минобороны, не чувствует своей ответственности за сохранение своей оборонной промышленности и за проблемы "Укроборонпрома".
Почему это критично? Несмотря на раннее принятие госбюджета, Гособоронзаказ будет принят, как мы видим, в марте, также как и в предыдущие годы, и времени для реализации бюджетных средств будет мало. Механизм госгарантий не отработан, и в отличие от бюджетного, это финансирование не ритмичное, и именно этого опасается "Укроборонпром" и "Луч".
Минобороны не хочет информировать "Укроборонпром", потому что в таком случае, госпредприятия будут требовать к себе большего внимания. А их проблемы министерство не интересуют. Абсурд. Вместо слаженных действий, все ведомства продолжают исполнять свои собственные интересы, и не хотят видеть, что происходит в целом в государстве.
К чему приведет отсутствие координации?
Большую долю прямого бюджетного финансирования получит не "Луч", а частные предприятия с "бронеавтобусами". Они не умеют делать ракеты, они не выпускают БТР-3 и "Дозоры", но они гораздо лучше умеют лоббировать свои интересы.
Отсутствие заказов на БТР-3, на "Дозоры", отсутствие прямого финансирования ракет, все это могут быть тяжелые удары для остатков нашей оборонной промышленности.
К сожалению, в государстве сейчас никого это не интересует.
Есть надежда, что проявит позицию комитет по обороне Верховной Рады. Депутаты комитета должны согласовать Гособоронзаказ. На данный момент Гособоронзаказ в комитет даже не поступил. То есть его рассмотрение в парламенте начнется только в марте. Надеюсь, депутаты пригласят все заинтересованные стороны на свое заседание и разберутся в проблеме.
Юрий Бутусов