Читав я вище згадані книги, як і сотні інших спогадів солдат. По поводу "он больше описывает как дерьмово живется в русских избах, про погоду какая она плохая." погодьтеся, різні люди на одні і ті самі події,речі,погоду, дивляться по різному. Ось наприклад спогади Віллі Кубека, так там взагалі така нудь, в основному він акцентує увагу на тому що вони їли, пили, яка погода, і зовсім трішки про бойові дії. Але з кожної треба брати свою ізюменку, в книзі Гельмута Пабста повторюся зачепила то незнання свого майбутнього, людина пише, мріє,нехай жалується на погоду не звичну для Европейця, а тут раз і все, людини немає ...