Жив у військовому містечку. Батя мисливець. Тож різнокольорова піротехника, порох, набої мисливськи/ПМ/АК, запали від гранат. Походи на аеродром до списаних літаків за магнієм Віно з батьківської діжки у гаражи...
Да, места злачные стали, люди дерьмо в них. Название фильма не напомните? С удовольствием бы вечером глянул бы снова...
От що мені дійсно подобалося то це різні секції. Іх було багато і все безкоштовно,тільки ходи. Де мене тільки не було, юний технік, плавання, картінг, юний турист і т.д. Але серьйозно і на роки я залип на дзюдо. Коли виграв перші змагання по Києву і Київській області, зрозумів що це моє життя, я знайшов свій шлях. Але життя бентежне....
ми глушили рибу...бутилка і карбід... товариш не встиг вчасно кинути бутилку з шампанського - рвонула на відльоті буквально біля руки ... руку посікло на мериканський прапор...більше нічого...повезло...
мій рекорд : змій ромб біля 2м....при хорошому вітрі мало не валив з ніг...іноді доводилось тримати лєску в 2х...
все з мого дитинства!...от тільки шо то за оригамі - голуба складено койобочка? якась бімба? нехвата презерватива з відром води з балкону...
в колгоспі в загоні було 2 коня близнюки...однакові не відрізнити...тільки один кінь катав хлопців а інший ні...в того що катав була заплетена грива...якась падла розпустила в нормального і заплела строптивому....памятаю що підійшов до загону..погладив...заскочив...далі в очав все мелькнуло...лежу...голобе небо...насилу дихаю - забило дух...хлопці казали що лошак встав на дибиа потім взбрикнув...і я взлетів високо в небо...потім пару тижнів не хотілось кататисьна конях..
То так можно головой и об камень. Ну их этих жеребцов с дурным характером. Проще на коне медленно ехать когда конь спокойно идёт себе. И сам не в напряг тихо в седле сидишь, и мошек ртом не ловишь. И главное ноги не устают.
колінко, глазік, і стрьомна чьолка - кидок ножа з переворотом від чола коли лезо притиснуто до чола вверх а колодка до низу...
в мене рекорди полягали не в масштабності а у висоті польоту. За 400 м змій перетворюється на цятку в небі, якщо хмари низько дуже то взагалі не видно) ще була така штука цікава, спеціальний такий собі змій, його по нитці вже літаючого запускаєш, він піднімається на потрібну висоту де прив'язаний стопор, стукається в стопор і скидає вантаж, а потім повертається по нитці вниз.
А зимой в царя горы , двор на двор. Обычно заканчивалось дракой двор на двор Разбитые носы и фонари. И неприятные беседы дома за порванное пальто
Колись давно...23 го лютого дiвчата нас вiтали(у школi).Довiтались до того,що з кургана з"iзджали на магнiтофонi здаеться "Весна-212"...
