А є якась різниця піти в 90 чи в 100 років? Після певного віку, чіплятись за життя вже нема сенсу, хоча інстинкт самозбереження дивна штука..
Крута тема. Мої найкращі друзі втратили сина в автотрощі (було йому 14 років). Довго це все переживали. Але в 43 народили собі козака. Тепер все норм. Інша історія. Мої родичі ніяк не могли народити. Їздили по лікарям, а потім закинули цю справу. Але даремно.. йому 40 років, їй 31.. Грошей хватає, чому так?! ХЗ.
Це вже філософія, але, якщо хочете почути мою думку, то є велика різниця, але за умови, що ви не маєте деменції та іншого букету старечих хвороб, які перетворюють ваше життя на пекло….
Знову реальний приклад з життя: дід моєї колишньої прожив 95 років; я його вперше побачив у повних 90; жодних відвертих проблем зі здоровʼям, тверезе і адекватне мислення, зацікавленість політичною ситуацією в державі (був мало не фанатом Юлії Тимошенко; це 2006-2009 р.р.); за місяць-другий падає на вулиці, отримує перелом тазо-бедрового суглобу; три місяці лежить вдома на ліжку без будь-якого медичного нагляду; через три місяці змушує свою онуку самостійно зняти гіпс, після чого шкутильгав по хаті ще кілька років; тільки у майже 94 роки, через скандали, які влаштовує онука, отримує мікроінсульт, після чого мозок почав відмирати; прожив ще майже півтори року….
Так склалося, що працюю з молодими. Бачу, що молодь зараз слабенька. Не виходить завагітніти. Якщо природньо проблеми, то чому за допомогою лікарів неможливо?? Три пари вже мають діток. Ще одна, готується.
Я навіть не планував цю вагітність та своєчасно переривав статевий акт (маю у цьому великий досвід); звісно, я щасливий з того отриманого результату, але досі аналізую ту ситуацію і не можу допетрати, як так вийшло (вони ж не стрибають)!?
Ви просто молодець. Я всі питання з дітьми закрив в 20-ть років. Але мої друзі ще зараз плачуть, що не встигли. Нажаль...
Вітаю! Хай росте на радість батькам! До речі, мій технолог на заводі, став батьком у 62. Доньці вже 10 років, ДНК в нормі)))
Училися б краще то знали б, і за гени, і за сперматозоїди. Просвітлюйтесь. https://www.bsmu.edu.ua/blog/4874-sprostovani-mifi-pro-nastannya-vagitnosti/
Ви мене явно недооцінюєте: все те, що ви мені пропонуєте для «просвітлення» я й так добре знав, хіба не у такій розширеній подачі!)) В моєму дописі був зовсім інший (тонкий) підтекст, який ви явно не вловили: радість, що так вийшло і гонор від того, що у 42-а роки у мене не було жодних проблем з зачаттям навіть при перерваному акті (вважаю це результатом активного способу життя та занять спортом)! Між іншим, хоч і вагітність не була плановою, підсвідомо я вже був налаштований на те, щоб стати батьком
У нього і не тільки не було ніяких інших варіантів. І ще, а чи важливий час життя чи якість? Комусь хочеться життя в підгузниках 30 років, лежачи в своїй сечі?
Слава Україні! Малюк Арманчик вперше і востаннє пробує соску/неприйняття пипки: https://youtube.com/shorts/_NHK6KBQ_wE?si=cDs0tn4ssqNod6ma
…Душа крається, коли цей комочок любові плаче та проявляє неспокій: https://youtube.com/shorts/JVKk_O3BUVM?si=t_iH0NMLYxsxtNik
Дякую вам, камраде, за гарні побажання! Щодо чергового поповнення в сімʼї, мови про це бути не може: якби не допомога наших батьків, ми б не зводили кінці з кінцями!( Держава дає на дитину лишень ~41К (10К з копійками відразу і 860 щомісяця протягом трьох років), а за другу навіть не підіймає суму; а пачка не самих файних підгузків «Хагіс» по знижці в АТБ коштує ~326 грн. Дружина з того переляку вже не підтримує мій варіант перерваного акту, а віддає перевагу класиці жанру - презервативам! Але ж з ними далеко не ті відчуття…проте добре, що хоч на вазектомію не відправляє)))
))))) Та то тільки початок, всі витрати тільки попереду ! Дав Бог дітей дасть і сил,а гроші то не головне. З повагою