Чому варто спілкуватись українською мовою?

Не все , друже , Ви правильно розумієте . Можливо через те , що не маєте ще досить багато сивого волосся , котре побіліло від років а не від горя . От , наприклад , Ви не зважаєте на те що сотні тисяч українців , дякуючи саме тому що нас намагалися загнати а "ацтой" , наперекір всьому й зберегли саме те що називається Українською Нацією . Ми вирізняємося від інших смиренних народів тим , що чим дужче нас пригнічують та намагаються знищити - тим жорстокіше повстає в наших душах жага до виживання національної особистості . От Ви кажете що один недолугий львів'янин намагався заговорити російською з купкою пристосуванців - а я Вам без перебільшення та з гордістю маю відповісти що все більше чую як в Запоріжжі люди , також поки що незграбно та смішно , але намагаються розмовляти зі мною українською . Ви не повірите , але мені все частіше хочеться сміятися , кричати та радіти ( це я не роблю бо подумають що старий несповна розуму ) коли я чую як немов мале дитя вперто намагається зіпнутися на ніжки - так все більше й більше молоді та юні російськомовні громадяни , поки що незграбно але вперто , намагаються розмовляти українською і зовсім не стидаються цього ! Але , нажаль , середнє поколінння ще досить зазомбоване й боїться вирватися з павутини та впасти долілиць і опинитись без підтримки , бояться що коли визнають себе не таким як усі вівці в отарі - не зможуть самі зіпнутись на ноги . Я ще в юності від бабусі почув різдвяну пісню , в котрій йшлося про те що наприкінці 1946 року замість радості прийшло горе і це примусило мене боротись довгі десятиліття з самим собою , ця внутрішня боротьба була хоч і безкровною , але досить руйнівною . Зараз ми маємо мабуть першу реальну та і останню можливісь перемогти в цій боротьбі з самими собою . Як дуже доречно Ви , пане Харріс , нам вказали : " ми хочемо шоб «ми сі лишили такими як є» і за для того шоби стало краще вже зроблено титанічне зусилля - пролито ріки крові та сліз . Змінювати себе вже почали , але потрібна допомога - допомога тих , хто в теплі та при світлі тим , хто змінює й будує . Коли ця допомога скінчиться - то буде кінець всьому і 1946 рік буде знову й знову ...

 

Не про те ви зараз... Неважливо як каже патріот,російською або українською. Головне він патриот.Это найважливіше. Потрібно розуміння того,що в лавах АТО буде більше російськомовних ,тим безглуздіше буде сам гасло звільнення росіян Донбасу, тим смішніше буде думка про ущемлення прав російськомовних.

 

Даже на ватниковых телешоу намек с украинской стороны воюют этнические русские и русскоязычные приводит зомбоведущих в дикую панику.Российская пропаганда из инстинкта самосохранения не может признать что воюет с людьми которые говорят с ними на одном языке,но отвергают их преславутый "русский мир"..

 

Про те якою мовою розмовляють бійці на війні , а саме війна а не якесь там АТО ( звичайно зручно так , адже не треба багато чого пояснювати - АТО та й АТО ...) Ви , друже ХАНС , дуже доречно зауважили . Саме на війні не головне на якій мові спілкуватися - головне розуміти хто ворог . Але ж мова в темі йшла про доречність повернення нації до своєї рідної мови , а от набиті бавовною мізки ні при яких обставинах не сприймуть права на існування ( навіть домінуюче існування ) іншої мови ніж та що вони звикли розуміти .

 

Сам разговариваю на русском и понимаю ,на сколько он хамский,вульгарный язык,в отличии от украинского.

https://vk.com/video39831278_171427589?list=a71051f63391e2b829

 

Свого часу захоплювався фільмами за участю Джиґарханяна , але такий момент його творчості профукав . Ніби так сатерично , але в самісіньке очечко .

 

А зачем Вы тогда на нем разговариваете?

 

При советской власти в моем городе ,который находится на западной части Украины.
Не было украинских школ.
По этому я разговариваю на русском,но могу и на украинском-это уже не проблема .
Просто не хочется разговаривать по азаровски.

 

А що це за місто таке цікаве в Західній Україні, де не було українських шкіл? Якщо не секрет...

 

Армен Борисович,молодчага.. У нього правильнле поняття чий Крим і що відбувається в Україні.

 

Ось досить цікавий і показовий факт. 29 листопада 1912 року австрійський уряд оголосив проект заснування українського університету, що мав відчинити двері восени 1915 року. Несподівано, з Петербурга до Відня, прийшов документ, за яким, російський посол у Відні у червні 1914 року подав австрійському міністрові закордонних справ особливий демарш,- усний і письмовий. В ньому було сказано, що відкриття українського університету у Львові російський уряд вважатиме за ворожий крок щодо себе та можливий привід до війни! По- братськи, правда?

 

Так і я всьо о том же , тілько мєжду строк . Де Ви , дорогий друже , бачили шоби нікчемний , ледачий , заздрісний але сильніший фізично сусід допомагав чи підтримував освіченого та працьовитого господаря , коли той намагався дбати чи будувати ? Та тільки напаскудити чи в кращому випадку плюнути в спину , але з побажаннями всього найкращого та зізнаннями в любові та "щирій" дружбі . І так все життя та всю нашу історію .

 

Із задоволенням подивився Джигарханяна. Особливо вразив рушник на його шиї. Рушник з переважаючими кольорами українського прапору.
Дуже символічно...
По темі...
Із задоволенням спілкуюсь на обох мовах. Проблем в цьому не вбачаю. Моя думка така, що люба людина має право розмовляти будь якою мовою.
Але є пара моментів. Спілкуватись треба грамотно, із повагою до співрозмовника. Завжди залишатись людиною...
Ну і державна мова в Україні - українська... Вивчити - не проблема. А вивичивши людина показує, що вона розумна, має повагу до людей і до держави,
в якій народилась або проживає.
Не хочеш вчити - нема проблем. Але треба забути за керівні і державні посади, голосування, референдуми й інше. Люди без поваги до держави
не мають морального права приймати участь у політичному житті цієї держави. Працювати - будь ласка, керувати - ні.

 

...

 

Будучи "Москалем" по Вашему определению, уже более пятнадцати лет стараюсь не употреблять мата, исходя из возможности выразить свою мысль без ненужного словесного мусора и связующих слов-паразитов. А Джигарханян великолепен, но весь его забавный монолог на русском. Дело не в языке, а в умении им пользоваться и владеть.

 

Поддерживаю на все 100%. Забывая о том что 66% населения страны разговаривают на Русском, требовать насильственное введение Украинского, только потому что самим лень его выучить-действительно мозги забиты и далеко не хлопком. Умный учится на чужих ошибках, а дурак не учится даже на своих. Это кем надо быть-из за языковой проблемы просрать треть страны и продолжать с упорством тупого барана подымать этот же вопрос. Это уже даже не дурость-клиника. Или просто есть желание просрать две трети оставшегося куска? Показал тему товарищу-жителю Львова. Почитав начало-ответил одним словом-Рогули. Кто это такие? Лентяи?

При советскрой власти жил в Одесской области-Кодыма, двенадцать тысяч населения. Две школы-русская и украинская. Украинская-большое, новое, пятиэтажное здание в центре города. Русская-старое одноэтажное в Мистечке (окраина) Так что про город в западной Украину и без украинской школы-не смешите.

 

Моя довго сміятися. Продовжуйте в тому ж дусі, пішов за попкорном.

 

я не клоун что бы смешить.
я написал то-что было в моей жизни.

 

і на мене попкорну візміть. а я піду каву зварю.

 

Ой вєй,город Балта.зовсім недалеко від Кодими,Україньська школа тилькі една, з росіяньскою мовою аж п"ять!!! Та ще хочу сказати,російскомовні заклади відбудовані за "савецких времьен",а україньска розташована в приміщенні колишньої "Талмуд-тори" 1912 року..Отакое от,як каже пан Консерватор.

 

Нехай розкажуть як в Криму за совітів українську мову вивчали . Там взагалі це був не урок , а гурток . Хто хотів ходив , а не хочеш то й не ходи . Розповідала нам це вчителька , яка викладала в нашій школі . Вона відпрацювала в Криму положені 3 роки та й поїхала на батьківщину , викладати українську мову .

 

Да, реально вас угнетали. А скажите мне пан Рональд, сколько сейчас в Балте русских школ? В Кодыме ни одной. И если вы скажете что в Балте есть хоть одна-скажу что вы врете. Потому как сейчас в Киеве их всего пять. Причем скажу сразу-ажиотаж-устроить туда ребенка проблема, в класах по тридцать-сорок учеников. Это про то кто кого и когда угнетал.

 

Врете, разумеется, о насильственном введении украинского язьіка. Можете привести примерьі не из лай-гамнонюз? И о лени его учить. Практически все украинцьі знают русский язьік, но колонизатору, прожившему тут лет 45, учить недодерьмову хотя бьі на уровне общения - западло, бо онЕ культурная раса.
А относительно вашей версии местного русского язьіка - то Москва и Ленинград просто ржут вголос над вашим гаканьем-шоканьем и потугами назьіваться русскими, не говоря уж о персонально вашей безграмотности и ошибках в грамматике и пунктуации. Для них вьі - третий сорт и мясо Новороссии, хотящий калбасьі за 2.20. и незаработанньіх пенсий До язьіка Чехова вам как до язьіка Толстого Льва Николаича.

 

Та тепер і врать не треба - не буде жодної російської школи і ніде в Україні . Будуть школи з вивченням російської мови та літератури , навіть вчителі будуть викладати російською - то всьо буде як і було десятки років , не переймайтесь , адже досить багато серед нас справжніх українців , котрим російська мова є мовою їхніх батьків та котрі гідні називатись українцями навіть набагато більше чим тисячі україномовних холопів-пристосуванців , що російської не знали й не знають , але старанно сраки лижуть "старшим братам" . Навіть більше скажу - левова частина Справжніх Українців з дитинства розмовляють російською , звичайно навіть "шокають" та "гакають" по-російському , от як майже вся вам знайома одещина з її відомим євроколоритом ( євро- не плутати з європою , бо маю на увазі євреїв ) також шокає та так як не вміють ніде інде в світі . Але жоден Справжній російськомовний Українець не буде зверхньо ставитись до української мови , оскільки в нього вистачає розуму сприйняти мову держави як національне багатство .