Чешская Республика.

město Slatiňany (город Слатиняны).

 

г.Хрудим,бывший ученик средней школы имени D.R.Peška .

 

m.Hradec Králové (г.Градец Кралове), здание ж/д вокзала.


г.Градец Кралове

 

г.Хрудим

 

m.Seč(г.Сеч)

 

г.Хрудим.
На стене собора(Гусов(Ян Гус) собор).
Дословно:в память замученным за свидетельство веры в справедливость..

 

г.Хрудим

 

Из сети.


З нагоди відзначення 30-ї річниці Незалежності України 20 серпня на Центральному кладовищі міста Брно відбулася урочиста церемонія відкриття повністю відреставрованого Меморіалу українським воїнам, які загинули за часів Першої світової війни.
Перший етап реконструкції пройшов у 2019 році. Тоді, завдяки фінансовій підтримці Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, було відновлено центральний елемент Меморіалу – унікальний пам’ятник, споруджений 98 років тому на місці поховання 154-х українських вояків.
Протягом 2020-2021 рр. за підтримки мерії міста Брно ( Brno) відбулася реконструкція решти елементів Меморіалу та окремих могил. І ось сьогодні, після остаточного впорядкування і озеленення ареалу, здійсненого завдяки зусиллям Консульство України в місті Брно, української громадської організації Ukrajinská iniciativa Jižní Moravy z.s. та фінансовій підтримці підприємця Віталія Неймета, Меморіал нарешті постав у його завершеному вигляді.
Участь у церемонії відкриття та покладання квітів до Меморіалу взяли Посол України в Чехії Євген Перебийніс, голова Комітету з питань регіонального розвитку Південноморавського краю Радомир Павлічек, перший заступник мера міста Брно Петр Гладік, Консул України в Брно Анна Прошко, представники посольства України в Чехії, консульства України в Брно та місцевої української громади, Українці в Брно - Ukrajinci v Brně.
Звертаючись до присутніх, Євген Перебийніс висловив сподівання, що пам’ятник у Брно стане важливим місцем пам’яті не лише для українців Чехії, а й для всієї України. “Після того, як на українській землі почали з’являтися нові могили і пам’ятники загиблим внаслідок російської агресії, ми почали надавати набагато більшого значення і дбати про могили українців, що загинули, захищаючи батьківщину, сто років тому”, - додав він.
Зі свого боку, заступник мера Петр Гладік поділився враженнями від нещодавньої поїздки до Львова, де він побачив фотографії загиблих в російсько-українській війні військових та їхніх матерів. “Як батька п’яти синів мене надзвичайно вразило побачене. Тому мені дуже приємно, що наше місто долучилися до реконструкції цього Меморіалу, де поховані військові, яким судилося загинути далеко від рідної землі”.
Особливо зворушливим був виступ пані Ярослав Струк, яка щороку навідується до цього пам’ятника ще з 1939 року, коли її батьки були змушені емігрувати до Чехословаччини. Пані Струк пригадала, як боляче було їй дивитися на пам’ятник, що поступово руйнувався і занепадав. Після цього отець Сергій Мацкула з греко-католицького храму святого Йосипа в Брно відслужив задушну панахиду за загиблими, а пані Ярослава заспівала пісню “Чуєш, брате мій”.
Будівництво пам’ятника ініціював у серпні 1923-го року просвітницько-організаційний комітет українських емігрантів у місті Брно, який очолювали голова Української академічної громади Антон Базар та сотник Лев Кривенко. Меморіал мав вшанувати пам’ять усіх українців, які загинули в Брно і в Південноморавському регіоні з початку Першої світової війни. Його перше відкриття відбулося 1 листопада 1923 року й було приурочено до п’ятої річниці Першолистопадової революції у Львові. Свій вінок до пам’ятника надіслав з Відня й Євген Петрушевич, Президент ЗУНР.
Меморіал є місцем останнього відпочинку 154 вихідців з України, здебільшого з Галичини. За даними історика Богдана Зілинського, найбільше полеглих походило з міст Бучач, Дрогобич, Коломия, Перемишляни, Підгайці та Снятин. Троє похованих військових походили з Харківської губернії.
Із доступних джерел не вдалося точно встановити автора центрального пам’ятника Меморіалу – матері-України, що тужить за полеглими синами, однак чимало деталей свідчить про те, що це робота відомого українського скульптора Михайла Бринського.
Після приходу до влади в Чехословаччині комуністичного режиму Меморіал поступово занепадав та руйнувався. У 2019 році Посольство України в Чехії ініціювало процес його великої реконструкції. Адопція та реставрація українських могил і пам’ятників у Чехії – один з пріоритетів Посольства. Упродовж 2017 – 2021 років коштом за його ініціативи та фінансової підтримки МЗС України було відреставровано понад 30 українських військових пам’ятників та могил видатних українців.(с)

 

Чехи і словаки молодці! У них дуже висока культура стосовно історичної пам"яті та потуг на всіх рівнях для її збереження...Є чому повчитися.

 

Chrudim, ul.Široká(Хрудим,ул.Широкая).

 

Прогулялся к костелу недалеко от дома(скоро год ,как в Хрудиме,а там ещё не был-и вот что я там обнаружил).
Кроме костела там оказалось кладбище на котором есть захоронения ещё со времен средневековой пандемии чумы.Также обнаружил воинское захоронение времен ПМВ.Как оказалось, здесь в Хрудиме в школах и гимназиях были размещены различные отделения госпиталя,где получали медпомощь раненые и больные прибывающие прямо с фронта.Больше двухсот человек навсегда остались в Хрудиме:римо- и грекокатолики,православные,иудеи и мусульмане,чехи,словаки,поляки и другие...

А вот собственно и костёл Povýšení svatého Křyže построен в 14 веке.



Памятник погибшим в 1 и 2 Мировые войны.

Надпись на памятнике:"Ты,который живёшь,вспомни на этом месте погибших в 1 и 2 мировых войнах,которые своими муками и смертью выкупили твою свободу..."
Напротив лавочки в честь Дня Ветеранов Войн (11 ноября).Надписи на ней:Если бы был нужен единственный, кто может и умеет сделать то,что нужно-должен это сделать. Благодарим.Незабудем.

 

Городок Rabštejnská Lhota.
Проезжая в автобусе,напротив остановки, заметил памятник погибшим в ПМВ.Первое фото и описание- из сети,остальные те,что смог сделать, пока в автобус подсаживались пассажиры.


Aвтор: Jaroslav Šváb, 01.10.2006
Надпись:
V kraje míru nes hložím své dítě osiřelé
mohyly otců kroky tvoje povedou.Эту фразу дословно перевёл так :На краю света неся голодное своё дитя к осиротевшим могилам отцов шаги твои приведут...Возможно это слова из Библии?Я в этом не силён.
NAŠIM PADLÝM.-Нашим погибшим.
1914 - 1918

Изгородка LHOTA RABŠTEJNSKÁ.
Buřval Fr., Holub Fr., Hubáček F. otec, Hubáček F. syn, Kvapil Jos., Motyčka Jos., Ročňák Jos., Rohlík Al., Těšík Fr., Rohlík Vinc., Strouhal J., Trojan Vinc.

Из городка SMRK. TÝNCE.
Kábele Fr., Pavlíček Ant., Pejcha Jan.

Из городка RABŠTEJNEK.
Černoch Jan, Malý Ant., Beran Boh.

 

Цікаво,чи є приклади актів вандалізму по таких пам"ятках історії у Чехії та Словакії?

 

Буває по-різному:і вандалізм також,але швидко відновлюють пошкоджене. Але все в більшості -цивілізовано.
Приклад:вмістечку Слатіняни вкрали бронзову плиту з пам'ятника але через 6 місяців відновили.

 

Знаючи трохи чехів та словаків,на 90 відсотків впевнений,що це роблять зайшлі вандали...

 

Прага.
"Камни исчезнувших " и в витрине магазина книга о любовнице Геббельса.Такое себе печально-ироничное сосуществование памяти о замученных людях и книги о чешской актрисе и любовнице Йозефа Г.


Дом,в котором жили эти люди.

 

Сегодня ходили с камрадом на коп через соседний городок Rosice nad Labem.Памятник погибшим в 1 и 2 Мировых войнах.

 

Буквально в 50 метрах от этого места на стене местной господы мемориальная доска пожарнику замученному в концлагере Терезин.

 

Городок Слатиняны(Slatiňany).
Жертвам нацизма 1938-1945


Флаг Украины и Чехии на здании школы.


Камни исчезнувших и дом, в котором жили эти люди.

 

Хрудим (Chrudim).
Камни исчезнувших.
Дом,в котором жили эти люди.

 

Слатиняны ( Slatiňany).
Камень исчезнувшего.
Дом,в котором жила эта женщина.


Дом под реконструкцию и флаг Украины.

 

Жертвы немецкой оккупации среди работников служб ČSD(чехословацкие железные дороги) Колина.Город Колин (Kolín).

Доска объявлений вокзала города Колин.
"Хотите помочь Украине?
Украинская армия воюет и за нас.
Сбор средств инициирован Посольством Украины в Чешской Республике.
..........
Подарок для Путина.Отправьте Путину гранату-украинская армия доставит ему её за Вас."

 

Брно(Brno),здание жд вокзала.
За освобождение народа отдал жизнь работник железной дороги в революционный дни 1945го года Франтишек Дуда.Погибшим и замученным в концлагеря в 1939-1945 работникам железных дорог.
В дни освободить телесных боев 1944-1945 погибли работники железных дорог.
Здание жд вокзала в Брно.

 

Камень исчезнувшего.

Теперь в этом доме находится полиция Чешской Республики одного из районов Брно.

Флаг Украины на площади Свободы г.Брно

 

Камни исчезнувших. Брно.


Дом,где жили эти люди



Флаги Украины в Брно.