Вітаю панство! Приплентав з праці, попорав господарство, заліз під авто, замінив кріплення глушітеля, бо скоро б загубив його. Потому викурив вечірню сігарєту та й пішов до хати. Упав на канапу— спочиваю. Жінка вранці водила малого до школи на пробний збір, знайомились з новими вчителями. Малий сумує— скінчилась літня вольниця, я також розумію, що доведеться частіше мацати кишеню, але то таке, неізбєжность— буде здоров'є, гроші заробимо. Завтра після роботи, мабуть, поїду на село та візьму вигуляти свого Експлорера, мо знайду якого артіфакта, то з приїздом викладу світлини. А як не знайду, то буду ваші дивитися.
я якось на вулиці знайшов порваний браслет, грама на 1.5. то тягав у кишені десь з неділі півтори, ніяк не міг донести до бариг щоб спродати та так і не доніс. загубив)))))) легко прийшло-легко пішло.
Майже за 6 років копарської кар'єри жодного разу не знаходив голд, ні шматочка. Срібло було, навіть один час поперло, що майже з кожного виїзду хоч зломану сережку, а привозив.
Кілька тижнів тому, проходячи повз ювелірку, знайшов обручку, жовтого металу. Тішився, поки не почав напружуватись, що не знаходжу проби. Якесь таки роздивився клеймо, тут же забив у гугл, виявилось позолочена біжутерія, ціна грн. 20. Коли вертався назад, кинув, де знайшов. Хай ще хтось переживе пару хвилин радості
Доброго вечора Нагадало,зварюю собі тихенько докупи 2 труби нерж.,коли це підходе ззаду сусідка і говорить -Ти знаеш,кобзон умер... А я: -Та грець з ним!Всі колись помруть. С. -Та ти шо,жалко. Я -Він уже старий,пора!
Я людині (а може, і людям) радість подарував. Мало, але все ж І розкіш фантазії. Бо воно поки крутиш колечко в пальцях, думка ого-го як працює, скільки то може коштувати і куди ці гроші притулити
Ви зварювали, а я сьогодні вирізав старі труби в хаті, лопнуло два диски. Не скажу, що приємно. Не люблю я ті роботи з болгаркою.
А дозвольте запитати, може зто знає, що то за штукенція, на фото сама верхня, біля сірників. Оте все було накопане в тому ліску, де я колись «блєдного ловив». Все лежало десь в радіусі метрів30 . Стремено таке саме тут на сайті датували як хозарське, хоча не хвакт.
Та отож, десь трохи підтисло і все. Якби не було незручно, інколи не підлізти, а кожух знімати не можна.
А буває ще перевертають щоб іскри не летіли на оператора,а воно штовк і на тебе покотилося...і в ногу...
стремено таки схоже на харарське. а ота фігнюшка з гори чогось викликає в мене асоціяцію з кінчиком канчкуа, щось типа гирьки на вовкобої
Знаю чоловіка, який на болгарку ставив диск для циркулярки. Тепер інвалід— відпиляв собі ногу нижче коліна. Добре, що був при грошах, тож ескулапи як змогли пришили, потім більше року реабілітації. Було це років 5 тому, але доси дуже помітно шкутильгає. Бережіть себе, правила ТБ кров'ю написані.
це ще добре що зараз диски армовані. бо колись вулканітові діски були без армування і розлітались аж гай шумів. бачив наслідки того як розлетівся диск на пневмошліфмашинці великій. хлоп обрізав петлі на готовому виробі бо не там приварили , я тоді у експерементальній бригаді слюсурював, то через те що оберти були не дуже великі то тілько добрячий синяцюра на литці був. а от коли вулканіт на верстаті заточному розлітався то і бувало пробивав дашок з 1.5 сталюка яким був участок заточний накритий.
Там вушко дуже маленьке і нижня частина була загострена, може якийсь скребочок. В ті часи залізо було дороге і на всякий непотріб навряд би його витрачали. Тож був якийсь функціонал, а що саме ХЗ.
я ставлю такі діски. лячно але різати треба інколи. але ані захист ані ручку не знімаю. я без цього болгаркою працювати неможу