якийсь той сайт недуже красивий та зрозумілий. ось ліпше усе показує https://www.ventusky.com/?p=48.6;32.7;5&l=rain-3h&t=20180612/21
осьо вам малятки казочка проти ночі, щоб спали міцніше та не забували що порядок должєн бить. отакоєот «Запорожець було і не зробить кроку, і не дихне без люльки. Спати лягає – і люлька в зубах». Таких запеклих курців, як козаки, мало залишилося в сучасному світі. Та й курильні суміші у них були цікавіші. Що робити з тютюном, українці зрозуміли швидко. В американських колоніях плантації розвели до 1600 року, а в Ромнах (тепер це Сумська область) промислове виробництво тютюну почалося в 1604-му. В другій половині 17 століття російські бояри і купці стали вивозити дешевий черкаський тютюн в Скандинавію, Прибалтику, Персію, Монголію і до себе на батьківщину (лише контрабандою). Паління в Москві вважали причиною пожежі 1634 року, коли вигоріли до п’яти тисяч будинків. За це жорсткого карали: сікли, виривали ніздрі, відправляли в Сибір або на плаху. Заборону в 1697 році скасував Петро І, який звик до тютюну на вечірках з експатами. Через сто років на Гетьманщині щорічно збирали понад 1600 тонн тютюну. Вирощували його пересічні козаки, старшини і навіть духовенство. Великими посадками володіли гетьмани Павло Полуботок і Іван Скоропадський. В 1715 році Полуботок обміняв у поляків 9 тонн тютюну і 3300 літрів горілки на 10 тонн міді, яку тут же з великою вигодою продав Петру I. Цар потребував кольорових металів для лиття гармат. Український тютюн також слугував товаром, за який росіяни отримували хутро від корінних сибірських народів. Чимало тютюну залишалося, звісно ж, і на внутрішньому українському ринку. Ілюстрація до роману «Тарас Бульба», Петро Соколов, 1861 рік. Джерело: Wikipedia Листівка «Гуцулка в святковому одязі». У лівій руці тримає люльку, 1900-і рр. Джерело: Комплект листівок «Гуцули, бойки, лемки» (збірник Петра Арсенича) / Видавництво «Нова Зоря», Івано-Франківськ Козак Мамай. Невідомий художник, 1728 рік. Джерело: Одеський художній музей / Wikipedia ХІТИ ПРОДАЖІВ Люлька відома в Україні з 17 століття. За словами дослідника Тараса Чухліба, козаки познайомилися з нею під час походів Чорним морем до берегів Туреччини. Етимологічно тютюн, люлька – слова тюркського походження. До Туреччини ці речі потрапили з Європи, а туди були привезені з Америки. В 19 столітті люлька стала неодмінним атрибутом фольклорного образу козака, коли самих українських козаків Російська імперія вже перетворила на кріпаків. «ЛЮЛЬКА ДЛЯ ЗАПОРОЖЦЯ – РІДНА СЕСТРА, ДОРОГА ПОДРУГА: ВІН ЯК СІВ НА КОНЯ, ОДРАЗУ Ж ЗАПАЛИВ ЛЮЛЬКУ, І ТАК ВЕРСТ ШІСТЬ, А ТО Й БІЛЬШЕ ВСЕ СМАЛИТЬ І СМАЛИТЬ І З РОТУ ЇЇ НЕ ВИПУСКАЄ…» – ПИСАВ ІСТОРИК ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ. В Україні набули поширення кілька моделей: коротенькі («носогрійки» або «люльки-бурульки»), окуті міддю «люльки-мугурки», пласкі «сорочинки», глиняні «черепульки». У одного козака часто було кілька люльок. Відомі «святкові», які курили в неділю або з нагоди урочистостей. На козацькій раді по колу передавали «обчиську» – дуже велику люльку з інкрустацією. На ній були написи на кшталт «Козацька люлька – хороша думка». Чашку люльки ліпили з глини. Порожнисту трубку чубук, через яку тягнули тютюновий дим, виготовляли з очерету. Коли він забивався смолами, чубук не чистили, а міняли на новий. Мундштук вирізали з липи, клена, вишні, груші. Осика не годилася: вона вважалася проклятим деревом, на якому повісився Юда. Багаті козаки вихвалялися привезеними зі Сходу порцеляновими люльками або люльками, прикрашеними сакральними орнаментами. Вважалася, що ці візерунки захищали від нещастя. Козацькі люльки. Фото з виставки «Козак Мамай та люлька» / Урядовий Кур'єр Сторінка видання «Погляди промислу домашнього. Металеві вироби селян на Русі» із зображенням різних гуцульських люльок. Джерело: Wierzbicki, Ludwik (1834-1912) [Zest.] Wzory promysłu domovego. Wyroby metalowe włoscian na Rusi Сторінка видання «Погляди промислу домашнього. Металеві вироби селян на Русі» із зображенням різних гуцульських люльок. Джерело: Wierzbicki, Ludwik (1834-1912) [Zest.] Wzory promysłu domovego. Wyroby metalowe włoscian na Rusi Люльки з Волині, 17-19 століття. Джерело: duben.ucoz.ru Особливу увагу козаки приділяли аксесуарам – причандалам. До них відносили кисети для зберігання тютюну, сталеві кресала у вигляді вовків, коней, птахів і змій. Затичка була потрібна, щоби забивати тютюн в люльку, протичка – щоб прочищати її. Причандали виготовляли з металу, кістки або рогу, прикрашали орнаментом. Люльку і причандали запорожці носили в широкому поясі, використовуючи його замість кишень, або в прикріпленому до пояса накладному мішку – гамані. Як варіант, ховали все за закот шапки. НАЙКРАЩІ СУМІШІ Бажаючи досягти певного ефекту, до тютюну додавали трави. Материнку(орегано) використовували, щоби подолати безсоння. Рослина містить речовину карвакрол, яка має бактерицидні властивості і допомагає підлікувати шлунок. М’ята і звіробій слугували для заспокоєння. Сухе листя і квіти тернудодавали для очищення крові після поранення. Полин, як вважалося, міг відігнати погані думки. Буркун (солодка конюшина) палили рибалки, яким доводилося довго стояти по пояс у воді. Ця трава нібито знімала спазми, притупляла нерви і мала галюциногенну дію. Буркун також додавали до тютюну, щоби зняти психологічне напруження після бою. Крім того, трави позбавляли тютюн неприємного запаху. Другим способом очищення була ферментація – витримка тютюну протягом тривалого часу, від року і більше. В яких саме пропорціях змішували тютюн з травами, невідомо. Рецепти не збереглися. Буркун лікарський. Фото: Rasbak / CC BY-SA 3.0 Материнка звичайна. Фото: Ivar Leidus / CC BY-SA 3.0 М'ята перцева. Фото: H. Zell / CC BY-SA 3.0 Звіробій. Джерело: Wikipedia Терен. Ботанічна ілюстрація з книги О. В. Томе. Джерело: Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz 1885 Gera / Wikipedia Полин звичайний. Джерело: pixabay.com Люльки не витіснили з ужитку в Україні нюхальний тютюн. Козаки пояснювали, що паління приносить задоволення, а понюх прочищає мозок. Нюхали переважно люди похилого віку, яким ліньки було морочитися з люлькою. Практику козацьких дідів підтримували російська аристократія на чолі з імператрицями Єлизаветою Петрівною і Катериною ІІ.
Доброго дня Працюю,в Хвастові знову на дощ є перспектива,хмарно і парить,після цього дощу стало видно що багато трави на косогорах вигоріло,але нічого все буде добре
Вітаю паньство. На дворі пасмурно, не жарко. Після дощів, трава, бур"ян росте як дурний. Йду трошки покошу свої володіння.
Та я не проте))) Я кажу пану @Flat Earth , ми всі намагаємось пояснити що Земля кругла, а він не вірить))
Доброго ранку! Таки арбайтен доробляти заказ в сусіднім селі. Пан Бек казав напокладе плитку бабуні за обід та бутилку печеня, а сам поїхав на чужину, тож прийдеться самому його роботу робити
Доброго ранку панове! Я вже вкотре зустрічаю цю Вашу фразу. Як це риби не треба?Це дуже егоїстично з Вашого боку. Оце ні баличка ні тараньки? Не треба в річку лізти, щоб добути додому риби. Я коли діти малі були то через день ввечорі після роботи ходив і добував свіжого судака. Отже діти мали свіжу юшку та жарену рибу, щоб росли здоровими і крепшими. При чому тут Ви взагалі? Народив дитину - про себе забудь. А зараз всі мої вміють зловити собі рибу, здобути прикормку,бо навчив, вміють поставити палатку, розвезти вогнище та ще й в сирому лісі, розібрати та зібрати лодку, вміють стріляти, люблять збирати грибів та розбираються в них та знаходять вже краще від мене.
ну от і толку з тої риби якщо в вас танамідом її не ловлять, а електровудки то не гуманно і я ними не користують. давайте танамід тоді піду з вами на рибилку а сидіти та на поплавка дивитись то дурне гаянья часу. а ота цитата звідси
вітаю панство. на ранок був дощік а зара паре. тре у вечорі на тєжку працю пхатись то знач сьогодні понеділок.
Iз мого приватного: Я на все накупил удобрений , и засыпал всё поле с лихвой. Задаёт мне вопрос покупатель: -Что мне делать от с этой дрыснёй ? Ночка затихла..., не слышно сверчка БИ-58 было вчера.
Доброго здоровля !!! Пече так , шо навiть у тусэлях спека. Дощик навiть не насниться... Мрiэмо про хмари.