Добрий вечір,трохи покопали,знайшов собачий жетон,20 коп.1871 рік,2 хелєра австр.і ще 20 кіль шмурдяку з черняги.
Значить все було так,захотілось мені знайти колишню "артіль"на початку 50-х валили столітні дуби,кочували лісоруби в лісі тому що були якісь заїзджі,ну і старий лісник розповідав про цей колектив,контингент був ще той,половина вурки друга половина колишні фронтовики які нічим не відрізнялись від першої половини,знайшов я тую місцину за кілька годин,але вже хтось гаською там попрацював,монето в основному мідно-нікелеві,гільзача та патронів тьма.Заліза теж встелено,але саме цікаве напевно в баракові який був наполовину в землі,мо колись якогось екскаватора зажену туди розпорпати теє бєзобразіє.
В7 привіт ! Теж був на копі, грязюку помісили, ну його нх... Знов були на скіфському полі, але замість наків-акінаків випала мені кокарда риа з втратами, бо гнута _((( Спробую завтра відрівняти, потім зроблю світлини.
Так в комплекті,коли вигяг його не повірив,через два метри при хорошому прозвоні витяг гайку і поряд ладанку?? І більш нічого з того періоду
Наклонившись, чтобы поднять выпущенную из рук палочку, я заметил на дороге какую-то блестящую втоптанную в грязь вещичку. Я поднял ее и вытер. Это была сорванная с зацепки жестяная красная звездочка, одна из тех непрочных, грубовато сделанных звездочек, которые красными огоньками горели в восемнадцатом году на папахах красноармейцев, на блузах рабочих и большевиков. "Как она очутилась здесь?" - подумал я, внимательно оглядывая дорогу. И, опять наклонившись, заметил пустую гильзу от трехлинейной винтовки.
По такій ситуації завжди накладаю сітку,вихожую вздовж а потім поперек,буває щось лежить руба можна і не зачепить,а коли сіткою більше шансів
Хазяїна не було,там поряд село де хлопці вміли робить діла так шо комар носа не підточить я ж теж по батьковій стороні з того хорошого села