на 2108 щоб помпу замінить треба двигло з передньої опори знімать. а взагалі,, я в 18 років моцик їхав міг ніч його тренувати. гулЯть з кумом в мороз поїхали в сусіднє село , поки в клубі були , з під мотоцикла шоломи свиснули...назад поки доїхали думав голова відмерзне. добре п,яні були , навіть не захворіли.!
тре було зробити коктейля. з кожної пляшки нацидити у склянку по пісят грамів. тілько наливати обережно, по лезу ножа щоб шари незмішались
перекажіть реббе якби там щось у голові було то і відморозили і захворіли а так як там в нього вітер гуляє та кураву розносе по кутках то через нічого і не було
Неправильно,а ще рвете на собі сорочку,що митець,потрібно спочатку кожної скуштувати по пісять,потім вже підбирать самі підходящі комбінації та варіації
да яке ж це мистецтво? це вечеря! липше кожної по стакану нацидіти та смакувати під картопельку з сальцем та щукою)) а то тягни ножа, пісюрь на нього так шоб не пролити дорогоційний продукт, марнувати час щоб все одне все змішалось!
А де це пан Бек?Я осьо йому бізнес ідею знайшов,окупиться швидко Служба "Коп по телефону". Томный женский голос в трубке: - Здравствуй, тебя приветствует служба досуга "Коп по телефону". Скажи мне свою копательскую ориентацию. - Русская старина XIV - XVII вв.? Прекрасно, это мой любимый вид копа. Тогда не будем медлить. Ты готов? Мы начинаем! Представь себе: весна, середина апреля. Только-только сошел снег. Поют жаворонки, пригревает солнце. Мы выходим на свежевспаханное разбороненное поле. Земля на нем слегка влажная, но рассыпчатая и: черная! Настолько черная, что сильно нагревается на солнце, и от нее поднимается пар. Вдохни этот запах, вдохни полной грудью! Я чувствую, как в тебе просыпается азарт: Но не спеши, не так быстро! Посмотри вокруг: все поле усеяно керамикой. Она тоже черная, как и земля, поэтому мы ее не сразу заметили. Керамика настолько крупная, что можно было бы, кажется, сложить из нее целиковые кувшины. Но нам сейчас будет не до них: Этого места нет ни на одной карте, перед тобой лежит девственная земля, не знавшая металлоискателя: Я задыхаюсь от восторга, когда ты вынимаешь из чехла свой новенький дорогущий Е-трах. Меня просто поражает его огромная катушка. Скорее же вводи его в дело! Ты включаешь его и прижимаешь катушку к земле. А потом нежно-нежно проводишь ею прямо по поверхности. Потом обратно. И еще раз. И еще: - Можно я немного поработаю твоей клюшкой? - Нет? Ты хочешь сам? Тогда давай вместе! Я возьму твой прибор чуть ниже системного блока, и мы будем гладить катушкой землю. Все быстрее и быстрее: Пока вдруг не раздастся сигнал!!! Сейчас, не спеши: Главное, не повредить находку! Я покажу тебе, где именно копать. Я возьму рукой твой фискарь, подведу прямо к нужному месту, и он вонзится в мягкую податливую землю на полштыка. Глубже! Я по сигналу чувствую, что глубже! Наконец штык фискаря целиком погружается в культурный слой и извлекает из него россыпь чешуи, которая, переливаясь на солнце, падает вокруг ямки. Это так здорово! Я просто счастлива! Дрожа от возбуждения, я горстями собираю чешуйки прямо в рюкзак. Ты ждешь, когда я закончу, и мы садимся с тобой в мягкую траву на краю поля: перекур!
то перший крок до алкоголізму! бо що занадто то нездраво! спочатку тре зробити коклеля, потім троха згодом скуштувати кожного інгредієнта окремо а ще згодом вже проводити испити з інгредіентами та пропорціями. отакоєот. а ви кажете
ви хоч вату паро-гідро проізолювали ??? в мого сусіда вже фасад з фагота відвалюється від каміну в стіні ...
я собсна і не вживаю! свій прудець вже висмоктав десь у молодості)) тому і кажу як знаючий у цьому) а то подавай якийсь буржуазний фреш)))
А як правильно коктелю зробить якщо невідомі смаки інгредієнтів,отожбо і воно що тре робить так як я кажу,а злити все в одну каністру та цмулитине будим казать хто таке чворить вголос
а в кого на авто гбо стоїть? щось сьогодні з редуктора газом смендіти почало. пов,язую це з морозом. Систему на всяк случай промилив, ніде не пускає...
теж мені тямуший. нічого ти не тямиш бо у вас молодих ніколи того мистецтва небуло, вам аби накидатись пошвидше і все. а от в наші часи це було мистецтво. тре було спочатку дістати міцного напоя і головне щоб він був якісним а вже потім знайти десь гарну місцину і вжити його але не похапцем, ковть-ковть і готово, а повільно , гарно закусюючи та смакуючт кожен ковток. і непоспішаючи під розмову та у гарному товаристві вжити той напій. не мишаючи його з пісьпісь колаю чи ще якимь гівном. бо як відомо у гарному товаристві та під пристойну закуску можна випити дуже багато.
