Вітаю зі святою неділенькою! Усім гарного дня. Ну от, прийшов, і з порога вбив усю інтригу. Дякую за розповідь, що є що.
Дзень Добрий панове! Припхався до хати тільки в 6 ранку,3 стакана алкоголю вложили в люлю,ніхто не розбудив на коп,значить не судьба сьогодні скарб викопати.....як дальше жити х.з.
Так само, як і раніше. Неодноразово доводилося чути, що скарб не може знайти будь-хто. Він сам "виходить" (показується) до тієї чи іншої людини. Опосередковано це підтвержується непоодинокими історіями про те, як на битому-перебитому місці в чужих ямках відшукуються неординарні речі. Тож Ваш скарб десь іще чекає.
Пане Аскоте, Ви не "спасибки" тицяйте, а висновки робіть. Десь у Вас під хатою лежить недокопане (всього метр лишився ) золото київського Держбанку. А Ви в темі штани протираєте, і потилицю чухаєте за що купити новий самовар, так щоб жінка за розтрату не вигнала, разом з котелками.
Ну і чого ото його кричати ? Нехай собі лежить тихенько А я буду далі думати за що купити черговий казанок
Але ж лишилося всього метр! І у Вас вілла в Ріо-Де-Жанейро, обставлена не котелками, а китайськими вазами династії Мін. Швейцар біля входу, можете навіть запропонувати указану надважливу роботу якомусь поважному пану з цієї теми. Білі штани, чорні охоронці та різнокольорові дорогі дами з ескорту навколо басейна на яхті. Від цього всього Вас відділяє лише один метр (щоправда твердої) землі. Але згадайте Монте-Крісто . А також прикордонники на румунському кордоні (Бендера краще не згадуйте).
Доброго недільного дня шановному паньству! -3, на вулиці сиро і похмуро. На сьогодні склав собі маршрут: кавоварка на кухні, холодильник, диван з Тель а Візором, ноут
херня якась. як вони тікаючи від роти німаків та гублячі по дорозі засрані від жаху сподні та зброю змогли закопати кошти держбанку на глибині 5 метрів. а ніяк незмогли, часу небуло. тож не там ті скарби лежать. звичайно якщо лежать. тож не там тре шукати а троха в іншому місті і не на такій глибині звичайно. вітаю панство. на дворі якийсь невеличкий мінус і відчуття що буде сніг.
Швиденько могли тільки в якусь шахту чи каналізацію скинути , або втопити в річці . І якщо хтось із скидальщиків лишився живий то йому нквс швиденько язика розв"язало і взнало в якій такій калабані втоплене те злато . Після звільнення вказаної території нквсники тихенько викопують те злато і всі діла , а от де те злато чи в державу повернули чи розтягли по кишеням це вже ми сірі ніколи не взнаємо .
Гурвіник. Та то всьо муйня. Буратіно. Та яка муйня, в книзі написано! Якщо серйозно, то свою думку з цього приводу я написав давно, іще в 2011 році: 4 тонни золота для країни, яка перебуває в стані війни, це надто серйозне питання, щоб просто так від нього відступитися. Є документи, що народ, котрий звільнили з німецьких концтаборів у 44-45 роках опитували як про обставини потрапляння в полон, так і про місця, де при відступі майно закопували. І ті пояснення в Москву направляли. Для чого? Мабуть таки, щоб спеціально призначені люди поїхали та забрали.
була схожа історія. як доблєна крастна армія гублячи лахи тікала з криму то співробітниця з музею, наче керчі узяла валізку з золотом скифів яке знайшли десь там поблизу ще за цара. і встигла на майже останій пароплав. поки діставалась до ростова куди тре було те здати то чи ростов уже здали чи таки здала та підхопила чи то тіф чи то пневманію, непамятаю точно що саме та як воно було. але коротше через декілько днів пішла до музею а музею вже нема і валізка серед руїн валяється, мабуть червоні як завши підірвали коли тікали, тактика в них така була все знищувати недилячись на людей. оно і днірогес підірвали та людей потопили багато і хрещатик теж частково підірвали. так от. знайшла вона тую валізку та якимось чином трапила до банди яка там орудувала. здала усе під роспис камандіру та камісару банди та і залишилась там. а потім чи ту банду притиснули чи просто важко було маневрувати з тою валізкою, коротше зробили вони акт що спалили вони тую валізку з усим тим що там було. ЗОЛОТО СПАЛИЛИ!!!!! але деякі прикраси потім знайшли у бандитів, вони їх біля якогось патічак у воді знайшли. це вони потім вже в нквс розповідали і гадали що то звичайна бижутерія. нквс трясло потім і камандіра з камісарам та нічого не витрясло. і де те золото ділось так і по ці пори невідомо. отакоєот так і тут могло таке статись. поростягали грошики по кишеням а потім витратили на повій та горілку, а дещо приховали. от і все
Так, є така байка від Андрійка І. Але і в ній розповідають, що інформацію про золото посилали "нагору", і звідти приїздили люди, які мали цінності відшукати.
точно. саме там я її і почув. але ж теж нічого так і не знайшли. чи то так шукали чи то не там шукали. але результат той самий, нема золота. отакоєот. а ви кажете
Загалом, то візитна карточка того Андрюші. Він постійно щось шукає, вже майже находить, от-от покаже, а в кінці... І про "чорних архіолухів" навіть цілий випуск зняв:
та то взагалі передача на лохів розрахована. витягли багнета в гарному стані, троха побризкали ведехою і витягли з піхв. і він блищить як новенький. а про пошуки монеток на цвинтарі то взагалі шедевр. що сказати? КАЦАПИ!!!
та небуло там того золота. а щоб приховати розкрадання то і притопили тую вірменію разом з людьми. звичайна кацапська практика. шоніясно
Таких байок в кожному селі понарозказують під сто грам горілки.От в мене була історія,десь років 10 назад,приблизно,бо тоді ще майлаб СЕ був в мене.Не секрет що мешканці прикордоння мало не щодень їздять в Польшу,возять повний бак пального(баки як правило роздуті до 120-200 літр)блок 2 цигарок,1-2 пляшки горілки,щоб за поїздку заробити 500-1000грн.І от сама історія,мій знайомий возив пальне в одне село фермеру і з ним здружився ,став як родина.Був там старенький дідок,і одного разу дідок випив і розговорився.Діло було в 43-44 роках,коли наші палили і розганяли польські колонії,а їхні боївки АК теж громили наші села та хутори.Тож той дід був учасником боївки ак і вони досить вдало натрусили з наших людей барахла,срібних та золотих виробів.Але німаки потім почали робити зачистку ,бо їм той бардак в тилу надоїв,і окружили їх в одному лісі.Була зима,живих їх лишилось 3,зброю вони прикопали в під снігом ,а барахло схоронили під дубочком, на якому хробили зарубку хрест.Втікали через поле в спідньому,бо воно було біле,одного відразу завалили,другого поранили,а він встиг добігти до другого лісу і потім перейти в на польский бік.Той дід сказав де той ліс,і приблизно де був той дуб.Так як 10 років назад ще мд не валялись в кожній хаті,той знайомий звернувся до мене.Ми знайшли той дуб,він вже був десь 70 см в діаметрі,зарбка була на висоті майже 3 м,шурфанули але земля була не злежана,мабуть той кого поранили здав місце ще тоді....отака реальна історія.ху. аж стомився,добре що за советів на друкарсьій машинці друкував акти...на клаві тепер легко.
Це взагалі реальна історія. Може пораненого німці схопили, то він розповів, щоб життя врятувати. А могли і просто німці ліс прочісувати, побачили, що копане, та й забрали. Разом з тим, якби забрали тоді відразу, то земля за 50 років мала би злежатися. А зброя, захована неподалік? Відшукали?
Допомога батькам - то святе , але обережно бо Миколай вже мчить по небесах і має то всьо бачити як хто його чекає .