Стандарт для ровесників мого батька, є ще зараз дід 1928 року, то жаліється, що звик до 110, а зараз знайти не може. Я ж в більшості ледве 80 чи 90 тягну.
я оце запитати хочу. а обовязково останнє коліно де катуха чипляється робити з плястіку, чи можна теж з люмінію робити. га?
я колись в сели такою косив. гарнакоса але була одна вада в неї, залізо не якісне було, сідала швидко і хвиля була не ровномірна
Мабуть спеціатєльно для таких як Вася Вірастюк робили. Їх було дві таких коси. Одну мій скупщик собі в село забрав, другу я собі залишив. Видно по стану що ніхто не користувався фарба заводська, але поржавіли. Мабуть десь в когось у вологому сараї (чи клуні) 54 роки з 1962 валялись, а це за ненадобностью здали в брухт.
ви її перевірте мо і не слід залишати а продати комусь ліпше чи на брухт відразу. берете косу і гостряком впираєте в якийсь деревяний стовпчик чи в дерево. а на пятку натискаєте щоб коса вигнулась. і як натисните то дивіться на хвилю яку утворює лезо. якщо хвиля рівномірна з обох боків леза то коса добра якщо там більше там менше то відразу викидайте, толку з неї не буде
А шо ви про прибори та штанги ... А чи хто знаходив шось таке цінне чи цікаве , котре не пищить взагалі бо паперове чи інше якесь , може єбонітове чи шкляне ?... Ось колись знайшов милицю в парку і притіг додому бо не зміг прямо там відкрутити гайочки з поперечини та довгу шпильку - потрібна була саме така для корпуса до трансивера . А потім в ній під резиновим набальдашником виявилось повно паперових грошей ( трояки , десятки та четвертні ) та коронка зубна , але коронка була просто жовта і не золота , хоча спочатку я мало не втратив свідомість бо думав шо купа грошей ще й золота грамів п'ятьдесять ...
На чердаках и в помещениях нужно снижать чувствительность, ещё нужно научится отличать гвозди и провода от всего остального. Гвозди всегда идут ровными рядами, провода обычно тоже замурованы в стены по прямой линии.
Я знаходив пляшку горілки замуровану у димохід. - Чиясь начка Пляшка була дуже махнатого року.. А сусід коли міняв підвіконня знайшов золоту ціпуру з хрестиком.
всьо панове. бобраніч. поліз я спати бо вже в кріслі засипаю. несваріться тут та не бешкетуйте. я зранку перевірю. отакоєот
Я після того в парк тижнів три не ходив - боявся шо хтось буде шукати а мене совість почне примушувати то віддати . Але потім заспокоївся бо вирішив шо просто так в милицю пів тищі карбованців не понапихають , отже якась афера чи шось не дуже законне . Звісно 25 відсотків я державі віддав у формі макулатури , котру ше школяриком тягав до школи центнерами - то ж совість залишилась майже чистою .
А не спробували хоч яка вона була на смак ? Кажуть шо хоч і герметично закупорена , але через сорок-п'ятдесять років стає як помиї .