Легенди це справді дивна річ - не знаєш вірити, чи не вірити. Нібито розумієш, що надто багато заховано "скарбів", щоб бути правдою, а з іншої сторони - на пустому місці теж легенди не виникли. Я недавно почув легенду про опришків в своєму селі від людини, яка (за її запевненням) вперше почула про існування такого села насправді. Легенда нібито стандартна: десь колись його далекий предок зустрівся з опришком і той сказав, що в селі НН опришки закопали великі скарби. Легенда нібито як легенда, але ... людина назвала дві назви місцевості, які міг знати тільки той хто бував в селі, причому одна назва не використовується уже напевне із століття (принаймі я її чув тільки в дитинстві від найстарших людей). І от думаєш, а може дійсно за якихось метрів 700-800 від дому закопане щось цікаве? Тим більше я в тому місці знайшов бартку з гербами Королівства Угорщини. Та і Довбуш починав свої походи саме в цій місцевості.
Тобто вважаєте, що перевіривши ділянку землі і не знайшовши того, що шукаєш можна із впевненістю сказати, що там нічого нема?
І скажу Вам,що варто перевірити.Бо мав випадок в своєму житті коли легенда виявилась правдою.Правда легенда молода,якихось 66 літ має,всі про неї говорили,а я з кумом перевірив,як у нас кажуть "на дурака".Після того,маю трохи пункта на легенди,та став більше до того прислухатися.
Ну щоб відповісти на це запитання, треба як мінімум знати Вашу точку відліку. Із тих хто в цій темі зараз найближче буде, напевне, камраду yaruk - в хорошу погоду міг би з свого міста побачити ( десь по прямій кілометрів 25).
Вінниця. точніше ставка діда Адіка " Вервольф" - оце я так по копарськи сказав! А то живу у Вінниці! -- Де? Це де вона?
Перша моя цікава знахідка з МД і була якраз перевірка легенди 1944 року. Ну а щоб перевірити давню легенду треба вибити всі сигнали на площі в кілька гектарів.
та наші козаки, запорожські. а чого втікали? а біс його знає чого. мо сили були не рівні а мо квапили кудись. невідомо це. що знав те і розповів.
Суть легенди така,жив собі один вуйко,не погано так жив,доки не прийшли совіти.І така того вуйка взяла злість,що він до 48 року сидів в лісі і ображав освободітєлєй.А коли стало не вмогу,то вуйко притягнувши все що міг з лісу,сховав в полі недалеко від хати погрозив всім пальцем і пообіцяв повернутися,та не судилося.Чи то при переході кордону загинув чи так десь пропав.Історія ця здавалася всім вигаданою,бо розказував її кум братової жінки сестри чоловіка швагра двоюріднього брата дядька син.І з тих хто пробував шукати сміялися всі,правда коли це підтвердилось то сміявся тілько я і кум
і не кажіть. я вже котру зиму збираюсь хельми реставрувати але як згадаю що з початку треба у флігелі натопити треба та поки нагріється то і все бажання зникає.